Рішення № 129164951, 29.07.2025, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 357/5363/25

Провадження № 2/378/318/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Марущак Н. М.

за участю секретаря Замші В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агенство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 з посиланням на те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» було укладено 20 вересня 2024 року договір позики № 73453983, відповідно до якого позивач надав відповідачу позику в сумі 13500 грн. на строк 30 днів з фіксованою процентною ставною 0,250 % в день, яка діє протягом строку договору,процентною ставкою за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,7% в день, комісією за надання кредиту 15% від суми наданої позики, що становить 2025,00 грн., шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача, зазначений у договорі, а відповідач зобов`язався повернути кредит у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики та комісію за надання кредиту. Відповідачка зобов`язання за вказаним договором позики не виконує, у зв`язку з чим має заборгованість у сумі 23098,50 грн., з яких 13500 грн. за основною сумою боргу, 1012,50 грн. за несплаченими базовими процентами, 6561 грн. за несплаченими процентами на прострочену позику, 2025 грн. за комісією.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вищевказаним договором позики в сумі 23098,50 грн. понесені витрати на сплату судового збору та витрати на професійну правову допомогу в сумі 7100 грн.,

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2025 вказану справу передано за підсудністю до Ставищенського районного суду Київської області (а. с. 61).

До Ставищенського районного суду надійшла вказана справа від Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 09.06.2025 (а. с. 64).

Ухвалою Ставищенського районного суду від 10.06.2025 відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін (а. с. 67).

Представник позивача ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» в судове засідання не з`явився, про час та розгляд справи товариство повідомлене належним чином (а. с. 71, 73), в позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника товариства (а. с. 5 зв.).

Відповідачка в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 75). Відзив на позов до суду не подала.

Зважаючи на неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд,розглянувши данусправу,дослідивши поданіписьмові докази,вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

20.09.2024між Товариствомз обмеженоювідповідальністю «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір позики № 73453983, який підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора «37000» (а. с. 7 - 9 зв.). Відповідно до п. 1 вказаного договору товариство зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, для задоволення власних потреб, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та Комісію за надання позики.

Відповідно до п. 2.1 - 2.4 Договору визначені основні умови договору: сума кредиту - 13500,00 грн., строк позики - 30 днів, тобто до 19.10.2024, процентна ставка (фіксована)0,250% в день, яка діє протягом строку договору, комісія15% від суми кредиту що складає 2025,00 грн., пеня2,7 вдень, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,7% в день, орієнтовна річна процентна ставка1186,17%, орієнтовна загальна вартість позики16537,50 грн.

Згідно з п. 3 Договору, позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту в разі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною у таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

У відповідності до п. 4 Договору, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Вищезазначена інформація міститься також і у підписаному 20.09.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «87455» між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 паспорті споживчого кредиту (а. с. 12 - 13).

Згідно Додатку №1, до договору про надання грошових коштів у кредит № 73453983 від 20.09.2024 (а. с. 10 зв.) ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» встановлено графік платежів, визначено загальну вартість кредиту строком 30 днів у розмірі 16537,50 грн., з яких: 13500,00 грн.сума кредиту, 1012,50 грн.проценти за користування кредитом та 2025,00 грн.комісія за надання кредиту.

На підтвердження умов виконання договору позивачем суду надано довідку АТ "Таскомбанк" від 24.02.2025, відповідно до якої ТОВ «1безпечне агенствонеобхідних кредитів»перерахувало на платіжну картку НОМЕР_1 ОСОБА_1 20.09.2024 грошові кошти в сумі 13500 грн. згідно умов договору позики 73453983 від 20.09.2024.

Відповідно до приписівст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно дост. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбаченост. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Ст. 638 ЦК Українипередбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2.ст. 638 ЦК Українипередбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів», відповідач ОСОБА_1 електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором у кредитному договорі, приєднався до Правил надання коштів у позику, визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Отже, підписання договору про надання грошових коштів у кредит № 73453983 від 20.09.2024, свідчить про те, що ОСОБА_1 цілком зрозумла усі умови договору та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюютьсяЗаконом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зіст. 10 Закону України «Про електронну комерцію»електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ст. 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказаний договір про надання грошових коштів у позику № 73453983 від 20.09.2024 підписаний відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19).

Отже, вказаний договір про надання грошових коштів у позику № 73453983 від 20.09.2024, підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 20.09.2024 між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Згідност. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Ст. 1049 ЦК Українипередбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідност. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2ст. 1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставіст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що відповідачка з умовами договору була ознайомлена, підписала договір позики № 73453983 від 20.09.2024, однак умови договору порушила.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 73453983 від 20.09.2024 (а. с. 28 - 30) заборгованість ОСОБА_1 станом на 13.02.2025 становить 23098,50 грн., з яких 13500,00 грн.заборгованість за тілом кредиту, 1012,50 грн.заборгованість по несплаченим базовим процентам, 6561,00 грн.заборгованість за відсотками за понадстрокове користування та 2025,00 грн.заборгованість за комісією.

Згідно зістаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених у справі обставин, суд вважає, що відповідач, отримавши обумовлену у кредитному договорі суму, належним чином не виконала взяті на себе кредитні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подала.

З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між позивачем відповідачкою договору позики, факт отримання відповідачем коштів за вказаним договором та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору у строки, визначені сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь ТОВ «1безпечне агенствонеобхідних кредитів» заборгованості в сумі 16537,50 грн. з яких 13500 грн. за тілом кредиту в сумі , 1012,50 грн. за несплаченими базовими процентами, 2025 грн. за комісією.

Разом з тим, з відповідачки не підлягають стягненню відсотки за період з 20.10.2024 (після закінчення строку дії договору) по 06.11.2024 в сумі 6561 грн. (18 днів х 364,50), оскільки правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), встановлено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, з відповідачки підлягає стягненню заборгованість по за вищевказаним договором позики в сумі 16537,50 грн. (23098,50 - 6561), з яких 13500 грн. за тілом кредиту, 1012,50 грн. за несплаченими базовими процентами, нарахованими в межах строку дії договору, 2025 грн. за комісією.

При вирішенні питання про стягнення судових витрат (витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу) суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Правову допомогу при зверненні до суду з позовною заявою, на підставі Договору про надання правової допомоги від 03.08.2023 № 03-08/2023 (а. с. 33 - 36) позивачу надавала адвокат Ушакевич М. П. (а. с. 45), яка діє на підставні наказу (розпорядження) адвокатського об`єднання "Правовий Діалог" (а. с. 43).

Згідно з Актом прийняття передачі наданої правової допомоги від 20.02.2025 по Договору про надання правничої допомоги від 03.08.2023 № 03-08/2023 (а. с. 41) вартість наданих юридичних послуг склала 7100 грн. - вивчення та аналіз документів, складання та подання позовної заяви.

Відповідно до платіжної інструкції № b4f7e5 від 24.02.2025 ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» перерахувало адвокатському об`єднанню "Правовий Діалог" грошові кошти в сумі 7100 грн. за надання правничої допомоги відповідно до вищевказаного договору про надання правничої допомоги від 03.08.2023 № 03-08/2023 (а. с. 42).

Частиною 3ст. 141 ЦПК Українивизначено критерії, які враховує суд при розподілі судових витрат, зокрема, суд має оцінити обгрунтованість таких витрат та пропорційність їх до предмету спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Верховний Суд у постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно додаткової постанови Верховного суду від 23 грудня 2021 року в справі № 923/560/17 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 126 цього Кодексу). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 зі справи N 922/445/19.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв. Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятоїстатті 141 ЦПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Відповідачка не подала заперечень щодо витрат на правничу допомогу та не подала клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу

Частинами 1 та 2ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що судом ухвалюється рішення про часткове задоволення позовних вимог, у матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи, вказані витрати є співмірними із складністю справи та виконаною роботою, заперечення відповідачки відсутні щодо їх розміру та обсягу, а відтак, суд доходить висновку щодо наявності підстав для їх стягнення пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (71,60 %) в сумі 5083,60 грн.

Судовий збір слід стягнути з відповідачки на користь позивача відповідно доч. 1 ст. 141 ЦПК Українипропорційно розміру задоволених позовних вимог (71,60%) в сумі 2168,05 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 203, 204, 207, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст.4,12,13,81,133, 137,141,258,259,263-265,267-268,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«1безпечне агенствонеобхідних кредитів»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоговором позики задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агенство необхідних кредитів» заборгованість за кредитним договором № 73453983 від 20.09.2024у розмірі 16537 (шістнадцять тисяч п`ятсот тридцять сім) гривень 50 копійок, з яких 13500 гривень за тілом кредиту, 1012 гривень 50 копійок за несплаченими базовими процентами, 2025 гривень за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агенство необхідних кредитів», судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2168 (дві тисячі шістдесят вісім) гривень 05 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 5083 (п`ять тисяч вісімдесят три) гривні 60 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агенство необхідних кредитів» (02094, м. Київ, проспект Леоніда Каденюка 23, а/с 57, ЄДРПОУ 39861924).

Відповідачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ).

Повне рішення складено 29 липня 2025 року.

Суддя Н. М. Марущак