Постанова № 129203001, 29.07.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22023/25

Провадження № 3/127/4659/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2025 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючої головним бухгалтером ТОВ «Кусто Агро Фармінг», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 17.06.2025 року № 730: « ОСОБА_1 , працюючи головним бухгалтером ТОВ «Кусто Агро Фармінг», вчинила порушення ведення податкового обліку, а саме: занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 1203500 грн, в тому числі за лютий 2019 року 1203500 грн, чим порушено п. 188.1 ст.188, п. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5,ст. 198 ПК України від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями)».

ОСОБА_1 всудове засіданняне з`явилась,однак подалаклопотання вякому просилапровадження усправі пропритягнення їїдо адміністративноївідповідальності передбаченої ч. 1 ст.163-1 КУпАП, закрити. Суду повідомила, що до 02.09.2019 року не виконувала обов`язки головного бухгалтера ТОВ «Кусто Агро Фармінг», оскільки на посаду була призначена лише з 02.09.2019 року, що підтверджується наказом про переведення №147-к від 30.08.2019 року. Відповідно, жодного бухгалтерського обліку ТОВ «Кусто Агро Фармінг» ОСОБА_1 не вела, так як ці обов`язки у той час виконувала інша особа.

Дослідивши матеріали справи та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши клопотання ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП прямо передбачає, що суб`єктом відповідальності може бути виключно головний керівник або інша посадова особа підприємства. При цьому, посадова особа - це особа, в якої наявні організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції щодо суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до статті 10 КУпАП - адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 17.06.2025 року № 730 ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, як посадовій особі - головному бухгалтеру ТОВ «Кусто Агро Фармінг» за звітний період: лютий 2019 року, граничний строк подання податкової декларації з ПДВ за який ПК України визначено до 20 березня 2019 року.

Однак, з долученої до матеріалів справи копії наказу про переведення № 147-к від 30.08.2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 призначена на посаду головного бухгалтера ТОВ «Кусто Агро Фармінг» з 02.09.2019 року.

Згідно з Протколом про адміністративне правопорушення № 730 від 17.06.2025 та з висновком Акту № 17238/02-32-07-01/34868532 від 17.06.2025 позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Кусто Агро Фармінг», податковими інспекторами ГУ ДПС у Вінницькій області встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за податковий період: лютий 2019 року в розмірі 1203500 грн.

Із клопотання ОСОБА_1 та матеріалів справи вбачається, що в означений податковий звітній період вона ще не працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Кусто Агро Фармінг», а тому не була уповноваженою посадовою особою ТОВ «Кусто Агро Фармінг» відповідальною за ведення податкового обліку у звітному періоді, який вказаний у протоколі.

Доказів того, що ОСОБА_1 подала перекручену декларацію за лютий 2019 року після 02.09.2019 року, матеріали справи не містять.

За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення не містить доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суд доходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, і ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, з урахуванням принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 62 Конституції України, а також з точки зору належності, допустимості та достовірності зібраних доказів, їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов до висновку, що об`єктивними даними не підтверджено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі необхідно закрити.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 163-1, ст.ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 265, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: