Ухвала суду № 129188856, 30.07.2025, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6255/25

Номер провадження 2-о/404/148/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 року місто Кропивницький

Суддя Фортечного районного с уду міста Кропивницького Людмила Дмитріївна Кулінка, розглянувши заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, будинок № 41), про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обгрунтування поданої заяви ОСОБА_1 , посилається на ті обставини, що після розірвання шлюбу із ОСОБА_3 їх спільна малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на його одноособовому утриманні та його самостійному вихованні. На виконання вимог пункту 1 частини першої статті 318 Цивільного процесуального кодексу України, метою встановлення вище зазначеного факту заявником у своїй заяві зазначено оформлення відстрочки від призову на підстав пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, що визначено частиною першою статті 293 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Однак, у відповідності до положень частини шостої статті 7 Сімейного кодексу України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

При цьому, частиною першою-другою статті 141 Сімейного кодексу України, мати,батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно частини першої-п`ятої статті 150 Сімейного кодексу України (Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини), батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Водночас, частиною першою статті 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Згідно частини першої статті 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Суд звертає увагу на ту обставину, що мати малолітньої дитини ОСОБА_3 , згідно змісту матеріалів заяви, жодним чином не обмежена у можливості виконувати свої батьківські обов`язки з незалежних від її волі обставин, зокрема внаслідок захворювання, недієздатності, відбування покарання тощо.

За таких умов встановлення факту про який просить суд заявник в своїй заяві та з наведеного ним обґрунтування фактично підтверджує самоухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дитини, зокрема стосовно обов`язку щодо виховання дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодекс України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Даний висновок викладений у постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17).

В свою чергу встановлення факту про який просить суд заявник в своїй заяві створює правову підставу для пред`явлення особами зазначеним у частині першій статті 165 Сімейного кодексу України позову про позбавлення матері ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з чим суд вважає, що встановлення факту про який просить суд заявник в своїй заяві має преюдиціальний характер та нерозривно пов`язаний з самим правовим наслідком його встановлення позбавленням батьківських прав, що в свою чергу є спором, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

За роз`ясненнями, викладеними у пункті 1 Постанови № 5 Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, серед іншого, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Крім того абзац третій пункту 3 Постанови № 5 Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року роз`яснює, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати до поданої заяви частину четверту статті 315 Цивільного процесуального кодексу України та відмовити у відкритті провадження у справі у зв`язку з виявленням спору про право.

Керуючись статтями 293, 294, 315, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, будинок № 41), про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 30.07.2025 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка