Рішення № 12919566, 13.12.2010, Воловецький районний суд Закарпатської області

Справа №2-684/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі: головуючого - судді Конепуда В.І., при секретарі Голінка Л.І., з участю представника позивача юристконсульта ЗАТ КБ “ПриватБанк” - Гринихи Т.Ю., відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет застави: автомобіль,

В С Т А Н О В И В:

14.10.2010 року ПАТ КБ “ПриватБанк” звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль.

Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного кредитного договору №МКW0АL00000030 від 03.04.2006 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 9863,00 Доларів США та зобов'язався сплачувати відсотки за користування даним кредитом в розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.04.2011 року. Однак відповідач умов договору належно не виконує і станом на 01.07.2010 року заборгував банку 5824,40 Доларів США. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ “ПриватБанк” і відповідач 03.04.2006 року уклали договір застави рухомого майна. Згідно даного договору застави відповідач ОСОБА_2 надав у заставу автомобіль RENAULT, модель: MEGANE 1,6, рік випуску: 1996, тип ТЗ: легковий комбі-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить йому на праві власності. Відповідач зобовязання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передав.

Представник позивача Гриниха Т.Ю. в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала повністю, посилаючись на викладені в ній обставини.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, заперечуючи їх тим, що договірні відносини, в тому числі і зобовязання між ним та ПАТ КБ «Приват банк» не припинені, кредитний договір є дійсним, зобовязання тривають і на даний момент, тому посилання на те, що зобовязання не виконані не є обґрунтованим, так як вони тривають і на даний момент. Крім цього, у кредитному договорі відсутні будь-які посилання на визначення суми штрафу у разі не виконання ним зобовязання як в грошовому так і у відсотковому еквіваленті, тобто не зазначена умова нарахування заборгованості по штрафу взагалі. Порушення графіку сплати коштів не дає права банку звертати стягнення на предмет застави, оскільки договором передбачена інша відповідальність пеня.

Заслухавши та обміркувавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно кредитного договору №МКW0АL00000030 від 03.04.2006 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит від позивача ПАТ КБ “ПриватБанк” у розмірі 9863,00 Доларів США та зобов'язався сплачувати відсотки за користування даним кредитом в розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.04.2011 року.

Разом з тим, з довідки - розрахунку про стан заборгованості позичальника ОСОБА_2 згідно кредитного договору №МКW0АL00000030 від 03.04.2006 року станом на 01.07.2010 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 заборгував позивачеві 5824,40 Доларів США.

Як вбачається із п.2.2 умов кредитного договору позичальник зобовязується при невиконанні зобовязань за цим договором надати банку будь-яке майно позичальника або третіх осіб за узгодженням із банком для погашення заборгованості, що оформляється відповідними договорами застави /іпотеки або застави.

Крім цього, відповідно до умов даного договору банк на власний розсуд має право зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісії і відсотків за його користування, виконання інших зобовязань за цим договором у повному обсязі. Також відповідно до п.2.3.7 умов кредитного договору банк має право стягнути кредит до настання дати передбаченої п.1.1 даного договору, у тому числі шляхом обігу стягнення на закладене майно.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України у разі прострочення повернення Позичальником чергової частини кредиту та/або сплати відсотків Кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився .

З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2006 року між ПАТ КБ “Приват Банк” та відповідачем ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору було укладено договір застави рухомого майна №№МКW0АL00000030, відповідно до якого заставодавець ОСОБА_2 передав заставодержателю ПАТ КБ “Приват Банк” в якості застави автомобіль RENAULT, модель: MEGANE 1,6, рік випуску: 1996, тип ТЗ: легковий комбі-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить йому на праві власності. У разі невиконання позичальником зобовязань забезпечених заставою заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Зі змісту ст. 589 ЦК України слідує, що у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1 та 2 ст. 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач зобовязання по кредитному договору належно не виконував, і цієї обставини він у судовому засіданні не заперечував.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, згідно вимог ст. 610 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що слід передати ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у відповідача ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставлене майно, згідно договору застави рухомого майна №МКW0АL00000030 від 03.04.2006 року, а саме автомобіль RENAULT, модель: MEGANE 1,6, рік випуску: 1996, тип ТЗ: легковий комбі-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3 та звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ “Приват Банк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог, слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ “Приват Банк” понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., державне мито в розмірі 460 грн. 69 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10; 11; 60; 213-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 625; 589, 590, 610, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.19, 20 Закону України “Про заставу”, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет застави, згідно договору застави рухомого майна від 03.04.2006 року, а саме : автомобіль RENAULT, модель: MEGANE 1,6, рік випуску: 1996, тип ТЗ: легковий комбі-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН:НОМЕР_1) шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з метою погашення заборгованості перед ПАТ КБ “Приват Банк” за кредитним договором №МКW0АL00000030 від 03.04.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” судовий збір в сумі 460 грн. 69 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільних справ, а всього 580 ( пятсот вісімдесят ) грн. 69 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий:

СУДДЯ: підпис Конепуд В.І.

Згідно з оригіналом.

СУДДЯ: Конепуд В.І.