Рішення № 129202276, 29.07.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 565/863/25

Провадження № 2/0203/1800/2025

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участю секретаря Погрібного О.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року позивач, ТОВ «ФК «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, м. Київ), з підстав прострочення зобов`язання за кредитним договором в підсистемі «Електронний суд» пред`явив через Кузнецовський міський суд Рівненської області вимоги на предмет стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , заборгованості на загальну суму 9 426,47 грн.

В обґрунтування позову зазначається, 21 червня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 144319 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового паролю-ідентифікатора, відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити комісію за надання кредиту та управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни визначені договором.

10 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 10102024, згідно якого до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 144319 від 21 червня 2024 року.

Оскільки після відступлення до ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги до ОСОБА_1 остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, ТОВ «ФК «Ейс» просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 9 426,47 грн., що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 8 824,54 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 1,93 грн., заборгованості по несплаченій комісії за надання кредиту в розмірі 600 грн., а також судовий збір за пред`явлення цього позову в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Ухвалою Вараського міського суду Рівненської області від 07 травня 2025 року зазначену позовну заяву передано за підсудністю до Центрального районного суду міста Дніпра.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2025 року зазначена справа розподілена та передана судді Колесніченко О.В. 30 травня 2025 року.

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 30 травня 2025 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень, проте з потребою у витребуванні від АТ «Універсал Банк».

Відповідач свій відзив не подала, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляла.

У судове засідання не з`явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомила та про розгляд справи в її відсутність не клопотала, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений заочний розгляд справи згідно з ст. ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди представника позивача, який в позові клопотав про розгляд справи за його відсутності, а також не заперечував проти ухвалення заочного рішення, що з`ясуванню обставин не перешкоджає.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що 21 червня 2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір (індивідуальна частина) № 144319, згідно з яким товариство надало ОСОБА_1 кредит в загальному розмірі 10 589 грн., який надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: 8 991,88 грн. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №136837 від 11 квітня 2024 укладеним з позикодавцем; 8,77 грн. на № рахунку/картки позичальника НОМЕР_1 , у національній валюті; 1 588,35 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини (п.2.2.1 договору). Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10% річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування. Розмір процентної ставки незмінний (п.2.3 договору). Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. Комісія за надання кредиту складає 1 588,35 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п..2.1 договору. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. Загальний строк кредитування складає 183 дні з 21 червня 2024 року (дата надання кредиту) по 21 грудня 2024 року. Денна процентна ставка складає 1 597,45 грн. орієнтовна реальна процентна ставка складає 76,75% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 12 186,45 грн. (п.п.2.4, 2.5, 2.6, 2.6.1, 2.7.1, 2.8, 2.9.1 договору). Сторони також узгодили графік платежів (а.с.27-28 зворот).

Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та вона погодилася з ним, підписуючи договір про надання кредиту. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, розмірах і порядках нарахування (а.с. 32-33 зворот).

Відповідно до наданої позивачем картки обліку виконання договору №144319 у боржника ОСОБА_1 на момент пред`явлення позову до суду наявна заборгованість за кредитним договором, яка складає 9 426,47 грн., що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 8 824,54 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 1,93 грн. та заборгованості по комісії за надання кредиту в розмірі 600 грн., що також підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с. 44-46, 47).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом у ОСОБА_1 станом на 25 лютого 2025 року наявна заборгованість за кредитним договором № 144319, яка складає 9 426,47 грн., що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 8 824,54 грн., заборгованості за комісією в розмірі 600 грн., простроченої заборгованості за процентами в розмірі 1,93 грн. (а.с. 47).

Так, на виконання вимог ухвали суду АТ «Універсал Банк» за вих. № БТ/Е-8015 від 18 липня 2025 року повідомлено про те, що на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АТ «Універсал Банк» емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 та 21 червня 2024 року на вказану карту було зараховано 8,77 грн. В той же час, кошти зараховувались не по реквізитам, а через платіжну систему, тому у АТ «Універсал Банк» відсутня інформація щодо призначення та перерахунку відправників, відповідно підтвердити чи спростувати факт того, що платіж надходив як безготівкове зарахування згідно транзакції № 1427943658 від 21 червня 2024 року банк не може. Номер телефону НОМЕР_4 був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_1 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , на який зараховано кошти № НОМЕР_1 (а.с. 97-100).

Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У цьому випадку мало місце укладання електронного правочину, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису.

Таким чином, скріпивши договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов`язки.

ТОВ «ФК «Кредіплюс» взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав своєчасно і в повному обсязі, надало відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується довідкою №13 від 29 січня 2025 року про успішність проведення операцій, згідно договору №1412/22-1 від 14 грудня 2022 року укладеного з ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (а.с. 40-41).

В той же час, відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконувала та внаслідок порушення договірних зобов`язань у неї утворилась заборгованість за кредитним договором, яка згідно картки обліку виконання договору 144319 станом на 05 листопада 2024 року становить 9 426,47 грн. (а.с. 44-45).

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустилася порушення умов договорів щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за нею утворилася зазначена заборгованість.

10 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 10102024, згідно якого до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 144319 (а.с. 48-50).

Згідно реєстру прав вимоги №2 від 06 листопада 2024 року, відповідно до якого право вимоги до відповідача, яке виникло за договором № 144319 від 21 червня 2024 року, перейшло до позивача, де боржником зазначений ОСОБА_1 у сумі 9 426,47 гривень, яка складається з: 8 824,54 грн. сума виданого кредиту; 1,93 грн. сума заборгованість по відсоткам та 600 грн. сума заборгованості по комісії (а.с. 10).

На виконання вказаного договору ТОВ «ФК «Кредіплюс» передало, а ТОВ «ФК «Ейс» прийняло Реєстр боржників в повному обсязі відповідно до умов договору факторингу №010102024 від 10 жовтня 2024 року, від кредитора до нового кредитора ТОВ «ФК «Ейс» перейшли права вимоги заборгованості від боржників і дане товариство стало кредитором відносно боржників стосовно заборгованостей, що підтверджується даними акту прийому-передачі реєстру №2 до договору факторингу №10102024 від 10 жовтня 2024 року (а.с. 11, 12).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надала суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 144319 від 21 червня 2024 року в загальному розмірі 9 426,47 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,20 грн.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правову допомогу у розмірі 7 000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 04 лютого 2025 року уклав із Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого адвоката Тараненка Артема Ігоровича договір про надання правової допомоги № 04/02/25-01 відповідно до умов якого гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року (додаток № 1 до договору) (а.с. 13-14 зворот).

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг, що є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року Адвокатське бюро «Тараненко та партнери» надало ТОВ «ФК «Ейс» наступні юридичні послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 144319 від 21 червня 2024 року (кількість витрачених годин - 2 год.) - 5 000 грн., вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 144319 від 21 червня 2024 року (кількість витрачених годин - 2 год.) - 1000 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №144319 від 21 червня 2024 року на рахунок ОСОБА_1 (кількість витрачених годин - 1 год.) - 500 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №144319 від 21 червня 2024 року на рахунок ОСОБА_1 (кількість витрачених годин - 1 год.) - 500 грн. (а.с. 17).

Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 133, 137, 141, 209, 258, 263-265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованість за кредитним договором № 144319 від 21 червня 2024 року, яка станом на 05 листопада 2024 року становить 9 426,47 грн. (дев`ять тисяч чотириста двадцять шість гривень 47 коп.).

Стягнути на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., а всього 5 422,40 грн. (п`ять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Відповідач вправі подати до Центрального районного суду міста Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 29 липня 2025 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги, а так само відповідачем - з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко