Вирок № 129186822, 30.07.2025, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

В И Р О К

іменем України

Справа № 184/446/22

Провадження № 1-кп/210/127/25

30 липня 2025 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:

Головуючої - судді ОСОБА_1

за участі секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

сторони та учасники кримінального провадження, які приймали участь у судовому розгляді: прокурор Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_9 , захисники обвинуваченого - адвокат ОСОБА_10 (до 23.01.2025 року), адвокат ОСОБА_11 , потерпіла ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 30 жовтня 2021 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021041360000279 відносно:

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Покров Дніпропетровської області, громадянин України, неодружений, на утриманні дітей не має, має середню освіту, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , (на момент вчинення злочину не судимий), має судимість за вироком Покровського (Орджонікідзевського) міського суду Дніпропетровської області від 13 січня 2025 року за ч. 1 ст. 162 КК України, покарання у виді штрафу в ромзірі 850 грн.

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286-1 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

30 жовтня 2021 року приблизно о 11 год. 30 хв. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до висновку судово-токсилогічної експертизи №8132 від 10.11.2021 року, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп`яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним мотоциклом SPARK SP110C, без реєстраційного номеру, здійснював рух по вул. Зонова в напрямку вул. П.Мирного в м. Покров Дніпропетровської області, перевозячи на задньому пасажирському місці ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час здійснення руху на вищевказаній ділянці дороги, 30 жовтня 2021 року приблизно о 11 год. 30 хв., водій ОСОБА_9 , перебуваючи у стані сильного алкогольного сп`яніння, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, але легковажно розраховуючи на відвернення наслідків, не обрав в установлених межах безпечної швидкості руху, на заокругленні проїзної частини дороги ліворуч, втратив контроль над керуванням мотоциклом SPARK SP110C, без реєстраційного номеру, в результаті чого на розв`язці вулиць Зонова Партизанська та Південної об`їзної дороги мотоцикл у некерованому стані виїхав за межі проїзної частини дороги ліворуч і передньою частиною мотоцикла допустив зіткнення з бетонною опорою освітлення.

Своїми діями водій ОСОБА_9 порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3.б) 2.9.а), 12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 2.9. «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебування під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;

п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.»;

п.12.9. «Водієві забороняється:

б) «перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил».

Відповідно до висновку авто технічної експертизи №СЕ-19/104-21/36291-ІТ від 22.11.2021 року дії водія мотоцикла SPARK SP110C, без реєстраційного номеру, ОСОБА_9 не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з даною пригодою.

В результаті вказаної ДТП, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №718 від 03.12.2021 року ОСОБА_12 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку І ступеня, забію лобової частки мозку, субарахноїдального крововиливу, закритого перелому потиличної кістки, закритого перелому правої променевої кістки у нижній третині відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно п.2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів або їх частин, або від ударів об такі предмети, можливо в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи вищевикладене, дії ОСОБА_9 , кваліфікуються за ч. 2 ст. 286-1 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви їх оцінки

Відповідно до статті 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. За вимогами статті 95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Допитаний підчас судовогорозгляду обвинувачений ОСОБА_9 вину упред`явленому обвинуваченнівизнав.Надав показання,згідно якихвосени 2021року,більш точнийчас непамя"ятає, буввдома,тверезий,до цьогоне спавдві доби.Зателефонувала йогожінка ОСОБА_13 та попросилазабрати їївід знайомих.Він поїхавдо неїна новомумотоциклі Спарк.У знайомихвдома випив3рюмки горілкипо 50грам.Додому зібралисьїхати десьо 16:00год.За кермомотоциклу сіввін самта одягнувшолом,позаду сіла ОСОБА_13 . Вонашолом неодягнула.Видимість та погода були нормальні, на шляху додому на дорозі було перехрестя з рельсами. Він втратив свідомість і в`їхав у стовп. Постраждали разом з жінкою. Зазначив, що шкодує та щиро каїться.

Потерпіла ОСОБА_12 надала суду показання щодо події ДТП та обставин справи зазначивши, що живе з ОСОБА_9 у цивільному шлюбі більше 22 років. Новий мотоцикл у нього вже як рік, до цього були інші, на яких він потрапляв в ДТП, чи був він тоді в стані алкогольного сп`яніння сказати не може. 30 жовтня 2021 року їх запросили знайомі ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у гості. Зранку ОСОБА_15 був тверезий, почував себе добре, у знайомих вдома всі пили горілку. Вона з ОСОБА_14 залишилися на кухні, а ОСОБА_15 та ОСОБА_15 пішли в іншу кімнату, чи випивали вони там не знає. Близько 11 години дня ОСОБА_9 сказав їй, що треба їхати додому. Вона просила його поїхати на автобусі, але ОСОБА_15 сказав, що він її привіз, він і відвезе. ОСОБА_9 був у шоломі, вона без шолома. Проїхали близько 5 кілометрів, переїхали залізничний переїзд, доїхали до Т-подібного перехрестя, вона подивилася праворуч там нікого не було, подивилася наліво, побачила стовп і зрозуміла, що вони зараз зіткнуться з ним, пригнути з мотоцикла не встигла, пришла до тями вже в лікарні.

На виконання вимог статті 349 КПК України з`ясовано думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження. Докази зі сторони обвинувачення досліджувалися в першу чергу, сторона захисту, у тому числі й обвинувачений, не заявляла клопотань про виклик у судове засідання свідків захисту. Сторона захисту та обвинувачений не заперечували проти такого порядку дослідження доказів.

Статтею 22 КПК встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, враховуючи, що відповідно до вимог кримінального процесуального закону, тягар доведення обґрунтованості обвинувачення та, відповідно, надання доказів винуватості покладено на сторону обвинувачення, суд з власної ініціативи не може вживати активних дій для забезпечення явки свідків, які були допитані на стадії досудового розслідування, оскільки це суперечитиме засаді об`єктивності і неупередженості суду, відображеної, зокрема, у частині 6 статті 22 КПК.

Клопотань про допит свідків від сторони обвинувачення, а так само і захисту не надходило.

Окрім безпосередньо отриманих під час судового розгляду показань потерпілої, обвинуваченого, вина ОСОБА_9 у вчиненні злочину за частиною 2 статті 286-1 КК України підтверджується дослідженими, з урахуванням позицій учасників судового провадження, письмовими доказами та судовими експертизами.

Згідно з висновком судово-токсилогічної експертизи №8132 від 10.11.2021 року, на вирішення судової експертизи поставлене питання: «Чи наявний в наданій на дослідження крові ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 алкоголь, якщо так, то в якій кількості?»

Відповідь: «при судово-токсилогічному досліджені, газо-хроматографічним методом, в доставленому зразку крові від громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено етиловий спирт у кількості 3,06%, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння». (Том 1, а.с.56-61)

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №718 від 03.12.2021 року, на вирішення судової експертизи поставлене питання: «Які тілесні ушкодження маються у ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який їх характер, механізм виникнення, локалізація і давність спричинення? Яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень спричинених у ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 ?»

Відповідь: «Виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку І ступеня, забію лобової частки мозку, субарахноїдального крововиливу, закритого перелому потиличної кістки, закритого перелому правої променевої кістки у нижній третині відносять до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів або їх частин, або від ударів об такі предмети, можливо в умовах дорожньо-транспортної пригоди» (Том 1, а.с.68-70).

За висновком судової авто технічної експертизи №СЕ-19/104-21/36291-ІТ від 22.11.2021 року на вирішення судової експертизи поставлені наступні питання:

1. «Як в даній дорожній обстановці повинен був діяти водій мотоцикла «SPARK» ОСОБА_9 .?»

Відповідь: в даній дорожній обстановці, при заданих обставинах пригоди та вихідних даних, ОСОБА_9 , керуючи мотоциклом «SPARK», з технічної точки зору повинен був діяти відповідно до вимог п.12., 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України», в яких сказано:

п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.»;

п.12.9. «Водієві забороняється:

б) «перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил».

2. «Чи мав технічну можливість запобігти ДТП водій ОСОБА_9 .?»

Відповідь: з урахуванням того, що мотоцикл SPARK знаходиться в технічно-справному стані, а пригода сталася в умовах необмеженої видимості та оглядовості, ОСОБА_9 мав технічну можливість не допустити даної пригоди, шляхом дій відповідно до вимог п.12. Правил дорожнього руху».

3. «Чи відповідали дії водія ОСОБА_9 вимогам Правил дорожнього руху, якщо не відповідали, то чи перебувають вони в причинному зв`язку з ДТП?»

Відповідь: в даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, дії ОСОБА_9 не відповідали вимогам п.12. Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв`язку з даною пригодою». (Т1, а.с.81-82).

За висновком експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/104-22/711-ІТ від 19.01.2022 року, надані наступні відповіді:

1. На момент експертного огляду робоча гальмівна система мотоцикла SPARK SP110C, без реєстраційного номеру, знаходиться в працездатному стані. На момент експертного огляду рульове керування мотоцикла SPARK SP110C, без реєстраційного номеру, знаходиться в непрацездатному стані.

2. Рульове керування мотоцикла SPARK SP110C, без реєстраційного номеру, знаходиться в непрацездатному стані, через вигин лівого та правого пера передньої вилки та руйнація кріплення переднього колеса до правого пера передньої вилки.

3. Пошкодження, які призвели до непрацездатності рульового керування сталося під час ДТП через аварійне навантаження на даний вузол під час зіткнення з бетонною опорою.

4. Водій не міг виявити вказану вище непрацездатність в ході огляду, до початку або під час руху з причин вказаних в дослідницькій частині. (Том 1, а.с.89-95).

Під час дослідження сукупності письмових доказів встановлено, що усі слідчі дії в цьому кримінальному провадженні проведені уповноваженими особами, у порядку встановленому кримінально-процесуальним законом, із дотриманням належної процедури, протоколи слідчих дій відповідають положенням статей 104-106 КПК; експерти залучені з урахуванням статтям 242, 243, 332 КПК за наявності достатніх підстав для проведення експертиз, а висновки експертів належним чином вмотивовані, не є суперечливими, узгоджуються з письмовими доказами та показами потерпілої та свідків.

Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Згідно з частиною першою статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів слід керуватися критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

Згідно з статтею 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до статті 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду докази, суд вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність - достатніми та взаємопов`язаними для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/104-21/36291-ІТ від 22.11.2021 року встановлено, що при даних обставинах пригоди, в даній дорожній обстановці, з технічної точки, водій ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.1, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху..

З урахуванням того, що мотоцикл «SPARK» знаходиться в технічно-справному стані, а пригода сталася в умовах необмеженої видимості та оглядовості, в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_9 мав технічну можливість не допустити даної пригоди.

За висновком судово-токсилогічної експертизи №8132 від 10.11.2021 року, при судово-токсилогічному досліджені, газо-хроматографічним методом, в доставленому зразку крові від громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено етиловий спирт у кількості 3,06%, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння.

Вказані висновки не є умовними, являються категоричними, здійснені з урахуванням встановлених під час судового розгляду обставин.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.1990 року (зі змінами, внесеними згідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1993 р., № 12 від 03.12.1997 р. та № 6 від 30.12.2008 р.), в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст.324 КПК України.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Судом встановлено, що суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_9 . Саме ОСОБА_9 , який керуючи технічно справним мотоциклом у стані сильного алкогольного сп`яніння, не відреагував на зміну дорожньої обстановки, втратив контроль над керуванням мотоциклом SPARK, допустив зіткнення з бетонною опорою освітлення, в результаті чого потерпілій ОСОБА_12 було спричиненотяжкі тілесніушкодження, що підтверджується показами самого обвинуваченого.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за частиною 1 статті 135, частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України за вище встановлених обставин.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп`яніння злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, який полягає у безпосередньому порушенні правил безпеки дорожнього руху особами, які керують транспортними засобами в стані сп`яніння. Кримінальна відповідальність передбачена у статті 286-1 Кримінального кодексу України.

Об`єктом злочину, передбаченого статтею 286-1 Кримінального кодексу України, є суспільні відносини у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також життя і здоров`я особи, що постраждала внаслідок порушення правил.

Об`єктивна сторона злочину полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами у стані сп`яніння.

Суб`єкт злочину особа, яка досягла 16-річного віку та керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винної особи до наслідків та виражається умислом.

Враховуючи зібранів справідокази тавстановлені фактичніобставини,суд приходитьдо висновокпро доведеністьвинуватості обвинуваченого ОСОБА_9 такваліфікує йогодії за частиною 2 статті 286-1 КК України, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Мотиви призначення відповідного покарання.

Згідно зі статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вказані норми наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіхконкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання неможе вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися зурахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Згідно частини 5 статті 12 КК України вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення за частиною 2 статті 286-1 КК України є тяжким злочином.

При призначенні покарання за ст. 286-1 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд виходить з вимог статті 50 КК України, та враховує, що покарання є заходом примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до статті 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.

За пунктом 4 частини 1 статті 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд визнає щире каяття, оскільки останній визнав свою вину, дав правдиві показання, щиро жалкує про вчинене.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , судом не встановлено.

Обставин, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження не встановлено.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, оскільки категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Визначаючи ступінь тяжкості злочину необхідно виходити з особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення, а саме: форми вини, мотивів, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків). Отже, ступінь тяжкості злочину визначається характером того діяння, яке було вчинено у конкретному випадку.

Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, покарання, призначене особі, за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.286-1 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, неодружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується посередньо, шкода завдана кримінальним правопорушенням не відшкодована, потерпілою не подано цивільний позов в рамках кримінального провадження, потерпіла покладається на розсуд суду при постановлені вироку.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом встановлено, що суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_9 . Саме ОСОБА_9 , який керуючи транспортним засобом у стані сильного алкогольного сп`яніння, не відреагував на зміну дорожньої обстановки, втратив контроль над керуванням мотоциклом SPARK, допустив зіткнення з бетонною опорою освітлення, в результаті чого потерпілій ОСОБА_12 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження.

За встановлених обставин, суд не вбачає підстав для призначення покарання з урахуванням статті 75 КК України.

Суд зазначає, у справах щодо порушення правил дорожнього руху, зокрема і в стані алкогольного сп"яніння, думка потерпілої щодо виду та розміру покарання, враховується судом, але не є вирішальною. При визначені строку покарання, суд враховує невідворотність наслідків вчиненого злочину,оцінку скоєного обвинуваченим визнання вини та наслідків вчиненого під час судового розгляду.

Також судвраховує характерта конкретніобставини вчиненого,що свідчатьпро підвищенийступінь їхсуспільної небезпечностіта такепсихічне ставленняобвинуваченого довчиненого намомент вчиненнязлочину,яке виразилосьу тому,що він,нехтуючи нелише правиламидорожнього руху,а йжиттям людини-жінки,з якоюперебував ублизьких відносинах(спільнепроживання,побут,тощо),не лишесів закермо мотоциклуу стані сильного алкогольного сп`яніння (3,06%), та дозволів пасажиру перебування без шолому.

Суд, виходячи із положень статті 65 КК України, принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, тяжкість злочину, негативні наслідки, що настали тілесні ушкодження потерпілого, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину і вважає, що виправлення ОСОБА_9 не можливо без ізоляції від суспільства, тобто обвинуваченому має бути призначене покарання лише у виді позбавленням волі.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Покарання у виді позбавлення воліперебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України не вбачається.

Крім того, санкція частини 2 статті 286-1 КК України передбачає застосування додаткового покарання, а саме позбавлення права керування.

Відповідно до частини 1 статті 55 КК позбавлення права керувати транспортними засобами як додаткове покарання призначається на строк до десяти років.

Об`єднана палата ВС ККС у постанові від 04.09.2023р. у справі № 702/301/20 зазначила, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей 286, 286-1 КК, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, передбаченій ч. 2 ст. 50 КК. У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети покарання щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 під часрозгляду кримінальногопровадженнябув засудженийза вирокомПокровського (Орджонікідзевського)міського судуДніпропетровської областівід 13січня 2025року зач.1ст.162КК України,покарання увиді штрафув розмірі850грн. Штраф не сплачено.

Суд не вбачає підстав для застосування положень частини 4 статті 70 КК України, оскільки за змістом частини 3 статті 70 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням експертиз відповідно до статті 124 КПК слід стягнути з обвинуваченого.

Витрати на проведення судової авто технічної експертизи №СЕ-19/104-21/36291-ІТ від 22.11.2021 року складають 1 372,96 грн. (Т1, а.с.80).

Витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/104-22/711-ІТ від 19.01.2022 року складають 1 372,96 грн. (Т1, а.с.85).

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Згідно з постанови про визнання та доручення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 30 жовтня 2021 року, мотоцикл марки «SPARK» чорного кольору, без д.н.з., номер рами НОМЕР_1 , яким в момент ДТП керував ОСОБА_9 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та постановлено зберігати на подвір`ї ВП №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області (Том 1, а.с.29).

Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2021 року накладено арешт на мотоцикл марки «SPARK» чорного кольору, без д.н.з., номер рами НОМЕР_1 , яким в момент ДТП керував ОСОБА_9 (Том 1, а.с.31).

Захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна, застосований ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2021 року накладено арешт на мотоцикл марки «SPARK» чорного кольору, без д.н.з., номер рами НОМЕР_1 , яким в момент ДТП керував ОСОБА_9 скасувати після набрання вироку законної сили.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання (Том 1, а.с.112). Враховуючи правову природу запобіжного заходу "особисте зобов"язання", яке полягає у покладанні на особу обов"язків, визначених у статті 194 КПК України на певний строк( два місяці), станом на момент постановлення вироку запобіжний захід втратив чинність.

Від прокурора не надходило клопотань про застосування запобіжного заходу до набрання вироку законної сили.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.12, ч.3 ст. 349, ч.2 ст.373, ст.374, ст. 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, частиною 2статті 286-1Кримінального кодексуУкраїни призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п"ять) років.

Початок строку відбуття покарання відраховувати з моменту затримання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,на виконання вироку.

До набрання вироку законної сили запобіжний захід не застосовувати.

На підставі частини 3 статті 70 КК України вирок Покровського (Орджонікідзевського) міського суду Дніпропетровської області від 13 січня 2025 року, яким ОСОБА_9 засуджений за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривен - виконувати самостійно.

Захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна, застосований ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2021 року, на мотоцикл марки «SPARK» чорного кольору, без д.н.з., номер рами НОМЕР_1 , яким в момент ДТП керував ОСОБА_9 скасувати після набрання вироку законної сили.

Речові докази: мотоцикл марки «SPARK» чорного кольору, без д.н.з., номер рами НОМЕР_1 , який зберігається на подвір`ї ВП №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області після набрання вироком законної сили повернути власнику.

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави в особі Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (код бюджетної класифікації 24060300) процесуальні витрати за проведення експертиз:

- 1372,96 гривень (одна тисяча триста сімдесят дві гривні дев`яносто шість копійок) за проведену судову автотехнічну експертизу №СЕ-19/104-21/36291-ІТ від 22.11.2021 року.

- 1372,96 гривень (одна тисяча триста сімдесят дві гривні дев`яносто шість копійок) за проведену судову експертизу технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/104-22/711-ІТ від 19.01.2022 року.

Матеріали кримінального провадження №12021041360000279 від 30.10.2021 року, залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі за № 184/446/22, провадження № 1-кп/210/127/25.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції (у разі перебування під вартою).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя: ОСОБА_1