Рішення № 129188151, 21.07.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1728/25

Провадження № 2/346/1340/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді: Калинюка О.П.

з участю секретаря Насадик В. В.,

представника позивача Перцович І. І. ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Управління соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області (далі - Управління соціальної політики) як органу опіки та піклування, поданим (позовом) в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей

ВСТАНОВИВ:

позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідачі є батьками малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

24.01. та 25.01. 2024 року інспекторами сектору ювенальної превенції Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі - Коломийський РВП) проведено обстеження умов проживання зазначених малолітніх дітей та встановлено, що відповідачі не займаються вихованням та доглядом вказаних дітей, останні часто залишаються без догляду батьків. У помешканні, в якому проживають діти, відсутні умови для нормального проживання, брудно, немає належних місць для сну цих малолітніх дітей, постільної білизни, відсутнє дитяче харчування, наявні порожні пляшки від алкоголю та стійкий запах тютюнового диму.

Із 30.01.2024 року вказаних малолітніх дітей влаштовано в сім`ю патронатного вихователя за заявою відповідачів, останні зобов`язалися покращити умови проживання, працевлаштуватися та вести здоровий спосіб життя.

Представник позивача вказує, що станом на день формування позову (07.04.2025 року) відповідачі вказаних змін не здійснили, не виконували умови плану соціального супроводу, не цікавляться життям і здоров`ям своїх малолітніх дітей, не дбають про їх фізичний та духовний розвиток. У зв`язку з цим уповноваженим органом зроблено висновок про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав відносно вказаних малолітніх дітей.

Крім того, відповідачі в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання цих малолітніх дітей не надають, хоча останні потребують такої допомоги від своїх батьків, оскільки дітей потрібно забезпечити належним харчування, одягом, засобами гігієни, організацією дозвілля, що потребує значних витрат. Відповідачі є працездатними, здоровими, інших утриманців не мають.

Тому представник позивача просить позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх вказаних малолітніх дітей та стягувати з відповідачів аліменти на утримання вказаних малолітніх дітей в загальному розмірі 3 000 грн. з кожного відповідача щомісячно.

Представник позивача Перцович Ірина Ігорівна в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити, оскільки наявні підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав відносно вказаних малолітніх дітей та стягнення аліментів на користь останніх з відповідачів.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав позов у частині стягнення аліментів на утримання вказаних малолітніх дітей, однак, заперечив щодо позовної вимоги про позбавлення його батьківських прав відносно вказаних малолітніх дітей. В судових засіданнях цей відповідач вказував, що він готовий покращити житлово-побутові умови для проживання дітей, здійснити ремонтні роботи в житлі, та не здійснював таких покращень раніше, оскільки дітей відібрано від батьків та влаштовано на проживання в сім`ю патронатного вирвателя, а згодом - до відповідного дитячого будинку. Відповідач також пояснив, що він понад один рік не відвідував своїх дітей, оскільки він не мав можливості це здійснити через брак грошових коштів.

Відповідачка ОСОБА_6 в судове засідання повторно не з`явилася, про місце та час судових засідань повідомлена належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не подала.

Суд, заслухавши вказаних учасників судового розгляду, свідків, перевіривши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до даних свідоцтв про народження серії « НОМЕР_1 (актовий запис № 6 від 29.10.2019 року), виданого виконавчим комітетом Королівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області 29.10.2019 року, серії « НОМЕР_2 (актовий запис № 196 від 16.03.2022 року), виданого Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 16.03.2022 року, серії «І-НМ» № 479539 (актовий запис № 232 від 11.04.2023 року), виданого Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 11.04.2023 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , тобто відповідачів (а.с.16-18).

Згідно з даними посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 08.05.2023 року Управлінням соціальної політики, відповідачі та вказані малолітні діти є членами багатодітної сім`ї (а. с. 15)

Відповідно до змісту акту обстеження умов проживання, складеного членами комісії Бирчак П. В. , ОСОБА_8 та ОСОБА_16, затвердженого начальником Служби у справах дітей Коломийської міської ради Івано-Франківської області (далі - Служба у справах дітей) Мисливчук Г. 24.01.2024 року, та актів проведення оцінки рівня безпеки дитини, складених 25.01.2024 року комісією у складі Поліщук О. В., Мисливчук Г. та Бирак П. В. , проведено обстеження умов проживання відповідачів та вказаних дітей за адресою: АДРЕСА_1 . Комісія дійшла висновку, що матеріально-побутові умови в цій сім`ї незадовільні, в даній квартирі відсутні умови для нормального проживання, брудно, немає належних місць для сну малолітніх дітей, постільної білизни, відсутнє дитяче харчування, наявні порожні пляшки від алкоголю та стійкий запах тютюнового диму. Крім того, в цьому житлі під час його огляду перебував сторонній чоловік (а. с. 23-38).

Відповідно до заяви відповідачів від 29.01.2024 року, складеної на ім`я міського голови м. Коломиї Богдана Станіславського, відповідачі просили влаштувати їх вказаних малолітніх дітей в сім`ю патронатного вихователя строком на 3 місяці та зобов`язалися покращити умови проживання, працевлаштуватися, вести здоровий спосіб життя та щотижня провідувати цих малолітніх дітей (а. с. 42).

На підставі вказаної заяви наказом №1 Служби у справах дітей Коломийської міської ради «Про взяття на облік малолітніх дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах та влаштування їх у сім`ю патронатного вихователя» від 29.01.2024 року та рішенням виконавчого комітету цієї міської ради № 27 «Про влаштування малолітніх дітей в сім`ю патронатного вихователя» від 30.01.2024 року, вказаних малолітніх дітей відповідачів тимчасово влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_10 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 43, 45).

Рішеннями зазначеного виконавчого комітету №86 від 23.04.2024 р., №151 від 03.07.2024 р., №232 від 02.10.2024 р. «Про продовження терміну перебування малолітніх дітей в сім`ї патронатного вихователя» строк перебування зазначених малолітніх дітей відповідачів у патронатного вихователя продовжено до 25.10.2024 р., а 26.06.2024 року цих дітей влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_11 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 56-58).

Згідно з даними повідомлення/інформації про особу, яка перебуває у складних життєвих обставинах, складеного Службою у справах дітей 02.02.2024 року № 39/028-31/02, висновку про оцінку потреб сім`ї відповідачів (соціальна картка № 158), наданого вказаним органом, відповідачам надано соціальний супровід (а. с. 46-52).

Відповідно до звіту за результатами соціального супроводу сім`ї/особи, складеного ОСОБА_12 15.08.2024 року, основні результати, визначені планом соціального супроводу, а саме: формування навичок відповідального батьківства, налагодження емоційних контактів між членами сім`ї, планування бюджету та ведення домашнього господарства, відповідачами не виконано (а. с. 53, 54).

Згідно з актами про факт передачі дитини, складених посадовою особою вказаної Служби у справах дітей Грицко О. А. , вказаних малолітніх дітей сторін передано до Долинського обласного центру соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий Дім» Івано-Франківської обласної ради (а. с. 62-64).

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів відносно їй малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який надано вказаним органом опіки та піклування і затверджено рішенням зазначеного виконавчого комітету від 17.09.2024 року №212, підтверджено зазначені представником позивача обставини щодо ухилення відповідачів від виконання обов`язків щодо виховання вказаних дітей. Так, відповідачі не цікавляться життям і здоров`ям своїх дітей, не дбають про їх розвиток та не займаються їх матеріальним забезпеченням. Враховуючи наведене, відповідна комісія дійшла висновку про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав відносно вказаних малолітніх дітей. (а. с. 8-10).

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що є працівником сектору ювенальної превенції Коломийського РВП. Свідку відомо, що відносно обох відповідачів складалися протоколи про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 184 КУпАП, за фактом неналежного виконання ними своїх батьківських обов`язків відносно зазначених малолітніх дітей, які скеровано до суду. Крім того, свідку відомо про наявність кримінальних проваджень за фактами ймовірної причетності відповідачів до вчинення крадіжок, а відповідача ОСОБА_2 - також до зберігання наркотичних засобів.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що є виконуючою обов`язки завідучої соціального відділення Єдиного центру надання реабілітаційних та соціальних послуг міста Коломиї. Відповідачі тривалий час не виконують своїх батьківських обов`язків щодо вказаних малолітніх дітей. Під час перебування під соціальним супроводом відповідачі не покращили умови проживання, не працевлаштувалися, тобто не вчинили будь-яких активних дій, які б свідчили про їх реальне бажання виправити дану ситуацію. Крім того, протягом часу перебування зазначених малолітніх дітей у патронатних сім`ях відповідачі не цікавились їх станом здоров`я та моральним станом своїх дітей.

Відповідно до змісту акту обстеження умов проживання, складеного членами комісії Бирчак П. В. та Перцович І. І. , затвердженого начальником Служби у справах дітей Олесею Грицко 07.07.2025 року, проведено обстеження умов проживання відповідачів та вказаних дітей за адресою: АДРЕСА_2 . Комісія дійшла висновку, що матеріально-побутові умови в цій сім`ї незадовільні, в житлі брудно, кімната не об лаштована для проживання трьох малолітніх дітей, відсутні місця для сну, проведення ігор, відсутні дитячі речі (а. с. 164).

Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

У п.54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07.12.2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Вирішення питання щодо позбавлення батьківських прав безумовно впливає на забезпечення прав, передбачених ст. 8 Конвенції. При цьому в цій категорії справ такий вплив суду слід розглядати з точки зору забезпечення відповідного права як дитини, так і батьків, забезпечуючи справедливий баланс між правами цих осіб, враховуючи принцип верховенства права у взаємозв`язку із принципом найкращого забезпечення інтересів дитини.

За об`єктивного встановлення обставин того, що позбавлення батьків (або одного з батьків) батьківських прав щодо дитини буде відповідати найкращому забезпеченню інтересів дитини, такий крайній захід впливу на батьків може бути визнано виправданим та співмірним у демократичному суспільстві втручанням у право останніх на повагу до свого приватного і сімейного життя, передбаченого статтею 8 Конвенції.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

ЄСПЛ зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним («Мамчур проти України», заява № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16.07.2015 року).

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», частин 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Згідно з положенням ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

В своїй постанові «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що ухилення батьків від виконання ними батьківських обов`язків має місце, коли вони не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (пункти 1-6 частини першої статті 164 СК України).

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, застосування якого тягне за собою серйозні правові наслідки, передбачені ст. 166 СК України.

Під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Згідно зі змістом постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 року, винесеної у справі № 203/3505/19, відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків/одного з батьків батьківських прав.

Вищевказані докази дають суду підстави вважати, що відповідачі повністю самоусунулись від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання вказаних малолітніх дітей, свідомо не вчиняють активних дій з метою участі у вихованні своїх дітей, не дбають про його фізичний та духовний розвиток, а також матеріально не забезпечують малолітніх дітей.

Також суд враховує, що протягом перебування під соціальним супроводом відповідачі не змінили свою поведінку та не досягли необхідних результатів на підтвердження того, що вони мають бажання займатися вихованням вказаних малолітніх дітей.

Крім того, суд враховує, що орган опіки та піклування вказаного органу місцевого самоврядування дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів відносно їх вказаних малолітніх дітей, і такий висновок суд вважає обґрунтованим.

Тривалий час відсутності належного виховання відповідачами своїх малолітніх дітей свідчить про те, що таку поведінку неможливо змінити без вжиття крайнього заходу - позбавлення його батьківських прав відносно цих малолітніх дітей, що узгоджується з вищевикладеним висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Крім того, відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення дітьми повноліття.

Частина 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 182 вказаного Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 цього Кодексу особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

На підставі наведеного, враховуючи вік дітей сторін та пов`язані з цим витрати на їх харчування, забезпечення найбільш необхідними речами, фізичний та духовний розвиток, значне зростання цін після введення в Україні 24.02.2022 року воєнного стану, суд вважає за можливе та доцільне визначити аліменти в твердій грошовій сумі, а саме в загальному розмірі 3 000 грн. з кожного відповідача, що відповідатиме вимогам розумності і справедливості. При цьому суд зазначає, що про мінімальний гарантований розмір аліментів як 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в даному випадку не слід вказувати, оскільки розмір аліментів, який присуджується на кожну дитину, значно перевищує мінімальний гарантований розмір цих платежів.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом також встановлено, що позивач заявив дві позовні вимоги немайнового характеру та звільнений від сплати судового збору на підставі п. 14 ст. 3 Закону України «Про судовий збір». З огляду на це та згідно з положеннями ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідачів слід стягнути в рівних частинах судовий збір в загальному розмірі 2 422 грн. 40 коп (1 211 грн. 20 коп. х 2).

На підставі статті 51 Конституції України, статей 19, 164-166, 180-182 СК України, п. 14 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», та, керуючись статями 137, 263- 265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , жительку АДРЕСА_4 , батьківських прав відносно їх малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження № 6 від 29.10.2019 року, свідоцтво про народження серії « НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про народження № 196 від 16.03.2022 року, свідоцтво про народження серії « НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про народження № 232 від 11.04.2023 року, свідоцтво про народження серії « НОМЕР_6 ).

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_2 , на користь малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в загальному розмірі 3000 (три тисячі) гривень на утримання цих трьох дітей щомісячно.

Стягувати із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_4 , на користь малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в загальному розмірі 3000 (три тисячі) гривень на утримання цих трьох дітей щомісячно.

Стягнення аліментів розпочати з 08.04.2025 року і проводити до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь держави на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_4 , судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь держави на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Апеляційна скарна рішення може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.07.2025 року.

Суддя: Калинюк О. П.