Ухвала суду № 129210600, 29.07.2025, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/7376/25 провадження № 2-а/361/84/25

29.07.2025

У Х В А Л А

«29» липня 2025 року м.Бровари Київської області

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії інспектора Мальованого А.Р. сержанта поліції 2 роти 4 батальйону УПП м.Київ щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2488526 від 27 червня 2024 року, винесену інспектором Мальованим А.Р. про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП, а також звільнити від сплати судового збору.

Одночасно позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке мотивовано тим, що про існування оскаржуваної постанови він не знав, так як не отримував її. 23 червня 2025 року через особистий електронний кабінет дізнався про наявність на виконанні оскаржуваної постанови.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 286КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до частини першої статті 123КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Отже, з огляду на дату винесення оскаржуваної постанови та вимоги КУпАП, строк оскарження для таких постанов становить десять днів з дня винесення постанови.

Як вбачається з позовних матеріалів, позивач оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 27 червня 2024 року серії ЕНА № 2488526. Таким чином, позивач звернувся до суду після спливу десятиденного строку для звернення до суду, встановленого частиною другою статті 286 КАС України.

Суд зауважує, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

На поважність причин пропуску строку на звернення до суду з даним позовом позивач посилається на необізнаність щодо існування вказаної постанови.

Посилання позивача не може визнаватися безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки доказів такого до суду не надано, так як і не надано жодного доказу на підтвердження неможливості вчасно звернутися до суду.

Також слід звернути увагу, що встановлення процесуальних строків законом та перевірка їх дотримання сторонами судом передбачено з метою дисциплінування учасників судового процесу, належного та своєчасного користування ними своїми процесуальними правами та обов`язками.

За таких обставин, позивачем не надано належних доказів на підтвердження тієї обставини, що мали місце непереборні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення до суду з цим позовом, і що причини, що зумовили несвоєчасне звернення до суду, виникли протягом строку, який пропущено.

З огляду на викладене, клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.

Крім того, суд встановив, що дана позовна заява не відповідає пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Так, пунктом 5 частини п`ятої статті 160КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається повне найменування(дляюридичних осіб)або ім`я(прізвище,ім`ята побатькові)(дляфізичних осіб)сторін таінших учасниківсправи,їх місцезнаходження(дляюридичних осіб)або місцепроживання чиперебування (дляфізичних осіб),поштовий індекс,ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України(дляюридичних осіб,зареєстрованих зазаконодавством України),реєстраційний номер облікової карткиплатника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Всупереч зазначених вимог позивачем не зазначено повне найменуваннявідповідача (дляюридичних осіб)або ім`я(прізвище,ім`ята побатькові)(дляфізичних осіб),його місцезнаходження(дляюридичних осіб)або місцепроживання чиперебування (дляфізичних осіб),поштовий індекс,ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України(дляюридичних осіб,зареєстрованих зазаконодавством України),реєстраційний номер облікової карткиплатника податків (дляфізичних осіб)за йогонаявності абономер ісерія паспортадля фізичнихосіб -громадян України(якщотакі відомостівідомі позивачу),відомі номеризасобів зв`язку,адреса електронноїпошти,відомості пронаявність абовідсутність електронногокабінету.

Згідно з частиною третьою статті 161КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Подана до суду позовна заява зазначеним вище вимогам не відповідає, оскільки позивачем не сплачено судовий збір для звернення до суду із даним позовом.

Разом з тим позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору, жодним чином не мотивуючи підстави для звільнення.

Статтею 8 Закону України «Про судовийзбір» від8липня 2011року №3674-VI (далі - Закон України «Про судовий збір») передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері(батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначеною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок звільнити позивача від сплати судового збору. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17 травня 2018 року у справі № 904/9117/17.

Враховуючи те, що доказів на підтвердження обставин, що дають підстави для звільнення від сплати судового збору до позовної заяви не додано, тому суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Законом України «Про судовий збір» врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Частиною першою статті 4Закону України«Про судовийзбір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами статті 7Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2025рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року

3 028 грн. 00 коп.

Стаття 288 КУпАП передбачає, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 березня 2020 року у справі

№ 543/775/17 прийшла до такого висновку: «за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, у контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права, вважаю, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП слід застосувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 605 грн. 60 коп. (пункт 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, для звернення до суду з вказаним позовом, позивачу слід сплатити судовий збір та надати суду документ про його сплату (оригінал платіжного документу) в розмірі 605 грн. 60 коп.

Сума судового збору за подання даного адміністративного позову становить 605 грн. 60 коп.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК уКиїв.обл/Броварська міс/22030101, код отримувача(кодза ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA088999980313151206000010784, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: 101 ___ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Броварський міськрайонний суд Київської області.

Відповідно до частини першої статті 169КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 248КАС України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 проскасування постановипо справіпро адміністративнеправопорушення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя В.О.Василишин