Рішення № 129190026 від 08.04.2025 , Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №639/5665/18

Провадження №2/639/22/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретарів - Кузнецової А.О., Волкової С.І., Карбовської М.О., Монастирьової І.М., Кравченко А.Л., Кобзар І.І.,

представника позивача - адвоката Шатової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про поділ в натурі домоволодіння, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшов позов ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , третьою особою зазначено Харківську міську рада про поділ в натурі домоволодіння, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою. Позивач, змінивши первісні позовні вимоги, просить суд в порядку поділу майна виділити ОСОБА_1 в окремий об`єкт нерухомого майна 69/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку літ. «А-1»: прибудови літ. «А1- 1», прибудови літ. «а3», прибудови літ. «а4», ганку літ. «а5», літньої кухні літ. «Е», сараю літ. «О», гаражу літ. «П», вбиральні літ. «Р», зливної ями № 6, водопроводу № 9, воріт № 10, огорожі № 11, замощення 1 - відповідно першому варіанту висновку судової земельно-технічної експертизи Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» №5390/5790-5806 від 24.03.2021 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. «А-1»: прибудови літ. «А1-1», прибудови літ. «а3», прибудови літ. «а4», ганку літ. «а5», літньої кухні літ. «Е», сараю літ. «О», гаражу літ. «П», вбиральні літ. «Р», зливної ями № 6, водопроводу № 9, воріт № 10, огорожі № 11, замощення 1; Припинити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; перерозподілити ідеальні частки у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 та вважати, що ОСОБА_1 належить 69/100 частин житлового будинку; встановити межі земельної ділянки при поділі житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на дві самостійних ділянки відповідно до другого варіанту порядку користування земельною ділянкою відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» № 5390/5790-5806 від 24.03.2021 року (додаток № 4 у висновку) з урахуванням розміру первісних ідеальних часток у праві власності, які належать власникам ОСОБА_1 - 3/5 частини житлового будинку та ОСОБА_2 - 2/5 частин житлового будинку, та загального користування земельну ділянку для проходу, обслуговування житлового будинку загальною площею 4,8 кв.м.; виділити ОСОБА_1 у користування земельну ділянку площею 409,2 кв.м; зобов`язати ОСОБА_2 знести паркан та навіс, розташовані на земельній ділянці, яка виділена ОСОБА_1 ; Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 687, 58 грн.; Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 оплату за проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» в сумі 7 850 гривень 00 копійок; Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 36 200 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в АДРЕСА_1 з надвірними будівлями, в якому 3/5 частин раніше належало ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер № 3-1134, виданого 30.11.1987 року 9-ю ХДНК. Однак ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, спадщину після її смерті отримав ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом від 21.11.2023 року про право на спадщину за заповітом, зареєстрованим за р.№2016. Право власності ОСОБА_1 на 3/5 частин житлового будинку літ «А-1» з надвірними будівлями та спорудами зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 21.11.2023 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1101726163101. На час звернення до суду в 2018 році 2/5 частини домоволодінні належали ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які були зазначені в позові в якості відповідачів. За клопотанням позивача ухвалою суду від 04.02.2019 року по справі призначена судова будівельно-технічна експертиза. В подальшому після відкриття провадження по справі № 639/5665/18 2/5 частини домоволодіння були продані колишніми власниками і відповідачами по справі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та на теперішній час належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 08.01.2021 року, серія та реєстр № 40, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Шахматовою І.В.

Позивач вказує, що він, його дружина та син, постійно мешкають та зареєстровані у будинку АДРЕСА_1 . Його мати ОСОБА_3 також до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала разом з ними за вказаною адресою. Порядок користування домоволодінням фактично склався. В користуванні позивача та користуванні його сім`ї відповідно до технічного паспорту Харківського міського БТІ від 14.12.2009 року знаходяться приміщення: тамбур, кухня 1-1, комора 1-2, коридор 1-3, передпокій 1-4, житлова 1-5, житлова 1-6, ванна 1-7, житлова площа 24,4 кв.м, загальна площа 48,7 кв.м, а також надвірні будівлі: сарай літ. «О», гараж літ. «П», сарай літ. «Е», вбиральня літ. «Р». У користуванні відповідача ОСОБА_2 відповідно до технічного паспорту Харківського міського БТІ від 14.12.2009 року знаходяться приміщення: коридор 2-1, кухня 2-2, житлова 2-3, житлова 2-4, житлова 2-5, житлова площа 30,3 кв.м, загальна площа 41,8 кв.м, а також надвірні будівлі: сарай літ. «Г», вбиральня літ. «З». Спір виник в 2018 році, позов поданий до суду 10.10.2018 року, коли співвласниками 2/5 домоволодіння були ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які на той час були відповідачами по справі і 05.01.2017 року придбали 2/5 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 у ОСОБА_7 . Із співвласницею ОСОБА_7 , яка володіла 2/5 домоволодіння до Череповських, у позивача склався певний порядок користування земельною ділянкою, який задовольняв обидві сторони та відповідав долям у власності на житловий будинок. Паркана тоді не було, ділянка була розмежована кілочками та мотузкою. Цей порядок користування земельною ділянкою співпадає з варіантом 2, запропонованим у висновку експерта № 5390/5790-5806 від 24.03.2021 року. При інвентаризації, проведеній 15.08.2018 року, виготовлено технічну документацію та виявлено наступне: знесені льох літ. «В», сарай літ. «Г», вбиральня літ. «З», душ літ. «М», льох літ. «Н», які були у користуванні власників Череповських. Також в той же період співвласниками без узгодження з колишнім власником ОСОБА_3 збудований паркан, який розділив земельну ділянку по 1/2 частини, а не відповідно долям у власності на домоволодіння. Цей паркан заввишки три метри перекриває позивачу доступ до його частини будинку зовні, закриває вікно, місце розташування паркану відображено в технічному паспорті від 15.08.2018 року. Новий власник ОСОБА_2 залишила самовільно збудований паркан. Обидві частини будинку цілком автономні, мають окремі виходи, кухні, вбиральні, таким чином, порядок володіння та користування домоволодінням між сторонами, як учасниками спільної сумісної власності, фактично склався. Отже, позивач має намір визначити між ним та відповідачем порядок користування земельною ділянкою, який на теперішній час не відповідає долям. Загальна площа земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 згідно рішення Жовтневого РВК № 36-1 від 29.01.1957 року складає 670 кв.м. Окрім того, позивач має намір розділити в натурі домоволодіння на два окремі будинки з надвірними будівлями. Відповідно висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» № 5390/5790-5806 від 24.03.2021 року, житловий будинок можливо розділити на два окремих будинки, які будуть належати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з наступним присвоєнням поштових адрес відповідно до І варіанту. Вказаний варіант вже фактично склався між співвласниками та не потребує перебудов. Стосовно розподілу земельної ділянки позивач просить суд взяти до уваги другий варіант, який запропонував експерт, оскільки цей варіант максимально відповідає інтересам обох співвласників, відповідає часткам у власності на домоволодіння, а також є таким, який склався між попередніми співвласниками.

У зв`язку з викладеним, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.10.2018 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поділ в натурі домоволодіння з надвірними будівлями та визначення порядку користування земельною ділянкою залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

23.10.2018 року на виконання ухвали судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.10.2018 року вказані недоліки були виправлені та ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.11.2019 року прийнято позов до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поділ в натурі домоволодіння з надвірними будівлями та визначення порядку користування земельною ділянкою. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.02.2021 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поділ в натурі домоволодіння з надвірними будівлями та визначення порядку користування земельною ділянкою - задоволено. Призначено у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поділ в натурі домоволодіння з надвірними будівлями та визначення порядку користування земельною ділянкою судову будівельно-технічну експертизу. Підготовче провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

11.05.2021 року на адресу суду з Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» повернуто матеріали зазначеної цивільної справи разом з висновком експерта №5390/5790-5806.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.05.2021 року поновлено підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поділ в натурі домоволодіння з надвірними будівлями та визначення порядку користування земельною ділянкою. Призначено підготовче засідання.

06.09.2022 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поділ в натурі домоволодіння з надвірними будівлями та визначення порядку користування земельною ділянкою - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.12.2022 року уточнену позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про поділ в натурі домоволодіння, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою - повернуто позивачу (представнику позивача). Провадження у цивільній справі №639/5665/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поділ в натурі домоволодіння з надвірними будівлями та визначення порядку користування земельною ділянкою - зупинено до залучення до участі у справі правонаступників позивача ОСОБА_3 .

Судом, з метою встановлення кола правонаступників, направлений запит для отримання інформації, а саме: чи подавалася заява про прийняття спадщини або про відмову від спадщини та чи заводилися спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , якщо так, то хто звертався з такими заявами, чи складався вказаною особою заповіт і на чию користь, чи видавались свідоцтва про право на спадщину.

Згідно відповіді Приватного нотаріус ХМНО Арнаутової Т.А. від 15.11.2023 року після померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була заведена спадкова справа в Спадковому реєстрі №70552240 за заявою сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заяв про прийняття або про відмову від спадщини від інших спадкоємців не надходило. Спадкодавцем був складений заповіт на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтва про право на спадщину не видавалося.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.12.2023 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поділ в натурі домоволодіння з надвірними будівлями та визначення порядку користування земельною ділянкою. Залучено до участі в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поділ в натурі домоволодіння з надвірними будівлями та визначення порядку користування земельною ділянкою у якості правонаступника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 . Призначено судове засідання.

04.01.2024 року до початку судового засідання, представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 на адресу суду за вх. №265 подано уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про поділ в натурі домоволодіння, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.01.2024 року замінено відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на належного відповідача - ОСОБА_2 . Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Харківську міську раду. Прийнято до розгляду уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про поділ в натурі домоволодіння, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою.

19.02.2024 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шатової Юлії Вікторівни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі №639/5665/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про поділ в натурі домоволодіння, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою - задоволено. Забезпечено проведення подальших судових засідань в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Шатовій Ю.В., яка зареєстрована у системі «EasyCon» за наступними реквізитами: електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_5

23.09.2024 року до початку судового засідання, представником позивача ОСОБА_1 - Шатовою Ю.В. на адресу суду подано заяву про зменшення позовних вимог у вищевказаній цивільній справі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.09.2024 року прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про поділ в натурі домоволодіння, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою.

В судове засідання 08.04.2025 року учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шатова Ю.В. приймала участь у судових засіданнях, надала вступне слово, в якому просила задовольнити позов у повному обсязі, в подальшому подала до суду заяву, в якій просила проводити подальший розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у підготовчі та судові засідання не з`явилася, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не надала, у зв`язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.02.2025 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи ХМР у судове засідання не з`явився, будь-яких заяв та письмових пояснень суду не подавав.

Судом в результаті дослідження доказів встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.12.2017 року житловий будинок літ. «А-1» з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 90, 5 кв.м, житловою площею 54, 7 кв.м, розташований в АДРЕСА_1 і був зареєстрований на праві спільної часткової приватної власності наступним чином:

3/5 частки - за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер:№3-1134, виданого 30.11.1982 року 9-ю ХДНК;

по 2/15 частки (за кожним) - за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підставі договору міни, серія та номер: Бланки НВІ №956070 №956071 реєстр.№8, виданий 05.01.2017 ПН ХМНО Васіковою Л.Є. (т.1, а.с. 11,15,16 ).

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 21.11.2022 року, первісний позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №243 (т.1, а.с. 167).

Згідно відповіді від 15.11.2023 року Приватного нотаріуса ХРНО Харківської області Арнаутової Т.А., після померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була заведена спадкова справа в Спадковому реєстрі №70552240 за заявою сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заяв про прийняття або про відмову від спадщини від інших спадкоємців не надходило. Спадкодавцем складений заповіт на ім`я ОСОБА_1 (т.1, а.с. 187).

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 отримав спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, серія та номер 2016, виданим 21.11.2023 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутовою Т.А., на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстровано на праві спільної часткової власності 3/5 частки житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 90,5 кв.м,, житловою площею 54,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.01.2024 року та копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом (т.1 а.с. 208-210).

Згідно звіту про оцінку майна ПП «Віпагент» станом на 25.06.2018 року ринкова вартість 3/5 часток об`єкта оцінки для цілей оподаткування складає без ПДВ 468757,80 грн. 80 коп.(т.1 а.с.14).

В свою чергу довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.09.2021 року свідчить про те, що право спільної часткової власності інші 2/5 частки житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 90,5 кв.м,, житловою площею 54,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 08.01.2021 року, серія та номер: реєстр. №40, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шахматовою І.В. Отже вказані 2/5 частини домоволодіння під час розгляду справи були продані колишніми власниками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та на теперішній час належать відповідачу ОСОБА_2 (т.1 а.с.116-119)

Відповідно до технічного паспорту, складеного ФОП ОСОБА_9 станом на 16.08.2018 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 90,5 кв.м, житловою площею 54,7 кв.м складається з житлового будинку літ. «А-1» з наступними приміщеннями: тамбур 1, кухня 1-1, комора 1-2, коридор 1-3, коридор 1-4, житлова 1-5, житлова 1-6, ванна 1-7. , коридор 2-1, кухня 2-2, житлова 2-3, житлова 2-4, житлова 2-5. Також за вказаною адресою знаходяться наступні господарські будівлі та споруди: житлова прибудова А1-1, ганок а-1, прибудова а-3, тамбур а-4, ганок а-5, літня кухня Е, сарай О, гараж П, вбиральня Р, огорожа №2, огорожа №3, зливна яма № НОМЕР_2 , ворота №8, водопровід №9, ворота №10, огорожа №11, огорожа №12, замощення І. Самочинне перепланування та будівництво відсутнє (т.1 а.с.7-10).

Позивачем також надано суду план меж земельної ділянки загальною площею 0,0683 га за адресою: АДРЕСА_1 , складений за результатами кадастрової зйомки ФОП ОСОБА_10 (т.1 а.с.46-49).

Відповідно до висновків судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, складеної Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» № 5390/5790-5806 від 24.03.2021 року з технічної точки зору провести розділ житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 з урахуванням фактичного сформованого порядку користування та розділу будинку - можливо. На розгляд суду запропоновано І варіант розподілу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 з максимальною ізоляцією та відступом від ідеальних часток. Одночасно зазначено, що встановлення факту можливості чи неможливості присвоєння окремих адрес не входить до компетенції судового експерта. Також експертом на розгляд суду запропоновано два варіанти порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , за фактичним користуванням та відповідно до ідеальних часток, які належать власникам 3/5 частин домоволодіння та 2/5 частин домоволодіння. (т.1 а.с.70-97).

Експертом встановлено, що на земельній ділянці розташований житловий будинок літ «А-1», житлова прибудова літ «А1-1», прибудова літ. «а3» тамбур літ. «а4» та надвірні будівлі: ганки літ. «а1», літ. «а5», літня кухня літ. «Е», сарай літ. «О», гараж літ. «П», вбиральня літ. «Р», огорожі №2,3,11,12, зливна яма №6, ворота №8,10, водопровід №9, замощення І.

При цьому в ході проведення обстеження 20.08.2019 житлового будинку і надвірних будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , встановлені наступні невідповідності з технічним паспортом: огорожа №2, згідно з технічним паспортом, - дерев`яний штахетник, по факту - зі збірних залізобетонних секцій; огорожа №3 - дерев`яна суцільна, фактично розібрана повністю та замінена на шифер. Домоволодіння має дві окремі частини з надвірними будівлями і спорудами, з двома відокремленими виходами. На земельній ділянці, що знаходиться в користуванні відповідача, побудовані тимчасові будівлі навісу розміром 3,9 х 3,4 та душової, вбиральні розміром 3,0х1,85 м. З розрахунку виключаються огородження №2 та №3 та самостійно побудовані тимчасові споруди.

Всі розрахунки виконано експертом відповідно з даними технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 16.08.2018 року. Загальна інвентаризаційна вартість усіх будівель та споруд, що підлягають дослідженню в цінах станом на 16.08.2018 складає 385571 грн.

Виходячи із сформованого порядку користування житловим будинком і надвірними будівлями, розташування і розмірів приміщень житлового будинку та прибудов, їх конструктивних елементів, розташування надвірних будівель, розмірів і конфігурації земельної ділянки, ідеальних часток співвласників будинку, наданих документів, експертом запропоновано І варіант розподілу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами з відступом від ідеальних часток.

(І) варіант розподілу житлового будинку з надвірними будівлями:

Літера поВартість, грн.ПриміщенняВідступ від ідеальної часткиАрифметична частина по варіантуплануЗагальнаїм2Найме нування№ПлощаВартість (грн.)Співвласник ОСОБА_3 (ідеальна частка: 3/5, що відповідає 60/100)По житловим будівлям та прибудовамА-1165 3812424,94комора1-21,94 607,4 коридор1-32,97 032,3 коридор' 1-46,415 519,6 житлова1-513,933 706,7 житлова1-610,525 461,9 А1-122 5312221,61ванна' 1-73,98 664,5 а322 5312964,61кухня1-17,622 531 а46 5674104,38тамбурІ1,66 567 Разом по житлових:48,7124 090,5менше на 5,6 м2 По надвірним будівляма5 ганок 1 143 Е літня кухня 10 932 0 сарай 37 996 П гараж 65 857 Р вбиральня 6 077 №6 зливна яма 6043 №9 водопровід 3463 №10 ворота 5707 №11 огорожа 2168 І замощення 243038 м2 Разом по надвірним: 141816 Всього: 265906,50Більше на 34563,9 грн.69/100Співвласник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (ідеальна частка: 2/5, що відповідає 40/100)По житловим будівлям та прибудовамА-1165 3812424,94кухня2-27,016 974,6 житлова2-310,625 704,4 житлова2-415,036 374,00 А1-129 1042221,68коридор2-14,59997,6 житлова2-14,710 441,90 Разом по житлових:41,899 492,50більше на 5,6 м2 По надвірним будівляма1 ґанок 582 №8 ворота 1157 №12 огорожа 5496 І замощення 12 937 Разом по надвірним: 20 172 Всього: 119 664,50менше на 34563,9 грн.31/100

Співвласникам пропонується виділити, відповідно до запропонованого І варіанту поділу житлового будинку та надвірних будівель: ОСОБА_3 (нині ОСОБА_1 ) виділяється приміщень і будівель на суму 265 906,5 грн., що на 34563,9 грн. (34563,9-231342,6) більше ніж припадає на ідеальну частку. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (нині ОСОБА_2 ) виділяється приміщень і будівель на суму 119 664,5 грн., що на 34563,9 грн. (154228,4-119664,5) менше ніж припадає на ідеальну частку.

Відповідно до фактичного користування ідеальні частки співвласників у праві власності пропорційно перерозподілились і складають: ОСОБА_3 (нині ОСОБА_1 ) - 69/100 часток, ОСОБА_4 - 10/100 частки, ОСОБА_5 - 10/100 частки, ОСОБА_6 - 11/100 частки (нині разом ОСОБА_2 ).

Для здійснення запропонованого І варіанту розподілу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами перебудови не потрібні

Поділ горища житлового будинку літ. «А-1» проводити по лінії розподілу житлового будинку без зведення перегородки. Обладнати окремий вихід на горище з квартири АДРЕСА_2 .

І варіант розподілу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами вказано в додатку 2 червоним кольором.

Також експертом запропоновано два варіанта порядку користування земельною ділянкою і встановлено, що фактично земельна ділянка домоволодіння поділена на дві частини, що мають окремі виходи, загальна площа земельної ділянки в технічному паспорті становить 670 кв.м, у наданій фактичній зйомці - 683 кв.м. Невідповідність встановлена у лінійних розмірах земельної ділянки, склад будівель і споруд, що зазначені в документах - співпадає.

За І варіантом порядку користування земельною ділянкою (за фактичним користуванням) за наданою документацією, результатами обстеження встановлено, що у фактичному користуванні ОСОБА_3 (нині ОСОБА_1 ) знаходиться земельна ділянка загальною площею 385 м2, у користуванні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (нині ОСОБА_2 ) - 297 м2. У фактичному користуванні співвласниці ОСОБА_3 (нині ОСОБА_1 ) знаходиться земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 385 м2, в тому числі:

Під житловим будинком літ. «А-1» - 42,8 м2

-прибудовою літ. «А1-1» - 5,3 м2

-прибудовою літ. «а3» - 9,1 м2

-прибудовою літ. «а4» - 1,8 м2

-ґанком літ. «а5» - 1,9 м2

-літнею кухнею літ. «Е» -11,5 м2

-сараєм літ. «О» - 14,2 м2

-гаражем літ. «П» - 19,8 м2

-вбиральнею літ. «Р» - 1,0 м2

Всього під забудовою - 107,4 м2

Прибудинкова територія вільна від забудови - 277,6 м2

Площа земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні співвласниці ОСОБА_3 (нині ОСОБА_1 ) на 24,2 м2 (409,2-385) менше, чим припадає на ідеальну частку 3/5. У фактичному користуванні співвласників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (нині ОСОБА_11 ) знаходиться земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 297 м2, в тому числі:

Під житловим будинком літ. «А-1» - 41,2 м2

-прибудовою літ. «А1-1» - 13,5 м2

-ґанком літ. «а1» - 1,5 м2

Всього під забудовою - 56,2 м2

Прибудинкова територія вільна від забудови - 240,8 м2

Площа земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні співвласників ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (нині ОСОБА_11 ) на 24,2 м2 (297-272,8) більше, чим припадає на ідеальну частку 2/5.

На час проведення обстеження при фактичному користуванні земельною ділянкою не передбачається можливість обслуговування співвласницею ОСОБА_3 частини фасаду прибудови літ «А1-1». Для можливості обслуговування тильної сторони житлової прибудови літ «А1-1» співвласниці ОСОБА_3 (нині ОСОБА_1 ) пропонується встановити земельний сервітут площею 3,16 м2 на земельній ділянці, що виділяється у користування співвласникам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (нині ОСОБА_2 ) (перед частиною вікна - площадку 1,7 м на 1,86 м). Межа у порядку користування земельною ділянкою вказана в додатку 3 червоним кольором.

За ІІ варіантом порядку користування земельною ділянкою (відповідно до ідеальних часток) в даному варіанті порядку користування земельною ділянкою пропонується виділити ОСОБА_3 (нині ОСОБА_1 ) земельну ділянку загальною площею 409,2 м2, у користування ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (нині ОСОБА_2 ) залишити 272,8 м2. Для загального користування земельну ділянку для проходу, обслуговування житлового будинку загальною площею 4,8 м2. Співвласниці ОСОБА_3 (нині ОСОБА_1 ) виділяється в користування земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 406,8 м2 + 2,4 м2 = 409,2 м2, яка припадає на 3/5 частини, в тому числі:

Під житловим будинком літ. «А-1» - 42,8 м2

-прибудовою літ. «А1-1» - 5,3 м2

-прибудовою літ. «а3» - 9,1 м2

-прибудовою літ. «а4» - 1,8 м2

-ґанком літ. «а5» - 1,9 м2

-літнею кухнею літ. «Е» -11,5 м2

-сараєм літ. «О» - 14,2 м2

-гаражем літ. «П» 19,8 м2

-вбиральнею літ. «Р» 1,0 м2

Всього під забудовою - 107,4 м2

Прибудинкова територія вільна від забудови - 299,4 м2

1/2 земельної ділянки загального користування - 4,8/2=2,4 м2

Співвласникам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (нині ОСОБА_2 ) виділяється в користування земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 270,4 м2 + 2,4 м2 = 272,8 м2, яка припадає на 2/5 частини, в тому числі:

Під житловим будинком літ. «А-1» - 41,2 м2

-прибудовою літ. «А1-1» - 13,5 м2

-ґанком літ. «а1» - 1,5 м2

Всього під забудовою - 56,2 м2

Прибудинкова територія вільна від забудови - 214,2 м2

1/2 земельної ділянки загального користування - 4,8/2=2,4 м2

При цьому синтезуючий розділ експертизи містить висновки про те, що виходячи зі сформованого порядку користування житловим будинком і надвірними будівлями, розташування і розмірів приміщень житлового будинку та прибудов, їх конструктивних елементів, розташування надвірних будівель, розмірів і конфігурації земельної ділянки, ідеальних часток співвласників будинку, наданих документів, на розгляд суду надається можливим запропонувати І варіант розподілу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами з максимальною ізоляцією та відступом від ідеальних часток. Встановлення факту можливості чи неможливості присвоєння окремих поштових адрес не входить до компетенції судового експерта. Співвласникам пропонується виділити, відповідно до запропонованого І варіанту поділу житлового будинку та надвірних будівель: ОСОБА_3 (нині ОСОБА_1 ) виділяється приміщень і будівель на суму 265 906,5 грн., що на 34563,9 грн. (34563,9-231342,6) більше ніж припадає на ідеальну частку. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (нині ОСОБА_2 ) виділяється приміщень і будівель на суму 119 664,5 грн., що на 34563,9 грн. (154228,4-119664,5) менше ніж припадає на ідеальну частку. Відповідно до фактичного користування ідеальні частки співвласників у праві власності пропорційно перерозподілились і складають: ОСОБА_3 (нині ОСОБА_1 ) 69/100 часток, ОСОБА_4 10/100 частки, ОСОБА_5 10/100 частки, ОСОБА_6 11/100 частки. (нині ОСОБА_2 ) Для здійснення запропонованого І варіанту розподілу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами перебудови не потрібні. Поділ горища житлового будинку літ. «А-1» слід проводити по лінії розподілу житлового будинку без зведення перегородки. Обладнати окремий вихід на горище з квартири АДРЕСА_2 . Земельна ділянка має прямокутну форму, встановлені два паркани, що поділяють двір домоволодіння на дві частини, з кожної є окремий виїзд. Житловий будинок розташований біля межі земельної ділянки домоволодіння на червоній лінії ( АДРЕСА_1 ). Він побудований як дві окремі квартири, кожна з яких має окремий вхід на свою частину будинку. З огляду на конфігурацію земельної ділянки, її розміри, місцерозташування житлового будинку, надвірних будівель, встановленого порядку користування земельною ділянкою, розміру часток співвласників на розгляд суду пропонується два варіанти порядку користування земельною ділянкою, за фактичним користуванням та відповідно до ідеальних часток., див. дослідження з другого питання (том №1, а.с.70-97).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України та ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права;2) визнання правочину недійсним;3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення;5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, при цьому право приватної власності є непорушним. Зі змісту ст. 328 ЦК України вбачається, що спадкування є однією з підстав набуття права власності.

Статтями 1216, 1220-1221 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Ця засада означає, що право власності є недоторканним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з частинами першою та другою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна утворюється два самостійних об`єкта майна.

Отже, у спорах про поділ (виділ частки) в натурі учасникам спільної часткової власності може бути виділено відокремлену частину нерухомого майна, яка відповідає розміру їх частки у праві власності. Якщо виділ (поділ) можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною розмірів ідеальних часток і стягненням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 583/2924/20.

Між тим, у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 сформульовано висновок про те, що визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.

Також у постанові Верховного Суду України від 10 травня 2023 року у справі № 404/7307/14 зазначено, що учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.

Отже згідно із усталеною судовою практикою при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку.

Згідно з п.п. 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Щодо вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою, суд зазначає наступне.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Частинами першою та другою статті 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення,у розмірах, встановлених договором. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Аналогічні положення містяться й у статті 120 ЗК України.

Загальні правила вирішення спорів щодо порядку володіння й користування земельною ділянкою застосовуються також у випадку, коли належний особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходиться в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою,що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку (частина перша статті 88 ЗК України).

Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, наданих судам у пунктах 19, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію. При пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо. При вирішенні такого спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Схожі за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі №6-841цс16, від 01 листопада 2017 року у справі № 6-2454цс16, Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 686/6888/15, від 05 лютого 2020 року у справі № 497/1137/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 489/2029/17, від 03 листопада 2020 року у справі № 653/1760/16, від 30 листопада 2022 року у справі № 520/3556/16.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно наведених вище положень ЗК України, що закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду. У зв`язку з цим передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов`язковою.

Первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд (Постанова Верховного Суду України від 17.02.2016 року у справі №6-1500цс15).

У постанові Верховного Суду України від 01.11.2017 року у справі №6-2454цс16 зроблено висновок, що «при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові №6-41цс16 від 15.05.2017 року.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч.1 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають

Враховуючи досліджені судом письмові докази, беручи до уваги висновок судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 5390/5790-5806 від 24.03.2021 року, проведеної Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса», враховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов з обґрунтованими доказами запереченнями, суд приходить до висновку, що між сторонами не був документально визначений порядок користування домоволодінням та земельною ділянкою, однак такий порядок склався фактично між первісними власниками домоволодіння. Між тим ОСОБА_1 , який належно оформив спадкові права і отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті матері - первісного позивача ОСОБА_3 , став новим власником 3/5 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_2 на підставі відповідної угоди набула право власності на 2/5 частини зазначеного домоволодіння. Угода щодо поділу спірного домоволодіння між новими власниками не досягнута. Однак, як підтверджено висновком експертизи, існує технічна можливість поділу об`єкту нерухомого майна, а саме будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками по І і єдиному варіанту, який викладено в експертному висновку і який не потребує значних переобладнань. Однак, оскільки даний варіант передбачає відступ від ідеальних часток співвласників у праві власності, такі частки підлягають перерозподілу з подальшим припиненням права спільної часткової власності у з в`язку з поділом домоволодіння в натурі, що передбачено законом. Отже суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині поділу в натурі домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до І варіанту висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 5390/5790-5806 від 24.03.2021 року, проведеної Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» перерозподіливши ідеальні частки співвласників наступним чином:

-виділити у власність ОСОБА_1 69/100 часток житлового будинку та надвірних будівель, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , а саме житлових будівель і прибудов в житловому будинку літ. «А-1» комору 1-2, коридор 1-3, коридор 1-4, житлову 1-5, житлову 1-6, в житловій прибудові літ. «А1-1» ванну 1-7, в прибудові літ. «а3» кухню 1-1, в прибудові літ. «а4» тамбур 1 та надвірні будівлі - ганок літ. «а5», літню кухню літ. «Е», сарай літ. «О», гараж літ. «П», вбиральню літ. «Р», зливну яму № 6, водопровід № 9, ворота № 10, огорожу № 11, замощення І;

-залишити у власності ОСОБА_2 31/100 частку житлового будинку та надвірних будівель, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , а саме житлових будівель і прибудов в житловому будинку літ. «А-1» кухню 2-2, житлову 2-3, житлову 2-4, в житловій прибудові літ. «А1-1» коридор 2-1, житлову 2-5 та надвірні будівлі - ганок літ. «а1», ворота № 8, огорожу № 12, замощення І.

Також слід провести поділ горища житлового будинку літ. «А-1» по лінії розподілу житлового будинку без зведення перегородки. Обладнати окремий вихід на горище з квартири АДРЕСА_2 . Зазначене є підставою для припинення права спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 . Крім того суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсації за збільшення ідеальної частки домоволодіння у розмірі 34 563, 90 грн., що передбачено законом.

Між тим окреме визнання права власності на вказані об`єкти судом не потребується, оскільки до звернення з позовом право власності на вказане нерухоме майно позивачем та відповідачем вже було набуте на відповідних правових підставах без його поділу в натурі, отже позовні вимоги в частині повторного визнання права власності на нерухоме майно є необґрунтованими.

В судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на даний час в користуванні позивача та відповідача. Доказів наявності усталеного порядку користування вказаною земельною ділянкою суду не надано, як і доказів визначення вказаної земельної ділянки як окремий об`єкт з присвоєнням кадастрового номеру, отже суд виходить з розміру земельної ділянки, який зазначено в технічній документації і взято до уваги експертом. Відповідно до наведених вище законодавчих норм суд має право визначити порядок користування земельною ділянкою між власниками домоволодіння за відсутності їх домовленості. Отже в даному випадку, враховуючи що існує технічна можливість визначення такого порядку користування відповідно до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 5390/5790-5806 від 24.03.2021 року, проведеної Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса», яким запропоновано два варіанти, суд виходить саме з розміру первісних ідеальних часток у праві власності, які належали власникам ОСОБА_1 - 3/5 частини домоволодіння , ОСОБА_2 - 2/5 частин домоволодіння. З цих підстав суд вважає справедливим, таким що не потребує встановлення сервітуту і максимально відповідатиме меті землекористування - для обслуговування домоволодіння саме ІІ варіант порядку користування земельною ділянкою, в якому враховані всі вищевикладені критерії і мінімізовано розмір площі спільного користуванні на відміну від І варіанта. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 полягають саме у визначенні порядку користування земельною ділянкою відповідно до ІІ варіанту, запропонованого експертизою, суд приходить до висновку про задоволення в цій частині позовних вимог. У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 відповідно до ІІ варіанту висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 5390/5790-5806 від 24.03.2021 року, проведеної Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» і виділити в користування ОСОБА_1 земельну ділянку №1 площею 406,8 м2 + 2,4 м2 = 409,2 м2, яка припадає на 3/5 частини, в тому числі

Під житловим будинком літ. «А-1» - 42,8 м2

-прибудовою літ. «А1-1» - 5,3 м2

-прибудовою літ. «а3» - 9,1 м2

-прибудовою літ. «а4» - 1,8 м2

-ганком літ. «а5» - 1,9 м2

-літнею кухнею літ. «Е» -11,5 м2

-сараєм літ. «О» - 14,2 м2

-гаражем літ. «П» 19,8 м2

-вбиральнею літ. «Р» 1,0 м2

Всього під забудовою - 107,4 м2

Прибудинкова територія вільна від забудови - 299,4 м2

1/2 земельної ділянки загального користування - 4,8/2=2,4 м2

Залишити в користуванні ОСОБА_2 земельну ділянку № НОМЕР_4 площею 270,4 м2 + 2,4 м2 = 272,8 м2, яка припадає на 2/5 частини, в тому числі:

Під житловим будинком літ. «А-1» - 41,2 м2

-прибудовою літ. «А1-1» - 13,5 м2

-ґанком літ. «а1» - 1,5 м2

Всього під забудовою - 56,2 м2

Прибудинкова територія вільна від забудови - 214,2 м2

1/2 земельної ділянки загального користування - 4,8/2=2,4 м2

Межа земельної ділянки №1, що надається у користування ОСОБА_1 проходить у такий спосіб:

-відрізок АЕ довжиною 10,66 м прокласти вздовж червоної лінії ( АДРЕСА_1 );

-точка Е поділяє межу земельної ділянки АБ по червоній лінії ( АДРЕСА_1 ) на

відрізки розміром 10,66 м та 6,47 м;

-відрізок ЕЕ1 довжиною 1,8 м прокласти вздовж існуючої огорожі;

-відрізок Е1Е8 прокласти за лінією розподілу будинку;

-відрізок Е8Ж довжиною 1,7 м прокласти вздовж фасаду жилого будинку (точку Ж відкласти на відстані 1,7 м від внутрішнього кута прибудови А1-1);

-точка Ж2 поділяє існуючу огорожу ЖЖ1 на відрізки 2,86 м та 22,24 м;

-відрізок ЖЖ2 довжиною 2,86 м прокласти уздовж існуючої огорожі;

-відрізок Ж2К1 довжиною 1,0 м прокласти уздовж А1-1 на відстані 2,86 м;

-точка К поділяє тильну межу земельної ділянки ВГД на відрізки 7,27 м та 9,22 м;

-відрізок КК1 довжиною 20,8 м прокласти уздовж існуючої огорожі на відстані 1,0 м;

-відрізок КЖ1Д довжиною 9,22 м прокласти вздовж існуючої огорожі;

-відрізок АА1-А4Д довжиною 40,3 м прокласти за лінією розподілу домоволодіння уздовж існуючої огорожі.

Межа земельної ділянки №2, що надається у користування ОСОБА_2 проходить у такий спосіб:

-відрізок БЕ довжиною 6,47 м прокласти вздовж червоної лінії ( АДРЕСА_1 );

-точка Е поділяє межу земельної ділянки АБ по червоній лінії ( АДРЕСА_1 ) на відрізки розміром 10,66 м та 6,47 м;

-відрізок ЕЕ1 довжиною 1,8 м прокласти вздовж існуючої огорожі;

-відрізок Е1-Е8 прокласти за лінією розподілу будинку;

-точка Л - зовнішній кут прибудови А1-1;

-відрізок Е8Л довжиною1,86 м прокласти вздовж фасаду;

-відрізок ЛЛ1 довжиною 1,0 м, прокласти умовно продовжуючи лінію Е8Л;

-відрізок Л1К1 довжиною 0,7 м прокласти уздовж А1-1 на відстані 2,86 м;

-відрізок КК1 довжиною 22,24 м прокласти уздовж існуючої огорожі на відстані 1,0 м;

-точка К поділяє поділяє тильну межу земельної ділянки ВГД на відрізки 7,27 м та 9,22 м;

-відрізок ВГК довжиною 7,27 м прокласти вздовж існуючої огорожі;

-відрізок БВ довжиною 41,67 м прокласти за лінією розподілу домоволодіння уздовж існуючої огорожі.

Межа земельної ділянки, що входить до загального користування проходить у такий спосіб:

-точка Ж2 поділяє існуючу огорожу ЖЖ1 на відрізки 2,86 м та 22,24 м;

-відрізок ЖЖ2 довжиною 2,86 м прокласти уздовж існуючої огорожі;

-відрізок Ж2К1Л1 довжиною 1,7 м прокласти уздовж А1-1 на відстані 2,86 м;

-відрізок ЛЛ1 довжиною 1,0 м, прокласти умовно продовжуючи лінію Е8Л;

-точка Л - зовнішній кут прибудови А1 -1;

-відрізок Е8Л довжиною 1,86 м прокласти вздовж фасаду.

В свою чергу суд вважає передчасними і недоведеними позовні вимоги щодо зобов`язання ОСОБА_2 знести паркан та навіс, розташовані на земельній ділянці, яка виділена ОСОБА_1 , оскільки встановлення порядку користування земельною ділянкою на момент подачі позову не було проведено, отже докази порушення прав ОСОБА_1 як землекористувача в цій частині суду не надані, крім того вказані споруди не були предметом розподілу, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають..

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу і витрати, пов`язані з проведенням експертизи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням основних позовних вимог, які підлягали грошовій оцінці, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4 687,58 грн. (т.1, а.с.2).

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час розгляду справи позивачем було сплачено суму в розмірі 7 850,00 грн. за проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 5390/5790-5806 від 24.03.2021 року, проведеної Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса», що підтверджується актом виконаних робіт №5390/5790-5806 та копією квитанції (т.1, а.с. 98, т.2 а.с 4, 92). Отже суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 7 850,00 грн., оскільки всі основні позовні вимоги, засновані на висновках вказаної експертизи, судом задоволені.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

12.06.2018 року між первісним позивачем ОСОБА_3 та адвокатом Шатовою Ю.В. укладений договір про надання правової допомоги (т.1 а.с.17). В подальшому 28.11.2023 року між адвокатом Шатовою Ю.В. та позивачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової допомоги (т.2, а.с. 93), отже позивачами понесені витрати за надання правової допомоги в загальному розмірі 36 200,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, з яких вбачається обсяг наданих адвокатом послуг (т.2, а.с. 46-48). Повноваження представника позивачів адвоката Шатової Ю.В. підтверджується відповідними ордерами. Між тим, беручи до уваги положення ст.ст. 133, 137 ЦПК України, суд у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача, за відсутності заперечень останнього, витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката на користь позивача у розмірі 22 000,00 грн., зменшивши таким чином розмір витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 133, 137, 141, 262-265, 280-282 ЦПК України, 88,120, 152 ЗК України, ст.ст.11, 15, 16, 358, 364, 376 ЦК України, Земельним кодексом України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про поділ в натурі домоволодіння, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити частково.

Провести поділ в натурі домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до І варіанту висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 5390/5790-5806 від 24.03.2021 року, проведеної Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» перерозподіливши ідеальні частки співвласників наступним чином:

Поділ горища житлового будинку літ. «А-1» провести по лінії розподілу житлового будинку без зведення перегородки. Обладнати окремий вихід на горище з квартири АДРЕСА_2 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсації за збільшення ідеальної частки домоволодіння у розмірі 34 563 (тридцять чотири тисячі п`ятсот шістдесят три) гривні 90 копійок.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 відповідно до ІІ варіанту висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 5390/5790-5806 від 24.03.2021 року, проведеної Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» .

Виділити в користування ОСОБА_1 земельну ділянку №1 площею 406,8 м2 + 2,4 м2 = 409,2 м2, яка припадає на 3/5 частини, в тому числі

Під житловим будинком літ. «А-1» - 42,8 м2

-прибудовою літ. «А1-1» - 5,3 м2

-прибудовою літ. «а3» - 9,1 м2

-прибудовою літ. «а4» - 1,8 м2

-ґанком літ. «а5» - 1,9 м2

-літнею кухнею літ. «Е» -11,5 м2

-сараєм літ. «О» - 14,2 м2

-гаражем літ. «П» 19,8 м2

-вбиральнею літ. «Р» 1,0 м2

Всього під забудовою - 107,4 м2

Прибудинкова територія вільна від забудови - 299,4 м2

1/2 земельної ділянки загального користування - 4,8/2=2,4 м2

Під житловим будинком літ. «А-1» - 41,2 м2

-прибудовою літ. «А1-1» - 13,5 м2

-ганком літ. «а1» - 1,5 м2