Рішення № 129216072, 17.07.2025, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/623/25

Провадження №2/477/902/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання - Клюсевич-Шараповою Н.М.,

за участю:

представника позивача - Швайби Л.С.,

відповідачки - ОСОБА_1 (не з`явилася),

розглянувши в загальному порядку цивільну справу

за позовом: органу опіки та піклування в особі Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області,

до ОСОБА_1 ,

треті особи на боці позивача - служба у справах дітей Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_2 ,

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2025 року позивач, як орган опіки та піклування, звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 , в якій просив суд позбавити її батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачка не займається забезпеченням, утриманням та вихованням дитини. Після народження сина в 2014 році вона його не зареєструвала в органах РАЦС. Дитину було знайдено на території садівничого товариства "Пруди" 15 вересня 2021 року без її догляду. З того часу вона не цікавиться сином, його розвитком, зловживає алкоголем, не має постійної роботи. З 15 вересня 2021 року дитина перебувала в комунальному закладі "Миколаївський центр соціально-психологічної підтримки та реабілітації дітей", але мати ні разу його не відвідала. На тепер дитина влаштована до сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає в с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області.

Оскільки ОСОБА_1 не виконує своїх батьківських обов`язків, орган опіки та піклування просив позбавити її батьківських прав.

В судове засідання представниця позивача подала заяву, в якій просила позов задовольнити і розглянути справу без її участі.

Відповідачка в судове засідання не з`явився, про дату та час слухання справи судом повідомлялася належним чином, будь-яких заяв суду не подала.

Суд вважаючи можливим здійснити розгляд справи за відсутності сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до акту 15 вересня 2021 року Миколаївського районного управління поліції ГУ НП в Миколаївській області на території садівничого товариства "Пруди" Миколаївського району Миколаївської області був виявлений хлопець без нагляду батьків ОСОБА_4 . В акті зазначено, що мати дитини ОСОБА_1 1988 року народження біля двох місяців назад залишила дитину у своєї тітки і зникла, її місце знаходження невідоме.

Відповідно до повідомлення від 24 вересня 2021 року комунального закладу "Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Миколаївської обласної ради ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по батькові невідомо) був поміщений до цього закладу, так як був знайдений без догляду дітей.

На запит служби у справах дітей Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (далі - ССД) комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради "Пологовий будинок № 2" надало 22 вересня 2021 року інформацію, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 народила хлопчика о 09:10, вагою 3400г, зріст 50 см, при цьому під час госпіталізації документи, які посвідчують особу жінки були відсутні. тому історію пологів записано з її слів.

ССД була встановлена ОСОБА_1 , яка на той час мешкала в АДРЕСА_1 і у неї відібрано пояснення. Вона повідомила, що залишила дитину, так як поїхала на роботу, документи у неї відсутні, але вона вчиняє дії по їх відновленню та оформленню документів на дитину.

Рішенням Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 25 від 25 серпня 2022 року було надано дозвіл ССД на реєстрацію народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

05 листопада 2022 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було зареєстровано народження народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - м. Миколаїв, мати - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_5 , який записаний відповідно до положень ст. 135 СК України. Цим же органом реєстрації було видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням тієї ж сільської ради № 17 від 24 березня 2023 року ОСОБА_3 був наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

В подальшому, розпорядженням Первомайської військовою районної державної адміністрації Миколаївської області № 51-р/п від 05 травня 2023 року ОСОБА_3 було довлаштовано у прийомну сім`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає в АДРЕСА_2 .

Далі, позивачем та його ССД постійно вчинялися дії по встановленню місця знаходження та фактичного місця проживання відповідачки, однак на тепер її фактичне місце знаходження не встановлено, так як вона постійно його змінювала.

У відповідності до частини 2 статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від свої обов`язків має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Як вбачається з матеріалів справи з 2021 року відповідачка не виявляє будь-якої заінтересованості відносно свого сина, не піклується про його утримання духовний, моральний та розумовий розвиток, залишила його на інших людей. До того ж, її бездіяльність призвела до обмеження прав дитини та в її соціальному розвитку, так як її народження не було зареєстроване в державних органах, що потягло неможливість отримання різних видів державної допомоги, відвідування дитячого садка, школи тощо.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, ухиляється від обов`язку по її вихованню та матеріальному утриманню.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, згідно частини 4 статті 155 СК України, є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно приписів статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 №789-ХІІ, яка є частиною національного законодавства України у відповідності до статті 9 Конституції України, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини, а також дитинi забезпечується такий захист i пiклування, якi необхiднi для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків.

Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності докази по справі, суд вважає позов в частині позбавлення батьківських прав обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Позбавлення особи батьківських прав не звільняє її від виконання обов`язку щодо матеріального забезпечення дитини до досягнення повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, а якщо домовленості немає, то за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів ч.1-3 ст. 181 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 цієї статті визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як визначено п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Враховуючи обов`язок матері утримувати свою дитину до її повноліття, передбачений

ст. 180 СК України, вимоги ст. 182 СК України, в тому числі матеріальне становище дитини, стан її здоров`я та стан здоров`я і матеріальне становище платника аліментів, , а також положення ст. 161 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що відповідачка зобов`язана та має можливість сплачувати аліменти на утримання своєї дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але розмір аліментів повинен бути не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів повинно відбуватися починаючи з часу подання позову до суду, тобто з 04 березня 2025 року і до повноліття дитини.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягнення судовий збір на користь позивача в сумі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (прийомної сім`ї), кошти (аліменти) на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 (одної четвертої) частини всіх видів її заробітку (доходу), але розмір аліментів повинен бути не меншим 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,на користь держави судовий збір в розмірі 1211 гривен 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів із дня складання повного тексту рішення.

Суддя Р.В. Козаченко