Ухвала суду № 129209654, 30.07.2025, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/8961/24 Провадження 2-п/636/16/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2025 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

Головуючої судді Золотоверхої О. О.,

за участі секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2025 судом постановлено заочне рішення по справі, яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 30.03.2007 заборгованість у розмірі 70600.92 грн. та понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422.40 грн.

На адресу суду 26.05.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява адвоката Мух К.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення.

В заяві представник посилається на ті обставини, що заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 03.03.2025 у справі №636/8961/24 позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено; постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 30.03.2007 заборгованість у розмірі 70600.92 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422.40 грн. Відповідач не приймала участь у розгляді справи №636/8961/24, копію позовної заяви з додатками, заочного судового рішення не отримувала. Про наявність вказаного судового спору, та відповідного заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 03.03.2025 у справі №636/8961/24 дізналася після спілкування із співробітниками АТ КБ «ПриватБанк» у травні 2025 року. 14.05.2025 ОСОБА_1 доручила адвокатам адвокатського об`єднання «ПАРАДІГМ» захист прав та інтересів в рамках справи №636/8961/24.

15.05.2025 представником ОСОБА_1 - адвокатом Мух К.Б., до Чугуївського міського суду Харківської області подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи). 21.05.2025 адвокат Мух К.Б. ознайомилася з матеріалами справи №636/8961/24 в електронному вигляді.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Таким чином, враховуючи, що зі змістом заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 03.03.2025 у справі №636/8961/24 представник Відповідача ознайомилася лише 21.05.2025, Відповідач мав право на поновлення пропущеного строку - якщо така заява була б подана до 10.06.2025 включно. Враховуючи викладене, просить поновити строки на подачу заяви про перегляд заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 03.03.2025 у справі №636/8961/24.

Відповідно до ч.10 ст.187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. З огляду на викладене, опублікуванню оголошення про виклик на веб-порталі судової влади України, повинно передувати з`ясування місця проживання (перебування), зокрема, Відповідача. Враховуючи, що в матеріалах справи наявні відомості щодо місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , повідомлення про судовий розгляд справи, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України не є належним. Інформації про вручення ОСОБА_1 заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області в матеріалах справи не міститься. Таким чином, обставини відсутності належного повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд та безпосередня обізнаність про наявність судового спору лише у травні 2025 року свідчить про поважність причин неявки в судове засідання та неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву. Отже, ОСОБА_1 має право на перегляд заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 03.03.2025.

Позивач у своєму позові зазначає, що: ОСОБА_1 (далі Відповідач) звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав(-ла) Заяву № б/н від 30.03.2007 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. При цьому, за посиланням https://privatbank.ua/terms розміщенні Умови та правил надання банківських послуг починаючи з 01.04.2012. Отже, перевірити актуальність станом на 30.03.2007 Умов та правил надання банківських послуг, що Позивачем долучені до позовної заяви, не може ані суд, ані Відповідач. Отже, матеріали справи не містять і не можуть містити підтверджень, що саме ці витяги з Умов зрозуміла Відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи відповідну заяву-анкету 30.03.2007, а також те, що вказані документи на момент укладення між сторонами правочинів містили умови, зокрема, й щодо права банку встановлювати кредитний ліміт за власним бажанням, змінювати кредитний ліміт без повідомлення Відповідача та здійснювати списання грошових коштів з рахунку Відповідача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період: з часу виникнення спірних правовідносин (25.01.2029) до моменту здійснення списання коштів з рахунку, звернення до суду із вказаним позовом (у 2023 році) , тобто Позивач додав до своєї позовної заяви, витяги з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для нього.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Відповідачу Умови надання споживчого кредиту фізичним особам та Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві Відповідача умов щодо права Банку, в тому числі на договірне списання, надані банком витяги з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки взагалі не підтверджують вказаних обставин, а отже Відповідач не давав згоди на настільки кабальні умови угоди.

Окрім того, в період з 30.03.2007 по момент звернення Позивача до суду дані Умови та правила надання банківських послуг редагувались та змінювались десятки разів, фактично кожного місяця , що вбачається з інформації на сайті Позивача ( https://privatbank.ua/terms). Відповідно до ч.1,6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Витяги з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам та з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи, не визнаються Відповідачем та не містять її підпису, а тому їх не можна розцінювати як частину договорів, укладених між сторонами шляхом підписання відповідних заяв.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді права та обов`язки сторін за договором. Позивачем не було дотримано вищенаведених принципів, окрім того, Позивач намагається ввести суд в оману шляхом долучення до позовної заяви Умов та правил надання банківських послуг в редакції найбільш вигідної для Позивача, всупереч того, що станом на 30.03.2007 діяла інша редакція Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується інформацією на сайті Позивача. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України «Про споживче кредитування» включає до форми договору про споживчий кредит (стаття 13).

Позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» сформовані наступним чином: Стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк»: 1. Заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.03.2007 70600.92 грн. станом на 19.09.2024, що складається із: 56646.70 грн. - Заборгованість за тілом кредита, 13954.22 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Тобто, Позивач підставою своїх позовних вимог визначає наявність заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.03.2007. Так, ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 30.03.2007. На підставі вищевказаної заяви Відповідачці відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 03/13, тип -Універсальна. Заборгованість за вказаний період Позивач не нараховував. Відповідачем також отримані наступні картки: 05.02.2013 - кредитна картка НОМЕР_2 , строк дії - 06/16, тип - Універсальна; 05.02.2013 - кредитна картка НОМЕР_3 , строк дії - 02/17, тип Універсальна; 15.02.2017 - кредитна картка НОМЕР_4 , строк дії - 08/20, тип - Універсальна GOLD; 03.07.2020 - кредитна картка НОМЕР_5 , строк дії - 01/24, тип - Універсальна GOLD. Позивач наводить розрахунок заборгованості за кредитом починаючи з 08.07.2019, де Відповідач з картки №4149625813965033, видану їй 15.02.2017, зняла готівку через банкомат. Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що картка № НОМЕР_4 видана Відповідачці на підставі анкети-заяви від 30 березня 2007 року, якою Позивач обґрунтовував факт виникнення у сторін кредитних правовідносин. Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд.

З огляду на вищевикладене вбачається, що в задоволенні позовних вимог Позивача слід відмовити в повному обсязі.

У зв`язку з чим просить визнати поважними причини пропуску строку подання Заяви про перегляд заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 03.03.2025 у справі №636/8961/24 та поновити його; прийняти до розгляду Заяву про перегляд заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 03.03.2025 у справі №636/8961/24; скасувати заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 03.03.2025 у справі №636/8961/24; призначити справу №636/8961/24 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Від АТ КБ «ПриватБанк» 09.06.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на заяву, в якій представник просить відмовити у задоволенні заяви Відповідача про перегляд заочного рішення, виходячи з наступного. ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав(-ла) Заяву № б/н від 30.03.2007.

Згідно зі ст. 284 ЦПК, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. По-перше, що до процесуального бачення заяви. Аналізуючи зміст заяви, варто звернути увагу, що в ній обов`язково повинні бути зазначені процесуальні обставини для скасування заочного рішення (поважність причин неявки відповідача в судове засідання та неповідомлення їх суду) та матеріальні обставини для скасування (посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення). Згідно зі ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, для скасування заочного рішення повинні існувати як обставини процесуального характеру, так і матеріального одночасно. Виходячи з матеріалів справи та протоколу судових засідань - Відповідач належним чином повідомлена та від неї не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи. Також доречно зауважити, що Відповідачу надано ряд прав та обов`язків.

Зокрема (ст. 43, 44 ЦПК України): після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення. Сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. З огляду на вищевикладене, суд за наявності правових підстав та вимог ЦПК України, з урахуванням Листа Верховного Суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» та умов проведення заочного розгляду справ, а саме врахував: неявку відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, а тому суд правомірно провів заочний розгляд справи та виніс судове рішення яке є законним, справедливим та обґрунтованим. Взагалі редакція ч. 1 ст. 288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення потрібно не тільки поважність причин неявки відповідача, але й додатково і поважність причин неповідомлення суду про неможливість з`явитись в судове засідання.

Відповідач не подавав а ні клопотань, а ні заперечень та не просила відкласти розгляд справи за поважністю причини не прибуття на призначені дати судового розгляду. По-друге, щодо матеріальних підстав для скасування заочного рішення, то відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Враховуючи те, що згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою., можна зробити висновок, що суд, ухвалюючи заочне рішення, повинен дати оцінку всім доказам, які є у справі. Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи. В той же час в ЦПК України чітко врегульовано порядок подачі доказів. Так, згідно зі ст. 43 сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Докази, подані з порушенням даної вимоги, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Враховуючи сказане, можна зробити висновок, що відповідач, посилаючись на докази, якими обґрунтовуються заперечення, повинен вказати не тільки на нові докази, але й навести поважні причини, чому такі докази не були подані до початку розгляду справи по суті. І тільки за одночасної наявності названих процесуальних і матеріальних обставин суд може скасувати заочне рішення. При спеціальному порядку суд першої інстанції може переглянути заочне рішення, тільки якщо відповідач посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи у випадку відсутності відповідача з поважних причин; порушення норм процесуального права при ухваленні заочного рішення може бути підставою тільки для апеляційного оскарження. Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що заочне рішення може бути переглянуте в загальному та спеціальному порядках. Якщо в загальному (апеляційному) порядку досліджується законність та обґрунтованість заочного рішення, то при спеціальному порядку досліджуються тільки вказані відповідачем нові докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи у випадку відсутності відповідача з поважних причин.

Стосовно правомірності винесення рішення судом. Відповідно до ст 81 Цивільного процесуального Кодексу України (далі - ЦПК) Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін, наданих суду для обґрунтування своєї правової позиції. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Банком надані такі докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов`язань: розрахунок заборгованості; виписку по рахунку; довідку про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку; довідку про видані картки; копію заяв позичальника; копію Паспорту споживчого кредиту; копію примірнику «Умов та Правил надання банківських послуг»; копію наказу банку щодо затвердження «Умов та Правил надання банківських послуг» у редакції, що діяла на момент підписання заяви. Відповідачем не надано належних доказів не укладення кредитного договору, а також доказів, які б підтверджували факт виконання зобов`язань за договором. Також, звертаємо увагу суду, що Відповідач клопотань про перенесення розгляду справи не подавала. Відповідач не надала жодних доказів до заяви про перегляд заочного рішення, які можуть слугувати підставою для скасування рішення. Всі твердження Відповідача зазначені в заяві є надуманими, повністю спростовуються доказами по справі та не впливають на зміст ухваленого рішення. Відповідачем не надано належних доказів, необхідних для скасування заочного рішення суду.

Стосовно форми укладеного кредитного договору, то при оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, Позичальник підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і Банком Договір про надання банківських послуг. Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами. Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони.

Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заяви, Умови, Правила та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві. Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід`ємною частиною Договору. Перелік може змінюватися і доповнюватися, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг. Необхідно відзначити, що виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло "18" років, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може служити розрахунок заборгованості, виписка по рахунку.

Щодо посилання Відповідача на Закон України "Про захист прав споживачів". Банком надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Враховуючи, що законодавчо не встановлений обов`язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту ознайомлення Відповідача з умовами кредитування є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією (отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів). Таким чином, кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним.

Щодо ознайомлення Відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг. Позивачем надана до суду копія заяви на двох сторінках від 30.03.2007 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчила (в), що "Я згодна (ен) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...".

На підставі вищевказаної заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 59000.00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та Випискою по рахунку (додана до позову). Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримав згідно Довідки про видані картки кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії - 03/13, тип -Універсальна. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних. Позивач звертає увагу суду, що далі у процесі користування рахунком 03.07.2020 Відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_5 , строк дії - 01/24, тип - Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України". При цьому, на момент підписання зазначеної вище Заяви заборгованість Відповідача становила 56059,52 грн, що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості.

Тобто, Відповідач була належним чином повідомлена про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 03.07.2020 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної Відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42,0%. При цьому за погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 13954,22 грн. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Зазначаємо, що Банком до позовної заяви було додано Копію Наказу №С-169 від 23.08.2006 року, яким було затверджено Умови та Правила надання банківських послуг що були актуальні на момент підписання кредитного договору. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Приймаючи до уваги те, що за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису Відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами. Відповідач підписанням Анкети заяви позичальника приєдналася до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Відповідно до ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі ч.1 ст.634 ЦК, підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом.

Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування). Згідно виписки з карткового рахунку чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримала кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачувала заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).

Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово економічні експертизи по справі не призначались. Пунктом 21 Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз`яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов`язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії. Статтею 11 ЦК України встановлено, що права сторін виникають на підставі договорів та інших правочинів. Згідно з ст.ст. 3, 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним. Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків тільки недійсний правочин. Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.. На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором. Враховуючи норми закону та докази що містяться в матеріалах справи можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті.

Крім того, посилання на правову позицію Верховного Суду України у справі №6-16цс15 від 11 березня 2015 року у даному випадку є неправильним. У вказаній справі відповідач заперечував проти пункту 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка" (стандарт), яким був встановлений збільшений строк позовної давності та посилався на те, що зміст цього пункту, зазначений у цих Умовах і в заяві позичальника, містить розбіжності. Підставою розгляду справ №6-16цс15 від 11 березня 2015 року являлось неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, а саме частини першої статті 259 ЦК України, якою передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. У даній справі Позичальником порушено питання щодо ознайомлення його саме з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а не застосування норм ст. 259 ЦК України, тому безпідставним є посилання на правову позицію Верховного Суду України, яка не стосується справ з використанням кредитних карт. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Звертали увагу, що в силу вимог ст. 81 ЦПК України саме на відповідача покладено обов`язок доведення того факту, що вона не була ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг, не отримував кредитний ліміт чи не підписувала кредитний договір, за невиконання умов якого до нього пред`явлено позов. Відповідно до положень ч. 2 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи норми закону та докази що містяться в матеріалах справи можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті. Дана правова позиція підтримана ВССУ по справі № 753/20982/15ц від 26.10.2016 року. Щодо посилання Відповідача на постанову ВСУ по справі № 342/180/17. Розглядаючи справу № 342/180/17 Верховний Суд зазначив, у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту, зокрема й умова про збільшення строку позовної давності, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема і щодо збільшеного строку позовної давності, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальникам.

Тобто, при розгляді справ з аналогічними фактичними обставинами банки, на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно, із наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо. Таким чином, при розгляді судової справи № 636/8961/24 Верховним Судом звернуто увагу на відсутність доказів тотожності доданих банком до позовної заяви Умов та Правил надання банківських послуг із тими, що були чинними у момент підписання заяви позичальника. В судовій справі, що розглядається судом, Позивачем надавались: копія Витягу з Умов та правил надання банківських послуг, що діяли на час підписання заяви; копія наказу про затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви; виписка по рахунку; довідка щодо виданих кредитних карток Відповідачу. Вказані документи підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладення саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення Відповідача до банку з метою подальшого укладення договору. Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання Відповідачем кредитного рахунку починаючи із 18.04.2007. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо паспорту споживчого кредиту. У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Також, в зв`язку зі змінами у законодавстві впровадженні нормами закону "Про споживче кредитування" паспорту споживчого кредиту - клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 03.07.2020, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування. Термін «паспорт споживчого кредиту» визначається у ЗУ «Про споживче кредитування» в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1734-VIII)). З огляду на ці приписи, паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору.

Щодо перевипуску кредитних карток. Згідно п. 3.1.3 у разі закінчення строку дії карта продовжується Банком на новий строк (шляхом надання Клієнту карти з новим строком дії). Після спливу строку дії першої картки Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки до рахунку: 1. кредитна картка номер НОМЕР_2 , строк дії - 06/16, тип - Універсальна; 2. кредитна картка номер НОМЕР_3 , строк дії - 02/17, тип - Універсальна; 3. кредитна картка номер НОМЕР_4 , строк дії - 08/20, тип - Універсальна GOLD. Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого Клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом буде відображатися та враховувується в тому числі і на перевипущеній картці.

Перевипуск карток Відповідачем підтверджується довідкою про видані картки та випискою по рахунку, що додані до позовної заяви. Відповідач частково здійснював погашення заборгованості вже на перевипущені картки, що ще раз підтверджує їх отримання Відповідачем. Поскільки перевипуск карти не являється укладенням нового кредитного договору в заповненні додаткових документів для перевипуску картки не мало необхідності, що не суперечить чинному законодавству України. Згідно Постанови НБУ від 17.12.2003 р. «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» п. 2.2. Ідентифікація клієнта не є обов`язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України. Активація перевипущеної картки здійснюється за допомогою контактного телефону клієнта шляхом відправки коду авторизації на телефон Клієнта, а відповідно карта не може бути активована без згоди / відома Клієнта. Згідно Постанови НБУ від 05.11.2014 № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» код авторизації - набір цифр або букв і цифр, який формується і надається емітентом або юридичною особою - учасником платіжної системи, яка діє за його дорученням, за результатами авторизації, що в свою чергу забезпечує гарантію видачі платіжної картки належному клієнту, запобігання шахрайських операцій з картами.

Розділом VI Постанови НБУ від 05.11.2014 № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» встановлено що користувач зобов`язаний: надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним; після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів. Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» п. 14.15. встановлено, що користувач зобов`язаний надати банку інформацію для здійснення контактів з ним, а банк зобов`язаний зберігати цю інформацію.

Обов`язок банку по повідомленню про вчинені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним: у разі інформування банком користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем (в нашому випадку інформування здійснювалося по номеру контактного телефону, який Відповідачем зазначено у заяві); Так само п. 14.16. З.У «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з дня повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій з електронним платіжним засобом користувача несе банк. Довідка про видані картки, подальше користування карткою, періодичні погашення заборгованості підтверджує, що Відповідач знала про наявність заборгованості, що утворилася і усвідомлювала характер і наслідки невиконання договірних зобов`язань. Щодо наданого Банком розрахунку заборгованості. Звертаємо увагу, що розрахунок заборгованості, поданий Позивачем, починається з дати укладення кредитного договору, тобто з 30.03.2007, а не 08.07.2019.

Слід зауважити, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу. Із виписки вбачається, що Відповідач знімала кредитні кошти, потім частково погашала заборгованість за договором і знову користувалася кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час, Відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним Договором не виконала.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про місце та час судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, шляхом надіслання судових повісток до електронних кабінетів в систему ЄСІТС.

Згідно ч.1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали зазначеної справи, та докази, надані відповідачем, встановив наступне.

13.10.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача Ванжа Н.В., яка діє на підставі належним чином завіреної довіреності, звернулася до суду з позовом до відповідача (зареєстровано 17.10.2024), в якому просила суд стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором б/н від 30.03.2007 у розмірі 70600.92 грн. та судовий збір. (а.с.2-10).

Вказаний позов з додатками направлявся позивачем відповідачу електронною поштою 13.10.2024 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (скрин шот а.с.20).

28.10.2024 судом отримано відповідь щодо адреси реєстрації ОСОБА_1 (а.с.53), згідно якої адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . Відповідно до відкритих джерел АТ «УкрПошта» поштові відправлення кореспонденції у м. Вовчанськ, Чугуївського району, Харківської області не здійснюється (а.с.55). Згідно переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 Вовчанська міська територіальна громада знаходиться у зоні активних бойових дій.

29.10.2024 ухвалою суду провадження по справі відкрито, призначено судове засідання на 19.12.2024 (а.с.54).

У зв`язку з відсутністю поштового сполучення з м. Вовчанськ, Чугуївського району, Харківської області виклик відповідача ОСОБА_1 проводився шляхом публікування оголошення на веб-порталі «Судова влада» (а.с.58).

19.12.2024 судове засідання відкладено на 03.03.2025 (а.с.69).

У зв`язку з відсутністю поштового сполучення з м. Вовчанськ, Чугуївського району, Харківської області виклик відповідача ОСОБА_1 проводився шляхом публікування оголошення на веб-порталі «Судова влада» (а.с.71).

03.03.2025 у справі постановлено заочне рішення (а.с.76-81) згідно положень ст. 280-282 ЦПК України.

У зв`язку з відсутністю поштового сполучення з м. Вовчанськ, Чугуївського району, Харківської області сповіщення відповідача ОСОБА_1 проводився шляхом публікування оголошення щодо винесення рішення на веб-порталі «Судова влада» (а.с.84).

15.05.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мух К.Б. про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (а.с.85).

26.05.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява адвоката Мух К.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення.

Згідно ч.ч.1-7 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно ч.3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Як передбачено ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суд. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Як вбачається з матеріалів справи, відомості про належне сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи, а також про результати розгляду справи - відсутні, представник заявника ознайомилася з матеріалами справи після 15.05.2025.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що наявні підстави для поновлення стркоу на подання заяви про перегляд заочного рішення, а також є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 287-288, 260,261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - задовольнити.

Поновити строк ОСОБА_1 для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 03.03.2025 за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати і призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, в судове засідання на 13:30 год. 09.10.2025, у приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області.

В судове засідання засідання викликати сторони.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Золотоверха