Постанова № 129178819, 29.07.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/18814/24

Провадження № 2-а/369/118/25

РІШЕННЯ

Іменем України

29.07.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:головуючогосудді: Янченко А.В., при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Києві в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області справу № 369/18814/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: начальник Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василенко Марина Борисівна про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: начальник Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василенко Марина Борисівна про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому позивач просив суд скасувати постанову № 1909 від 13.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд 6; код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати, які складаються з судового збору, який був сплачений останнім у сумі 1211,20 грн, за подання позовної заяви та 908,40 грн за подання заяви про забезпечення позову та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн.

Позов обґрунтованийтим,що 13.09.2024 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову № 1909 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу сумою у 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Позивач вважає, що постанова підлягає скасуванню за таких підстав, оскільки як вбачається зі змісту постанови, 13.09.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП нібито за порушення вимог частини першої та третьої ст. 22 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», а саме «відмовився отримати направлення ІНФОРМАЦІЯ_4 на проходження медичного огляду.

В постанові відповідачем не вказано обґрунтованих доказів вчинення адміністративного правопорушення, а також, що позивач є належним суб`єктом притягнення до адміністративної відповідальності, що справа розглянута відповідно до територіальної юрисдикції, доказів про наявність відомостей про належне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, а також дотримання інших вимог КУпАП щодо розгляду справи. Також позивач зазначає, що відповідач під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не надав позивачу копію даного протоколу на його прохання, що порушує його право на ознайомлення із матеріалами справи.

Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем не надано доказів, що саме ним, як начальником ТЦК СП (або РТЦК СП) було розглянуто справу, а не лише формально підписано постанову, а справу було розглянуто та складено постанову іншою посадовою особою, яка не має права розглядати справи за ст. 210-210-1 КУпАП.

Відповідачем не надано доказів, що було дотримано вимоги ст. 33, ст. 278, ст. 279 та ст. 280 КУпАП, а саме, що в процесі підготовки до розгляду справи встановлювалась наявність компетенції щодо розгляду даної справи, встановлювалась правильність складеного протоколу (за наявності) та інших матеріалів справи, встановлювалась наявність підтверджувальних документів про належне сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, встановлювалась необхідність витребування необхідних додаткових матеріалів, та чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (за наявності). Відповідачем не надано доказів, що під час розгляду справи дійсно досліджувались докази, які можуть підвереджувати або спростовувати адміністративне правопорушення, а при накладанні стягнення були виконані вимоги ст. 33 КУпАП.

Відповідачем не надано доказів, коли саме і яким чином було виявлено адміністративне правопорушення, що стало наслідком винесення відносно позивача постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Відомості, коли саме і як саме було виявлено правопорушення є необхідними для дотримання вимог ст. 38 та ст. 277 КУпАП.

Також вагомою підставою для скасування постанови є те, що відповідач в постанові № 1909 від 13.09.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності не вказав конкретно на підставі якого протоколу було ухвалено постанову. В постанові міститься таке положення на обґрунтування ухвалення постанови: «за порушення вимог частини першої та третьої ст. 22 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», а саме «відмовився отримати направлення ІНФОРМАЦІЯ_4 на проходження медичного огляду».

Додатковим аргументом, який підтверджує незаконність дій відповідача, є те, що позивач не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за відмову проходити медичний огляд. Це обґрунтовується тим, що позивач не є військовозобов`язаним за нормами Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Його релігійні переконання та відповідне звернення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) до боярського та фастівського ТЦК та СП підтверджують належність позивача до категорії осіб, яким надано право на проходження альтернативної (невійськової) служби, що регулюється Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу".

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.12.2024 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 копію протоколу про адміністративне правопорушення від 05.09.2024 року, на підставі якого було ухвалено постанову № 1909 від 13.09.2024 року.

Ухвалою суду від 27.12.2024 року зупинено дію виконавчого провадження № 76444361, відкритого на підставі постанови № 1909 від 13.09.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заборонено органам виконавчої служби вчиняти дії, що стосуються арешту банківських рахунків та майна позивача до набрання рішення суду законної сили у даній справі.

Ухвалою суду від 24.03.2025 року залучено у якості співвідповідача - Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 11.06.2025 року замінено при розгляді адміністративної справи № 369/18814/24 за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , третя особа: начальник Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василенко Марина Борисівна про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, неналежного відповідача - Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на належного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

До суду від відповідача відзив на позов та копія протоколу про адміністративне правопорушення від 05.09.2024 року, на підставі якого було ухвалено постанову № 1909 від 13.09.2024 року не надійшла.

У судове засідання 29.07.2025 року учасник справи не з`явилися.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази надані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що 13.09.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ПІП було винесено постанову № 1909 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу сумою у 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Позивач вважає, що постанова підлягає скасуванню за таких підстав, оскільки як вбачається зі змісту постанови, 13.09.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП нібито за порушення вимог частини першої та третьої ст. 22 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», а саме «відмовився отримати направлення ІНФОРМАЦІЯ_4 на проходження медичного огляду».

В постанові відповідачем не вказано обґрунтованих доказів вчинення адміністративного правопорушення, а також, що позивач є належним суб`єктом притягнення до адміністративної відповідальності, що справа розглянута відповідно до територіальної юрисдикції, доказів про наявність відомостей про належне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, а також дотримання інших вимог КУпАП щодо розгляду справи. Також позивач зазначає, що відповідач під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не надав позивачу копію даного протоколу на його прохання, що порушує його право на ознайомлення із матеріалами справи.

Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем не надано доказів, що саме ним, як начальником ТЦК СП (або РТЦК СП) було розглянуто справу, а не лише формально підписано постанову, а справу було розглянуто та складено постанову іншою посадовою особою, яка не має права розглядати справи за ст. 210-210-1 КУпАП.

Відповідачем не надано доказів, що було дотримано вимоги ст. 33, ст. 278, ст. 279 та ст. 280 КУпАП, а саме, що в процесі підготовки до розгляду справи встановлювалась наявність компетенції щодо розгляду даної справи, встановлювалась правильність складеного протоколу (за наявності) та інших матеріалів справи, встановлювалась наявність підтверджувальних документів про належне сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, встановлювалась необхідність витребування необхідних додаткових матеріалів, та чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (за наявності). Відповідачем не надано доказів, що під час розгляду справи дійсно досліджувались докази, які можуть підвереджувати або спростовувати адміністративне правопорушення, а при накладанні стягнення були виконані вимоги ст. 33 КУпАП.

Відповідачем не надано доказів, коли саме і яким чином було виявлено адміністративне правопорушення, що стало наслідком винесення відносно позивача постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Відомості, коли саме і як саме було виявлено правопорушення є необхідними для дотримання вимог ст. 38 та ст. 277 КУпАП.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підтвердних документів про отримання особою виклику.

Як повідомив позивач, протокол було складено при ньому, але хто його складав йому було невідомо.

Також позивачу не вручили копію протоколу, тому він не має змоги ознайомитися із його змістом. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була розглянута за відсутності позивача, а відповідач не надав доказів про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду адміністративної справи.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що він незаконно був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права.

Відповідно до ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (статті 210, 210-1).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 278 КУпАП посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: - чи було вчинено адміністративне правопорушення, - чи винна дана особа в його вчиненні, - чи підлягає вона адміністративній відповідальності, - чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, - чи заподіяно майнову шкоду, - чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, - а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідачем не надано доказів, що саме ним, як начальником ТЦК СП (або РТЦК СП) було розглянуто справу, а не лише формально підписано постанову, а справу було розглянуто та складено постанову іншою посадовою особою, яка не має права розглядати справи за ст. 210-210-1 КУпАП.

Відповідачем не надано доказів, що було дотримано вимоги ст. 33, ст. 278, ст. 279 та ст. 280 КУпАП, а саме, що в процесі підготовки до розгляду справи встановлювалась наявність компетенції щодо розгляду даної справи, встановлювалась правильність складеного протоколу (за наявності) та інших матеріалів справи, встановлювалась наявність підтверджувальних документів про належне сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, встановлювалась необхідність витребування необхідних додаткових матеріалів, та чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (за наявності). Відповідачем не надано доказів, що під час розгляду справи дійсно досліджувались докази, які можуть підвереджувати або спростовувати адміністративне правопорушення, а при накладанні стягнення були виконані вимоги ст. 33 КУпАП.

Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Відповідачем не надано доказів, коли саме і яким чином було виявлено адміністративне правопорушення, що стало наслідком винесення відносно Позивача постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Відомості, коли саме і як саме було виявлено правопорушення є необхідними для дотримання вимог ст. 38 та ст. 277 КУпАП.

Крім того, відповідач в постанові № 1909 від 13.09.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності не вказав конкретно на підставі якого протоколу було ухвалено постанову. В постанові міститься таке положення на обґрунтування ухвалення постанови: «за порушення вимог частини першої та третьої ст. 22 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», а саме «відмовився отримати направлення РТЦК та СП на проходження медичного огляду».

Згідно зі статтею 210 КУпАП Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами статті 254 Кодексу України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 6 - 10 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в зв`язку з чим судом не встановлена наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, у зв`язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про необхідність стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову до суду, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1211,20 грн. судового збору за подання позовної заяви та 908,40 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Враховуючи те, що доказів понесення судових витрат на оплату послуг на професійну правничу допомогу не надано позивачем, судом не вирішувалося питання про їх стягнення з відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 205, 241-246, 250, 255, 268, 271, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: начальник Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василенко Марина Борисівна про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Скасувати постанову № 1909 від 13.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять гривень) 20 коп. та 908 (дев`ятсот вісім гривень) 40 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено: 30.07.2025 року.

Суддя А.В. Янченко