Ухвала суду № 129189651, 30.07.2025, Корецький районний суд Рівненської області

справа № 563/1325/25

У Х В А Л А

30 липня 2025 року м. Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю. при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Волинь-Паливо» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

28 липня 2025 року до Корецького районного суду Рівненської області надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025 головуючим суддею у справі визначено суддю Сірака Д.Ю..

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд повинен перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту прав, а також дотримання правил підсудності та виконання вимог встановлених для форми, змісту позовної заяви.

Разом з позовною заявою представник позивача подав клопотання, в якому просить звільнити позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви до ТОВ «Волинь-Паливо» в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та моральної шкоди, зазначивши, що сума судового збору у розмірі є дуже значною для позивача, а вона аразі ніде не працює.

Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

При цьому, відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді у суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.

Суд також враховує практику ЄСПЛ в питаннях звільнення від сплати судового збору як забезпечення доступу до правосуддя. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з проханням про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Аналіз клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані ним обставини не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору за подання позову до суду. Оскільки, документами, що підтверджують майновий стан особи можуть бути, окрім доданих позивачем доказів, зокрема, довідка про склад сім`ї, довідка про доходи за попередній календарний рік, довідка про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, докази про відсутність рухомого і нерухомого майна, тощо.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).

Отже, на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від судового збору за подання до суду позовної заяви.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011.

Дійсно, позивачем заявлено 3 вимоги: про стягнення заборгованості із заробітної плати(не підлягає оплаті судовим збором), про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки, та про стягнення моральної шкоди.

Відповідно пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно пп.5 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з обґрунтованості даного клопотання, а також наданих позивачем доказів щодо скрутного матеріального становища, суд вважає, що є підстави для відстрочення сплати нею судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені в сумі 1211,20 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з тим, в частині вимог про звільнення від сплати судового збору за стягнення моральної школи в сумі 3028 грн., то у даній частині у клопотанні необхідно відмовити та лишити позовну заяву без руху.

Таким чином, на підтвердження сплати судового збору позивачу слід надати суду документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Відстрочити позивачу сплату судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Волинь-Паливо» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, у частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку до ухвалення судового рішення у справі.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Волинь-Паливо» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, в частині необхідності сплати судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди, залишити без руху.

Надати десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: