Рішення № 129220024, 31.07.2025, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/618/25

Провадження № 2/535/379/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Шолудько А.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Плотник І.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №535/618/25 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2025 представник позивача Телятник С.В., який діє на підставі довіреності №103 від 12.12.2024 (а.с. 8), звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості на загальну суму 1935,87 грн, яка складається з: боргу за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 1663,80 грн; трьох відсотків річних від простроченої суми боргу 44,78 грн; інфляційних втрат 226,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг із розподілу природного газу, з яким укладений договір розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу. Фактом приєднання відповідача до умов договору розподілу природного газу є вчинення споживачем будь-яких дій, зокрема надання підписаної заяви-приєднання, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. З 01.01.2020 розділено оплату за природний газ на оплату за газ, як товар, та оплату за послугу з його розподілу. Для кожного споживача річна замовлена потужність визначається окремо, залежно від обсягу споживання природного газу об`єктом за попередній газовий рік. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Станом на 01.06.2025 загальна сума заборгованості відповідача становить 1663,80 грн, а також відповідно до ст. 625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов`язання становить 271,47 грн. АТ «ОГС «Полтавагаз» виконує належним чином умови договору розподілу природного газу, а відповідач ухиляється від сплати наданих послуг з розподілу природного газу, тому позивач вважає, що його права порушені і є такими, що підлягають захисту в судовому порядку.

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 02.07.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 20).

15.07.2025 відповідач подав до суду через поштове відділення АТ «Укрпошта» пояснення, в якому не погоджується з вимогами позивача, вказує, що ним укладений прямий договір з ТОВ «ГК «Нафтогаз України», яка є газопостачальною компанією, і він дійсно отримує від неї природний газ; АТ «Полтавагаз» не має свого газу, договір з ним він не підписував, підпис не його, про що є висновок експерта. До пояснення відповідачем додано документи, які належним чином не засвідчені (а.с. 27-42).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 24, 25), про причини неявки суд не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач ОСОБА_1 під час судового розгляду 29.07.2025 позовні вимоги АТ «ОГС «Полтавагаз» не визнав у повному обсязі, та зазначив, що договір про розподіл природного газу з позивачем не укладав, у заяві-приєднанні до умов договору розподіл природного газу від 28.11.2016 підпис від його імені виконаний не ним; з АТ «ОГС «Полтавагаз» укладав договір на технічне обслуговування внутрішньобудинкової системи газопостачання приватного житлового будинку, але даним підприємством будь-які роботи не проводилися; він уклав прямий договір з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на постачання природного газу та користується їхніми послугами й здійснює оплату; послугами АТ «ОГС «Полтавагаз» не користується, бо в них немає свого газу, й договір з ними не підписував.

Суд вирішив можливим розглянути справу у спрощеному позовному провадженні за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи, наявних у ній доказів, суд приходить до переконання, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послу «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «ПОЛТАВАГАЗ» №778 від 15.06.2017 року, видано ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ «ПОЛТАВАГАЗ» (код ЄДРПОУ 03351912) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території м. Полтава та Полтавської області (крім міст Кременчук, Лубни, Горішні Плавні, Лубенського, Пирятинського, Оржицького, Гребінківського, Гадяцького, Семенівського, Кременчуцького районів та села Радянське Кобеляцького району Полтавської області), де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ «ПОЛТАВАГАЗ» (веб-сайт: https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vidachu-litsenzii-na-rozpodil-prirodnogo-gazu-pat-poltavagaz).

Зазначена інформація є загальнодоступною.

Згідно з п. 1.1., п. 1.1.5. Статуту АТ «ОГС «Полтавагаз», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства». Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (веб-сайт: poltavagaz.com.ua/?page_id=19435). Зазначена інформація є загальнодоступною.

Таким чином, АТ «ОГС «Полтавагаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу в межах вищевказаної ліцензійної території, зокрема і на території с-ща Котельва Полтавського (Котелевського) району Полтавської області.

На підтвердження заявлених позовних вимог АТ «ОГС «Полтавагаз» надано копію Типового договору розподілу природного газу (а.с. 10, 11); картку абонента ОСОБА_1 , о/р: НОМЕР_1 , код ЕІС: 56ХМ26К07002334Т, адреса: АДРЕСА_1 , із зазначенням періоду з лютого 2023 року по червень 2025 року кінцеве сальдо на загальну суму 1663,80 грн (а.с. 12); довідки фактичного споживання природного газу з січня 2020 року по червень 2025 року абонентом ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ), код ЕІС: 56ХМ26К07002334Т, адреса: АДРЕСА_1 (а.с. 13); розрахунком місячної вартості послуги розподілу природного газу з 01.01.2020 по 01.07.2020 в розмірі 90,92 грн (1,14 грн * 79,75), з 01.07.2020 по 31.12.2020 в розмірі 104,31 грн (1,308 грн * 79,75), з 01.01.2021 по 01.02.2021 в розмірі 72,95 грн (2,316 * 31,50), з 01.02.2021 по 31.12.2021 в розмірі 67,28 грн (2,136 грн * 31,50), з 01.01.2022 по 31.12.2022 в розмірі 56,32 грн (2,112 грн * 26,67), з 01.01.2023 по 31.12.2023 в розмірі 55,26 грн (2,112 грн *26,17), з 01.01.2024 по 31.12.2024 в розмірі 55,26 грн (2,112 грн * 26,17), з 01.01.2025 року в розмірі 65,47 грн (2,112 грн * 31,00) (а.с. 3); розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми боргу в розмірі 44,78 грн та інфляційних втрат в розмірі 226,69 грн (а.с. 14).

Стаття 714 ЦК України передбачає, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

З 01 жовтня 2015 року введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VІІІ, яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України, впроваджено розмежування послуг та обов`язків оператора газорозподільної системи та постачальника природного газу.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про ринок природного газу», регулятор затверджує кодекс газорозподільних систем за результатами консультацій із суб`єктами ринку природного газу.

Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 року №2494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1379/27824, розроблений відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Відповідно до п. 1 глави 1 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Згідно з п. 1 глави 3 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі Договір). Відповідно до п. 1.3. цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 633 ЦК України, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1.3 Договору передбачено декілька незалежних одне від одної обставин, за наявності однієї із яких вважається, що споживач приєднався до умов договору.

На підтвердження факту приєднання до умов Договору позивачем надана довідка споживання природного газу з 2018 року по 2019 рік, з 2019 року по 2020 рік, з 2020 року по 2021 рік, з 2021 року по 2022 рік, з 2022 року по 2023 рік, з 2023 року по 2024 рік абонентом ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ).

Також відповідач у судовому засіданні підтвердив факт споживання природного газу, як побутовим споживачем, за адресою: АДРЕСА_1 на підставі укладеного договору з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Враховуючи вище викладене, ОСОБА_1 приєднався до умов Договору, отримував послуги з розподілу природного газу. Доказу про розірвання договору розподілу природного газу до суду відповідач не надав.

Відповідно до абзацу 1 пункту 9 Глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Послуга з розподілу природного газу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів, а включає також цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, буквально означає наявність технічної можливості у будь-який необхідний споживачу час скористатись можливістю розпочати газоспоживання.

Пунктом 5.2 Договору, визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором. Також умовами Договору, передбачено обов`язки Споживача: здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором; своєчасно повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни щодо персоніфікованих даних в заяві-приєднанні та/або позаштатної роботи комерційного вузла обліку (лічильника газу); не перешкоджати Оператору ГРМ у здійсненні заходів щодо вдосконалення обліку природного газу для точності виміру обсягів розподілу та споживання природного газу, у тому числі встановлення засобів дистанційної передачі даних, установлення дублюючих засобів вимірювальної техніки чи монтажу окремих закладних частин для можливості їх встановлення за рахунок Оператора ГРМ; забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об`єкти чи земельну ділянку представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов`язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін; дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем; на вимогу Оператора ГРМ у десятиденний строк сплатити Операторові ГРМ компенсацію за порушення, які передбачені пунктом 3 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України (пункти 7.4, 8.1 Договору).

Отже, за цим Договором відповідач зобов`язаний виконувати його умови, та нести передбачену законом відповідальність за невиконання чи не належне виконання своїх обов`язків (розділ VIII Договору).

З 01 січня 2020 року на виконання постанови НКРЕКП від 07.10.2019 року №2080, якою затверджено зміни до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498, відбулося розділення плати за природний газ.

Відповідно до п. 1, п. 2, п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

З 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за:

39 куб.м для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі;

126 куб.м для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;

314 куб.м для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Згідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, газовий рік період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3037, встановлено АТ «ОГС «Полтавагаз»: 1) на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно: тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,14 грн за 1 м3 на місяць (з урахування ПДВ); 2) з 01 липня 2020 року: тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,308 грн за 1 м3 на місяць (з урахування ПДВ).

Відповідно до постанови НКРЕКП від 16.12.2020 №2460, встановлено АТ «ОГС «Полтавагаз»: з 01 січня 2021 року тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 2,316 грн за 1 м3 на місяць (з урахування ПДВ).

Згідно з постановою НКРЕКП від 16.12.2020 №2460 (з внесеними змінами від 30.01.2021 року №129), встановлено АТ «ОГС «Полтавагаз»: з 01 лютого 2021 року тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 2,136 грн за 1 м3 на місяць (з урахування ПДВ).

Відповідно до постанови НКРЕКП №2764 від 22.12.2021, встановлено АТ «ОГС «Полтавагаз»: з 01 січня 2022 року тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 2,112 грн за 1 м3 на місяць (з урахування ПДВ).

Згідно з ч. ч. 6, 7, 9 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження. Регулятор веде реєстр всіх прийнятих рішень та забезпечує вільний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті у затвердженому ним порядку. Рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття. Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

З вищевказаної правової норми вбачається, що факт оприлюднення на сайті регулятора постанови щодо встановлення тарифу на послугу свідчить про набрання нею чинності та обов`язковості її виконання відповідними суб`єктами господарювання.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, що вказаний в позовній заяві, довідки фактичного споживання природного газу абонентом ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ) та картки абонента ОСОБА_1 :

- за газовий рік 2021-2022 було спожито 314 куб.м природного газу, відповідно до абз. 4 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.

1/12 від 314 м.куб становить 26,17 м.куб.,

26,17 м.куб * 2,112 грн за 1 м.куб на місяць = 55,27 грн (січень грудень 2023 року),

11 місяців * 55,27 грн = 607,97 грн;

- за газовий рік 2022-2023 було спожито 314 куб.м природного газу, відповідно до абз. 4 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.

1/12 від 314 м.куб становить 26,17 м.куб.,

26,17 м.куб * 2,112 грн за 1 м.куб на місяць = 55,27 грн (січень грудень 2024 року),

12 місяців * 55,27 грн. = 663,24 грн.

- за газовий рік 2023-2024 було спожито 372 куб.м природного газу.

1/12 від 372 м.куб становить 31 м.куб.,

26,17 м.куб * 2,112 грн за 1 м.куб на місяць = 65,47 грн (січень червень 2025 року),

6 місяців * 65,47 грн. = 392,82 грн.

Відповідно до наданого розрахунку АТ «ОГС «Полтавагаз» загальна сума заборгованості відповідача за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.02.2023 по 30.06.2025 становить 1663,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (пункт 45)).

АТ «ОГС «Полтавагаз» нарахувало відповідачу інфляційні втрати на суму 226,69 грн за період 01.02.2024 по 31.05.2025 та три відсотки річних від простроченої суми боргу на суму 44,78 грн за період 21.01.2024 по 01.06.2025 (а.с. 14).

На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості у повному обсязі та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 83 ЦПК України).

Однак, до пояснення від 15.07.2025 відповідачем не доданий доказ надсилання листом з описом вкладення позивачу копій поданих до суду документів та/або не зазначено, що такі докази є у позивача.

Таким чином, ненадсилання відповідачем копій документів іншій стороні фактично матиме наслідком порушення принципу змагальності, неможливості бути ознайомленим із їхнім змістом, та позбавляють можливості позивача надати свої заперечення, а суду можливості надати оцінку їх обґрунтованості, у зв`язку з чим, суд не бере їх до уваги.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 3 ст. 12 ЦПК України, ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність та допустимість, суд вважає, що позовні вимоги АТ «ОГС «Полтавагаз» необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з ОСОБА_1 на користь АТ «ОГС «Полтавагаз» необхідно стягти судові витрати в розмірі 3028,00 грн (а.с. 6).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 626, 634, 714 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу з 01.02.2023 по 30.06.2025 у розмірі 1663,80 грн, інфляційні втрати у розмірі 226,69 грн, три відсотки річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 44,78 грн, загальна сума до стягнення становить 1935,27 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять п`ять грн 27 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», місцезнаходження: вул. Володимира Козака, 2а, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 03351912, НОМЕР_2 в Полтавському обласному управлінні АТ «Державний ощадний банк України».

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складено 31.07.2025.

Суддя А.В. Шолудько