Рішення № 129214797, 26.06.2025, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.2025м. СумиСправа № 920/1275/19

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1275/19

за позовомАкціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801),

до відповідачаАкціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Сумигаз (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13; код ЄДРПОУ 03352432),

про стягнення 346525702,79 грн,

за участю представників сторін:

від позивача:Кухтик В.М. (адвокат, довіреність від 26.08.2024 №1-4042),

від відповідача:Юрченко І.М. (адвокат, довіреність від 25.12.2024 №1Др-31-1224),

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

24.12.2019 позивач подав позов, у якому просить стягнути з відповідача 346525702,79 грн заборгованості (в т.ч: 291379766,94 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за умовами договору транспортування природного газу №1512000714 від 17.12.2015, 40331120,87 грн пені, 3742423,26 грн 3% річних, 11072391,71 грн інфляційних втрат), а також 672350,00 грн судового збору.

Ухвалою від 02.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1275/19 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.02.2020; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

24.01.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх №632), відповідно до якого позовні вимоги не визнає, вважає їх такими, що суперечать вимогам діючого законодавства.

03.02.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх №882), за яким позивач відхиляє доводи відповідач та наполягає на задоволенні позову.

06.02.2020 відповідач подав заяву про продовження процесуального строку (вх №415), в якій відповідач просив продовжити строк для подання заперечення у справі до 12.02.2020 включно.

У підготовчому судовому засіданні 06.02.2020 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено наступні протокольні ухвали:

1)про задоволення заяви відповідача про поновлення процесуального строку (вх №415 від 06.02.2020), поновлено відповідачу строк для надання заперечень до 12.02.2020;

2)про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 03.03.2020.

13.02.2020 подав клопотання (вх №1343) про долучення до матеріалів справи розрахунку суми основного боргу, 3% річних, пені та розрахунок суми, на яку збільшилась сума основного боргу за послуги балансування обсягів природного газу в наслідок інфляційних процесів.

13.02.2020 відповідач подав:

1)заяву про продовження процесуального строку (вх №529 від 13.02.2020), в якій відповідач просив продовжити строк для подання заперечення у справі до 13.02.2020 включно;

2)заперечення на відповідь на відзив (вх №1344 від 13.02.2025), в якому відповідач наполягає на відсутності підстав для задоволення позову, оскільки вважає, що він не порушував умови договору на транспортування природного газу.

02.03.2020 позивач подав письмові пояснення з додатковим обґрунтуванням правомірності позовних вимог (вх №1868).

03.03.2020 відповідач подав клопотання (вх №1921) про долучення до матеріалів справи адвокатського запиту до АТ «Укртрансгаз» від 28.02.2020 №б/н, з метою підтвердження позиції відповідача у справі та спростування тверджень позивача.

У підготовчому судовому засіданні 03.03.2020 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено наступні протокольні ухвали:

1)про задоволення заяви відповідача про продовження процесуального строку (вх №529 від 13.02.2020), продовжено відповідачу строк для надання заперечень до 13.02.2020, долучено до матеріалів справи заперечення відповідача;

2)про задоволення клопотання відповідача про долучення доказів (вх №1921 від 03.03.2020), долучено до матеріалів справи докази за зазначеним клопотанням відповідача;

3)про задоволення клопотання позивача про долучення доказів (вх №1343 від 13.02.2020) та долучено до матеріалів справи докази за даним клопотанням;

4)про задоволення усного клопотання представника позивача про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 26.03.2020, 11:00.

Ухвалою від 26.03.2020 у справі №920/1275/19 задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання; відкладено підготовче судове засідання на 07.05.2020.

07.05.2020 відповідачем подане клопотання (вх № 1486к) про витребування доказів, відповідно до якого відповідач просив витребувати у AT Укртрансгаз належним чином завірені документи, перелік яких зазначений у даному клопотанні.

Ухвалою від 07.05.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження на час дії карантинних заходів, запроваджених Урядом на території України; задовольнив клопотання позивача (вх № 1402к від 04.05.2050) та клопотання відповідача (вх №1374к від 29.04.2020) про відкладення підготовчого засідання; задовольнив клопотання відповідача (вх № 1486к від 07.05.2020) про витребування доказів та зобов`язав позивача AT Укртрансгаз надати суду належним чином завірені документи з відповідною інформацією, перелік яких визначений в п. 4 резолютивної частини даної ухвали.

Ухвалою від 15.05.2020 у справі №920/1275/19 задоволено заяву Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Сумигаз від 13.05.2020 (вх. № 1591к від 13.05.2020) про виправлення описки в ухвалі суду від 07.05.2020; виправлено описку, допущену на стор. 7 (абз.3) мотивувальної частини ухвали суду та на стор. 9 (абз. 9) резолютивної частини ухвали суду від 07.05.2020 у справі № 920/1275/19 шляхом викладення підпункту 23) пункту 4 резолютивної частини даної ухвали у наступній редакції: 23) інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо здійснення/проведення оператором газотранспортної системи в якості контрагента операцій на торгових платформах у липні 2018 лютому 2019 року.

Ухвалою від 11.06.2020 у справі №920/1275/19 задоволено клопотання представника позивача (вх № 4533/20 від 10.06.2020) та клопотання відповідача (вх № 4584/20 від 10.06.2020) про відкладення підготовчого засідання; задоволено клопотання представника позивача (вх № 4533/20 від 10.06.2020) про призначення судових засідань в режимі відеоконференції; відкладено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 09.07.2020, 10:30; доручено Господарському суду Київської області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108) забезпечити участь представника позивача АТ Укртрансгаз у підготовчому засіданні, призначеному на 09.07.2020, о 10:30 у справі № 920/1275/19, в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду; повторно зобов`язати позивача AT Укртрансгаз надати суду належним чином завірені документи з відповідною інформацією, витребувані судовою ухвалою від 07.05.2020.

12.06.2020 позивач подав заяву щодо виконання вимог ухвали (вх №4689/20), за якою надав витребувані судом документи.

Ухвалою від 09.07.2020 у справі №920/1275/19 задоволено клопотання відповідача (вх № 5722/20 від 07.07.2020) про відкладення підготовчого засідання; відкладено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 20.08.2020.

18.08.2020 позивач подав клопотання про долучення доказів (вх №7147/20), відповідно до якого позивач просив поновити АТ «Укртрансгаз» строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи відповідні докази, що додані до даного клопотання.

19.08.2020 відповідач подав:

1)письмові пояснення на заяву щодо виконання ухвали суду про витребування доказів (вх №7245/20 від 19.08.2020);

2)письмові пояснення по суті справи (вх №7244/20 від 19.08.2020), в яких просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 20.08.2020 задоволено клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку; поновлено АТ Укртрансгаз строк на подання доказів та долучено додатково подані докази до матеріалів справи; відкладено підготовче засідання у справі №920/1275/19 в режимі відеоконференції на 06.10.2020.

05.10.2020 позивач подав заперечення на пояснення відповідача від 18.08.2020 (вх №8802/20), за якими позивач просить відхилити зазначені пояснення відповідача та задовольнити позов.

06.10.2020 відповідач подав:

1)додаткові письмові пояснення по суті справи (вх №8887/20 від 06.10.2020), просить відмовити у задоволенні позову;

2)пояснення щодо доказів, наданих АТ «Укртрансгаз» за клопотанням від 14.08.2020, в яких відповідач просив визнати неналежними та недопустимими докази, що були надані позивачем за клопотанням від 14.08.2020 про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду.

У підготовчому судовому засіданні 06.10.2020 згідно із ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання в режимі відеоконференції на 09.11.2020.

05.11.2020 позивачем подані пояснення (вх №9735/20), в яких позивач просить врахувати наведені пояснення під час розгляду справи.

06.11.2020 відповідачем надано додаткові пояснення у справі (вх №9766/20), за якими відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 09.11.2020 у справі №920/1275/19 відкладено розгляд справи №920/1275/19 по суті в судове засідання в режимі відеоконференції на 16.12.2020.

Ухвалою від 16.12.2020 у справі №920/1275/19 зупинено провадження у справі до перегляду судового рішення у справі №922/3987/19 у подібних правовідносинах у касаційному порядку Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду; зобов`язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження.

17.05.2022 представник позивача надіслав клопотання від 04.05.2022 №1001вих22-1715 (вх №1751), відповідно до якого позивач просив поновити провадження у справі №920/1275/19.

Ухвалою від 23.05.2022 у справі №920/1275/19 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача від 04.05.2022 №1001вих22-1715 (вх №1751) про поновлення провадження у справі.

20.05.2024 представник позивача надіслав заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх №2454), в якій просив:

1)прийняти до розгляду заяву Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про збільшення позовних вимог у справі № 920/1275/19;

2)стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» 291379766,94 грн заборгованості за послуги балансування;

3)стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» 51887215,26 грн пені, 43785187,95 грн трьох відсотків річних, 172909620,81 грн інфляційних втрат;

4)стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору;

5)у порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування трьох відсотків річних до моменту виконання рішення.

21.05.2024 представник позивача надіслав клопотання про поновлення провадження (вх №1498), відповідно до якого просив поновити провадження у справі №920/1275/19.

Ухвалою від 27.05.2024 у справі №920/1275/19 задоволено клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі (вх №1498 від 21.05.2024); поновлено провадження у справі; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 08.07.2024; відмовлено у прийнятті заяви представника позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх №2454 від 20.05.2024).

28.05.2024 позивач подав заяву про повернення судового збору (вх №2590).

Ухвалою від 28.05.2024 у справі №920/1275/19 задоволено заяву позивача про повернення судового збору (вх №2454 від 20.05.2024); повернуто з Державного бюджету України Акціонерному товариству Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) 175490,00 грн (сто сімдесят п1ять тисяч чотириста дев`яносто грн 00 коп.) судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією від 30.01.2024 №1746, електронна копія якої міститься в матеріалах справи №920/1275/19.

13.06.2024 відповідач подав клопотання про зменшення штрафних санкцій (вх №1758), в якому відповідач просить зменшити нараховані штрафні санкції, а саме: пеню, 3% річних та інфляційні втрати на 90%.

13.06.2024 відповідач подав наступні документи:

1)клопотання про повернення у підготовче засідання та встановлення додаткового строку для підготовки та подачі доказів (вх №1757, 2774 від 13.06.2024), в якому відповідач просить повернутися до стадії підготовчого засідання та встановити додатковий строк для підготовки та подачі доказів;

2) зустрічний позов АТ ОГС Сумигаз до АТ Укртрансгаз про визнання недійсним з моменту укладення договору транспортування природного газу №1512000714 від 17.12.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз, правонаступником якого є Акціонерне товариство Укртрансгаз, та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Сумигаз, правонаступником якого є Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Сумигаз; стягнути з Акціонерного товариства Укртрансгаз на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Сумигаз понесені та документально підтверджені судові витрати.

Ухвалою від 26.06.2024 у справі №920/1275/19 відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про повернення у підготовче засідання та встановлення додаткового строку для підготовки та подачі доказів (вх №1757, 2774 від 13.06.2024); повернуто зустрічний позов (вх 2776 від 13.06.2024) Акціонерному товариству Оператор газорозподільної системи Сумигаз (вх №2776 від 13.06.2024).

У судовому засіданні 08.07.2024 судом встановлено та повідомлено присутнього учасника справи, що ухвалою Північного апеляційного Господарського суду від 04.07.2024 у справі №920/1275/19 встановлено, що не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 у справі № 920/1275/19 та постановити нову ухвалу, якою прийняти для спільного розгляду зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" про визнання недійсним договору транспортування природного газу №1512000714 від 17.12.2015 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п. 2 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 у справі №920/1275/19 суд апеляційної інстанції витребував з Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1275/19.

Ухвалою від 08.07.2024 у справі №920/1275/19 залишено без розгляду клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх №1976 від 08.07.2024); зупинено провадження у справі та 12.07.2024 матеріали справи направлено до суду апеляційної інстанції.

19.08.2024 позивач надіслав заперечення проти клопотання зменшити розмір пені (вх №2481).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі №920/1275/19 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 у справі № 920/1275/19 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 про повернення зустрічної позовної заяви у справі № 920/1275/19 залишено без змін.

Ухвалою від 04.10.2024 у справі №920/1275/19 поновлено провадження у справі, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 13.11.2024 в режимі відеоконференції за участі представника позивача та представника відповідача поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

У судовому засіданні 13.11.2024 суд розпочав розгляд справи по суті та в порядку ч.5 ст. 233 ГПК України постановив наступні протокольні ухвали:

1)про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх №3515 від 13.11.2024);

2)про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 02.12.2024, 12:15, в режимі відеоконференції за участі представників позивача та відповідача.

Ухвалою від 14.11.2024 у справі №920/1275/19 повідомлено відповідача про оголошено в судовому засіданні 13.11.2024 перерву з розгляду справи по суті до 02.12.2024, 12:15.

21.11.2024 позивачем подане заключне слово у судових дебатах (вх №3639).

У судовому засіданні 02.12.2024 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 26.12.2024, 14:30, в режимі відеоконференції за участі представників сторін поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

02.12.2024 відповідач подав клопотання про зупинення розгляду справи (вх №5199), відповідно до якого відповідач просив зупинити розгляд справи №920/1275/19 до вирішення по суті та набрання чинності рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/2964/24 (за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України», в частині, що стосується останнього) та справи № 910/3067/24 (за позовом АТ «Укртрансгаз», в частині пунктів 1, 2, 3 резолютивної частини рішення).

16.12.2024 позивач подав заперечення проти зупинення провадження у справі (вх №3962).

26.12.2024 позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи постанови суду апеляційної інстанції та просив врахувати зазначену постанову при розгляді питання про зупинення провадження у справі (вх №4142).

26.12.2024 розгляд справи, призначений у судове засідання на 14:30, не відбувся у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 26.12.2024 у справі №920/1275/19.

Ухвалою від 27.12.2024 у справі №920/1275/19 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 29.01.2025, 14:30, в режимі відеоконференції за участі представників сторін поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 29.01.2025 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті в судове засідання на 04.02.2025, 15:30, в режимі відеоконференції за участі представників сторін поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

04.02.2025 розгляд справи, призначений у судове засідання на 15:30, не відбувся у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 04.02.2025 у справі №920/1275/19.

Ухвалою від 05.02.2025 у справі №920/1275/19 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 12.03.2025, 14:30, в режимі відеоконференції за участі представників сторін поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

12.03.2025 розгляд справи, призначений у судове засідання на 14:30, не відбувся у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 12.03.2025 у справі №920/1275/19.

Ухвалою від 13.03.2025 у справі №920/1275/19 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 07.04.2025, 14:30, в режимі відеоконференції за участі представників сторін поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

07.04.2025 розгляд справи, призначений у судове засідання на 14:30, не відбувся у зв`язку із надходженням повідомлення про замінування будівлі суду, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 07.04.2025 у справі №920/1275/19.

Ухвалою від 08.04.2025 у справі №920/1275/19 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 07.05.2025, 14:30, в режимі відеоконференції за участі представників сторін поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 07.05.2025 постановлено:

1)ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду справи (вх №5199 від 02.12.2024);

2)протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 20.05.2025, 12:00, у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги.

20.05.2025 розгляд справи, призначений у судове засідання на 12:00, не відбувся у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 20.05.2025 у справі №920/1275/19.

Ухвалою від 21.05.2025 у справі №920/1275/19 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 16.06.2025, 12:00, в режимі відеоконференції за участі представників сторін поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 16.06.2025 суд продовжив розгляд справи по суті та в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті в судове засідання на 26.06.2025, 14:30, в режимі відеоконференції за участі представників сторін поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

20.06.2025 позивач подав клопотання з процесуальних питань (вх №3422/25), в якому позивач просить долучити до матеріалів справи цифровий диск з оригіналом електронного доказу.

У судовому засіданні 26.06.2025 судом встановлено:

Представники сторін у судове засідання прибули.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 26.06.2025 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача (вх №3422 від 20.06.2025) та долучення цифрового диску до матеріалів справи.

Судом продовжено розгляд справи по суті.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з`ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні суд здійснив перехід до стадії ухвалення та проголошення судового рішення та відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України підписав скорочене рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

17.12.2015, керуючись Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2493 (Кодекс), між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (Оператор - позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (Замовник- відповідач у справі) укладено договір транспортування природного газу №15/2000714 (далі договір).

За цим договором Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (пункт 2.1 договору).

Відповідно до п.п.2.2- 2.7 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим договором:

послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/.з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування):

послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг (п. 4.1 договору).

Пунктами 5.1-5.5 договору передбачено, що порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору. Якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання. За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему Оператора або передається з неї Оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору. Окремим додатком 3 до цього договору між Оператором та Замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного Замовника. На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ).

Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються Оператором на його офіційному веб-сайті (пункти 6.1-6.3 договору).

Відповідно до п.п. 7.1-7.3 договору вартість послуг розраховується:

розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму вебсайті: www.utg.ua. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.

Величина договірної потужності Замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку І до цього договору. Величина договірної потужності Замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється додатком 1 до цього договору (п.8.1 договору).

У разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов`язаний сплатити Оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс Замовника визначається відповідно до Кодексу (п.9.1 договору).

Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника за формулою (п. 9.2 договору)

В балансування = БЦГ х К х QБГ

де:

БЦГ - базова ціна газу;

QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування;

К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.

Базова ціна газу визначається Оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму вебсайті. Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів. Розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку Замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4 цього договору, визначається за даними Оператора (п.п. 9.3-9.5 договору).

Порядок оформлення актів наданих послуг визначено в розділі ХІ договору (п.п.11.1-11.5 договору), а саме:

Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг. Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора. Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору. Оператор і Замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.

Пунктами 13.1- 13.6 договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Сторона, що не виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу, зобов`язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. Оператор відповідає за втрату газу Замовника в газотранспортній системі під час його транспортування від точки входу до точки виходу у розмірі фактичних втрат, якщо не доведе, що втрата сталася не з його вини. Оператор несе відповідальність за неналежне надання послуг транспортування природного газу лише з моменту його отримання в точці входу та до моменту передачі природного газу в точці виходу. У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сторони добросовісно співпрацюють з метою забезпечення ефективної та безпечної експлуатації і використання газотранспортної системи. Сторони зобов`язуються вживати всіх можливих заходів задля уникнення або зменшення збитків. Сторона не має права на відшкодування збитків у тій частині, в якій вона могла б їх уникнути в разі вжиття всіх залежних від неї заходів.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до пп. 2 п. 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що негативний місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу (аналогічне положення передбачено в п. 9.1 договору).

Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу (п. 3 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС).

Оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС).

Передумовою надання послуг балансування є наявність у Відповідача негативного місячного небалансу, що не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця.

Небалансом є різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації (п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).

Алокація - віднесення Оператором ГТС обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).

Позивачем як Оператором ГТС було здійснено процедуру алокації та встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу в липні в обсязі 796,171 тис. куб. м., в серпні в обсязі 866,449 тис. куб. м., у вересні в обсязі 1 011,672 тис. куб. м., в жовтні в обсязі 2 125,979 тис. куб. м., у листопаді в обсязі 3 257,746 тис. куб. м., в грудні в обсязі 3 179,14 тис. куб. м., в січні в обсязі 7 585,489 тис. куб. м., та у лютому З 522,840 тис. куб. метрів.

Як зазначає позивач такі обсяги негативних небалансів природного газу виникли у відповідача внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи (обсяги небалансів підтверджуються Алокаціями (звітами) AT«Сумигаз» про поділ фактичного обсягу природного газу за липень-листопад 2018 року, електронними файлами AT «Сумигаз» (з цифровим підписом) про поділ фактичного обсягу природного газу за грудень 2018 року, січень-лютий 2019 року, Звітами по точках входу/виходу за липень-грудень 2018року та січень-лютий 2019року).

У зв`язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом ГТС, Позивач надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 291 379 766,94 грн, про що були оформлені односторонні акти про надання таких послуг № 07-18-1512000714- БАЛАНС від 31.07.2018, № 08-18-1512000714- БАЛАНС від 31.08.2018, №09-18-1512000714- БАЛАНС від 30.09.2018, № 10-18-1512000714- БАЛАНС від 31.10.2018, № 11-18-1512000714- БАЛАНС від 30.11.2018, № 12-18-1512000714- БАЛАНС від 31.12.2018, № 01-19-1512000714- БАЛАНС від 31.01.2019, № 02-19-1512000714- БАЛАНС від 28.02.2019, що були надіслані відповідачу разом з рахунками на оплату та звітами по точкам входу/виходу супровідними листами позивача № TSOBHX-18- 2079 від 14.08.2018, № TSOBHX- 18-2371 від 13.09.2018, №TSOBHX-18- 2648 від 13.10.2018, № TSOBHX-18-2895 від 14.11.2018, № Т8ОВИХ-18- 3207 від 14.12.2018, №2001ВИХ-19-79 від 14.01.2019, №2001ВИХ-19-582 від 14.02.2019, № 2001ВИХ-19-939 від 14.03.2019.

Як зазначає позивач, з моменту отримання відповідачем вказаних актів, рахунків на оплату та звітів по точкам входу/виходу у відповідача відповідно до п. 9.4 договору та п.4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС виникли зобов`язання здійснити оплату таких послуг у строк, що не перевищує п`яти банківських днів з дня отримання зазначених документів.

Оскільки відповідач у встановлений договором строк не оплатив та продовжує не оплачувати позивачу заборгованість за послуги балансування на загальну суму 291379766,94 грн, чим на думку позивача, порушує права та інтереси останнього, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

На підставі п.п. 13.1, 13.5 договору позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення зобов`язань у розмірі 40 331 120,87 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 цього Кодексу ГТС боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналогічне положення містить ч. 3 ст. 198 ГК України.

На підставі наведених норм позивач нарахував до сплати відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 3 742 423,26 грн та інфляційні втрати в розмірі 11 072 391,71 грн.

Не погоджуючись в цілому з позовними вимогами та вважаючи їх безпідставними, відповідач в тому числі зазначає, що позивач з метою підтвердження вказаних ним у позовній заяві обставин, для повноти та всебічності розгляду господарської справи повинен подати до суду акти наданих послуг балансування обсягів природного газу, рахунки, тощо, тобто всі первинні документи, які посвідчують виконання зобов`язань - констатують (фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами та мають юридичне значення для встановлення обставин дотримання або ж недотримання сторонами умов договору № 1512000714 від 17.12.2015.

У відповідача постає питання, чи був взагалі негативний місячний небаланс, оскільки наявність лише виставлених односторонніх актів наданих послуг балансування та рахунків на оплату, не можуть слугувати підтвердженням самого факту негативного небалансу і необхідності з боку Оператора ГТС здійснити дії щодо балансування.

Відповідач наполягає, що вищезазначені обставини вказують на недоведеність позивачем заявлених позовних вимог та відповідну відсутність підстав для їх задоволення. Таким чином, виявляється неможливим перевірити, який саме обсяг газу позивач облікував в системі, який на його думку відповідач використав за спірний період.

Відповідач зазначає, що складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу. Для встановлення факту наявності чи відсутності саме негативного небалансу необхідно встановити чи наявний факт перевищення обсягів відібраного замовником послуг транспортування природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу цим замовником послуг транспортування, загрози технологічного функціонування газотранспортної системи, та чи було фізичне балансування взагалі. Відповідач наполягає, що позивачем не доведений факт фізичного балансування, наслідком якого є комерційне балансування та здійснення Оператором ГТС балансуючих дій, оскільки відповідно до розділу XIII Кодексу ГТС (Фізичне балансування):

Замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій.

Замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів:

1.купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами;

2.регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом;

3.регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі;

4.регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора газотранспортної системи.

Таким чином, відповідач наполягає на тому, що для того, щоб мати підстави для надання послуг балансування, оператору газотранспортної системи AT "Укртрансгаз" необхідна наявність існування загрози цілісності газотранспортної системи.

Суд не погоджується з запереченнями відповідача на підставі наступного:

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Укладений сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 чт. 903 ЦК України).

За змістом ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення, виконання договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 (далі - Типовий договір).

Транспортування природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу (пункт 45 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

За змістом частин 1, 2 статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

У постанові від 15.07.2022 у справі № 921/184/21 Верховний Суд висловив правову позицію про те, що: «договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, Типовим договором».

Закон України «При ринок природного газу» та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування.

За змістом договору, укладеного сторонами, послуги, які можуть бути надані замовнику: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з ГТС; послуги фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтверджених номінацій; послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до ГТС і відбираються з неї (пункт 2.3).

Кодекс ГТС є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу ГТС поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

Пунктом 1 гл.1 розд. VIII Кодексу ГТС передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Відповідно до п.2 гл.2 розд. ІХ Кодексу ГТС у договорі транспортування природного газу чи його окремому додатку зазначаються відповідні фізичні точки входу та / або виходу, розподілена потужність, на яку замовник послуг транспортування має право, тип потужності (гарантована чи переривчаста), обсяг потужності та період її використання (строк, на який потужність була розподілена).

Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування (п.5 гл.1 розд. І Кодексу ГТС).

Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором ГТС для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Комерційне балансування - діяльність оператора ГТС, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації (п.5 гл.1 розд. І Кодексу ГТС).

Відповідно до п.1 гл.1 розд. ХІІІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до / з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій.

Згідно з положеннями пунктів 1, 3 гл.4 розд. ХIV Кодексу ГТС розрахунок вартості послуг балансування, що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором ГТС після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 гл.3 цього розділу. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором ГТС відповідно до умов договору транспортування природного газу.

Сторонами у договорі погоджено, що: замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (пункт 2.6); Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ у точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів (пункт 2.7 договору); замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг (пункт 4.1).

У разі, якщо обсяги природного газу, що надходять до газотранспортної системи на точці входу та обсяги, які відбираються на точці виходу, відрізняються, фактично виникає небаланс: позитивний небаланс - у разі перевищення обсягів поданого природного газу над відібраним (фактичне перевищення пропозиції над попитом), негативний - у разі перевищення обсягів відібраного природного газу над поданим (перевищення попиту над пропозицією) (п.5 гл.1 розд. І, гл.1 розд. XIV Кодексу ГТС). Послуги балансування, які надаються оператором ГТС в межах послуг з транспортування природного газу, мають на меті забезпечення рівноваги між обсягами природного газу, що були подані та відібрані в / з газотранспортної системи.

Процес визначення розміру місячного небалансу в розрізі споживачів здійснюється оператором ГТС, цей процес (і відповідний документ) - «алокація». Алокація - віднесення оператором ГТС природного газу в точках входу / виходу до / з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

Місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору ГТС стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).

Негативний місячний небаланс може покриватися як оператором ГТС шляхом надання послуг з балансування, так і оператором ГРМ самостійно (шляхом купівлі природного газу у інших замовників послуг балансування або відбору природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації за цей газовий місяць) відповідно до гл.3 розд. XIV Кодексу ГТС.

Оператор газотранспортної системи здійснює надання послуг транспортування природного газу з моменту отримання природного газу в точці входу та до моменту передачі природного газу в точці виходу (пункт 7 глави 3 розділу I Кодексу ГТС).

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС оператор ГТС визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з ГТС у точках виходу за цей газовий місяць.

Місячний небаланс розраховується оператором ГТС до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор ГТС (пункт 2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).

Згідно з пунктом 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси.

У главі 3 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок урегулювання замовником небалансів. Так, у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць (пункт 4 зазначеної норми).

Відповідно до підпункту 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС негативний місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.

Підставою для проведення розрахунку послуг балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором ГТС відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор ГТС до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3- 5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (пункти 3 і 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС).

Кодекс ГТС у розділі ХІІ детально регламентує здійснення алокації (на яких даних ґрунтується, порядок здійснення тощо). Так, у межах процедури алокації передбачено, що підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, поданого до ГТС, є основою для формування інформації, що передається оператору ГТС для здійснення ним алокації (пункт 5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС).

Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (пункти 3 і 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС), відсутності доказів самостійного врегулювання небалансу.

Суд зазначає, що в укладеному сторонами договорі погоджено, що: у разі виникнення в замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС у строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу за послуги балансування (пункт 9.1 договору); базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу ГТС. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10 числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму вебсайті (пункт 9.3); послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (пункт 11.1), послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до Кодексу ГТС та розділу IХ цього договору (пункт 11.4).

Отже, за законом та договором достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов`язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо, про що зазначалось у постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20, а також у постанові Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21.

З урахуванням зазначеного суд встановив, що договір виконувався сторонами, відповідач отримував послуги транспортування природного газу (зокрема, приймав природний газ у відповідних віртуальних точках ГТС), що підтверджується звітами відповідача, на підставі проведених позивачем алокацій складено акти приймання-передачі природного газу. Позивачем і відповідачем в договорі погоджено всі істотні умови надання послуг транспортування природного газу.

У постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №904/5361/19 Верховний Суд наголошував на тому, що "…укладений між сторонами договір містить розділ VII «Тарифи», який передбачає, що вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, встановленими Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС. Зокрема, розділ 9 укладеного сторонами Договору містить умови, які визначають місячний негативний небаланс замовника, а підставою для проведення розрахунку послуг балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором ГТС відповідно до умов договору транспортування природного газу. Отже, за законом та договором достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов`язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо».

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21.

Таким чином суд дійшов висновку, що як за законом, так і за договором визначено, що достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування місячного негативного небалансу, який доводиться звітами, складеними оператором ГТС на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов`язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.

Судом встановлено, що АТ «Укртрансгаз» в односторонньому порядку складені акти про надання відповідачу послуг балансування для врегулювання небалансів на загальну суму 291379766,94 грн, які в межах строків передбачених договором та кодексом ГТС не оплачені відповідачем.

Суд встановив, що матеріалами справи підтверджена вартість наданих за договором відповідачу позивачем послуг балансування на загальну суму 291379766,94 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 291379766,94 грн вартості наданих послуг за договором є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача 40331120,87 грн пені.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 1 та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено факт неналежного виконання умов договору в частині несплати вартості наданих послуг балансування, що є порушенням зі сторони відповідача умов договору.

Відповідно до п. 13.5 договору у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Суд, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку пені за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної оплати вартості наданих послуг за договором, вимоги позивача щодо стягнення 40331120,87 грн пені визнає правомірними, обґрунтованими.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку позивача, позивач просить стягнути з відповідача 3742423,26 грн 3% річних та 11072391,71 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку 3% річних та інфляційних збитків за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної оплати вартості наданих послуг за договором, вимоги позивача щодо стягнення 3742423,26 грн 3% річних та 11072391,71 грн інфляційних втрат визнає правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення пені, 3% річних та інфляційних збитків до 90% (вх №1758 від 13.06.2024), суд зазначає наступне:

Подане клопотання відповідач обґрунтовує скрутним фінансовим станом, що сам по собі не є надзвичайною та невідворотною обставиною, що звільняє боржника від відповідальності, однак, відповідач просить прийняти до уваги цей факт у сукупності з ступними обставинами:

-зупиненням дії ліцензії відповідача з розподілу природного газу з 30.09.2023, з введенням воєнного стану в державі;

-належністю підприємства відповідача до критичної інфраструктури і надання ним життєвоважливих послуг енергозабезпечення (послуг розподілу природного газу), а відтак виконання ним особливих завдань перед державою в умовах воєнного стану;

-необхідністю безперебійного функціонування газорозподільної системи, що включає постійну готовність боржника до відновлення пошкоджених виробничих потужностей та інфраструктури у разі руйнувань під час обстрілів регіону, що вказує на потребу у забезпеченні життєдіяльності підприємства з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій під час дії воєнного стану;

-законодавчі обмеження на стягнення заборгованості із споживачів за спожиті послуги під час дії воєнного стану, що негативно впливає на фінансовий стан боржника;

-залучення потужностей підприємства на потреби ЗСУ;

-підтримку економіки боржником.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов`язань.

Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних втрат та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Приписи статті 625 ЦК України про інфляційні втрати та три проценти річних, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються в разі, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто в разі якщо в договорі не зазначено розміру процентів, цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання настає на підставі вимог закону, а саме статті 625 ЦК України.

Указані виплати процентів річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, не є процентами за користування чужими грошима в розумінні статті 536 цього Кодексу, а є гарантією належного виконання грошового зобов`язання.

Зазначені проценти входять до складу основного боргу. Чинне цивільне законодавство не передбачає можливості суду зменшувати основний борг. Тому не може бути зменшено і розмір процентів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

З огляду на зазначене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення 3% та інфляційних втрат (вх №1758 від 13.06.2024).

Разом з тим, частиною 1 статті 233 ГК України передбачено право суду зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналогічне положення міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Таким чином, розмір штрафних санкцій (неустойки: штрафу та/або пені) може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, статті 551 ЦК України, 233 ГК України та положення ГПК України не містять норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі. Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за власною ініціативою.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 927/184/13-г.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Загальновідомим та нормативно врегульованим є питання щодо існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи не скасований.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд вважає, що зменшення розміру пені, враховуючи не тільки зазначене, а і тяжкий фінансовий стан відповідача, на даний момент є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

З огляду на викладене, а також встановлені у цій справі обставини, оскільки зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши матеріали справи, враховуючи співмірність негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача, зменшує розмір пені з 40331120,87 грн до 100000,00 грн.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до матеріалів справи позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 291379766,94 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за умовами договору транспортування природного газу №1512000714 від 17.12.2015, 40331120,87 грн пені, 3742423,26 грн 3% річних, 11072391,71 грн інфляційних втрат. Водночас, з урахуванням наведених вище обставин зі зменшення пені, суд задовольняє позовні вимоги в межах стягнення 291379766,94 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за договором, 100000,00 грн пені, 3742423,26 грн 3% річних, 11072391,71 грн інфляційних втрат. В іншому суд відмовляє.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір. Як доказ сплати судового збору до матеріалів справи додане платіжне доручення від 29.11.2019 №15059 в сумі 672350,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 672350,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Сумигаз (40021, м. Суми, вул. Лебединська, буд. 13; код за ЄДРПОУ 03352432) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; код за ЄДРПОУ 30019801) 291379766,94 грн (двісті дев`яносто один мільйон триста сімдесят дев`ять тисяч сімсот шістдесят шість грн 94 коп.) заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 100000,00 грн (сто тисяч грн 00 коп.) пені, 3742423,26 грн (три мільйони сімсот сорок дві тисячі чотириста двадцять три грн 26 коп.) 3% річних, 11072391,71 грн (одинадцять мільйонів сімдесят дві тисячі триста дев`яносто одна грн 71 копа.) інфляційних втрат, а також 672350,00 грн (шістсот сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят грн 00 коп.) судового збору.

3.В іншому відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У зв`язку із відпусткою судді Котельницької В.Л. повне рішення складено та підписано 31.07.2025.

СуддяВ.Л. Котельницька