Постанова № 129183334, 29.07.2025, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/1646/25

Провадження №: 3/148/737/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2025 року суддя Тульчинськогорайонного судуВінницької областіКовганич С.В. розглянув матеріали, які надійшли з Тульчинського РВП ГУ НП у Вінницькій області про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , притягується до адміністративної відповідальності за порушення ст.126 ч.5 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

21.06.2025о 00:00 год. ОСОБА_1 в м. Тульчині по вул. Незалежності керував мопедом «Ямаха",б/н без відповідної категорії на право керування транспортними засобами.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розляду справи, проте на електронну адресу суду надав клопотання у якому просив перенести судове засідання на інший день через особисті та сімейні обставини.

З приводу зазначеного клопотання суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 був обізнаний про наявність у провадженні суду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, що підтверджено рекомендованим повідомленням про отримання особисто ОСОБА_1 судової повістки про виклик його до суду на 17.07.2025 о 08:30 год. (а.с.13). Однак, на вказану дату та час ОСОБА_1 не прибув, на електронну адресу суду надав клопотання у якому просив перенести судове засідання на інший день у зв`язку з важливими особистими та сімейними обставинами, які не дозволяють йому бути присутнім в зазначений час у судовому засіданні, розгляд справи відкладено на 29.07.2025 о 08:30 год.

23.07.2025 ОСОБА_1 подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ст. 126 ч.5 КУпАП та ознайомившись з матеріалами справи йому було надано фото копії матеріалів, а також надано копію відеофіксації даного правопорушення.

29.07.2025 у судове засідання ОСОБА_1 знову ж таки не з`явився, на електронну адресу суду надав клопотання у якому просив перенести судове засідання на інший день у зв`язку з особистими та сімейними обставинами, які не дозволяють йому бути присутнім в зазначений час у судовому засіданні.

Отже, суд сприяв ОСОБА_1 у реалізації його законних прав, зокрема на ознайомлення із матеріалами справи, відкладення розгляду у справі.

Однак, враховуючи вищевстановлені обставини та зважаючи на строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання, яке призначено на 29.07.2025 о 08:30 год. через сімейні обставини, є безпідставним та поданим до суду з метою затягуванням строків розгляду справи. Так, в обгрунтування вимоги про відкладення розгляду у справі на інший день через сімейні обставини ОСОБА_1 не навів жодних поважних причин та мотивів неможливості прибуття в судове засідання. Формулювання вимоги про відкладення розгляду у справі «через сімейні обставини» суд вважає формальним, оскільки така причина не підтверджена належними доказами.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Отже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.

Статтею 268 КУпАП, окрім іншого, передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, враховуючи, що протокол відносно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності складено у її присутності, тобто з моменту його складення вона знала про наявність справи, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не прибула в судове засідання, клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин від неї не надходило, при розгляді справ за ст.126 ч.5 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов`язковою, а тому, суд вважає за необхідне справу розглянути у її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с.2), копія постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ст.ст. 121 ч.6, 126 ч.1, 126 ч.2, 130 ч.2 КУпАП (а.с.3,5-9) суд встановив, що своїми діями порушник вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.126 ч. 5 КУпАП України.

Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено. В свою чергу, останній не скористався своїм правом надати письмові пояснення (спростування, докази) щодо протоколу.

Положеннями пункту 2.1 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

За повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами передбачена адміністративна відповідальність за ст. 126 ч.5 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Постанова судді згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддя вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, та винуватість у ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у судді немає.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні дані, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 126 ч.5 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст.17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Судом не встановлені обставини, визначені статтями 34-35 КУпАП, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Згідност. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, в судовому засіданні доведено, що правопорушник ОСОБА_1 винен у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 126 ч.5 КУпАП, тому з врахуванням вимог ст. 33 цього ж Кодексу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, приходжу до висновку про необхідність призначення стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на 5 років та без оплатноговилучення транспортногозасобу. Даний вид адміністративного стягнення згідно ст. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яке досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобіганню вчинення нових правопорушень правопорушником.

Відповідно дост. 4 ч. 5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 605,60 грн. судового збору в прибуток держави.

Напідставі викладеного,керуючись ст.ст.23,33,126,283,287,289КпАП України,суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 визнати виннимв скоєнніадміністративного правопорушення,передбаченого ст.126ч.5КУпАП тазастосувати донього адміністративнестягнення увигляді штрафув сумі40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленнямправа керуваннятранспортним засобомна 5років, без оплатного вилучення транспортного засобу (Код отримувача 37979858, Рахунок UA418999980313080149000002001, Отримувач ГУК у Вінницькій обл./Він. обл./21081300, Банк отримувача Казначейство України (ел.адм..подат.)

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Кодкласифікації доходів бюджету:22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.307,308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна. Відповідно до вимог ст. 308 ч.2 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя: