Рішення № 129177370, 30.07.2025, Зміївський районний суд Харківської області

621/1727/25

2/621/1010/25

РІШЕННЯ

іменем України

30 липня 2025 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Литвин А. Є.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС",

представник позивача - Тараненко А. І., Поляков О. В.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

03.06.2025 ТОВ "ФК "ЕЙС" через систему "Електронний суд" подало до суду позовну заяву до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 00-9667783 від 11.03.2024 у розмірі 21 117 грн 85 коп., судові витрати у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.03.2024 між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-9667783 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Первісного Кредитора та ознайомилася з актуальною редакцією Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "Макс Кредит" (Додаток № 4 ). Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявила про бажання отримання коштів, зареєструвалася на сайті кредитодавця, пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту, тобто вказала свої персональні ідентифікаційні дані. Під час укладення кредитного договору первісним кредитором здійснено ідентифікацію та верифікацію відповідача згідно з вимогами, встановленими Постановою НБУ "Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу", що передбачено та погоджено умовами кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору, ОСОБА_1 зобов`язалася сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 650 грн 00 коп., порядок сплати якої визначено умовами кредитного договору. Отже, позичальнику перерахована сума в розмірі 6 500 грн 00 коп. На виконання умов кредитного договору, 11.03.2024 ТОВ "Макс Кредит" ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН" на платіжну картку № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця. ТОВ "Макс Кредит" виконало свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

21.10.2024 ТОВ "Макс Кредит" та позивач уклали договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9667783 від 11.03.2024.

Водночас, відповідач належним чином не виконала умови кредитного договору № 00-9667783 від 11.03.2024, та виникла заборгованість у розмірі 21 117 грн 85 коп., яка складається з: 7 150 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 13 967 грн 85 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13.06.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 02.07.2025.

27.06.2025 відповідач надіслала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування відзиву зазначила, що позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості у розмірі 21 117 грн 85 коп., а також належного розрахунку. Також, суду не надано первинних бухгалтерських документів.

Крім того, вважала, що укладений кредитний договір порушує її права як споживача, та підлягає визнанню недійсним в частині нарахування процентів, оскільки позивачем не надано доказів оформлення та укладення між сторонами, а також отримання нею Умов та Правил надання банківських послуг, Пам`ятки клієнта і Тарифів. Вважала, що основна сума заборгованості не може бути перевищувати нараховані відсотки.

Також, зазначила про завищений розмір витрат на правову допомогу.

02.07.2025 ухвалою суду витребувано від АТ КБ "Приватбанк" інформацію щодо банківської картки ОСОБА_1 , щодо зарахування останній грошових коштів, а також належність їй номеру мобільного телефону, та відкладено судовий розгляд на 30.07.2025.

03.07.2025 представник позивача Тараненко А. І. надіслав відповідь на відзив, де зазначив, що ТОВ "Платежі онлайн" було перераховано грошові кошти відповідно до умов кредитного договору. Нарахування відсотків здійснено обґрунтовано та не суперечить умовам договору, з яким відповідач ознайомилася до його укладення, та підписала одноразовим ідентифікатором.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу зазначив, що надання цих послуг підтверджено актом прийому-передачі наданих послуг від 01.05.2025, де було надано такі послуги: 1. Складання позовної заяви - 2 години (5 000 грн 00 коп.); 2. Вивчення матеріалів справи - 2 години (1 000 грн 00 коп.); 3. Підготовка адвокатського запиту - 1 година (500 грн 00 коп.). 4. Підготовка клопотання про витребування доказів - 1 година (500 грн 00 коп.).

21.07.2025 від АТ КБ "Приватбанк" надійшла витребувана інформація.

24.04.2025 представник позивача Поляков О. В. надіслав до суду додаткові пояснення, в яких наполягав на задоволенні позову, та зазначив, що позивачем належним чином підтверджений факт перерахування грошових коштів відповідачу. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем повністю відповідає умовам кредитного договору.

30.07.2025 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно.

Представник позивача Поляков О. В. у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у заяві від 25.06.2025 просила проводити розгляд справи за її відсутності, інших заяв до суду не надсилала.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними договору кредитної лінії № 00-9667783 від 11.03.2024, графіку платежів, Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту ТОВ "Макс Кредит", паспорту споживчого кредиту продукту, довідок про ідентифікацію, інформаційної довідки підтверджується, що 11.03.2024 між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 00-9667783, за умовами якого остання отримала 6 500 грн 00 коп., на строк 360 днів, до 06.03.2025; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка - 2,47 % від суми кредиту, орієнтовна вартість кредиту 64 948 грн 00 коп. Договір містить електронний підпис ОСОБА_1 в якості позичальника (а. с. 10-23).

Право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за кредитним договором № 00-9667783 від 11.03.2024 підтверджується договором факторингу № 21102024-МК/Ейс від 21.10.2024, укладеного з ТОВ "Макс Кредит" та актом приймання-передачі від 21.10.2024 до нього (а. с. 30-36).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 00-9667783 від 11.03.2024, виписки з особового рахунку за кредитним договором № 00-9667783 від 11.03.2024, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 21 117 грн 85 коп., яка складається з наступного: 7 150 грн 00 коп.- заборгованість по кредиту; 13 967 грн 00 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а. с. 28, 29).

Зазначений розрахунок заборгованості містять відомості про порядок, дату та суми нарахування.

На виконання ухвали суду від 02.07.2025 від АТ КБ "Приватбанк" надійшла інформація про те, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ). ОСОБА_1 у період з 11.03.2024 по 16.03.2024 було зараховано 6 500 грн 00 коп.

Номер телефону НОМЕР_4 був фінансовим номером за картковим рахунком № НОМЕР_2 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Додано довідку про рух коштів по картці від 04.03.2025 (а. с. 92-95).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).

За умовами договору кредитної лінії № 00-9667783 від 11.03.2024 сторони встановили строк кредитування до 06.03.2025.

На час закінчення строку кредитування (06.03.2025) розмір заборгованості за договором кредитної лінії № 00-9667783 від 11.03.2024 склав 64 948 грн 00 коп., із яких: 6 500 грн 00 коп. - сума основного боргу, 650 грн 00 коп. - комісія, 57 798 грн 00 коп. - нараховані відсотки.

Отже, нараховані позивачем відсотки у розмірі 13 967 грн 85 коп. не суперечать умовам договору кредитної лінії № 00-9667783 від 11.03.2024.

Крім того, позивачем у відзиві зазначалося про недійсність договору кредитної лінії № 00-9667783 від 11.03.2024, але будь-яких доказів суду не надано, у тому числі звернення до суду з позовною заяви про визнання кредитного договору недійсним.

АТ КБ "Приватбанк" надіслало до суду виписку по картці ОСОБА_1 , де підтверджено перерахування 6 500 грн 00 коп. на виконання кредитного договору.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням: 11.03.2024 між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 договору кредитної лінії № 00-9667783 та подальшим укладанням 21.10.2024 між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" договору факторингу № 21102024-МК/Ейс, у результаті чого ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 00-9667783 від 11.03.2024 на суму заборгованості 21 117 грн 85 коп., яка складається з: 7 150 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту з урахуванням комісії; 13 967 грн 85 коп. - заборгованість за відсотками.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано договір № 07/04/25-02 про надання правничої допомоги від 07.04.2025; додаткову угоду № 25 від 07.04.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 07.04.2025 (а. с. 41-47).

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп.

Також, документально підтверджені витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2422 грн 40 коп. (а. с. 7).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 211, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" 21 117 (двадцять одну тисячу сто сімнадцять) грн 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", місцезнаходження: Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Повне рішення складене 30.07.2025.

Головуючий: В. В. Овдієнко