Рішення № 129219848, 31.07.2025, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/15873/24

Провадження №2-др/524/38/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2025 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та морально шкоди, завданої залиттям квартири,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16 липня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та морально шкоди, завданої залиттям квартири відмовлено. Судові витрати віднесено на рахунок держави.

18 липня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17тис. грн.

Заява була подана відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України в межах 5-ти днів після ухвалення судом рішення у справі.

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, представник відповідача ОСОБА_1 Самойленко М.О. обґрунтував свої вимоги тим, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Розпорядженням керівника апарату суду за № 218 від 18.07.2025 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з не розподілом судді Предоляк О.С. судових справ, що надійшли за 14 календарних днів до початку відпустки. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2025 року визначено головуючим - суддю Нестеренка С.Г.

30 липня 2025 року до суду надійшли письмові заперечення представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_5 , у яких просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1 (однієї) тис. грн., посилаючись на надмірний необґрунтований заявлений розмір у 17 тис. грн.

У судове засідання особи, які беруть участь у справі, та їх представники не прибули, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. Представники відповідно відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , позивача ОСОБА_3 ОСОБА_5 , просили здійснити розгляд заяви за їх відсутності. Інші учасники справи будь-яких заяв, клопотань до суду не подавали.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове учасників справи, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Частинами 1-6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Згідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача ОСОБА_1 Самойленко М.О. суду надано: договір про надання правової допомоги № 1 ц/с від 14.02.2025 року, укладений між адвокатом Самойленком М.О. та ОСОБА_1 , розрахунок суми гонорару від 17.07.2025 року за договором про надання правової допомоги № 1ц/с від 14.02.2025 року, квитанція № 7 про сплачений гонорар у сумі 17000,00 грн., Акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги № 1ц/с від 14.02.2025 року на суму 17000,00 грн., ордер адвоката Самойленка М.О., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21).

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно договору про надання правової допомоги № 1 ц/с від 14.02.2025 року, сума гонорару адвоката розраховується з врахуванням витраченого часу та складених адвокатом процесуальних документів.

При вирішенні питання стягнення витрат на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт.

Із наданого представником відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 розрахунку суми гонорару в 17тис. грн., в якому зазначено характер наданої правничої допомоги та витраченого на це часу, суд вбачає, що для складання відзиву на позовну заяву, фактично на 6 арк., адвокат витратив 3 год. часу, на ознайомлення із відповіддю на відзив та підготовку на неї заперечення на 3 арк., також 3 год. часу.

За висновком суду, для професійного адвоката складання таких процесуальних документів, не є складним процесом, який має займати визначений та вказаний адвокатом час, та який є навмисно та надмірно завищеним.

Тому, суд вважає, що заявлені витрати відповідача не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, визначеним положеннями статті 141 ЦПК України.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З огляду на викладене, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, неминучості таких витрат, їх пропорційності до предмета спору, фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд, відповідно положень статті 141 ЦПК України дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. та відмови у стягненні коштів у розмірі 11 тис. грн.

Таким чином заява представника відповідача ОСОБА_1 Самойленка М.О. про ухвалення додаткового рішення та клопотання (заяву) представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_5 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 137, 141, 246, 263-265, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 Самойленка М.О. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Клопотання (заяву) представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_5 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 6000,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення коштів у відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 11 тис. грн. - відмовити.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , місце проживанням: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: ТОВ «Житлорембудсервіс», код ЄДРПОУ: 35868968, місце знаходження: м. Кременчук, вул. Небесної Сотні, буд. № 32.

Повний текст додаткового рішення суду виготовлено 31 липня 2025 року.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цього рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо додаткове рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: