Ухвала суду № 129216414, 31.07.2025, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/6701/23

Провадження № 2/484/30/25

Ухвала

про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі

31.07.2025 року м.Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Максютенко О.А.

при секретарі Завірюха В.Ю.

розглянувши заяви правонаступника позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Н.Бочак про зупинення цивільної справи за позовом товариства з обмежаною відповідальністю Виробничо-комерційна компанія «Істок» до Первомайської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Землевпорядник», державний реєстратор Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Курочкіна Ірина Сергіївна про визнання протиправною бездіяльність, визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в

05.12.2023 року до суду звернулось товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія «Істок» в особі керівника Соколова О.І. з вище зазначеним позовом.

14.12.2023 року зазначену позовну заяву було прийнято до судового розгляду та відкрито провадження у справі.

05.03.2024 року ухвалою суду було зупинено провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.251 ЦПК України до залучення у справі правонаступника, померлого ОСОБА_3 .

04.02.2025 року представник ОСОБА_1 суду надала заяву про поновлення провадження у справі та залучення до справи правонаступника померлого ОСОБА_3 його спадкоємцем ОСОБА_1 .

05.02.2025 року ухвалою суду поновлено провадження у справі, витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_3 .

19.06.2025 року ухвалою суду до участі у справі залучено правонаступника позивача ОСОБА_1 .

Представник правонаступника позивача ОСОБА_1 адвокат Н.Бочак, та сам правонаступник подали заяви про зупинення провадження у даній справі на підставі перебування ОСОБА_1 у складі ЗСУ, зокрема в зоні проведення бойових дій посилаючись на п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України. Зазначені заяви просили слухати у їх відсутність.

Інші учасники процесу з приводу даного клопотання свою позицію не висловили.

Суд, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, проаналізувавши наведені в ньому доводи та додані до нього документи, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Згідностатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК Українисуд зупиняє провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, та передбачити усунення яких неможливо. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 645/331/17).

Конструкція пункту 2 частини першоїстатті 251 ЦПК Українидає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава застосовується виключно з метою забезпечення можливості дотримання процесуальних прав учасників процесу, закріплених нормамиЦПК України, зокрема, на безперешкодну участь сторін у судовому процесі, та з метою виконання обов`язку суду щодо повного та об`єктивного дослідження судом всіх обставин справи.

Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Вказані висновки за змістом відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.08.2023 у справі № 174/760/21.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє на даний час.

За приписами статей1,3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-XII(далі - Закон № 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно доКонституції Українипокладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Структура Збройних Сил України визначаєтьсястаттею 3 Закону № 1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначеніЗаконом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII(далі - Закон № 389-VIII).

Відповідно достатті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України врегульовано Положенням, затвердженимУказом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008(далі - Положення).

З аналізу пункту 12 Положення випливає, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.

Верховний Суд у своїх постановах від 09.11.2022 в справі № 753/19628/17, від 21.12.2022 в справі № 456/2541/19, в ухвалах від 11.10.2023 у справі № 127/1407/22, від 09.11.2023 у справі № 402/540/19, від 29.08.2022 в справі № 461/5209/19, від 17.01.2023 у справі № 501/1699/17, від 14.12.2022 в справі № 757/52540/16-ц, сформував сталу позицію та дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК Україниу випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, якщо такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, приймають участь у виконанні бойових завдань або беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українивисновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути не лише належні докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, приймають участь у виконанні бойових завдань.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другоїстатті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другоїстатті 64 Конституції Україниправо на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 № N 8-рп/2002, п. 3).

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною третьоюстатті 2 ЦПК Українидо основних засад (принципів) цивільного судочинства віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність та рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що не відповідає як завданню цивільного судочинства, так і змісту та меті п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України, а також суперечить частині другійстатті 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Всупереч наведеному вище, правонаступником позивача та його адвокатом при зверненні до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних сил України у військовій частині, яка будучи переведеною на воєнний стан, приймає участь у виконанні бойових завдань чи бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, у зв`язку з чим не має можливості приймати участь у розгляді справи.

Надана ОСОБА_1 довідка № 31 від 24.01.2025 року за підписом командира в/ч НОМЕР_1 , не є належним та достовірним доказом підтвердження того, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, про що неодноразово вказував Верховний Суд у постановах від 14.02.2024 у справі № 466/8799/22, від 09.11.2022 у справі № 753/19628/17, від 29.03.2023 у справі № 756/3462/20.

Суд звертає увагу, що надана ОСОБА_1 довідка №17 від 15 січня 2025 року в.о. командира в/ НОМЕР_2 про те, що з 01.03.2022 року по 29.09.2024 року він брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в м.Миколаєві Миколаївської області стосується періоду 2022-2024 р, оскільки станом на липень 2025 року відомості про ОСОБА_1 , що він перебуває чи приймає участь у виконанні бойових завдань чи бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, у зв`язку з чим не має можливості приймати участь у розгляді справи матеріали справи не містять.

Також, суд відхиляє доводи правонаступника позивача ОСОБА_1 та його адвоката щодо неможливості брати участь у розгляді справи та захищати свої інтереси, оскільки як вбачається з матеріалів, ОСОБА_1 у даній справі представляє адвокат Н.Бочак, яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії б/н від 06.01.2025 року, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги № 43 від 06.01.2025 року.

Крім того, суд також враховує, що ОСОБА_1 зареєстрований в системі «Електронний суд», особисто отримує судову кореспонденцію і процесуальні документи та не позбавлений можливості реалізувати надані йому цивільним процесуальним законодавством права, зокрема, шляхом надсилання до суду заяв по суті справи в письмовому вигляді, в яких викласти свої міркування чи заперечення, надати суду докази чи викласти свою позицію по суті спору, приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі, з використанням власних технічних засобів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Враховуючи викладене, зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи й перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання про зупинення провадження, тому в його задоволенні слід відмовити.

Згідно з ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст.251,252,260 ЦПК України, суд

постановив

у задоволенні клопотання правонаступника позивача ОСОБА_1 та його адвокат Н.Бочак про зупинення провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 31.07.2025 року.

Суддя