Рішення № 129194665, 30.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 рокуСправа №160/17089/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

11 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати дії Головного Управління Пенсійного Фонду у Сумській області в частині відмови у зарахуванні до страхового стажу періоди роботи за записами трудової книжки НОМЕР_2 з 20.04.1994 по 30.01.1996, за записами трудової книжки НОМЕР_3 з 22.03.1989 по 18.11.1991 викладені у рішенні від 16.05.2025 року № 047050031399 протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.04.2025 та врахувати висновки Дніпропетровського окружного адміністративного суду при її розгляді.

Позовні вимоги позивача обґрунтувала тим, що трудова книжка основний документ, що підтверджує стаж роботи. А внесення правильних та достовірних відомостей до неї покладено законодавством на власника або на уповноважений ним орган, з цих підстав, працівник не мусить нести негативні наслідки, через несумлінне виконання власником або уповноваженим ним органом своїх посадових зобов`язань.

Наявність у трудовій книжці, як в основному документі, що підтверджує трудовий стаж, запису про відповідну роботу є належним підтвердженням стажу та не потребує додаткових документів для його підтвердження.

Неврахування страхового стажу відповідно до відомостей, внесених в трудові книжки ОСОБА_1 , порушують його законні права та інтереси щодо нарахування пенсії за віком, з чим позивач не погоджується та вважає, що такі дії відповідачів не відповідають вимогам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, позивач просить визнати протиправною відмову у призначенні пенсії за віком та призначити пенсію за віком.

Ухвалою від 13 червня 2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

19.06.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало до суду матеріали пенсійної справи позивача.

09.07.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подало до суду долучення доказів.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1, 2ст. 257, ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з частинами 3, 4ст.262 КАС Українипідготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_4 .

01.04.2025 позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління ПФУ в Кіровоградській області № 047050031399 від 08.04.2025 Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на підставі такого: «Вік заявника 60 років. Страховий стаж особи становить 27 років 7 місяців 15 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1980 по 23.06.1987 згідно диплому ( НОМЕР_5 від 27.06.1987), оскільки термін навчання перевищує 5 років та перетинається з військовою службою. Для зарахування періоду навчання необхідно надати уточнюючу довідку з місця навчання із зазначенням періодів, форми навчання та присвоєння кваліфікації видану на підставі первинних документів. Також до страхового стажу не зараховано періоди згідно із трудовою книжкою колгоспника ( НОМЕР_2 від 28.02.1996, а саме:

- з 20.04.1994 по 30.01.1996 по 30.01.1996, оскільки в записі при звільненні відсутній підпис відповідальної особи. Стаж пораховано згідно довідки від 24.02.2025 № 88-Б.

- отримання допомоги по безробіттю з 22.01.2001 по 20.07.2001, оскільки зазначено один наказ про призначення та про припинення виплати. Для зарахування до страхового стажу вищевказаного періоду отримання допомоги по безробіттю, необхідно надати уточнюючу довідку.

Право на призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону, з урахуванням наявних документів, заявник набуде після досягнення 63-річного віку, з 21.02.2028.»

30.04.2025 ОСОБА_1 , після отримання ним додаткових документів, а саме: архівна довідка від 24.02.2025 № 88-Б, архівна довідка від 25.02.2025 № 58, довідка від 28.04.2025 № 82, довідка від 21.04.2025 № 91, довідка від 21.04.2025 № 91/1, повторно звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 07.05.2025 № 047050031399 відмовлено в призначенні пенсії за віком. Підставою для відмови в призначенні пенсії стало таке:

«Страховий стаж особи становить 29 років 5 місяців 15 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи за трудовою книжкою ( НОМЕР_2 ):

- з 20.04.1994 по 30.01.1996 - робота в колгоспі, оскільки відсутній підпис відповідальної особи та не внесені дані про встановлені та відпрацьовані вихододні. Водночас, до уваги не взято архівну довідку від 24.02.2025 № 88-Б, оскільки зазначене по батькові особи ( ОСОБА_2 рос. Мова) не відповідає паспортним даним заявника;

- період роботи згідно із трудовою книжкою ( НОМЕР_3 ) з 22.03.1989 по 18.11.1991, оскільки відсутня інформація про звільнення з роботи та про реорганізацію установи.

Для зарахування до страхового стажу вищезазначеного періоду необхідно надати належним чином оформлену довідку про період роботи, видану за місцем роботи (правонаступником/архівною установою) з посиланням на первинні документи та довідку про реорганізацію установи.

Права на призначення пенсії за віком, з урахуванням наявних документів, заявник набуде після досягнення 63-річного віку з 21.02.2028.»

09.05.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України.

Рішенням Головного управління ПФУ у Сумській області від 16.05.2025 № 047050031399 відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 з тих саме підстав, а саме: «Страховий стаж особи становить 29 років 5 місяців 15 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи за трудовою книжкою ( НОМЕР_2 ):

- з 20.04.1994 по 30.01.1996 - робота в колгоспі, оскільки відсутній підпис відповідальної особи та не внесені дані про встановлені та відпрацьовані вихододні. Водночас, до уваги не взято архівну довідку від 24.02.2025 № 88-Б, оскільки зазначене по батькові особи ( ОСОБА_2 рос. Мова) не відповідає паспортним даним заявника.

- період роботи згідно трудової книжки ( НОМЕР_3 ) з 22.03.1989 по 18.11.1991, оскільки відсутня інформація про звільнення з роботи та про реорганізацію установи.

Для зарахування до страхового стажу вищезазначеного періоду необхідно надати належним чином оформлену довідку про період роботи, видану за місцем роботи (правонаступником/архівною установою) з посиланням на первинні документи та довідку про реорганізацію установи.

За наданими документами право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 матиме після досягнення 63 років, тобто з 21.02.2028.

Не погоджуючись з відмовою відповідача 2 у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно достатті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Законуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого облікуна підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу зробити висновок, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 значиться:

«20.04.1994 Прийнято на работу в колхоз «Всесвітній жовтень» шофером Пр. № 4 от 28.04.1994».

«30.01.1996 Уволен с колхоза «Всесвітній жовтень» в связи с реорганизацией. Пр. № 2 от 30.01.1996г.» (мовою оригіналу).

В трудовій книжці НОМЕР_3 маються такі відомості:

Запис № 5 «Штемпель» «Днепропетровский РАДИОЗАВОД» 22.03.1989 Принят в ТТЦ радиомехаником по ремонту и обслуживанию радиоэлектронной аппаратурыи приборов четвертого разряда.

Запис № 6 «Штемпель» «Радиозавод реорганизован в ТО «Весна» Приказ МПСС 203 от 24.08.89г.».

Запис № 7 Приказом министерства радиопромышленности СССР № 89 от 01.02.1990г. техно-торговый центр переведен на самостоятельный баланс.

Запис № 8 «Штемпель» «Техно-торговый центр «Днепр» реорганизован в ТЕХНОТОРГОВУЮ ФИРМУ «ВЕСНА» НПО «ВЕСНА» Приказ НПО «Весна» № 354 от 5.09.1991г.»

Запис № 9 01.11.1990 Переведен в техно-торговый центр «Весна» г. Днепродзержинска радиомехаником по четвертому разряду. Приказ № 3-к от 01.11.90г.

Запис № 10 18.11.1991 Техно-торговому центру «Весна» г. Днепродзержинска предоставлены права юридического лица. Приказ № 180 от 18.11.91г.

Запис № 11 Днепродзержинский техно-торговый центр «Весна» 18.11.1991 Зачислен в ДТТЦ радиомехаником 4 разряда Приказ № 1 от 18.11.91г.

З копії трудової книжки позивача НОМЕР_3 вірно зазначено її прізвище, ім`я, по-батькові та дата народження. Зазначені відомості повність відповідають відомостям паспорту позивача серії НОМЕР_4 , та відповідачами не заперечується.

В даному випадку суд вважає за необхідним зазначити, що окремі неточності в поданих позивачем документах або неповнота відображеної у них інформації не може бути перешкодою для реалізації особою своїх законних прав, в даному випадку - права на перерахунок пенсії.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 25.04.2019 в справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 в справі № 638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.

Верховний Суд у іншій постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція зокрема викладена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року по справі № 677/277/17 та у постанові від 07 листопада 2019 року у справі №686/19477/16-а.

Також Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд наголошує, що обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

В зв`язку з викладеним вище, суд зробив висновок, що відповідач, передчасно зробив висновок про не зарахування періодів роботи позивача згідно із трудовою книжкою НОМЕР_3 .

Як зазначалося вище, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Та обставина, що уповноважена особа підприємства (установи), де працювала позивач не засвідчила запис в трудовій книжці позивача печаткою належного підприємства або здійснила запис не у точній відповідності з формуванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону, не робить такі записи неправдивими. Відповідач не позбавлений права перевірити інформацію, яка зазначена у трудовій книжці, як того вимагає частина 3 статті 44 Закону № 1058.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на вищезазначене, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення від 16.05.2025 року № 047050031399.

Таким чином, порушені права позивача підлягають захисту судом шляхом зобов`язання пенсійний орган ОСОБА_1 зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 20.04.1994 по 30.01.1996 за трудовою книжкою ( НОМЕР_2 ) та період роботи з 22.03.1989 по 18.11.1991 за трудовою книжки ( НОМЕР_3 ).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до п. 1.1 Порядку 22-1 в редакції, що діяла на час звернення позивачки до органу Пенсійного фонду, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1 Порядку № 22-1).

Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру, в тому числі: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Тобто можна зробити висновок, що в базі централізованих інформаційних технологій зберігається електронна пенсійна справа позивача.

Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Таким чином, органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В даному випадку заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, за результатом якої прийнято рішення від 16.05.2025 року № 047050031399, яке оскаржуються в рамках цієї справи.

Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду в Сумській області і саме його рішення оскаржується в судовому порядку, відтак на останнього має бути покладено й обов`язок відновлення порушених прав позивача.

Вже після прийняття рішення про призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV є протиправними.

З огляду на викладене, зробив висновок, що належним способом захисту порушеного права повивача є зобов`язання Головне Управління Пенсійного Фонду у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 09.05.2025 та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні та зарахованих пільгових періодів роботи ОСОБА_1 цим судовим рішенням.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов`язковими для врахування суб`єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов`язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідачі не довели правомірності своїх дій, натомість позивач довів та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, позовна заява є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 10.06.2025.

Оскільки задоволено основну позовну вимогу позивача, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Степана Бандери , 43, код ЄДРПОУ 21108013), яким прийняте оскаржуване рішення.

Керуючись ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Степана Бандери , 43, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 16.05.2025 року № 047050031399.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській зарахувати до загального страхового стажу області ОСОБА_1 період роботи з 20.04.1994 по 30.01.1996 за трудовою книжкою ( НОМЕР_2 ) та період роботи з 22.03.1989 по 18.11.1991 за трудовою книжки ( НОМЕР_3 ).

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 09.05.2025 та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні та зарахованих пільгових періодів роботи ОСОБА_1 цим судовим рішенням.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Степана Бандери , 43, код ЄДРПОУ 21108013) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового зборуу розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук