Постанова № 129208807, 31.07.2025, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/244/25

Провадження № 3/339/114/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

31 липня 2025 року м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Кілик М.П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області,

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

в с т а н о в и л а :

водій ОСОБА_1 30 червня 2025 року о 01 год 51 хв у с.Тисів Калуського району Івано-Франківської області на вул.М.Грушевського, керував транспортним засобом «Sabur», б/н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вдруге в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Зокрема, суд викликав ОСОБА_1 в судові засідання шляхом направлення судових повісток (поштовим відправленням з повідомленням про вручення) на адресу проживання, вказану ним під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, правильність вказаних даних ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом у протоколі про адмінправопорушення. Однак конверт з повісткою повернуто до суду з відміткою пошти про відсутність адресата за вказаною адресою. Крім цього, суд здійснив повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. За номером телефону ОСОБА_1 , що вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, повідомити особу не вдалося, у зв`язку з перебуванням абонента поза зоною досяжності.

Таким чином, суд вжив всіх заходів для забезпечення участі ОСОБА_2 у розгляді справи про адміністративне правопорушення та дачі ним з цього приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався, у судове засідання не з`явився.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_3 відомо про те, що на розгляді в Болехівському міському суді Івано-Франківської області перебуває справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, про що свідчить відповідний запис у графі протоколу серії ЕПР1 №376676 від 30.06.2025 щодо місця розгляду справи «Болехівський міський суд». Зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений під підпис та копію протоколу отримав.

Суд звертає увагу, що згідно з ст.268КУпАП неприбуттяв судовезасідання особи,що притягаєтьсядо відповідальностіза ч.1ст.130КУпАП,не перешкоджаєсудовому розглядусправи заїї відсутності. На суд покладено обов`язок повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом було зроблено.

Крім цього, згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Суд враховує, що ОСОБА_1 був обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та направлення цього протоколу на розгляд саме Болехівського міського суду, а тому зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у своїй справі, також він не позбавлений можливості отримати інформацію про рух справи на офіційному вебпорталі судової влади України. Однак всупереч обов`язку добросовісно користуватися належними процесуальними правами, протягом тривалого часу: місяць з моменту складення протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП він не вчинив жодних дій для з`ясування стану розгляду складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, хоча мав об`єктивну можливість та час організувати ефективний захист своїх інтересів в суді. ОСОБА_1 не надав до суду доказів про поважність причин своєї неявки чи клопотань про відкладення розгляду справи. Також від нього не надходилозаяв прозміну місцяпроживання. ОСОБА_1 не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу.

За вказанихобставин,враховуючи відсутністьклопотання провідкладення розглядусправи,відсутність доказівпро поважністьпричин неявки,та зметою реалізаціїправа насправедливий судовийрозгляд упродовжрозумного строку,суд вважаєможливим проводитирозгляд справиу відсутностіособи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,на підставінаявних усправі матеріалів,що відповідаєположенням ст.268КУпАП.Права ОСОБА_1 при цьомуне порушуються,в томучислі іправо назахист,оскільки будучиобізнаним пророзгляд справивін нез`явився,тобто уникаєсудового розгляду,що можесвідчити пронаміруникнення адміністративної відповідальності шляхом зволікання з розглядом справи.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з таких підстав.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 розділу 1, розділами II та III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року за № 1452/735 (далі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Відповідно до змісту п.2, п.3 розділу 1 Інструкції поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці).

При цьому пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Частиною 1 ст.130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться належними тадопустимими доказамиу відповідностідо ст.251КУпАП,дослідженимив судовомузасіданні, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 376676 від 30 червня 2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо змісту, протокол підписаний уповноваженою особою та особою, що притягається до адміністративної відповідальності. Особі були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, повідомлено про можливість надати пояснення. Підстав вважати, що протокол складено з порушенням ст. 256 КУпАП, за наявними матеріалами справи не вбачається;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено ознаки, на підставі яких виникла необхідність у проведенні огляду: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Зазначений документ містить підпис поліцейського, який його склав, та підпис ОСОБА_1 ;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 червня 2025 року, згідно з яким водій ОСОБА_1 відмовився від огляду в закладі охорони здоров`я КНП Долинська БЛ;

- до матеріалів справи також долучено копію декларації про відповідність № 2/23733900 та копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5432, яке чинне до 09 жовтня 2025 року, відповідно до якого прилад «Газоаналізатор Alcotest 6820», зав. № ARLH-0142, за допомогою якого водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння, відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019;

відеозаписами, які наявні на наданому з відділення поліції диску, проведеними за допомогою службового нагрудного відеореєстратора працівника поліції, що оформляв матеріали про адміністративне правопорушення. Вказаним записом, зокрема, зафіксовано як водій ОСОБА_1 30.06.2025 о 01 год 51 хв керує транспортним засобом, побачивши авто поліції, звертає з дороги, та за ним вибігають працівники поліції. У подальшому ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що втікав, бо не знав, що це поліція. Під час спілкування з водієм поліцейський виявив ознаки алкогольного сп`яніння, про що повідомив ОСОБА_1 , у зв`язку з чим запропонував водію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу. Водій повідомив, що вживав алкоголь, проте від проходження огляду на місці відмовився, а також відмовився від пропозиції проїхати для огляду в медичний заклад. Інспектор роз`яснив водію права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про подальший розгляд справи у Болехівському міському суді. На ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Інспектор зачитав водієві зміст протоколу, ОСОБА_1 підписав протокол без зауважень та отримав його копію.

Підстав вважати, що протокол складено з порушенням ст. 256 КУпАП, за наявними матеріалами справи не вбачається. Процесуальних порушень в діях працівників поліції чи ознак тиску з боку працівників поліції на водія не встановлено, будь-яких заперечень чи зауважень щодо порушення його прав ОСОБА_1 не висловлював.

Вказаний відеозапис отриманий у встановленому законом порядку; подія, яка зафіксована відеозаписом, відповідає суті правопорушення, викладеній в протоколі про адміністративне правопорушення, і узгоджується з іншими доказами у справі, а тому вважаю, що відеозапис є належним та допустимим доказом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що працівники поліції, уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, дотрималися процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, що визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією та Порядком, про які вказано вище, а також процедури під час складення протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім цього, поліцейський склав на водія ОСОБА_1 постанову серіїЕНА №5102175від 30червня 2025року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, копію якої долучено до матеріалів справи.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази є достатньо переконливими, чіткими, такими, що узгоджуються між собою, одержані в порядку, встановленому КУпАП та дозволяють повно і всебічно встановити обставини, які мають істотне значення.

Вказаними доказами підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, - ОСОБА_1 , у якого поліцейський виявив ознаки алкогольного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, так і в медичному закладі. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація, на думку суду, не є сумнівними, узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, водій ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами, проте своїх обов`язків не виконав і не дотримався вимог Правил дорожнього руху.

Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 ,суд враховуєйого особу,характер iступінь суспільноїнебезпеки вчиненогоадміністративного правопорушення,ступінь йоговини увчиненому правопорушенні,яка доведенаповністю,судом невстановлені обставини,які пом`якшуютьабо обтяжуютьвідповідальність особи. Відтаксуд вважає,щона ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір». Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.40-1,251,252,283-285Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що відповідно до ст.307, ст.308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд Івано-Франківської області.

Суддя: М.П.Кілик