Рішення № 129219023, 31.07.2025, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/615/25

Провадження № 2/288/366/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року. селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

з участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказує, що 14 грудня 2023 року між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» було укладено Договір № 4216454 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за умовами якого відповідачу було надано грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання перед відповідачем та надало кредит у сумі 7500.00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на картку, в свою чергу відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результат чого станом на 26 липня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі - 49875.00 гривень, а саме: - 7500.00 гривень заборгованість по тілу кредиту; - 42375.00 гривень - заборгованість по процентам.

26 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем було укладено договір факторингу № 26/07/2024, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором № 4216454 від 14 грудня 2023 року на суму - 49875.00 гривень.

Позивач зазначає, що станом на дату укладення договору факторингу - 26 липня 2024 року, строк дії договору № 4216454 від 14 грудня 2023 року не закінчився, а тому позивачем в межах строку дії договору, за період з 26 липня 2024 року по 28 листопада 2024 року було здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 23437.50 гривень.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 73312.50 гривень та понесені судові витрати.

Ухвалою від 29 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі із викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 30 липня 2025 року надав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були належним чином повідомлені. 31 липня 2025 року від позивача надійшла заява в якій вона просить справу слухати у її відсутність та представника.

Від представника відповідача 13 травня 2025 року надійшов відзив на позовну заяву в якому вона вказує, що 14 грудня 2023 року на рахунок відповідача надійшли кошти в розмірі 7467.50 гривень від невідомої особи, тобто неможливо визначити, хто ці кошти направив. Зазначає, що позивачем не надано доказів видачі кредиту, кошти перераховано не первісним кредитором, а кредитним посередником, а тому позивач не довів належними та допустимими доказами, що первісний кредитор надав відповідачу кошти. Вказує, що відповідач брала кредит, але не знає, хто матиме право просити його повернення, за договором, чи як безпідставно отримане майно, договір у суді не визнано дійсним, а тому просить відмовити у позові. /а.с.98-103/

14 травня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій він зазначає, що 14 грудня 2023 року між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір № 4216454 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Переказ коштів, виданих за умовами договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера, а також відповідачем було надано виписку в якій наявна інформація про здійснення переказу коштів у розмірі 7500.00 гривень, а тому відсутні будь-які сумніви щодо факту перерахування відповідачу кредитних коштів. Перехід права вимоги до відповідача підтверджено належними доказами, а також відповідача було повідомлено про зміну кредитодавця за договором. Нарахування відсотків за договором здійснено в межах строку кредитного договору та після 28 листопада 2024 року було зупинено. /а.с.111-117/

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно зі статтями 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що від 14 грудня 2023 року між товариством - товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та клієнтом - ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4216454, який 14 грудня 2023 року підписано ОСОБА_1 електронним підписом 64148, за умовами якого: - на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 7500.00 гривень /п.1.2./; - за взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору) /1.2.1./; - строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів /п.1.3./; - рекомендовані дати внесення Клієнтом грошових коштів для уникнення простроченої заборгованості за кредитом, визначені у Графіку платежів - друга колонка «Дата видачі кредиту/дата платежу» /п.1.3.3/; - тип процентної ставки - фіксована /п.1.4/; - за користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: - стандартна процента ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору /п.1.4.1././а.с.17-26/

Пунктами 1.5 - 1.6 Договору визначено, що: - орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредиту 133839.05 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 73125.00 гривень.

Крім того, в пунктах 2.1 та 2.2. вказано, що: - товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 . Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 14 грудня 2023 року або 15 грудня 2023 року.

Згідно пункту 5.1 Договору - товариство має право: 5.1.1. вимагати від Клієнта повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором; 5.1.3. укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.

В Додатку № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4216454 від 14 грудня 2023 року, який підписано 14 грудня 2023 року клієнтом ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 64148, наведено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. /а.с.26/

14 грудня 2023 року ОСОБА_1 підписано електронним підписом НОМЕР_2 , Інформаційне повідомлення - Додаток № 2 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4216454 від 14 грудня 2023 року в якому ОСОБА_1 заначила інформацію про третіх осіб для можливої подальшої взаємодії при врегулюванні її простроченої заборгованості та вказала свої персональні дані. /а.с.27, 43/

Згідно паспорту споживчого кредиту - Інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» зазначено: - інформацію та контактні дані кредитодавця; - основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме: тип кредиту - кредит; сума кредиту 7500.00 гривень, строк кредитування 360 календарних днів, мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби; - інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а саме: процентна ставка, відсотків річних - 912.50 % річних (або 2.50 % в день); - загальні витрати за кредитом, за стандартною процентною ставкою - 65625.00 гривень; - орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною ставкою - 65600.00 гривень; - орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою ставкою за весь строк користування кредитом - 73125.00 гривень; - реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою - 133839.05 %; - порядок повернення кредиту; - додаткову інформацію; - інші важливі правові аспекти, паспорт споживчого кредиту підписано 14 грудня 2023 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 59600. /а.с.40-42/

Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» встановлено порядок надання фінансових послуг товариством. /а.с.51-58/

Відповідно до повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення», направленого 26 липня 2024 року на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», на підставі договору про організацію переказу грошових коштів № ФК-П-19/03-01 від 12 березня 2019 року, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 14.12.2023 16:54:11 на суму 7500,00 гривень, маска картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua - 320271610, призначення платежу: Зарахування 7500.00 гривень на карту НОМЕР_3 . /а.с.30/

Як вбачається з договору № ФК-П-19/03-01 від 12 березня 2019 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні Платіжні Рішення» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», сторони для виконання умов договору здійснюють інформаційний обмін про прийняті партнером платежі. Партнер здійснює приймання платежу та передає відомості про кожний прийнятий платіж. /а.с.118-120/

Згідно наданого товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» розрахунку заборгованості за Договором № 4216454 від 14 грудня 2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26 липня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить - 49875.00 гривень, а саме: - тіло кредиту - 7500.00 гривень; - проценти за користування кредитом - 42875.00 гривень. /а.с.35-39/

26 липня 2024 року між фактором - товариством з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» та клієнтом - товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» укладено договір факторингу № 26/07/24 за умовами п.1.1 якого, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. /а.с.73-77, 78-80, 83, 85/

Згідно витягу з Реєстру боржників, який є Додатком № 1 до Договору факторингу № 26/07/24 від 24 квітня 2024 року, Клієнт - товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» відступає Факторові - товариству з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» Право Вимоги заборгованостей до боржників-позичальників: - № 4503, ОСОБА_1 , номер кредитного договору 4216454, сума заборгованості за основною сумою боргу 7500.00 гривень, сума заборгованості за відсотками 42375.00 гривень, сума заборгованості разом - 49875.00 гривень, кількість днів прострочення 201. /а.с.45, 121-122/

Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» повідомлено товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» про те, що в особистих кабінетах боржників та шляхом відправлення текстових повідомлень боржникам повідомлено про відступлення прав вимоги за кредитними договорами: - договір № 4216454 дата направлення 29 липня 2024 року. /а.с.34/

Згідно розрахунку заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» за Договором № 4216454 про надання споживчого кредиту від 14 грудня 2023 року за 125 календарних днів (27 липня 2024 - 28 листопада 2024), договір № 4216454 від 14 грудня 2023 року, позичальник - ОСОБА_1 , сума основного боргу, на яку нараховується процентна ставка - 7500.00 гривень, процентна ставка 2.5%, сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами: - 23437.50 гривень. /а.с.59-60/

Відповідно до виписки по картці ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_3 14 грудня 2023 року надійшли кошти в розмірі 7500.00 гривень, комісія 37.50 гривень, сума 7462.50 гривень. /а.с.105/

16 липня 2025 року на виконання ухвали суду про витребування доказів акціонерним товариством «комерційний банк «Приват Банк» повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ), номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_6 за період з 14 грудня 2023 року по 25 грудня 2023 року - фінансовий номер телефону: НОМЕР_7 . /а.с.169/

Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_6 за період з 14 грудня 2023 року по 25 грудня 2023 року - ОСОБА_1 та наявна інформація про зарахування на картку 14 грудня 2025 року коштів у розмірі 7500.00 гривень /а.с.169/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, з тих підстав, що вона не виконує свої зобов`язання з повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ (далі - Закон № 675-VIII), слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 675-VIII, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтю 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (статті 12 Закону № 675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до статті 514 ЦК України, частини першої статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Судом встановлено, що між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» було укладено кредитний договір в якому погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, при цьому відповідачем не спростовано факт укладення зазначеного договору. Твердження відповідача про недоведеність надання коштів в розмірі 7500.00 гривень спростовуються наданою нею випискою по рахунку в якій відображено зарахування 14 грудня 2023 року (дата укладення договору) на зазначений в договорі рахунок НОМЕР_3 , коштів в розмірі 7500.00 гривень.

Відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 26 липня 2024 року виникла заборгованість в сумі - 49875.00 гривень, а саме: - 7500.00 заборгованість за тілом кредиту; - 42375.00 гривень заборгованість за нарахованими процентами, при цьому право грошової вимоги до відповідача правомірно перейшло до позивача на підставі договору факторингу, в зв`язку з чим в межах строку дії договору, позивачем здійснено нарахування процентів за період з 26 липня 2024 року по 28 листопада 2024 року (125 днів) за стандартною процентною ставкою на суму - 23437.50 гривень, нарахування яких визначено умовами договору факторингу.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача або об`єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності, а тому оскільки відповідач у добровільному порядку належним чином не виконала свої договірні зобов`язання щодо повернення коштів, вона повинна їх відшкодувати у примусовому порядку.

Посилання відповідача на те, що нараховані проценти є несправедливими, не є слушними, оскільки перед укладанням кредитного договору відповідач була ознайомлена з його умовами та розміром процентної ставки, та його умови не оспорював.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Частина п`ята вказаної статті Закону передбачає, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

При цьому, вимог про визнання кредитного договору або окремих його умов недійсними відповідач не пред`являла.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини із первісним кредитором, якщо дійсно вважала розмір процентної ставки несправедливою умовою, натомість вона погодила зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень та його умови в частині нарахування відсотків не оспорювала. Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчила, що погодилася на отримання у кредит коштів саме на умовах, визначених кредитним договором.

Таким чином, враховуючи, що відповідач умови кредитного договору добровільно не виконує, при цьому позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 73312.50 гривень.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості.

Представник позивача при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано: - договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, укладений між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідух Є.О. /а.с.81-82/; - акт приймання-передачі наданих послуг № 4216454 від 11 грудня 2024 року до договору про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року в якому зазначено, що вартість послуги - підготовки та подачі позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить - 10000.00 гривень /а.с.44/; - детальний опис робіт (наданих послуг) № 4216454 від 11 грудня 2024 року /а.с.46/.

17 червня 2025 року від представника відповідача надійшла заява про зменшення витрат на професійну правничу допомогу в якій вона вказує, що зазначена сума є завищеною та такою, що не відповідає принципам розумності, необхідності та співмірності, так як справа є типовою та нескладною, позовна заява є стандартною, а обсяг доказів мінімальний, тому просить відмовити у задоволенні вимоги, або зменшити суму витрат до 1000.00 гривень /а.с.130-136/

Таким чином, враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, з огляду на рівень складності справи, ціни позову, фактичний обсяг наданої правничої допомоги, заперечення відповідача, а також типовість таких позовних заяв, з урахуванням засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 4000.00 гривень, які належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2422.40 гривень /а.с.84/, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 514, 516, 610, 612, 626, 628, 634, 638, 1048, 1054, 1055, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354-355 ЦПК України; суд,-

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» (код ЄДРПОУ: 40966896, місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська,27, приміщення 2) заборгованість загальною сумою 73312.50 гривень, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі - 7500.00 гривень, суми заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором - 42375.00 гривень; - сума заборгованості за процентами нарахованих товариством з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» за 125 календарних днів у розмірі - 23437.50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» (код ЄДРПОУ: 40966896, місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська,27, приміщення 2) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 4000.00 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 2422.40 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук