Рішення № 129216691, 24.07.2025, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2831/25

Провадження № 2/577/1029/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2025 року

Конотопський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Логіна Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Скляр О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Конотоп, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Конотопської міської ради, третя особа ОСББ «Успенка 130» про визнання права власності за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності за набувальною давністю на приміщення площею 4,8 кв.м. (номер в технічному паспорті «V») та площею 13,1 кв. м. (номер в технічному паспорті «XVIII»), розташовані на першому поверсі будинку за адресою АДРЕСА_1 , поряд з квартирою АДРЕСА_2 .

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 30.01.1990 р. Виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м. Конотоп було видано ордер №111 на житлове приміщення сім`ї з чотирьох осіб в складі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в АДРЕСА_3 , яку перейменовано на АДРЕСА_1 .

Зі згоди сусідів, з 30.01.1990 р. позивачка зайняла поряд з кв. АДРЕСА_2 два сусідніх приміщення, коридор та колясочну, загальною площею 17,9 кв.м. На технічному паспорті вони позначені символами V (коридор площею 4,8 кв.м.) та XVIII (приміщення площею 13,1 кв.м.).

В ході користування даними приміщеннями впродовж тривалого строку, зі згоди сусідів, вони були технічно включені до складу кв. АДРЕСА_2 . З моменту заволодіння приміщенням, остання безперервно та відкрито володіла ними, використовує для зберігання речей, тощо, впродовж більше 35 років поспіль.

18.01.2025 р. відбулися загальні збори співвласників ОСББ Успенка 130, де прийнято рішення визнати за позивачкою факт добросовісного заволодіння та подальшого безперервного, відкритого володіння приміщенням та коридором на першому поверсі буд. АДРЕСА_1 , які є суміжними з кв. АДРЕСА_2 з 30.01.1990р. та надано право набути право приватної власності на вказані приміщення, що і змусило звернутись з позовом до суду.

В березні 2025 року вона зверталась з позовом до ОСББ «Успнека 130» про визнання права власності на вищевказане майно за набувальною давністю, однак 17.04.2025р. рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області їй було відмовлено в позові з підстав неналежності відповідача.

Зважаючи на викладене, змушена звернутися до суду із заявленими вимогами.

Ухвалою судді від 19.05.2025 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.06 .2025 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити. Додатково пояснила, що частково зробила ремонт у спірних приміщеннях, оплачує комунальні послуги в частині оплати за електроенергію. Вказала, що розуміє належність приміщень до загальних місць користування, а вона зайняла їх зі згоди співмешканців будинку.

Представник відповідача Конотопської міської ради в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без участі їх представника. Також скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, в якому, при вирішення даного спору поклався на розсуд суду. Між тим висловив свою позицію про те, що неможливо визначити право власності за позивачем на спірні приміщення за набувальною давністю, оскільки такі є приміщення загального користування всіх співвласників будинку.

Представник третьої особи ОСББ «Успенка» в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі. Також останнім надано письмові пояснення про те, що задоволенню позову не заперечують. Зазначає, що дійсно саме ОСОБА_1 з 1990 року утримує спірні приміщення в належному стані, забезпечує належний температурний режим, здійснює санітарну та дезінфекційну обробку. Володіння та користування позивачем даними приміщення здійснюється відкрито, всі мешканці будинку проінформовані про це та не заперечували і не заперечують про цього. Таким чином, за результатами зборів ОСББ 18.01.25р. було прийняте рішення про визнання за ОСОБА_1 факту добросовісного заволодіння та подальшого безперервного, відкритого володіння приміщеннями і надання їй права набути право приватної власності на такі. Отже, питання врегулювання майнових питань між співвласниками будинку АДРЕСА_1 врегулювано на Загальних зборах ОСББ «Успенка 130».

Суд, заслухавши позивача, дослідивши зібрані по справі докази, що ґрунтуються на повному і об`єктивному розгляді справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що згідно ордеру на житлове приміщення № 111 від 30.01.1990 р., ОСОБА_2 та його сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , позивачці - ОСОБА_1 видано ордер на право заняття житлового приміщення жилою площею 30,87 кв м , яке складається з двох кімнат у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 ., яку перейменовано на АДРЕСА_1 . ( а.с.5).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок державного, загального житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів по АДРЕСА_1 поряд з кв. АДРЕСА_2 знаходяться приміщення позначені символами V (коридор площею 4,8 кв.м.) та XVIII (приміщення площею 131 кв.м.) (а.с.6-7).

Як вбачається зі звіту про незалежну оцінку приміщень на першому поверсі площею 4,8 кв.м. та 13,1 кв.м. ( загальною площею 17,9 кв.м.), такі суміжні з квартирою АДРЕСА_4 , згідно якого ринкова вартість об`єкта оцінки становить 246300 грн. ( а.с.8-26).

18.12.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до ОСББ «Успенка 130» з письмовою заявою про внесення на розгляд загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку питання підтвердження факту добросовісного заволодіння та безперервного користування нею приміщенням та коридором, суміжними з квартирою АДРЕСА_4 з метою надання згоди на набуття нею права власності на вказані приміщення. ( а.с.27)

Згідно витягу з протоколу № 3 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Успенка 130» від 18.01.2025 р. , за ОСОБА_1 визнано факт добросовісного заволодіння та подальшого безперервного, відкритого володіння приміщенням та коридором на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які є суміжними з квартирою АДРЕСА_2 за цією ж адресою з 30.01.1990 р. ( а.с.28).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (частина 4 статті 344 ЦК України). При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

В даному випадку, ОСОБА_1 просить визнати право власності за набувальною давністю на коридор площею 4,8 квадратних метри (в технічному паспорті позначений символом «V») та колясочна площею 13,1 квадратних метри (в технічному паспорті позначена символом «XVIII»), загальною площею 17,9 квадратних метри, що є приміщеннями загального користування.

Згідно ч.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Аналогічне положення міститься у Рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004.

Таким чином, співвласниками допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир є власники неприватизованих квартир багатоквартирного будинку.

Згідно ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до пункту 10 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 №45, мешканці квартир, в яких проживають два і більше співвласників, наймачі (орендарі), мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням, порядок користування якими узгоджується між мешканцями.

Як зазначалось вище, за набувальною давністю може бути визнано право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, а також на майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Зазначене свідчить про те, що позивачка знала, що спірні приміщення загального користування є спільною власністю всіх співвласників будинку, а отже знала, що заволоділа майном, яке їй не належить, тому її володіння не призводить до набуття права власності, незалежно від тривалості такого володіння.

Володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 214.05.2019 по справі № 910/17274/17, провадження № 12-291гс18.

Суд, враховуючи зазначене про умови набуття права власності за набувальною давністю, не вбачає підстав для відступу від наведених висновків Великої Палати Верховного Суду, оскільки за змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю.

Відсутність добросовісності у позивачки під час заволодіння нею спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені статтею 344 Цивільного кодексу України, тому відкритість і безперервність користування позивачем майном з 1990 року не є достатніми підставами для набуття права власності.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 201/12550/16-ц, від 15.11.2022 у справі № 293/1061/21, від 15.06.2023 у справі № 359/8844/20, постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтею 344 Цивільного кодексу України правових підстав для визнання за позивачкою права власності на спірне майно за набувальною давністю, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 16, 328, 344 ЦК України, ст.ст. 12, 83, 89, 141, 200-206, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності за набувальною давністю на приміщення площею 4,8 кв.м. (номер в технічному паспорті «V») та площею 13,1 кв. м. (номер в технічному паспорті «XVIII»), розташовані на першому поверсі будинку за адресою АДРЕСА_1 , поряд з квартирою АДРЕСА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Конотопська міська рада ( юридична адреса: м. Конотоп Сумської області, пр. Миру, 8).

Третя особа: ОСББ «Успенка 130» ( юридична адреса: м. Конотоп Сумської області, вул. вул. Успенсько-Троїцька, 130).

Повний текст рішення суду складено 31 липня 2025 року.

Суддя Логін Є. В.