Рішення № 129184196, 30.07.2025, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/7530/24

Провадження № 2/489/417/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2025 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Костюченко Г.С.,

із секретарем судових засідань Савкової К.А.

без участі сторін,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Берестового Євгена Вікторовича до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Українська біржа нерухомості про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка,через свогопредставника,звернулася досуду зпозовом провизнання дійснимдоговору купівлі-продажу нерухомого майна № 278 від 20.10.2000, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1 , укладеного на Українській біржі нерухомості, зареєстрованого в ММБТІ 21.10.2000 за реєстровим № 16618, між ОСОБА_2 , з одного боку, та ОСОБА_1 , з іншого боку. На теперішній час позивач не має можливості розпорядитись своїми правами як власник майна, оскільки даний договір не було посвідчений нотаріально.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.10.2024, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Представник позивача та позивачка у судове засідання не з`явилась, надіслали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

20.10.2000 року на Українській біржі нерухомості укладено договір купівлі-продажу за № 278, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1 .

Договір купівлі-продажу нерухомого майна, що посвідчений Українською біржею нерухомості у відповідності до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» було зареєстровано в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 278 від 20.10.2000 (у день укладення договору) а також було зареєстровано 21.10.2000 року у ММБТІ за реєстровим №16618, що відображено в реєстровій книзі №92.

Договір купівлі-продажу вказаної квартири підписаний сторонами власноручно. До теперішнього часу ніхто із сторін ніяких вимог, щодо порушення їх прав, не заявили, ніякого спору, з цих питань, у сторін не виникло.

На час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на даний час визнання такого договору дійсним можливе лише в судовому порядку.

Позивач вказує, що після укладання договору сторонами були виконані умови договору.

Відповідно до довідки з комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 22.07.2025 за вих. № 19334/40.02/40/020/25, станом на 28.12.2012, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за: ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2000 р., зареєстрованим ТБ «Українська біржа нерухомості» за №278, зареєстрованого в ММБТІ 21.11.2000 р. за №16618.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Після укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами, покупцем було зареєстровано право власності в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, який на час виникнення спірних правовідносин мав повноваження реєстраційного органу.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли липні 1996 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Позивач, на теперішній час, не має можливості реалізувати свої права, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна не було посвідчено нотаріально.

Беручи до уваги те, що позивач не має можливості усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, позов про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним підлягає задоволенню.

Вимог щодо розподілу судових витрат позивачем не заявлялось, а тому витрати пов`язані з судовим розглядом цивільної справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Берестового Євгена Вікторовича до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Українська біржа нерухомості про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним задовольнити.

Визнати дійсним договір № 278 від 20.10.2000, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1 , укладеного на Українській біржі нерухомості, зареєстрованого в ММБТІ 21.10.2000 за реєстровим № 16618, між ОСОБА_2 , з одного боку, та ОСОБА_1 , з іншого боку.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Українська біржа нерухомості, ЄДРПОУ 30681179, м.Миколаїв, вул..Васляєва, 1.

Суддя Г.С. Костюченко

Повний текст судового рішення складено «30» липня 2025 року.