Рішення № 129204256, 30.07.2025, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/4962/25

Провадження № 2/643/3169/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2025

30 липня 2025 року м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» в особі представника Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» в особі представника Тараненка А.І. звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останнього на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 129611 від 29.01.2024 у розмірі 15221,15 грн, а також суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.01.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 129611 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Договір складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит (далі індивідуальна частина), графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця, публічної частини про споживчий кредит (далі публічна частина), що розміщена на веб-сайті Кредитодавця https://finx.com.ua за посиланням: https://finx.com.ua/docs. ОСОБА_1 уклав Договір, приєднавшись до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід`ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання індивідуальної частини/акцепту, відповідно до розділу V цієї індивідуальної частини. Відповідач добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту Кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані. ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС», перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору, перевірило не лише особисті дані відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки відповідачу. Для підписання електронного договору, відповідачу направлено електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 309756c7 на номер телефону НОМЕР_1 відповідача та введено ним 29.01.2024 17:05:17, що підтверджується на кожній сторінці індивідуальної частини Договору. Окрім цього, індивідуальна частина містить електронну печатку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та підпис директора Македонського О.Є. Введення Позичальником одноразового ідентифікатора у відповідне поле в Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця є підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредитний договір укладено на таких умовах: п. 2.2.1. Сума (загальний розмір) кредиту становить 9334,00 грн та надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 7000,50 грн на № рахунку/картки відповідача № 5355 28XX XXXX 9472, у національній валюті; у розмірі 2333,50 грн шляхом погашення заборгованості відповідача за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Відповідно до п. 2.5. комісія за надання кредиту складає 2 333,50 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів відповідача або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. Отже, відразу після вчинених дій відповідача, 29.01.2024 ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» ініціювало переказ коштів згідно Договору на платіжну картку № НОМЕР_2 , що у свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця. Виходячи з викладеного, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Довідкою № 8 від 11.11.2024. Відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у Договорі. Всупереч умов Договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість. 12.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали Договір факторингу № 12072024 згідно умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 129611 від 29.01.2024. Таким чином, відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 12072024 від 12.07.2024 від ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 15 221,15 грн. Такий факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 12072024 від 12.07.2024 та платіжною інструкцією № 3103 від 12.07.2024, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов`язків за вищевказаним Договором факторингу. Враховуючи те, що відповідач не виконував умови взятого на себе зобов`язання за Кредитним договором, у нього виникла заборгованість у розмірі 15221,15 грн, яка складається із: 9334,00 грн заборгованість по кредиту; 5486,15 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 401,00 грн комісія за кредитним договором. Зазначену суму заборгованості представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача, а також суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Судом визначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, у відповідності до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачу направлено копію прозову з додатками до нього разом із ухвалою про відкриття провадження у справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.

З боку відповідача до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов до такого.

Судом на підставі наданих матеріаліввстановлено, що 29.01.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 129611 (далі «Кредитний договір») у формі електронного документа з використанням електронного підпису. (а.с.18-40).

Договір складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит (далі індивідуальна частина), графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця, публічної частини про споживчий кредит (далі публічна частина), що розміщена на веб-сайті Кредитодавця https://finx.com.ua за посиланням: https://finx.com.ua/docs. ОСОБА_1 уклав Договір, приєднавшись до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід`ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання індивідуальної частини/акцепту, відповідно до розділу V цієї індивідуальної частини.

Відповідач ОСОБА_1 29.01.2024 о 17:05:17 підписав Кредитний договір електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 309756c7, що підтверджується на кожною сторінкою індивідуальної частини Договору. (а.с.18-22).

Окрім цього, індивідуальна частина містить електронну печатку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та підпис директора Македонського О.Є.

Кредитний договір сторонами укладено на таких умовах: п. 2.2.1. Сума (загальний розмір) кредиту становить 9334,00 грн та надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 7000,50 грн на № рахунку/картки відповідача № 5355 28XX XXXX 9472, у національній валюті; у розмірі 2333,50 грн шляхом погашення заборгованості відповідача за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Відповідно до п. 2.5. комісія за надання кредиту складає 2 333,50 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів відповідача або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного Договору. (а.с.41-42).

Згідно ізст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставіЦивільного кодексу Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 6 ч. 1 ст.3цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»,електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст.12 цього Законує оригіналом такого документа.

Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено Договором № 129611 від 29.01.2024, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 309756с7, довідкою № 8, карткою обліку виконання Договору № 129611, випискою з особового рахунку за Кредитним договором. (а.с.41-42,46,48)

Відповідач ОСОБА_1 не надавав своєчасно «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» кредитні кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

Зазначений Договір відповідачем не оспорювався, у передбаченому законом порядку не визнаний недійсним/нікчемним.

12.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали Договір факторингу № 12072024 згідно умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 129611 від 29.01.2024. (а.с.49-55).

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 12072024 від 12.07.2024 від ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 15 221,15 грн. (а.с.56

Такий факт підтверджується також Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 12072024 від 12.07.2024 та платіжною інструкцією № 3103 від 12.07.2024, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов`язків за вищевказаним Договором факторингу. (а.с.57-58).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За загальним правилом зобов`язання виконуються тими самими особами, які були кредитором і боржником під час їх виникнення. Але законодавство передбачає можливість заміни осіб (як кредитора, так і боржника) при збереженні предмета і змісту зобов`язання. Стосовно обсягу прав, що переходять до нового кредитора, Цивільний Кодекс України у ст. 514 закріплює правило, згідно з яким до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора у зобов`язанні, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» є новим кредитором у зобов`язанні, позичальником у якому є відповідач ОСОБА_1 .

Всупереч умовам Кредитного договору, ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості (картки обліку виконання договору 129611), виписки з особового рахунку за Кредитним договором, в ОСОБА_1 залишок заборгованості за Кредитним договором № 129611 від 29.01.2024 складає 15221,15 грн, з яких: 9334,00 грн заборгованість по кредиту; 5486,15 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 401,00 грн комісія за кредитним договором. (а.с.46-48).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконував, у визначені Договором строки погашення заборгованості не здійснював, внаслідок чого у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» утворилась заборгованість за Кредитним договором № 129611 від 29.01.2024 у загальному розмірі 15221,15 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України,зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згіднозі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 638 Цивільного кодексу Українивизначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України,за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу Українивбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюються печаткою.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України,позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України,порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згіднозі ст. 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У силу ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

На час розгляду справи в суді відповідачем не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитними договорами у добровільному порядку.

Також відповідач не надав заперечень проти наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно дост. 617 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що до теперішнього часу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором № 129611 від 29.01.2024 не виконав, заборгованість не сплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Згідно зістаттею 133 Цивільного процесуального кодексу України,судовий збір включено до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 422,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн, суд зазначає таке.

За приписами ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно із ч. 1 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За приписами ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Нормою ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 28.06.2023 у справі № 463/2001/19 де зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію Договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025, копію протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025, копію Додаткової Угоди № 11 до Договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025, копію Акту прийому-передачі наданих послуг (акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025), копію довіреності, копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. (а.с.61-66).

З боку відповідача Ушакова М.Ю. клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, а саме в сумі 7 000,00 грн.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» в особі представника Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Ейс», кодЄДРПОУ 42986956,заборгованість за Кредитним договором № 129611 від 29.01.2024, у загальному розмірі 15 221 (п`ятнадцять тисяч двісті двадцять одна) гривня 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, суму судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівського районного суду міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Сугачова