Ухвала суду № 129215001, 29.07.2025, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

У Х В А Л А

"29" липня 2025 р.Справа №924/776/24м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали заяви комунального підприємства "Теофіпольлісвод" про визнання грошових вимог кредитора, у справі

за заявою комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради

про банкрутство комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради

за участю представників:

кредитора: Багінського А.О. згідно з ордером від 09.05.2025.

ліквідатора КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради Перепелиці В.В.

Теофіпольської селищної ради : не з`явився

Ухвала постановляється 29.07.2025, оскільки в судовому засіданні 28.05.2025, 10.06.2025, 26.06.2025, 09.07.2025 оголошувалась перерва.

У засіданні оголошено скорочену (вступну і резолютивну) частини ухвали.

встановив: ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.10.2024, зокрема, відкрито провадження у справі №924/776/24 про банкрутство комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради (вул. Свободи, буд. 25, смт Теофіполь, Хмельницький район, Хмельницька область; код 14151286), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради, введено процедуру розпорядження майном комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради строком на 170 календарних днів, розпорядником майна комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради призначено арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича (36008, м. Полтава, а/с №9; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1216 від 04.07.2013).

На виконання вищезазначеної ухвали суду з метою виявлення кредиторів боржника та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника 07.10.2024 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство комунальному підприємству "Тепловик" Теофіпольської селищної ради.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 24.03.2025, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради, визнано комунальне підприємство "Тепловик" Теофіпольської селищної ради банкрутом, відкрито відносно комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради ліквідаційну процедуру на строк, що не може перевищувати 12 місяців, ліквідатором комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради призначено арбітражного керуючого Перепелицю Василя Володимировича, визначено строк виконання всіх грошових зобов`язань комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради таким, що настав 24.03.2025, припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

На адресу Господарського суду Хмельницької області від комунального підприємства "Теофіпольлісвод" надійшла заява про визнання грошових вимог кредитора у справі (від 09.05.2025), в якій просить визнати грошові вимоги КП "Теофіпольлісвод" до боржника в сумі 894346,27 грн, з яких 6056,00 грн (сплачений судовий збір) - вимоги І черги задоволення; 801138,67 грн (446000,60 грн основного боргу, 288009,51 грн інфляційних втрат, 67128,56 грн 3% річних) вимоги IV черги задоволення; 93207,60 грн (пеня) вимоги VI черги задоволення.

В обґрунтування поданої заяви, кредитор зазначив про неналежне виконання КП "Тепловик" зобов`язань з оплати за поставлений товар згідно з умовами договору поставки від 25.01.2015 та договору купівлі-продажу №17 від 05.10.2016. Повідомив, що стягнення заборгованості за вказаними договорами було предметом розгляду справи №924/721/19 за позовом Теофіпольського комунального підприємства "Теофіпольлісвод" до комунального підприємства "Тепловик" про стягнення 749645,18 грн, з яких: 446120,60 грн основного боргу, 36309,00 грн 3% річних, 93207,60 грн пені, 174007,98 грн інфляційних втрат. Однак під час розгляду даної справи, з метою врегулювання спору, між кредитором та боржником було досягнуто домовленості щодо погашення основної суми боргу та підписано графік погашення заборгованості від 30.09.2019, відповідно до якого боржник визнав заборгованість за основним боргом станом на 30.09.2019 у розмірі 446000,60 грн та зобов`язався погасити її шляхом здійснення щомісячних платежів у період з 01.10.2019 до 01.04.2021. Звертає увагу, що у зв`язку з досягненням домовленості та підписанням графіку, кредитором було подано до Господарського суду Хмельницької області заяву про залишення позову у справі № 924/721/19 без розгляду та ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2019 у справі № 924/721/19 позовну заяву КП "Теофіпольлісвод" було залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Разом з тим, незважаючи на укладення між сторонами графіку погашення заборгованості, КП "Тепловик" Теофіпольської селищної ради не виконав свої зобов`язання та не здійснював платежі згідно з погодженим графіком.

Крім того, Комунальне підприємство "Теофіпольлісвод" у заяві про визнання грошових вимог кредитора у справі (від 09.05.2025) вказало, що у боржника та у кредитора спільний засновник Теофіпольська селищна рада, а відтак за правилами ст. 1 КУзПБ КП "Теофіпольлісвод" є заінтересованим кредитором відносно боржника.

З приписів ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) вбачається, що до заінтересованих осіб стосовно боржника, зокрема, відноситься юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи.

Ухвалою суду від 13.05.2025, зокрема, заяву комунального підприємства "Теофіпольлісвод" про визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство №924/776/24 (від 09.05.2025) призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.05.2025, в якому оголошувалась перерва на 10.06.2025, 26.06.2025, 09.07.2025, 29.07.2025.

03.06.2025 на адресу суду від заявника КП "Теофіпольлісвод" надійшла заява про зменшення розміру грошових вимог кредитора (від 02.06.2025), в якій у зв`язку з виявленням додаткових платежів під час проведення аналізу банківських виписок по рахунку заявника, просить визнати грошові вимоги в розмірі 326000,32 грн, з яких 203426,00 грн основного боргу, 101202,03 інфляційних втрат, 21372,29 грн 3% річних, з віднесенням до 4 черги задоволення вимог кредиторів та 6056,00 грн судового збору 1 черга задоволення вимог кредиторів. Ухвалою суду від 10.06.2025, занесеною до протоколу судового засідання, прийнято заяву про зменшення розміру грошових вимог.

Крім того, в додаткових поясненнях до заяви про зменшення розміру грошових вимог кредитора (від 23.06.2025) комунальне підприємство "Теофіпольлісвод" зазначило, що основою для розрахунку кредиторських вимог є консолідована та визнана боржником та зафіксована у графіку погашення заборгованості від 30.09.2019 сума боргу. Також повідомило, що розрахунок наведений у заяві про зменшення розміру грошових вимог базується на узгодженій сумі боргу з подальшим її зменшенням на підставі виявлених платежів.

Комунальне підприємство "Теофіпольлісвод" в додаткових поясненнях (від 08.07.2025) надало уточнений розрахунок грошових вимог, а саме: 173426,00 грн основної заборгованості, 86227,38 грн інфляційних нарахувань, 18220,44 3% річних (за період 01.04.2021- 01.10.2024). Окрім того, звертає увагу на тому, що за даними вимогами позовна давність не спливла, оскільки її перебіг було перервано підписанням боржником графіку погашення заборгованості від 30.09.2019, що, на думку заявника, є визнанням боргу відповідно до положень ст. 264 ЦК України, та в подальшому зазнала продовження відповідно до Перехідних положень ЦК України.

На адресу суду від ліквідатора надійшло повідомлення про розгляд кредиторської вимоги (від 09.07.2025), в якому зазначив, що заявлені грошові вимоги до боржника нараховані обґрунтовано, у зв`язку з чим визнаються ліквідатором банкрута та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради.

28.07.2025 на адресу суду від КП "Теофіпольлісвод" надійшла заява про зменшення розміру грошових вимог кредитора до боржника (від 28.07.2025), в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги КП "Теофіпольлісвод" до боржника у загальному розмірі 277923,82 грн, з яких 173426,00 грн - основний борг, 86227,38 грн інфляційні нарахування,18220,44 грн - 3% річних та віднести їх до четвертої черги вимог кредиторів, 6056,00 грн витрат по сплаті судового збору та віднести їх до першої черги вимог кредиторів.

Суд, з огляду на положення ст.ст. 14, 46 ГПК України, ухвалою від 29.07.2025, занесеною до протоколу судового засідання прийняв вказану заяву кредитора.

Ліквідатор арбітражний керуючий Перепелиця В.В. в повідомленні (уточнене) про розгляд кредиторської вимоги (від 28.07.2025), зокрема, відніс визнані ним грошові вимоги до боржника в розмірі 277923,82 грн до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

В засіданні представник кредитора підтримав заяву із грошовими вимогами з врахуванням заяв про зменшення їх розміру.

Ліквідатор в засіданні повідомив про визнання ним заявлених кредитором грошових вимог.

Розглянувши матеріали заяви комунального підприємства "Теофіпольлісвод" про визнання грошових вимог кредитора судом враховується таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 6 ст. 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Заява комунального підприємства "Теофіпольлісвод" від 09.05.2025 про визнання грошових вимог кредитора до боржника - комунального підприємства "Тепловик" Теофіпольської селищної ради заявлена після закінчення строку, встановленого для подання вимог кредиторів.

З поданих матеріалів вбачається, що між кредитором КП "Теофіпольлісвод", як постачальником, та боржником КП "Тепловик", як покупцем, було укладено договір поставки від 25.01.2015 (далі договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується виготовити, поставити та передати у власність покупця дрова, відповідно до накладних, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору поставки, ціна, кількість, асортимент, терміни виготовлення й поставки товару обумовлюються в додатках до цього договору, які погоджуються сторонами, попередньо, додаються до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Покупець сплачує за товар, що поставляється за цінами, погодженими сторонами попередньо, які складені на основі калькуляції на одиницю продукції, зазначеними в додатках до даного договору, додаються до цього договору та становлять його невід`ємну частину (п. 4.1 договору поставки).

Відповідно до п. 5.1 договору поставки Покупець проводить оплату кожної партії товару після її прийняття на підставі рахунка на оплату, наданого постачальником.

В пункті 9.2 договору поставки сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати прийнятого товару покупець сплачує за кожний день прострочення пеню, яка нараховується з суми простроченого платежу в розмірі облікової ставки Національного банку України, що почала діяти протягом терміну затримки оплати.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2015 (п. 12.1 договору поставки).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені цим договором (п. 12.2 договору поставки).

25.01.2015 сторонами було укладено додаткову угоду до вищевказаного договору поставки, в п. 1 якої сторони визначили, що ціна товару, який постачається за договором поставки становить 300 гривень за 1 складометр, включаючи транспортні витрати.

Ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами і є невід`ємною частиною договору поставки (п. 2 додаткової угоди до договору поставки).

Договір поставки та додаткова угода до нього містять підписи представників сторін, скріплені відтисками печаток.

Як зазначає КП "Теофіпольлісвод", останнє по договору поставки поставило КП "Тепловик " дрова за видатковими накладними № 164 від 05.08.2015 на суму 77400,00 грн без ПДВ;№ 164 від 05.08.2015 на суму 77400,00 грн без ПДВ; № 188 від 31.08.2015 на суму 75000,00 грн без ПДВ; № 196 від 28.09.2015 на суму 135000,00 грн без ПДВ; № 202 від 22.11.2015 р. на суму 5000,00 грн без ПДВ; №№ 307, 312, 313 від 01.12.2015 на суму 30000,00 грн без ПДВ; № 288 від 07.12.2015 на суму 30000,00 грн без ПДВ; № 53 від 08.02.2016 на суму 21000,00 грн без ПДВ; № 63 від 18.02.2016 на суму 2400,00 грн без ПДВ; № 64 від 18.02.2016 на суму 49800,00 грн без ПДВ; № 64а від 18.02.2016. на суму 2400,00 грн без ПДВ; № 103 від 07.03.2016 на суму 33000,00 грн без ПДВ; № 257 від 30.03.2016. на суму 1000,00 грн без ПДВ. Однак, КП "Тепловик" частково здійснив оплату отриманого товару.

Згідно з актом звіряння розрахунків від 08.12.2015 між КП "Тепловик" та КП "Теофіпольлісвод", в боржника станом на 08.12.2015 була наявна заборгованість в розмірі 191000,00 грн.

Також, 05.10.2016 КП "Теофіпольлісвод", як продавцем та боржником, як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу №17 (далі - договір №17), відповідно до п. 1.1 якого, продавець зобов`язується передати у власність, а покупець належним чином прийняти і оплатити наступний товар: найменування - дрова твердої-м`якої породи (п. 1.1.1); одиниця виміру скл/м (п. 1.1.2); ціна за одиницю згідно додатку до договору (п. 1.1.3); кількість 500 скл/м (п. 1.1.4).

Згідно з п. 2.4 договору №17 форма розрахунків безготівкова, оплата помісячно згідно накладних.

Пунктом 3.1 договору №17 передбачено, що під час підписання договору сторони обмінюються гарантіями поставки і оплати праці. Гарантії покупця своєчасна оплата (п. 3.1.1). Гарантії продавця своєчасна доставка товару (п. 3.1.2).

Відповідно до п. 3.3 договору №17 за необґрунтовану відмову або ухилення від оплати товару (у тому числі при попередній оплаті) покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 0,1 відсотків суми, від оплати якої він відмовився або ухилився.

При несвоєчасній оплаті товару (у тому числі при попередній оплаті) покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 0,1 відсотків суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 3.4. договору №17).

У п. 5.5 договору №17 зазначено, що підписаний договір набирає чинності з 05.10.2016 і діє до 31.01.2016 або повного його виконання.

Крім того, 05.10.2016 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 05.10.2016, в якій погоджено, що ціна товару, що постачається за договором становить 300 гривень за 1 складометр твердої породи, 240 грн за 1 складометр м`якої породи (п. 1); ця угода набирає чинності з моменту її підписання і є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу від 05.10.2016 (п. 2).

Договір №17 та додаткова угода до нього містять підписи представників сторін, скріплені відтисками печаток.

На виконання умов договору поставки, КП "Теофіпольлісвод" поставило КП "Тепловик" дрова відповідно до накладних №367 від 31.10.2016 на суму 33000,00 грн. без ПДВ; №379 від 04.11.2016 на суму 4800,00 грн без ПДВ; №385 від 08.11.2016 на суму 9600,00 грн з ПДВ; №400 від 16.11.2016 на суму 4800,00 грн без ПДВ; №480 від 30.11.2016 на суму 30000,00 грн без ПДВ; б/н від 30.11.2016 на суму 9000,00 грн без ПДВ; №452 від 05.12.2016 на суму 6000,00 грн без ПДВ; №505 від 20.12.2016 на суму 600,00 грн без ПДВ; №514 від 21.12.2016 на суму 3600,00 грн без ПДВ; №508 від 25.12.2016 на суму 50000,00 грн без ПДВ; №312 від 23.09.2017 на суму 20000,00 грн без ПДВ; №372 від 31.10.2017 на суму 8250,00 грн без ПДВ; №378 від 03.11.2017 на суму 8250,00 грн без ПДВ; №400 від 15.11.2017 на суму 52850,00 грн без ПДВ; №431 від 30.11.2017 на суму 49875,00 грн без ПДВ; №483 від 08.12.2017 на суму 57540,00 грн без ПДВ; №484 від 26.12.2017 на суму 65856,00 грн з ПДВ; №105 від 30.01.2018 на суму 81270,00 грн з ПДВ; №106 від 30.01.2018 на суму 127734,00 грн з ПДВ; №261 від 02.2018 на суму 31536,00 грн з ПДВ; б/н від 03.2018 на суму 43859,59 грн з ПДВ.

01.01.2017 між КП "Тепловик" і КП "Теофіпольлісвод" було складено акт звіряння взаємних розрахунків за договором №17 від 0510.2016, в якому зафіксовано кредиторську заборгованість КП "Теловик" в розмірі 199170,28 грн.

Також, сторони уклали акт звірки, в якому вказано, що станом на 18.07.2017 в КП "Тепловик" наявна кредиторська заборгованість перед КП "Теофіпольлісвод" в сумі 199170,28 грн.

В акті звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами, станом на 01.05.2018 узгоджено кредиторську заборгованість боржника перед КП "Теофіпольлісвод" в сумі 473313,87 грн.

КП "Теофіпольлісвод" звернулося до КП "Тепловик" з вимогою про виконання грошового зобов`язання від 08.08.2018 №14, в якій, повідомивши про часткове виконання КП "Тепловик" своїх зобов`язань щодо оплати отриманого товару, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 473313,87 грн, вимагало сплатити борг впродовж 10 днів з дати отримання листа.

Аналогічного змісту вимога №18 була адресована КП "Теофіпольлісвод" боржнику від 11.06.2019, в якій просив погасити заборгованість в розмірі 451313,87 грн.

Як зазначає кредитор, за період з серпня 2015 по квітень 2018 було поставлено дров на суму 1094420,59 грн, за які сплачено боржником 648300,00 грн., заборгованість склала: 446120,60 грн.

У зв`язку з невиконанням боржником грошових зобов`язань, КП "Теофіпольлісвод" звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з КП "Тепловик" заборгованості у загальному розмірі 749645,18 грн, з яких: 446120,60 грн основного боргу, 36309,00 грн 3% річних, 93207,60 грн пені, 174007,98 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2019 було відкрито провадження у справі №924/721/19 за позовом Теофіпольського комунального підприємства "Теофіпольлісвод" до Комунального підприємства "Тепловик" про стягнення 749645,18 грн., з яких: 446120,60 грн основного боргу, 36309,00 грн 3% річних, 93207,60 грн пені, 174007,98 грн інфляційних втрат.

30.09.2019 між КП "Теофіпольлісвод" та КП "Тепловик" було укладено графік погашення заборгованості (далі - Графік) за отримані дрова, в тому числі за договором поставки від 25.01.2015 та договором купівлі-продажу №17 від 05.10.2016, що утворилась станом на 30.09.2019 в розмірі 446000,00 грн на термін з 01.10.2019 до 01.04.2021.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2019 позовну заяву Теофіпольського комунального підприємства "Теофіпольлісвод" до Комунального підприємства "Тепловик" про стягнення 749645,18 грн, з яких: 446120,60 грн основного боргу, 36309,00 грн 3% річних, 93207,60 грн пені, 174007,98 грн інфляційних втрат було залишено без розгляду, у зв`язку з поданням позивачем заяви про залишення зазначеної позовної заяви без розгляду.

В матеріалах справи міститься банківська виписка від 28.05.2025 стосовно надходжень грошових коштів від КП "Тепловик" на банківський рахунок КП "Теофіпольлісвод", в тому числі після укладення графіка погашення заборгованості.

З огляду на невиконання боржником своїх зобов`язань щодо оплати коштів згідно з укладеним Графіком, КП "Теофіпольлісвод" просить суд, враховуючи заяви про зменшення розміру грошових вимог, визнати грошові вимоги кредитора до боржника в розмірі 277923,82 грн, з яких 173426,00 грн - основний борг, 86227,38 грн - інфляційні нарахування,18220,44 грн - 3% річних.

Судом враховується, що у ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 11 ЦК України та 174 ГК України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів поданої заяви правовідносини між сторонами виникли із договорів поставки.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З наявних матеріалів заяви слідує, що між кредитором КП "Теофіпольлісвод" та боржником КП "Тепловик" було укладено договори поставки від 25.01.2015 та купівлі-продажу від 05.10.2016, відповідно до яких КП "Теофіпольлісвод" здійснило поставку боржнику товару - дрова, а боржником здійснено його часткову оплату.

Відповідно до акту звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами, станом на 01.05.2018 кредиторська заборгованість боржника перед КП "Теофіпольлісвод" склала 473313,87 грн.

30.09.2019 між кредитором КП "Теофіпольлісвод" та боржником КП "Тепловик" було укладено графік погашення заборгованості, що утворилася у зв`язку з несплатою відповідачем товару отриманого за договором поставки від 25.01.2015 та договором купівлі-продажу №17 від 05.10.2016 станом на 30.09.2019, відповідно до якого боржник мав сплатити кредиторові 446000,00 грн в період з 01.10.2019 до 01.04.2021.

Тобто, за умовами графіку сторони за взаємною згодою фактично змінили істотні умови договору поставки від 25.01.2015 та договору купівлі-продажу №17 від 05.10.2016, а саме змінили строки та порядок оплати, що за своєю суттю є реструктуризацією заборгованості боржника з оплати товару шляхом погодження за домовленістю сторін виконання грошового зобов`язання з розрахунку за поставлений товар на інших умовах, ніж ті, що були визначені сторонами в договорах.

За своїм значенням термін «реструктуризація боргу» передбачає зміну істотних умов договору, зокрема зміну графіка погашення боргу, строків і сум погашення основного боргу, шляхом укладання додаткового(их) договору(ів) з боржником з метою створення сприятливих умов для виконання зобов`язань за договором (аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.10.2019 у справі № 920/115/18, від 19.12.2019 у справі № 904/4319/18).

Тобто, відповідно до графіку КП «Тепловик» зобов`язалось сплатити КП "Теофіпольлісвод" 446000,00 грн згідно узгоджених періодів та сум.

Однак, як вбачається із виписки по банківському рахунку від 28.05.2025, боржник сплатив КП "Теофіпольлісвод" 272574,00 грн, з яких 20000,00 грн згідно платіжного документа №289 від 24.10.2019, 42574,00 грн згідно платіжного документа №17 від 24.01.2020, 180000,00 грн згідно платіжного документа №17 від 26.02.2021, 30000,00 грн згідно платіжного документа №62 від 26.02.2020.

Проте, боржником відповідно до умов Графіка не оплачено решту поставленого товару, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 173426,00 грн.

Доказів, які б підтверджували сплату боржником кредитору 173426,00 грн або спростовували заявлені грошові вимоги на цю суму суду не подано.

З огляду на наведене, суд вважає, що грошові вимоги заявника в частині стягнення з КП "Тепловик" 173426,00 грн основної заборгованості є обґрунтованими.

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань боржником, кредитор також просить стягнути з останнього 86227,38 грн інфляційних втрат та 18220,44 грн 3% річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

З приводу нарахування інфляційних втрат суд враховує, що Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Суд, здійснивши перевірку нарахованих інфляційних втрат в розмірі 86277,38 грн, з використанням ІПС "Законодавство" та врахуванням вищевикладених правових позицій Верховного Суду, зазначає, що відповідні нарахування здійснені правомірно, а тому грошові вимоги в розмірі 86277,38 грн інфляційних втрат підлягають визнанню судом.

Щодо заявлених 18220,44 грн 3% річних суд, перевіривши з використанням ІПС "Законодавство" наданий заявником розрахунок, з врахуванням суми заборгованості та періоду нарахування, зазначає, що відповідні нарахування здійснені обґрунтовано, вірно та в допустимих межах, а тому, грошові вимоги в цій частині визнаються судом.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про обґрунтованість грошових вимог комунального підприємства "Теофіпольлісвод" до боржника на суму 277923,82 грн ( яких 173426,00 грн - основний борг, 86227,38 грн - інфляційні нарахування, 18220,44 грн - 3% річних), які підлягають задоволенню із включенням в четверту чергу вимог кредиторів. Окремо підлягає включенню в першу чергу вимог кредиторів 6056,00 грн судового збору сплаченого кредитором.

Згідно з ч. 4 ст. 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленого цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цією статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Керуючись ст. ст. 9, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

заяву комунального підприємства "Теофіпольлісвод" про визнання грошових вимог кредитора у справі №924/776/24 (від 09.05.2025) задовольнити.

Визнати грошові вимоги комунального підприємства "Теофіпольлісвод" до боржника Комунального підприємства "Тепловик" на суму 277923, 82 грн (173426,00 грн основного боргу, 86227,38 грн інфляційних втрат, 18220,44 грн 3% річних) четверта черга задоволення вимог кредиторів, а також 6056,00 грн судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів .

Ліквідатору включити вимоги комунального підприємства "Теофіпольлісвод" (вул. Заводська, 3, смт. Теофіполь, Хмельницький район, Хмельницька область, код 31278861) до реєстру вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили 29.07.2025

Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повну ухвалу складено 30.07.2025.

СуддяВиноградова В.В.