Ухвала суду № 129187585, 29.07.2025, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4131/25

Провадження № 1-кс/206/927/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2025 року м. Дніпро

в залі суду в місті Дніпрі, слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025042230000571, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 липня 2025 року, стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей чи інших непрацездатних осіб, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2025 до слідчого судді Самарського районного суду міста Дніпра звернувся слідчий СВ відділення поліції № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_6 з вищезазначеним клопотанням.

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12025042230000571встановлено, що 26.07.2025 приблизно о 20.15 годині, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 прибув до території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Далі, ОСОБА_5 перебуваючи в громадському місці, діючи умисно з метою грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, грубо і умисно порушуючи громадський порядок, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, почав голосно стукати по воротам вищевказаного домоволодіння, в результаті чого на вулицю вийшов ОСОБА_7 . Далі ОСОБА_5 став вчиняти хуліганські дії у відношенні ОСОБА_7 , висловлюючись на його адресу словами нецензурної лайки, тим самим ображаючи йогочесть тагідність та провокуючи останнього вступити в конфлікт. Однак ОСОБА_7 з метою уникнення конфлікту зробив зауваження ОСОБА_5 , на які останній не реагував.

Після чого, ОСОБА_5 продовжуючи свою злочинну діяльність, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, протиставляючи себе суспільству та виявляючи зневагу до існуючих у ньому правил і норм поведінки, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, використовуючи нікчемний привід, наблизився до хвіртки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 дістав з кишені своїх брюк гранату РГД-5, привів у бойову готовність, діставши кільце, та кинув її на подвір`я зазначеного вище домоволодіння. В свою чергу ОСОБА_7 з метою уникнення отримання тілесних ушкоджень знаходячись за територією домоволодіння, швидко зачинив хвіртку та відбіг, наголосивши ОСОБА_5 про необхідність поваги до оточуючих та загальноприйнятих правил поведінки, на що останній відреагував агресивно та відійшов з місця вчинення злочину.

Враховуючи викладене,досудовим розслідуваннямвстановлено достатньопідстав дляповідомлення пропідозру ОСОБА_5 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.296КК України-грубе порушеннягромадського порядкуз мотивівявної неповагидо суспільства,що супроводжуєтьсяособливою зухвалістю із застосуванням предмета, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

27.07.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчим СВ відділення поліції №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області за погодженням з прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під варту обґрунтовується наявністю ризиків, зазначених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, пославшись на факти та доводи, викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту. Пояснив, що від слідства і суду ухилятись він наміру не мав і не має, нових правопорушень вчиняти не збирається і, що раніше до кримінальної відповідальності, як це зазначено слідчим у клопотанні, не притягувався.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_4 пояснив, що його підзахисний був законослухняним громадянином. Зараз отримує пенсію. Якщо обрати запобіжний захід, як просять слідчий та прокурор, у його підзахисного не буде можливості підтримувати стабільний стан здоров`я. Пояснив, що гранату останній знайшов у темноті, ніколи її до того не бачив і подумав, що то муляж. Він допомагає слідству. Захисник вважає, що ризики наведені прокурором не повністю обгрунтовані. Адвокат просив обрати запобіжний захід у вигляді домашшнього арешту.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Як випливає з доданих до клопотання матеріалів кримінального провадження, станом час вирішення питання про запобіжний захід обґрунтованість підозри підтверджується такими доказами:

- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- Протоколом огляду місця події;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

- Протоколом допиту свідка Де ОСОБА_11 ;

- Вилученими речовими доказами;

- Протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України;

- Зібраними матеріалами по кримінальному провадженню в цілому.

Крім того, сам підозрюваний станом на час розгляду клопотання фактично визнав вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Щодо наявності ризиків.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що на теперішній час існують такі заявлені органом досудового розслідування судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків;

- ризик вчинення нового кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, наявність якого слідчий обгрунтовує тим, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності та маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, продовжив вчиняти свою злочинну діяльність.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створитимуть загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема, доказами на обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується, - можуть бути документи, довідки про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні не довела наявність підстав вважати, що вказаний у клопотанні ризик вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень існує і має високу ступінь вірогідності, що є підставою для взяття підозрюваного під варту.

Так, слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, раніше до інших видів відповідальності не притягався, схильності до стійкої асоціальної поведінки не проявляє, інкриміноване правопорушення вчинив під впливом алкоголю, спиртні напої вживає не часто. В матеріалах клопотання немає доказів на підтвердження ризику того, що підозрюваний може вдатися до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Стосовно інших вказаних у клопотанні ризиків слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Крім того, слідчий суддя вважає, що тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд бере до уваги доводи сторони обвинувачення стосовно того, що підозрюваний може ухилятися або переховуватися від органу досудового розслідування, а також що він може вплинути на потерпілого та свідків.

В той же час, слідчим суддею на виконання вимог ст. 194 КПК України вивчалась можливість застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Так, слідчий суддя визнає неможливим застосовувати до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу жодна особа не виявила наміру поручитись за виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відтак, слідчий суддя приходить до висновку про можливість обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час з покладенням відповідних обов`язків.

При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 26.07.2025 року було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 205, 206, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді домашнього арешту заборонивши останньому в період часу з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду та поклавши на нього до 21 год. 00 хв 24 вересня 2025 року обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

-не відлучатися із міста Дніпра без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Виконання ухвали та контроль за її виконанням покласти на працівникв ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під домашнім арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що порушення домашнього арешту є підставою для застосування більш суворого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали визначити до 21 год. 00 хв 24 вересня 2025 року.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст даного судового рішення складено 29.07.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1