Рішення № 129169728, 18.07.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5801/24

Провадження № 2-др/203/28/2025

ДОДАТКОВЕ ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Іваницької І.В.

за участю секретаря судового засідання Кочевської В.Г.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (головуючого судді Іваницької І.В.) перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу.

Рішенням Кіровськогорайонного судум.Дніпропетровська від22.04.2025позов задоволено;стягнуто з ОСОБА_1 накористь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» 3 % річних у сумі 141 743, 81 грн,інфляційні втрати в сумі 113 282,72 грн, судовий збір за розгляд позовної заяви в сумі 3 821,35 грн.

09.06.2025 представник позивача адвокат Маньковська А.В. звернулася до Центрального районного суду міста Дніпра з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17500,00 грн. До заяви, зокрема, додані копії договору про надання правової допомоги №10/1 від 12.02.2024, додаткова угода №31 від 04.10.2025, акт про підтвердження факту надання правової допомоги від 09.06.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11306/10.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 02.07.2025 прийнято зазначену заяву до розгляду, який призначений у судовому засіданні на 18.07.2025.

У судове засідання, призначене на 18.07.2025, відповідач не з`явилась, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, представник позивача просила справу розглядати без її участі.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування витрат з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 8 ст.141ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно дост.246ЦПК Україниякщо стороназ поважнихпричин неможе податидокази,що підтверджуютьрозмір понесенихнею судовихвитрат дозакінчення судовихдебатів усправі,суд зазаявою такоїсторони,поданою дозакінчення судовихдебатів усправі,може вирішитипитання просудові витратипісля ухваленнярішення посуті позовнихвимог. Длявирішення питанняпро судовівитрати судпризначає судовезасідання,яке проводитьсяне пізнішедвадцяти днівз дняухвалення рішенняпо сутіпозовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 2 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (ст. ст. 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача під час розгляду цивільної справи в суді представляв адвокат Міньковська А.В., яка діяла на підставі договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2024 року та виданого на підставі договору ордеру.

В акті приймання передачі наданих послуг від 09.06.2025 зазначений обсяг та найменування наданих послуг, а саме: ознайомлення з матеріалами справи 3000,00 грн, позовна заява 7000,00 грн, письмове пояснення (в тому числі клопотання про долучення доказів) 2500,00 грн, гонорар успіху за позитивне рішення 5000,00 грн.

Суд вважає підтвердженими витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 10000,00 грн (ознайомлення з матеріалами справи та позовна заява). Гонорар успіху в сумі 5000,00 грн визначений умовами додаткової угоди від 04.10.2025, тобто датою, яка ще не наступила, а звернення з клопотанням про долучення доказів у справі не є тією необхідною процесуальною дією, витрати за яку можуть бути покладені на відповідача, тому в цій частині вимоги заяви є необґрунтованими.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

З огляду на зазначене, положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2025 року у справі №240/32993/23 зазначено, що несплата гонорару на момент розгляду справи не є підставою для відмови у його компенсації, якщо з договору про надання правничої допомоги випливає зобов`язання клієнта здійснити оплату. Крім того, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено(пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Суд, з урахуванням наведеного вище та з урахуванням конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правничої допомоги, складності справи та виконаними адвокатом Міньковською А.В. послугами, часом, який об`єктивно міг бути витрачений нею на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, приходить до висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в заявленій сумі є завищеним. При цьому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн, що буде відповідати критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги у суді.

Такий висновок суду повністю узгоджується із правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 та від 11 січня 2023 року у справі № 479/475/21.

З огляду на викладене, керуючись принципом справедливості та верховенства права, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн. Визначений розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Керуючись ст. ст. 258, 259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживає: АДРЕСА_2 )накористьТовариства зобмеженою відповідальністю«Він Фінанс»(кодЄДРПОУ 38750239,зареєстроване заадресою:04112,м.Київ,вул.Авіаконструктора І.Сікорського,8) витратина професійнуправничу допомогув сумі2000,00грн (дві тисячі грн).

В іншій частині вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 25.07.2025.

Суддя І.В. Іваницька