Ухвала суду № 129196986, 30.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25416/25

УХВАЛА

30 липня 2025 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА РЕГІОНУ» про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

29.07.2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА РЕГІОНУ» до суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом зупинення дії вимоги (припису) від 18.07.2025 №259 інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції майора поліції Бєлих Д.В.

В обґрунтування заяви зазначено, що ТОВ «ПЕРЛИНА РЕГІОНУ» є власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 5122786400:02:003:0197, 5122786400:02:003:0013, 5122786400:02:003:0355, 5122786400:02:003:0356, 5122786400:02:003:0361, 5122786400:02:003:0362, 5122786400:02:003:0359, 5122786400:02:003:0358, розташованих у с. Фонтанка вздовж вулиць Лісовий узвіз та бульвар Променад.

Власником сусідніх земельних ділянок з кадастровими номерами 5122786400:02:003:0280, 5122786400:02:003:0281, 5122786400:02:003:1834, 5122786400:02:003:1835, 5122786400:02:003:1860, 5122786400:02:003:1862, 5122786400:02:003:1864, 5122786400:02:003:1865, 5122786400:02:003:1867 є ТОВ «БЛЕК СІ РІВ`ЄРА».

Також, ТОВ «БЛЕК СІ РІВ`ЄРА» є власником протизсувних та берегоукріплювальних споруд, довжиною 1,1 км. за адресою: Одеська обл., с. Фонтанка, бульвар Променад, 1.

За домовленістю між собою ТОВ «ПЕРЛИНА РЕГІОНУ» та ТОВ «БЛЕК СІ РІВ`ЄРА» через належні їм земельні ділянки зробили за власні кошти проїзд до узбережжя, яким також почали користуватися усі мешканці с. Фонтанки та інші особи. До цього часу, проїзду до узбережжя через ці земельні ділянки не існувало.

На думку заявника, власники земельних ділянок, мають право на встановлення на належних їм ділянках технічних засобів регулювання дорожнього руху, які допомагають забезпечувати його безпеку, а втручання та вимоги інших осіб про демонтаж таких засобів є абсолютно неправомірними.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та наявні докази, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням наведеного положення КАС України, розгляд заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року №9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року №2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Мета забезпечення позову- це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Суд зазначає, що строк виконання оскаржуваної вимоги (припису) від 18.07.2025 року №259 становить 10 днів. Після спливу даного 10-денного строку, позивача можуть притягнути до відповідальності за невиконання вимоги (припису) згідно зі статтею 188-28 КУпАП про, що зазначено в оскаржуваній вимозі (приписі).

Також суд враховує той факт, що з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, необхідно врахувати й те, що даним проїздом користуються в тому числі мешканці с. Фонтанки та інші особи, тому в даному випадку це також свідчить про необхідність забезпечити позов до подачі позовної заяви.

З урахуванням викладеного, з огляду на вищезазначені приписи законодавства, суд доходить висновку, що заявником доведено умову застосування заходів забезпечення позову, а саме, доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення даного позову. Водночас, такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.

Крім того, конкретний спосіб, в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.

Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА РЕГІОНУ» та забезпечити позов шляхом зупинення дії вимоги (припису) від 18.07.2025 року №259 інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції майора поліції Бєлих Д.В. до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Частиною 5 ст. 154 КАС України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з вимогами частини 1 статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 241-243, 248 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛИНА РЕГІОНУ» про забезпечення позову до подачі позовної заяви задовольнити.

2. Застосувати заходи забезпечення позову до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції шляхом зупинення дії вимоги (припису) від 18.07.2025 року №259 інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції майора поліції Бєлих Д.В. до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко