Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 127/23884/25
Провадження 2-о/127/420/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борисюк І.Е.,
за участю: секретаря судового засідання Остапенко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся адвокат Верещак Валерій Миколайович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Заява мотивована тим, що заявниця є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Нова Збур`ївка Скадовського району Херсонської області. Адвокат заявниці зазначив, що мати заявниці не змогла виїхати з окупації, так як мала онкозахворювання і без отримання лікування померла. ОСОБА_2 була похована сусідами на сільському кладовищі. 27.08.2024 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заявниці було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті її матері - ОСОБА_2 , у зв`язку із ненаданням документів, які є підставою для державної реєстрації смерті. Встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України заявниці необхідне для державної реєстрації смерті померлої особи, що має бути проведена державним органом України та оформлення в подальшому спадкових прав на належне померлій нерухоме майно.
Вищевикладене й стало підставою для звернення адвоката Верещака Валерія Миколайовича, діючої в інтересах ОСОБА_1 , до суду з вимогою встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у с. Нова Збур`ївка Скадовського району Херсонської області.
Заявниця та/або її адвокат, а також представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомлено. Однак, в матеріалах справи міститься заява адвоката заявниці про розгляд справи у його відсутність. Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Враховуючи вищевикладене, заяву адвоката заявниці та положення ч. 2 ст. 317 ЦПК України, суд постановив провести розгляд справи у відсутність учасників справи (ухвала суду постановлена без оформлення окремого документа та занесена до протоколу судового засідання).
Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16.04.1990 Дніпровським р/в ЗАГС м. Херсон, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записані « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 » (запис вчинено російською мовою), актовий запис № 433.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 25.08.2009 Новозбур`ївською сільською радою Голопристанського району Херсонської області Україна, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб 25.08.2009, актовий запис № 21. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 .
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 10.02.1995 Комишанською селищною радою м. Херсон, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклали шлюб 10.02.1995, актовий запис № 5. Прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_10 .
Таким чином, судом встановлено, що заявниця є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки про причину смерті, виданої 08.07.2022 КНП «Голопристанський центр первинної медико-санітарної допомоги», ОСОБА_2 , 1963 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причина смерті: хронічна інтоксикація; злоякісне новоутворення яєчників.
Відповідно до остаточного лікарського свідоцтва про смерть № 53, виданого 08.07.2022 Новозбур`ївською амбулаторією загальної практики сімейної медицини КНП «Голопристанський центр первинної медико-санітарної допомоги», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті особи на підставі пред`явлених заявницею документів, виданих на тимчасово окупованій території України (відмова № 8764/24.23-63 від 27.08.2024).
Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року (з наступними змінами та доповненнями) будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/ або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно доч.1ст.17Закону України«Про державнуреєстрацію актівцивільного стану»та п.1гл.5розділу ІІІПравил державноїреєстрації актівцивільного станув Україні,затверджених наказомМіністерства юстиціїУкраїни 18.10.2000№ 52/5(уредакції наказуМіністерства юстиціїУкраїни 24.12.2010№ 3307/5),підставою длядержавної реєстраціїсмерті є:а)лікарське свідоцтвопро смерть(форма№ 106/о),форма якогозатверджена наказомМіністерства охорониздоров`я Українивід 08.08.2006№ 545,зареєстрованим уМіністерстві юстиціїУкраїни 25.10.2006за №1150/13024(далі-лікарське свідоцтвопро смерть);б)фельдшерська довідкапро смерть(форма№ 106-1/о),форма якоїзатверджена наказомМіністерства охорониздоров`я Українивід 08.08.2006№ 545,зареєстрованим уМіністерстві юстиціїУкраїни 25.10.2006за №1150/13024(далі-фельдшерська довідкапро смерть);в)лікарське свідоцтвопро перинатальнусмерть;г)рішення судупро оголошенняособи померлою;ґ)рішення судупро встановленняфакту смертіособи впевний час; д)повідомлення державногоархіву абоорганів Службибезпеки Україниу разіреєстрації смертіосіб,репресованих зарішенням несудовихта судовихорганів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і наразі триває.
До Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 (із змінами відповідно до Наказу № 1004 від 16.06.2025), з 24.02.2022 і дотепер віднесено Скадовський район Херсонської області, до складу якого входить с. Нова Збур`ївка.
Таким чином, надати документи встановленоїчинним законодавствомУкраїни формипро смерть ОСОБА_2 ,видані закладомохорони здоров`яабо судово-медичноюустановою,заявник не має можливості, оскільки та померла на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно доч.1ст.1Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України»тимчасово окупованатериторія Україниє невід`ємноючастиною територіїУкраїни,на якупоширюється діяКонституції тазаконів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Закон закріплює за державою обов`язок вживати всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 1-1 цього Закону, тимчасово окупованаРосійською Федерацієютериторія України(тимчасовоокупована територія)-це частинитериторії України,в межахяких збройніформування РосійськоїФедерації таокупаційна адміністраціяРосійської Федераціївстановили таздійснюють фактичнийконтроль абов межахяких збройніформування РосійськоїФедерації встановилита здійснюютьзагальний контрольз метоювстановлення окупаційноїадміністрації РосійськоїФедерації. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених ч. 1 ст. 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав (ч. 1 ст. 1 Закону).
У разі наявності виняткових обставин, коли держава позбавлена можливості здійснювати владу на частині своєї території через військову окупацію збройними силами іншої держави, воєнні дії чи повстання, або внаслідок створення сепаратистського режиму на її території, вона не втрачає своєї юрисдикції за змістом статті 1 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Ilaєcu and Others v. Moldova and Russia» від 08 липня 2004 року № 48787/99, § 333; рішення ЄСПЛ у справі «Catanand Others v. the Republic of Moldova and Russia» від 19 жовтня 2012 року №№ 43370/04, 8252/05 and 18454/06, § 109; рішення ЄСПЛ у справі «Sargasyanv. Azerbaijan» від 16 червня 2015 року № 40167/06, § 130).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Практикою Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці, зокрема в рішеннях ЄСПЛ «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зокрема ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
Надане адвокатом заявниці лікарське свідоцтво про смерть № 53, видане 08.07.2022 Новозбур`ївською амбулаторією загальної практики сімейної медицини КНП «Голопристанський центр первинної медико-санітарної допомоги», не створює правових наслідків для проведення державної реєстрації смерті, однак є належним і допустимим доказом в розумінні ст.ст. 77-78 ЦПК України, який підтверджує факт смерті особи. При цьому, зважаючи на сукупність досліджених судом доказів, наявних в матеріалах справи, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дані докази не викликають сумнівів у їх достовірності.
Отже,з оглядуна викладене,враховуючи,що с.Нова Збур`ївкаСкадовського районуХерсонської області, де померла ОСОБА_2 , є тимчасово окупованою територією, заявниця з об`єктивних причин не має змоги надати визначені чинним законодавством України документи, що підтверджують факт смерті, для проведення державної реєстрації смерті.
Судом прийнято до уваги, що можливість збору доказів смерті особи на окупованій території, може бути істотно обмежена, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на спадкування.
На підставівищевикладеного,враховуючи сукупністьнаданих доказів,суд вважаєфакт смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 вс.Нова Збур`ївкаСкадовського районуХерсонської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленим.
Згідно із ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 76-81, 263-265, 273, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 провстановлення фактусмерті особина тимчасовоокупованій територіїУкраїни- задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Нова Збур`ївка Скадовського району Херсонської області.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відділ державноїреєстрації актівцивільного стануу містіВінниці Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ): ЄДРПОУ 25497415; місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Замостянська, 26-А.
Рішення суду складено 30.07.2025.
Суддя
Судове рішення № 129202981, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 30.07.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 127/23884/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: