Вирок № 129192483, 30.07.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/8692/25 1-кп/760/2906/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2025 м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

представника потерпілого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 120231050900001466, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Буда Горбіївська, Канівського району, Черкаської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, проте не пізніше 31.12.2016, у ОСОБА_4 , який здійснював господарську діяльність як фізична особа - підприємець у сфері у сфері роздрібної торгівлі господарськими товарами, виник протиправний умисел на самовільне зайняття частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:138:0006, яка перебувала у власності територіальної громади міста Києва з метою будівництва приміщення магазину для здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно ст. 112 Земельного кодексу України, охоронні зони створюються уздовж ліній електропередачі. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Відповідно до п. 7 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1455 охоронні зони електричних мереж встановлюються: уздовж підземних кабельних ліній електропередачі у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра, уздовж підземних кабельних ліній електропередачі до 1 кВ., прокладених у містах під тротуарами у вигляді земельної ділянки, обмежено вертикальними площинами від крайніх кабелів на відстань 0,6 метра у напрямку будинків і споруд та на відстань 1 метра у напрямку проїжджої частини вулиці.

Відповідно до п. 13 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1455 в охоронних зонах кабельних ліній електропередачі додатково до обмежень, встановлених ст. 32 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», забороняється: виконувати будівельні роботи та зводити об`єкти будівництва будь-якого призначення, виконувати роботи із застосуванням автотранспорту та техніки з навантаженням на вісь понад 5 тон, займатись промисловим рибальством.

Також, згідно пункту 17.1.2 та таблиці 31 ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Загальні положення проектування», захисні охоронні зони необхідно передбачати на всіх каналізаційних самопливних і напірних мережах, що проектуються або реконструюються, а також на існуючих мережах з метою запобігання травматизму, іншим прикрим випадкам при виникненні провалів у місцях пошкодження склепінь каналізаційних мереж або при аваріях на них. Розміри захисних охоронних зон каналізаційних мереж при глибину прокладання менше 4 метрів становлять 3 метри.

Відповідно до п.п. 16.1.23, п.16.1.1. Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, у межах охоронних зон інженерних мереж забороняється: будувати гаражі та автостоянки; споруджувати житлові, громадські та дачні будинки, розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції, складати пально-мастильних матеріалів; влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, що спричиняють корозію, розміщувати спортивні майданчики, стадіони, ринки, запинки громадського транспорту, організовувати заходи з масовим скопиченням людей; будувати огорожі для відокремлення приватних земельних ділянок; складувати матеріали і конструкції; проводити будь-які роботи (будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, знесення будівель та споруд, земляні, вантажно-розважувальні, насадження дерев, розбивку клумб, розривання дорожнього покриття) без письмового дозволу та без нагляду організацій, відповідних за експлуатацію цих мереж і комунікацій.

ОСОБА_4 , діючи з метою реалізації свого злочинного умислу, умисно, у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, однак не пізніше 31.12.2016, усвідомлюючи, що земельна ділянка йому не належить і будь-які законні підстави для користування нею у ОСОБА_4 відсутні, самовільно, діючи у порушення вимог статей 112, 113, 125, 126 Земельного кодексу України, не звертаючись із відповідними клопотаннями до органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки та за відсутності будь-якого правовстановлюючого документу щодо цієї земельної ділянки, а також в порушення вимог п. 13 Правил охорони електричних мереж та пункту 17.1.2 та таблиці 31 ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Загальні положення проектування», здійснив самовільне зайняття частини земельної ділянки площею 0,6785 га в охоронних зонах кабельних ліній електропередачі та мереж водовідведення на території земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:138:0006, яка перебуває у власності територіальної громади міста Києва, шляхом прибудови приміщення до існуючої будівлі гуртожитку, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

У подальшому, упродовж часу з невстановленого досудовим розслідуванням дня, однак не пізніше 31.12.2016 до 27.03.2025 ОСОБА_4 продовжував самовільно займати вказану земельну ділянку, яка розташована в охоронній зоні.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному зайнятті земельної ділянки, вчинене щодо земель в охоронній зоні, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, а саме в самовільному зайнятті земельної ділянки, вчинене щодо земель в охоронній зоні визнав повністю та підтвердив факт самовільного зайняття земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , за наведених в обвинувальному акті обставин.

При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, з урахуванням думки учасників судового провадження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються і немає сумнівів у добровільності їх позиції, та обмежився лише допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його, як особу.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в самовільному зайнятті земельної ділянки, вчинене щодо земель в охоронній зоні, за наведених вище обставин. Кваліфіковані його дії правильно за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земель в охоронній зоні.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, вчиненого обвинуваченим злочину, що належить до категорії нетяжких злочинів, а також дані про особу обвинуваченого:

- раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

- обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 : щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення ;

- обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , його вік, майновий та сімейний стан, а також обставини справи, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого після скоєння злочину - щире каяття, активне сприяння розкриттю правопорушення, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 197-1 КК України у виді обмеження волі.

Разом з тим, суд, беручи до уваги викладене, відношення обвинуваченого ОСОБА_4 до вчиненого та його поведінку після вчинення злочину, позицію представника потерпілого стосовно призначення покарання, вважає, що вказані обставини в своїй сукупності дають підстави дійти висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства при його звільненні від відбування покарання з випробуванням, згідно вимог ст. 75 КК України та з покладанням на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Речові доказів, долю яких необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, сторона обвинувачення клопотанння про його обрання до набрання вироком законної сили не подавала, відтак підстави для обрання запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання вироком законної сили, відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1