Ухвала суду № 129211786, 29.07.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/9940/25

Провадження 1кп/712/884/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Черкаси кримінальнепровадження №12025250310002253від 25.06.2025по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси Черкаською перебуває кримінальне провадження №12025255330000434 від 24.04.2025 по обвинуваченню №12025250310002253від 25.06.2025по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 обгрунтовючи свої вимоги тим, що 25.06.2025 на підставі ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України. Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.06.2025 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 23.08.2025. За результатами досудового розслідування 17.07.2025 обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 185 КК України, направлено до Соснівського районного судум. Черкаси. На момент обрання запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, які на цей час продовжують існувати, а саме ризик можливого переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 ,не одружений,неповнолітніх дітейна утриманнінемає,тому вразі необрання йомузапобіжного заходуостанній усвідомлюючите,що вінпідозрюється ускоєнні тяжкогозлочину,за якийпередбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строквід п`ятидо восьмироків,матиме реальнуможливість переховуватисявід органудосудового розслідуваннята суду,змінити місцепроживання,з метоюуникнення відкримінальної відповідальностіза тяжкийзлочин матимезмогу залишитимісце свогопроживання тапоїхати нанепідконтрольну Українітериторію. Також продовжує ризик впливусвідків,який обґрунтовуєтьсятим,що підозрюваний, перебуваючи на волі, може незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні, шляхом вмовлянням та/або застосуванням погроз та фізичного насильства, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження та судового розгляду, зокрема в частині відмови надання ними показань або зміни показань. Також, продовжує існувати ризик того що, підозрюваний ОСОБА_5 будучи неізольованим відсуспільства,може вподальшому вчинятиінші кримінальніправопорушення,оскільки останнійне маєпостійного джереладоходів,не працевлаштуванийта відповіднодо матеріалівдосудового розслідуванняможна зробитивисновок,що підозрюванийраніше вчинявкорисливі злочини,що говоритьпро системністьвчинення кримінальнихправопорушень.Вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просив змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечитьКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначенихст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ухвали Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.06.2025 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 23.08.2025. На момент обрання запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України.

Суд вважає, що стороною обвинувачення доведено, що на даний час продовжують існувати ризики, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, а саме: ризик можливого переховування від органу досудового розслідування який обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, тому в разі не обрання йому запобіжного заходу останній усвідомлюючи те, що він обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, матиме реальну можливість переховуватися від суду, змінити місце проживання. Разом з тим, з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», видано Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Відтак, залишаючись без запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності за тяжкий злочин матиме змогу залишити місце свого проживання та поїхати на непідконтрольну Україні територію.

Також продовжуєіснувати ризиквпливу свідківобґрунтовується тим,що підозрюваний, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом вмовлянням та/або застосуванням погроз та фізичного насильства, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження та судового розгляду, зокрема в частині відмови надання ними показань або зміни показань.

Також, продовжує існувати ризик того що, підозрюваний ОСОБА_5 будучи не ізольованим від суспільства, може в подальшому вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки останній не має постійного джерела доходів, не працевлаштований, обвинувачений раніше вчиняв корисливі злочини, що говорить про системність вчинення кримінальних правопорушень.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

При цьому, кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Тобто,фактично,інститут запобіжногозаходу введенийу кримінальнийпроцес длятого,щоб саме запобігати спробам неналежної процесуальної поведінки обвинувачених.

З метою запобіганням ризиків, які були враховані слідчим суддею при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які продовжують існувати в рамках даного кримінального провадження, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 20 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60 560 грн.

Суд вважаєнеможливим застосуватидо обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, у порівнянні з триманням під вартою, а саме: особисте зобов`язання; особисту поруку; домашній арешт, оскільки вищевказані запобіжні заходи за своєю сутністю та характером не зможуть запобігти вищеперерахованим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу.

Саме продовження строку запобіжного заходу у виді триманні під вартою відносно обвинуваченого, на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Керуючись ст. ст.177-178, 331, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 2(два ) місяці з дня винесення даної ухвали, тобто по 29 вересня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_5 розмір застави 20 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60 560 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), та у разі внесення якої покласти на нього зобов`язання:

-прибувати до суду за першим викликом;

-не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-заборонити спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 діб.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 29.07.2025 року.

Повний текст ухвали проголошено 31.07.2025 року о 11 годині 00 хвилин.

Головуючий: