Рішення № 129189605, 28.07.2025, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2901/25

Провадження № 2-а/559/69/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Окренець Д.В., розглянувши в порядку спрощеного адміністративного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рідченко Марія Володимирівна, до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ :

І. Стислий виклад позиції сторін.

1.1.Позивач просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч. 5 ст. 121 КУпАП серії ЕНА №5177961 від 09.07.2025, а провадження в справі закрити. Посилається на те, що своєї вини не визнає, з винесеною постановою не згідний, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а постанова винесена з недотриманням вимог КУпАП: він не порушував ПДР і його вина не підтверджена доказами.

1.2. Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення позову. Зазначають, що 09.07.2025 патрульні поліцейські перебуваючи на патрулюванні в м. Дубно по вул. Сурмичі виявили т/з Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого керував т/х з порушенням п.2.3 та 2.9.д ПДР України, а саме не був пристебнутий ременем безпеки та під час руху користувався засобом зв`язку, тримаючи його в руці. Виявивши дане правопорушення т/з був зупинений. Вчинення позивачем даного правопорушення підтверджується відеозаписом із відео реєстратора у службовому транспорті, на якому зафіксовано рух т/з Volkswagen Passat у зустрічному напрямку водій якого користується засобами зв`язку тримаючи їх у руці, при цьому не користується ременем безпеки. На відеозаписі зафіксована також розмова позивача з поліцейським, та в ході спілкування позивач підтвердив, що тримав телефон у руці, хоча по ньому не розмовляв. Крім того, до відзиву долучено фотознімок, на якому зображений автомобіль позивача в момент вчинення адміністративного правопорушення. Таким чином, поліцейський виявив порушення, на яке належним чином відреагував. Розгляд справи проводився в порядку, передбаченому статтею 279 КУпАП: позивача було повідомлено про розгляд справи, ознайомлено з правами за ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, інспектором патрульної поліції не здійснювалося будь-яких перешкод щодо реалізації позивачем своїх прав як особи, що притягується до адміністративної відповідальності. При цьому позивач не підтверджує жодним доказом обставини, на які посилається, намагаючись уникнути адміністративної відповідальності.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою суду 08.01.2025 відкрито спрощене провадження в справі без виклику сторін, встановлено строк відповідачу для подачі відзиву.

2.2 Представником позивача в обґрунтування своїх позовних вимог через систему «Електронний суд» долучено до матеріалів справи відеозаписи, отримані від УПП в Рівненській області

2.3. 28.07.2025 в системі «Електронний суд» сформовано відзив, який зареєстровано і передано головуючому судді 28.07.2025. Одночасно з цим відзивом надійшли відео файли з записами, що стали підставою для винесення постанови відносно ОСОБА_1 , вказані відеозаписи також зареєстровані та знаходяться у системі «Електронний суд».

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

3.1. Згідно постанови серії ЕНА №5177961 від09.07.2025, ОСОБА_1 , 09.07.2025 о 09 год. 47 хв. в м. Дубно по вул. Сурмичі, 85, керуючи т/ Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , користувався засобом зв`язку тримаючи його в руці та був не пристебнутий ременем пасивної безпеки, чим порушив п. 2.3.в та п. 2.9.д ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 121 КУпАП. Постановлено застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу 510 грн. (а.с.11).

3.2. З сукупності наданих відеозаписів портативного реєстратора патрульного поліцейського зафіксовано рух т/з Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 . Однак, при перегляді відео і в повільному режимі, покадрово, не вдається встановити на відео факту скоєння ОСОБА_1 правопорушень, які ставляться йому у провину, а саме: що останній під час руху т/з о 09:47 год. користувався засобом зв`язку, тримаючи його у руці, а також не був пристебнутий ременем пасивної безпеки. З запису і фото-стоп кадру неможливо визначити є ремінь безпеки чи ні, а телефону не видно. Під час спілкування з працівниками поліції позивач вказав, що взяв мобільний телефон, щоб включити гучномовець та відразу його поклав. В подальшому відбувався розгляд справи щодо ОСОБА_1 , який повністю зафіксовано на наданих відеозаписах, права особі роз`яснювались і поліцейські надавали можливість ними скористатись. ОСОБА_1 було оголошено розмір накладеного стягнення в виді штрафу 510 грн., роз`яснено порядок сплати штрафу, оскаржувану постанову він підписав і копію документу отримав.

3.3 Також судом було переглянуто відеозаписи, надані стороною позивача, які повністю ідентичні тим відеозаписам, що були надані відповідачем і з них також не вдалось встановити факту адміністративного правопорушення, що ставиться в провину позивачу.

3.4 В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано до матеріалів справи письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , який в момент події перебував з позивачем у його автомобілі. Згідно наданих пояснень, свідок вказав, що перед початком руху і ОСОБА_1 , і він як пасажир пристебнулися пасками безпеки. Під час руху до ОСОБА_1 зателефонував командир і він розмовляв з ним, проте розмова відбувалася через гучномовець в автомобілі. В даній розмові свідок також брав участь через гучний зв`язок в автомобілі, бо вони два військовослужбовця приїхали в відпустку і вирішували питання, що вони мають тут зробити як військовослужбовці. Свідок підтвердив, що ОСОБА_1 , керуючи т/з був пристебнутий ременем безпеки і не розмовляв по телефону тримаючи його у руці, так як в цьому не було необхідності через обладнання т/з відповідною системою (а.с.20).

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункти 1.3, 1.9).

Згідно п. 2.3.в ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Відповідно до п.2.9.д ПДР України водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Відповідно п. 9 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно п.1 ч.1 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП, в тому числі показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

5.1. Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи факт скоєння ОСОБА_1 інкримінованих йому правопорушень не підтверджується зібраними у справі доказами. Зокрема, з наданих стороною відповідача відеозаписів, завірених цифровим підписом, зафіксовано рух т/з Volkswagen Passat, але не підтверджено порушення позивачем п. 2.9.д ПДР України так як на відео не зафіксовано, що позивач будь яким чином користувався засобами зв`язку, тим більше, тримав телефон у руках. Щодо порушень п. 2.5.в ПДР, судом декілька разів у максимально повільному режимі було переглянуто відеозаписи з відео реєстратора службового автомобіля та під час перегляду не вдалося достовірно встановити, чи був позивач пристебнутий ременем пасивної безпеки чи ні. З наданої стороною відповідача фотокопії також не можливо достеменно переконатися у наявності чи відсутності на плечі ОСОБА_1 ременя безпеки, а свідок вказує на те, що вони були пристебнуті ременями безпеки і розмова відбувалась через гучномовець в автомобілі.

5.2. Всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності, згідно імперативної норми прямої дії ст. 62 Конституції України. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на користь ОСОБА_1 , а недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості цієї особи.

5.3. Будь-яких належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, відповідачем не надано. Єдиним доказом є сама оскаржувана постанова по справі, яка є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові. Зазначені правові позиції викладені у постановах № 524/5536/17 від 15.11.2018, №338/855/17 від 26.04.2018, №338/1/17 від 26.04.2018 Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

5.4. Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

позов задовольнити: скасувати постанову серії ЕНА №5177961 від 09.07.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122, ч.5 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Рідченко Марія Володимирівна, адреса: вул. Свободи,8, м. Дубно Рівненської області, електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненській області, адреса вул. Степана Бандери, 14-А, м. Рівне, код ЄДРПОУ 40108646, електронна адреса rivne@patrol.police.gov.ua.

Суддя Жуковська О.Ю.