Вирок № 129192823, 30.07.2025, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/586/25

Провадження № 1-кп/455/154/2025

ВИРОК

Іменем України

30 липня 2025 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141320000096 від 21.02.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Хмільна Канівського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, вдівця, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, судимості не має, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

за участю: сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

І. Рух справи в суді.

1. Кримінальне провадження № 12025141320000096 було розпочате 21.02.2025 року.

2. 20.03.2025 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України надійшов до Старосамбірського районного суду Львівської області.

3. 24.03.2025 року судом було призначене підготовче судове засідання.

4. 19.05.2025 року судом було призначене кримінальне провадження до судового розгляду.

ІІ. Позиція сторін.

1. Сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_3 вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України пропозиція надання та надання неправомірної вигоди службовій особі, за вчинення службовою особою, в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

2. ОСОБА_3 з обвинуваченням не погоджується. Сторона захисту стверджує, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та такий має бути виправданий, а частина доказів сторони обвинувачення є неналежними.

ІІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним та обставини вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 21.02.2025 року о 13 годині 00 хвилин перебуваючи на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Смільниця-Кросценко», що розташований за адресою: Львівська область, Самбірський район, с. Терло, вул.Бічна, №1, прямуючи через державний кордон України, рухаючись на виїзд з України в Республіку Польща, під час перевірки документів для перетину державного кордону на виїзд з України, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник відділу прикордонної служби, який перебував у форменому одязі із знаками розрізнення, з метою реалізації свого незаконного умислу, спрямованого на надання неправомірної вигоди вищевказаному військовослужбовцю Державної прикордонної служби України, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою безперешкодного перетину державного кордону України, пропонував надати та надав штаб-сержанту ОСОБА_6 , якого відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 311-ос від 13.09.2021 року, призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії -водієм І групи інспекторів відділення інспекторів прикордонного контролю відділення іспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б ) і відповідно до додатку 2 до наказу №245-ОД від02.12.2024року допущений до самостійного несення служби в прикордонному наряді «Перевірка документів» та 21.02.2025 року при несення служби в прикордонному наряді Перевірка документів» в пункті пропуску з 08:00 год. 21.02.2025 року по 20:00 год. 21.02.2025 року, неправомірну вигоду в розмірі 1000 євро, а саме: 2 купюри по 500 євро, зокрема, банкноти номіналом 500 євро N 5 5057989972- 2002 року випуску, X 08390344673 -2002 року випуску, що згідно курсу Національного банку України станом на 21.02.2025 року становить 43551,10 грн. за вчинення дій з використанням наданого їм службового становища, а саме безперешкодному перетині державного кордону України в напрямку Республіки Польща його сина ОСОБА_7 , від отримання яких ОСОБА_6 відмовився.

ІV. Статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватим у вчиненні якого визнається обвинувачений та загальна характеристика складу кримінального правопорушення.

1. Відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватою у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 , передбачена ч. 1 ст. 369 КК України.

2. Кваліфікуючи таке діяння обвинуваченого ОСОБА_3 , суд виходить із того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, виразилось у пропозиції надання та надання неправомірної вигоди службовій особі, за вчинення службовою особою, в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

3. Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

4. Склад кримінального правопорушення являє собою абстрактну теоретичну конструкцію і включає чотири елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону. Кожен елемент включає певний набір ознак: обов`язкових і факультативних для кваліфікації діяння як злочину.

5. З урахуванням зазначеного, суд, розглядаючи питання наявності у діянні обвинуваченого ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, беручи до уваги зміст висунутого обвинувачення, мав встановити, чи вказують надані стороною обвинувачення докази на таке:

5.1. що ОСОБА_3 є фізичною осудною особою, який вчинив кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до КК України може наставати кримінальна відповідальність;

5.2 він пропонував та надав неправомірну вигоду службовій особі;

5.3 за вчинення службовою особою в її інтересах;

5.4. будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища.

V. Докази на підтвердження встановлених судом обставин щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.

1. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні не визнав та показав, що 21.02.2025 року, близько 09 години 00 хвилин, він разом зі своїм сином приїхав на кордон. Коли вони дали всі необхідні документи, прикордонник сказав їм чекати збоку. Вони чекали приблизно до 13 години дня, після чого він підійшов до прикордонника і спитався чому вони так довго їх не пропускають. Прикордонник запитався чи є ще в них якісь документи, які дають право на виїзд за кордон. Так як він їхав на обстеження до доньки в Португалію, а син його супрорводжував, то він вважав, що і він, і син мають повне право виїзду за кордон. Він взяв файл з документами і відніс до прикордонника. Всередині файлу знаходилися гроші на білет у м.Варшава. Ніякої неправомірної вигоди він прикордоннику не надавав і наміру такого не мав.

2. Водночас вина обвинуваченого підтверджується показами свідка, зокрема показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_8 , який показав, що він працює інспектором прикордонної служби вищої категорії першої категорії 7 Карпатського прикордонного загону ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В лютому 2025 року обвинувачений ОСОБА_3 хотів перетнути кордон із сином, який супроводжував його, як особу, що потребує догляду. Син ОСОБА_3 знаходився за кермом мікроавтобуса марки «Мерседес». Однак, документів для перетину кордону було недостатньо і ОСОБА_3 просив посприяти йому в пропуску і запропонував за це кошти 2 купюри по 500 євро. Його сину було винесено рішення про відмову в перетині кордону. Обвинувачений ОСОБА_3 гроші поклав у файл з іншими документами. Він попереджав ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за його дії, однак останній знову висловив пропозицію надання коштів за допомогу у перетині кордону.

3. Дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

- повідомленням Відділу внутрішньої та власної безпеки по 7 прикордонному загону головного відділу забезпечення внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » державної прикордонної служби, з якого відомо, що 21.01.2025 року о 13:45 год., під час слідування на виїзд з України в Республіку Польша в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Смільниця», громадянин України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запропонував та надав прикордонному наряду «ПД» інспектору прикордонної служби 2 категорії - водію 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) штаб - сержанту ОСОБА_10 , неправомірну винагороду у розмірі 1000 (тисяча) євро за сприяння у безперешкодному перетині державного кордону України гр. України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином в діях громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , можливо наявніознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.369 КК України;

- рапортом інспектора прикордонної служби 2 категорії водія відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 21.02.2025 року, з якого відомо, що 21.02.2025 року о 13 год. 45 хв. на «виїзд з України» в Республіку Польща, прибув громадянин України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , закордонний паспорт № НОМЕР_2 . Підстава перетину ДК: супровід батька, особи, яка потребує постійного стороннього догляду ( ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт № НОМЕР_3 ). Під час спілкування ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт № НОМЕР_3 , запропонував прикордонному наряду «Перевірка документів» штаб сержанту ОСОБА_12 неправомірну вигоду у розмірі 1000 (тисяча) євро за вирішення питання щодо безперешкодного пропуску через ДКУ. Особу було попереджено про кримінальну відповідальність за вчинення кримінального правопорушення за ст. 369 ККУ «Пропозиція або надання правомірної вигоди службовій особі»;

- рішенням ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.02.2025 року, яким відмовлено ОСОБА_13 в перетині державного кордону України з причини: відсутні документи для виїзду за кордон в період дії на території України воєнного стану у відповідності до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та постанови кабінету Міністрів україни №57 (зі змінами та доповненнями);

- протоколом огляду місця події від 21.02.2025 року з фототаблицею до протоколу огляду місця події від 21.02.2025 року за адресою: КПП «Смільниця Кросценко» с.Терло, вул.Бічна, №1, Самбірського району Львівської області, під час якого виявлено дві грошові купюри номіналом по 500 євро кожна N 55057989972 та Х 08390344673;

- актом прийому-передачі, згідно з яким старший прикордонник нарядів в пункті пропуску «Смільниця-Кросценко» лейтенант ОСОБА_14 , 21.02.2025 року передав копію ЗП ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 1000 (тисяча) євро) та рапорти військовослужбовців лейтенанта ОСОБА_14 , штаб сержанта ОСОБА_16 ;

- постановою старшого слідчого СВ ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області про визнання речовим доказам від 21.02.2025 року, якою визнано 2 купюри номіналом по 500 євро кожна, серії та номер: N 55057989972-2002 року випуску, Х 08390344673 2002 року випуску речовим доказом у кримінальному провадженні №12025141320000096 від 21.02.2025 року. Гроші здано на зберігання в ПАТ КБ «Приватбанк»;

- ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 25.02.2025 року якою накладено арешт на грошові кошти, а саме: 2 купюри номіналом по 500 євро кожна, cерії та номер: N 55057989972 2002 року випуску, Х 08390344673 2002 року випуску, власником та користувачем яких є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , які є предметом вчиненого злочину і містять на собі сліди вчинення злочину, шляхом заборони права власника та користувача на їх відчуження, розпорядження та користування вказаними грошима, які в рамках даного кримінального провадження визнані речовим доказом та знаходиться при матеріалах кримінального провадження;

- актом прийому передачі майна на зберігання від 24.04.2025 року, згідно якого поклажодавець в особі слідчого СВ ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_17 передає, а зберігач в особі керівника Відділу регіональної каси перерахунку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_18 приймає на відповідальне зберігання: речові докази в кримінальному провадженні №12025141320000096 від 21.02.2025 року, за ч. 1 ст. 369 КК України, у вигляді одного цінного спецпакету 4263416 з підписами учасників та понятих;

- листом начальника відділу внутрішньої та власної безпеки по 7 прикордонному загону головного відділу внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Державної прикордонної служби України ОСОБА_19 з якого відомо, що в ході виконання доручення на проведення слідчих (розшукових) дій від 24.02.2025 року №62925-2025 в рамках кримінального провадження відомості по якому внесені до ЄРДР за №12025141320000096 від 21.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України -відомості отримано в повному обсязі. Відеореєстратори на які було зафіксовано момент надання неправомірної вигоди, модель: F-ЕYЕ, серійний номер - 2024-3147 та модель: Р-ЕYЕ, серійний номер - 2024-3131;

- постановою старшого слідчого СВ ВП №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото, - кінозйомки, відеозапису від 28.02.2025 року, якою знято показання технічних приладів та техлічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чі засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, а саме відео зафіксоване на модель F- EYE, серійний номер 2024-3147 та модель F - ЕYЕ , серійний номер 2024-3131, в період звернення ОСОБА_3 , 1957 року народження, жителя АДРЕСА_1 , до працівника ДПС щодо безперешкодного перетину державного кордону, що мало місце 21.02.2025 року та які перебувають у відділі прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_1 прикордонного загону, що за адресою: АДРЕСА_2 і видавався в тимчасове використання 21.02.2025 року штабс- сержанту ОСОБА_20 , згідно Журналу обліку та видачі (приймання) автоматичної фото, відеотехніки і накопичувачів у тимчасове користування в пункті пропуску «Смільниця на матеріальний носій інформації, а саме диск DVD+RV, володільцем якого є начальник відділу ПС «Смільниця» (тип Б);

- протоколом про здійснення зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото, - кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 01.03.2025 року, з якого відомо, що cтарший слічий СВ ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_21 розглянувши матеріали кримінального провадження №2025141320000096 від 21.02.2025 року, за ознаками кримінального павопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 369 КК України у відповідності до ст. ст. 104, 105, 223, 245-1 КПК України, провів зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису у присутності володільця начальника впс «Смільниця» підполковника ОСОБА_22 ;

- протоколом огляду диску від 12.03.2025 року, згідно якого: об`єктом огляду є оптичний диск білого кольору СD+R 700мв/80min, на якому є відео матеріали, які зафіксовані реєстратором відеоспостереження в службовому приміщенні паспортного контролю відділення інспекторів прикордонної служби ВПС Смільниця», що знаходиться в міжнародному пункті пропуску «Смільниця-Коростенко». Фокус камер охоплює середину даного приміщення, де розташований стіл з монітором комп`ютера, вікно для оформлення документів. При відкритті даного диску встановлено, що на ньому збережено три відеофайли з назвами: S8_000050_000050_20250221130231_0048. mр4, S8_000050_000050_20250221125730_0047. mp4, S8_000034_000034_20250221130002_0042. mp4. При відкритті відеозапису з назвою S8_000050_000050_20250221130231_0048.mр4 встановлено, що загальний час відеозапису становить 2 хв. Дата 20250221, час 13/00/02. В приміщення заходить особа, чоловічої статі (встановлено із тембру голосу, далі - чоловічий голос №1), який спілкується із іншим громадянином (особа чоловічої статі, похилого віку - встановлено із тембру голосу, далі - чоловічий голос №2, обличчя фокус камери не захоплює), щодо перетину кордону та його правових підстав. Чоловічий голос №1 запитує, які ще документи можете представити, чи перетинали раніше кордон, після чого знову запитує: що це за вкладення, і чи розуміє, що за пропозицію і надання неправомірної вигоди працівнику прикордонного наряду настає кримінальна відповідальність, на що чоловічий голос №2 в прохальному тоні пояснює, що необхідно виїхати для лікування за кордон. Після чого йому запропоновано присісти у автомобіль. При відкритті відеозапису з назвою S8_000050_000050_20250221125730_0047.mр4 встановлено, що загальний час відеозапису становить 2 хв., відео без звуку, фокус камери рухається по території КПП в напрямку до приміщення вартового шлагбауму, де особа, яка веде зйомку, заходить в середину, присідає за робочий стіл, відкриває віконечко для приймання документів (видно рукав у піксельній формі), і особа чоловічої статі, візуально схожа на ОСОБА_3 , подає прозорий файл, складений вдвоє, всередині із документами, які не візуалізуються. При розгортанні файлу із документами працівником прикордонної служби, всередині видно документ, а саме: лікарське направлення на ім`я ОСОБА_3 , та дві купюри номіналом по 500 євро кожна. При відкритті відеозапису з назвою S8_000050_000050_20250221130231_0048.mр4 встановлено наступне: відео без звуку, фокус камери направлений на робочий стіл, де особа яка веде зйомку, тримає в руках прозорий файл, всередині якого видно документ, а саме: лікарське направлення на ім`я ОСОБА_3 та дві купюри номіналом по 500 євро кожна. Огляд проводився в приміщенні кабінету 8 Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області при яскравому штучному освітленні;

- постановою старшого слідчого СВ ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 12.03.2025 року якою визнано CD-R диск речовим доказом у кримінальному провадженні №12025141320000096 від 21.02.2025 року.

VI. Висновки щодо ознак складу кримінального правопорушення.

1. ОСОБА_3 є фізичною осудною особою в розумінні ч. 1 ст. 369 КК України та ч. 1 ст. 18 КК України, адже судом не здобуто відомостей, які б свідчили про його неосудність. Окрім того, вчинено кримінальне правопорушення ним у віці з якого відповідно до КК України може наставати кримінальна відповідальність.

2. Згідно диспозиції ст. 369 КК України об`єктивною стороною надання неправомірної вигоди службовій особі є пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Складовою частиною об`єктивної сторони вказаного складу злочину є наявність у службової особи, якій передається неправомірна вигода, повноважень на вчинення чи невчинення в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

3. ОСОБА_6 , якому ОСОБА_3 пропонував та надав неправомірну вигоду був на момент вчинення кримінального правопорушення службовою особою Державної прикордонної служби України інспектором прикордонної служби 2 категорії водієм відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Окрім того, відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 12.12.2024 року № 245-ОД «Про допуск до самостійного несення служби по НОМЕР_1 прикордонному загону на 2025 рік» штаб-сержант ОСОБА_23 допущений до самостійного несення служби в прикордонному наряді «Перевірка документів».

4. ОСОБА_6 повідомлено ОСОБА_3 про неможливість виїзду його разом із його сином, відтак від його дій безпосередньо залежало чи зможе ОСОБА_3 разом із сином перетнути державний кордон на виїзд з України.

5. Суд констатує, що ОСОБА_3 , беззаперечно знаючи про наявність обмежень на виїзд його сина разом із ним за межі України, спочатку спробував вмовити ОСОБА_6 , однак зрозумівши, що це не вплине на рішення прикордонника, намагався схилити його до дозволу на перетин державного кордону за допомогою неправомірної вигоди. Таким чином, ОСОБА_3 з метою перетину державного кордону України, пропонував, а згодом і надав службовій особі ДПС України ОСОБА_6 неправомірну вигоду.

6. Отже, встановивши наявність необхідних ознак складу відповідного кримінального правопорушення у діянні ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про вірну кваліфікацію дій останнього за ч. 1 ст. 369КК України. Відтак, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого за обставин встановлених судом, повністю доведена і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам, передбаченим ст.ст.85-87 КПК України, перевірених та оцінених у їх сукупності безпосередньо судом.

VII. Щодо оцінки доводів сторони захисту та допустимості доказів.

1. Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 посилався на обставини, що на його переконання вказували на неналежність ряду зібраних у справі доказів, а також спростовували висунуте обвинувачення.

Відповідні доводи захисника потребували оцінки Суду для того, щоб головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті.

Разом із тим, доводи сторони захисту, які не потребували детального аналізу Суду та не мали будь-якого вирішального значення в цьому провадженні, Судом у вироку не зазначались. У такому випадку Суд виходив з усталеної практики ЄСПЛ, згідно з якою, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи (Морейра Ферейра проти Португалії (№ 2); S.C. IMH Suceava SRL проти Румунії).

2. Щодо доводів захисника про неналежність доказів, а саме CD-R диску із файлами відеозаписами подій, оскільки відеозапис, на думку захисту, є фрагментарним, а не безперервним, можливо взагалі є змонтованим. Суд, відмовивши в задоволенні клопотання про витребування всіх відеозаписів з камер спостереження та боді-камер, не переконався, що те, що зафіксовано на відеозаписах відповідає дійсності.

2.2. Відхиляючи зазначені доводи сторони захисту, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно з положеннями ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

У відповідності до положень ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

З досліджнених відеозаписів вбачається, що такі містять реквізити часу та дати. Разом з тим, відеозапис події на кількох файлах, технічні упущення чи незначні часові неточності при роботі бодікамери не є підставою для визнання доказу неналежним.

Положення ч. 2 ст. 9 КПК передбачають, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Водночас, статтями 22, 290, 349 КПК визначено право сторони обвинувачення обґрунтовувати свою позицію про доведеність винуватості особи доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування, обсягу яких, на переконання сторони обвинувачення, буде достатньо для доведення винуватості особи та притягнення її до кримінальної відповідальності за інкримінований цій особі злочин.

Зокрема, за змістом ст. 22 КПК прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, у тому числі щодо визначення обсягу доказів, які сторона обвинувачення буде долучати в суді та на підставі яких доводитиме винуватість особи. Тобто, надання доказів до суду, які прокурор вважатиме достатніми для підтвердження обвинувачення, є правом, а не обов`язком сторони обвинувачення.

У свою чергу положення ч. 6 ст. 22 КПК передбачають, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Тобто, як вказує ККС ВС у своїй постанові від 08.05.2024 року по справі № 463/5891/22 обсяг доказів, наданих прокурором, не свідчить про порушення вимог процесуального закону, оскільки суд має приймати рішення виключно на підставі тих доказів, які були надані сторонами кримінального провадження під час судового розгляду.

Згідно з ст. 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 93 КПК визначено, що сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до змісту оскаржуваних судових рішень, клопотань про витребування доказів або ж долучення власних доказів, під час досудового розслідування сторона захисту не заявляла.

Водночас, як визначено ч. 2 ст. 333 КПК під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов`язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.

Однак, як убачається з матеріалів кримінального провадження, таким правом сторона захисту не скористалася, і у порядку саме ст. 333 КПК не заявляла відповідного клопотання, а лише наголошувала, що сторона обвинувачення не надала повного обсягу відеозаписів та такі є фрагментарними.

3. Щодо тривалого очікування обабіч основної черги на виїзд з України, та вимогах надати додаткові документи, що зі слів обвинуваченого викликало в нього нерозуміння та думки про безпідставність дій щодо не пропуску через кордон, то суд звертає увагу, що саме ОСОБА_3 постійно прохав прикордонника щодо можливості його та сина виїзду через державний кордон України, а право прикордонника виокремити автомобіль для детальнішої та тривалішої перевірки документів підтверджено свідком ОСОБА_6 та не спростовано захистом.

Судом не здобуто доказів, що ініціатива з вчинення протиправних дій ОСОБА_3 виходила від ОСОБА_6 . Тим паче ОСОБА_6 попереджав ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за протиправні дії, що свідчить про відсутність провокативних чи підбурюючих дій з його боку.

4. Інші докази, на які здійснено посилання вище у цьому вироку Суд визнає допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому КПК України та з дотриманням прав і свобод людини.

5. Щодо доводів сторони захисту про недоведеність винуватості ОСОБА_3 та обставин події кримінального правопорушення в цілому.

5.1. Захисник та ОСОБА_3 посилалися на те, що жодної неправомірної вигоди останній не пропонував і, тим більше, не надавав.

5.2. Відхиляючи такі доводи захисника, Суд зазначає про таке.

На запитання суду ОСОБА_3 повідомив, що кошти у файлі купюрами по 500 Євро були його та призначалися на купівлю квитків в касі аеропорту у м. Варшава, однак дуже легковажним виглядає купівля квитків в касі по прибуттю з надією на їх фактичну наявність, а не зазделегіть, з огляду на те, що здоров`я обвинуваченого, з його слів, перебувало у вкрай незадовільному стані, для виїзду йому був необхідний супровід сина, в понеділок в нього було заплановане обстеження у медичному закладі у Португалії (події мали місце у п`ятницю). Однак всі докази в сукупності спростовують і доводи самого обвинуваченого, і його захисника. Відтак, суд оцінює такі твердження як спосіб захисту, які нічим не підкріплені.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 року (справа № 757/30683/16-к) - чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих (стосовно цього елемента доказування) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

VIІІ. Мотиви призначення покарання.

1. При обранні виду і міри покарання ОСОБА_3 , суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та, відповідно до ст.65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою правопорушення, враховує наслідки та обставини вчиненого.

Обставин, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

2. Суспільна небезпека вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, на переконання суду є досить значною, оскільки становить загрозу розвитку держави, сприяє підриву демократичних інститутів і цінностей.

3. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується, має постійне місце проживання. Відтак, суд дійшов переконання, що ОСОБА_3 слід призначити найбільш м`який вид покарання в розмірі в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

IХ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

1. Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У цьому кримінальному провадженні документально підтверджені витрати відсутні.

2. Щодо долі речових доказів, то питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили (ч. 9 ст. 100 КПК України).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 25.02.2025 року, слід скасувати.

3. Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався не обирався.

4. Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок.

Скасувати арешт накладений згідно ухвали Старосамбірського районного суду Львівської області від 25.02.2025 року на 2 купюри номіналом по 500 євро кожна, cерії та номер: N 55057989972 2002 року випуску, Х 08390344673 2002 року випуску.

Речові докази, а саме:

2 купюри номіналом по 500 євро кожна, серії та номер: N 55057989972-2002 року випуску, Х 08390344673 2002 року випуску, які здано на зберігання в ПАТ КБ «Приватбанк»- конфіскувати в дохід держави;

СD-R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12025141320000096 від 21.02.2025 року - залишити при матеріалах кримінального провадження №12025141320000096 від 21.02.2025 року.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги через Старосамбірський районний суд Львівської області в Львівський апеляційний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилаєтьсяучаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1