Постанова № 129186094, 29.07.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/14615/25

Провадження по справі № 3/522/5078/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2025 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Урум Т.В., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, головного бухгалтера ТОВ «Грано Солюшн», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

За результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грано Солюшн» (код ЄДРПОУ 45069565) встановлено, що директор ТОВ «Грано Солюшн» - ОСОБА_1 порушила ведення податкового обліку, а саме п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами), в результаті чого у ТОВ «Грано Солюшн» (код ЄДРПОУ 31893770) відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника банку за квітнень 2025 (відображеного у рядку 20.2.1 Декларації з ПДВ за квітень 2025) у сумі 32616 гривень,чим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: дії, передбаченічастиною першоюцієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення .

Викладене підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення № 36/15-32-07-04-13 від 24.06.2025 матеріалами адміністративної справи, а саме: копією акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від № 31749/15-32-07-04-09 від 24.06.2025 та іншими матеріалами адміністративної справи.

Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , яка в судові засідання не з`явилась, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справу не подавала.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату та час розгляду справи в суді, не з`явилась, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якогов силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними равами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

За таких обставин, у зв`язку із відсутністю підтверджуючих доказів про поважність неявки до суду, та враховуючи положення статті 268 КУпАП, які не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення № 36/15-32-07-04-13 від 24.06.2025 матеріалами адміністративної справи, а саме:

-копією акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 31749/15-32-07-04-09 від 24.06.2025;

-копією наказу № 16/к від 09.09.2023.

Статтею 163-1 ч. 1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, кваліфікуються за частиною другою статті 163-1 КУпАП.

Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУПАП, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, та зібрані в порядку, встановленому законом і не викликають у суду сумнівів.

Таким чином, оцінивши всі докази по справі, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, оскільки вона будучи посадовою особою вчинила повторно протягом року порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що повністю доведено в суді.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст. 33 Кодексу про адміністративні правопорушення України суд враховує характер вчиненого правопорушення та його суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь її вини та ставлення до вчиненого.

З урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.

Відповідно до частини першоїстатті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2025 складає 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 24, 38, 163-1, КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 гривень на користь держави.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за редакцією від 01.01.2025 року, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень на користь держави.

У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ