Рішення № 129162776, 28.07.2025, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/2098/24

Провадження №2/157/165/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Гамули Б.С.,

з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі ТОВ «ФК «Ейс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 25 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір №808297096 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт товариства www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого, добровільно без примусу чи тиску, заявив про бажання отримати кошти, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV29D6Z. Зокрема, 25.12.2022 о 18:05:05 год відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Пунктом 14.2. кредитного договору визначається, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тому належними й допустимими доказами підтверджено укладання правочину між сторонами.

Таким чином, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

Відповідно до п. 2.1. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.

Відразу після вчинених дій відповідача, 25 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 6500 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Зокрема, на підтвердження цієї інформації позивачем також долучено документ, виданий та підписаний електронним підписом АТ КБ «Приватбанк» (банк, що здійснював платіж), з якого вбачається, що операція по перерахування коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок боржника. Таким чином, позивач долучив усі наявні докази, що підтверджують зобов`язання відповідача за кредитним договором та факт перерахування коштів на картковий рахунок боржника.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) 28.11.2018 уклали Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2019 уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

Між клієнтом та фактором 31.12.2020 укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. У цій додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01.

Сторони Договору факторингу 31.12.2021 уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

Сторони Договору факторингу 31.12.2022 уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

Сторони Договору факторингу 31.12.2023 уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 23 лютого 2024 року укладено Договір факторингу №23/0224-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року. Предметом цього Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить у момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п. 2.1.).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 до Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30364 грн 30 к.

Відповідно до підпункту 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач 07 листопада 2024 року уклали Договір факторингу №0711/24/Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників.

Відповідно до п. 1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №0711/24/Е від 07.11.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30364 грн 30 к. Цей факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №0711/24/Е від 07.11.2024.

В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором №808297096 від 25.12.2022 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 30 364 гривні 30 копійок.

Сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором.

Враховуючи зазначене вище, загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором №808297096 від 25.12.2022 становить 30 364 грн 30 к., яка складається з наступного: 6500 грн заборгованість по кредиту; 23 864 грн 30 к. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Вказана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 07.11.2024-19.11.2024.

У позовній заяві зазначено, що відповідач не виконував умови договору належним чином, не повністю сплачував платежі, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість. Оскільки відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до його умов та закону, вони не підлягають зменшенню. Розрахунки заборгованості, надані попередніми кредиторами в сукупності з платіжними дорученнями та документами, що надані банком про підтвердження перерахування коштів є беззаперечними доказами факту заборгованості, а отже позовні вимоги доведені позивачем у повній мірі.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №808297096 від 25.12.2019 у розмірі 30364 гривні 30 копійок, судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 гривень.

Представник позивача Тараненко А.І. у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача та зазначив, що позов підтримує повністю, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги не визнав, просить в задоволенні позову відмовити, заперечує щодо стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі та зменшити їх розмір.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що 25 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №808297096 (а.с. 78-86) у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт товариства www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Про бажання отримати кошти відповідач заявив шляхом подання відповідної заявки (а.с. 93), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, номер телефону, адресу електронної пошти, паспортні дані, РНОКПП, місце реєстрації/проживання та номер банківської картки для перерахування коштів.

Відповідно до підпунктів 2.1.-2.5. кредитного договору за цим договором кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 6500 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 24.01.2023. Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору.

На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду кредитування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу (п. 3.1. Кредитного договору).

У підпунктах 3.2., 3.3. Кредитного договору сторони погодили, зокрема, що встановлений в пункті 3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 819 гривень.

За умовами підпунктів 8.1., 8.3. Кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено. За умови, якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах п. 8.5 договору, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10% у день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника, за кожен день користування ним.

Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору за вибором позичальника, кожен окремий транш за цим договором може надаватися позичальнику шляхом переказу коштів, який за вибором позичальника може бути завершено в один з наступних способів: 5.1.1. шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий банком позичальнику, за умови що для ініціювання переказу використані реквізити платіжної картки 5168-74XX-XXXX-3030, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб, кредитодавець відповідальності не несе; 5.1.2. шляхом видачі готівкових коштів у відділенні небанківської фінансової установи чи банку, які мають право надавати послуги з переказу коштів. Позичальник самостійно обирає відділення фінансової установи чи банку, в якому бажає отримати кредит, з числа тих що доступні для отримання грошового переказу.

ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV29D6Z, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаний відповідачем при укладанні договору, та введеного 25.12.2022 18:05:01 (а.с. 86).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 25.12.2022 через АТ КБ «ПриватБанк» перерахувало грошові кошти в сумі 6500 грн на банківську карту № НОМЕР_2 ; отримувач ОСОБА_1 , код НОМЕР_3 , що підтверджується копією платіжного доручення (а.с. 21).

Зі змісту довідки АТ КБ «ПриватБанк» №10/2024 від 29.10.2024 вбачається, що відповідно до договору №1336 від 26.09.2013 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та АТ КБ «ПриватБанк» останній за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснив успішні платежі через платіжний сервіс LiqPay Приватбанку на карти клієнтів, зокрема, 25 грудня 2022 року на карту № НОМЕР_2 зараховано 6500 грн, ID платежу 2172983728 (а.с. 22-23).

Також з`ясовано, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та TOB «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (Клієнт) було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 24-27).

Відповідно до укладеної між фактором та клієнтом додаткової угоди №19 від 28.11.2019 (а.с. 30), сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в наступній редакції «8.2 строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором». всі інші умови залишаються без змін. Відповідно до додаткової угоди №26 від 31 грудня 2020 року №26 до договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору факторингу №28/1118-01 у новій редакції (а.с. 31-34). Зокрема, сторони погодили, що за п. 4.1. договору факторингу №28/1118-01 у новій редакції наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників у повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги. Пунктом 8.2. договору факторингу №28/1118-01 у новій редакції передбачено, що строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2021 року.

У подальшому між сторонами також укладались додаткові угоди, якими продовжувався строк дії договору факторингу №28/1118-01, зокрема, додатковою угодою №27 від 31 грудня 2021 року (а.с. 36), сторони продовжили строк дії вказаного договору факторингу до 31 грудня 2022 року, додатковою угодою №31 від 31 грудня 2022 року (а.с. 37) сторони продовжили строк дії вказаного договору факторингу до 31 грудня 2023 року, додатковою угодою №32 від 31 грудня 2023 року (а.с. 38) сторони продовжили строк дії вказаного договору факторингу до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 01 червня 2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 14 093 грн 50 к., у тому числі 6500 грн основного боргу та 7593 грн 50 к. процентів. Із вказаного розрахунку заборгованості також вбачається, що 27 січня 2023 року відповідачем було здійснене часткове погашення заборгованість за кредитним договором в сумі 5 грн, які були зараховані у рахунок погашення заборгованості по процентам за користування кредитом (а.с. 56-57).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №218 від 28 лютого 2023 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором у загальній сумі 14 093 грн 50 к., з яких: 6500 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 7593 грн 50 к. заборгованість по відсотках (а.с. 39).

Довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №808297096/ФК від 07.11.2024 підтверджено, що 28 лютого 2023 року було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , ТОВ «Таліон Плюс», згідно з укладеним договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 73).

Між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) 23 лютого 2024 року укладено договір факторингу №23/0224-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року. Предметом цього договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить у момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог (а.с. 41-45).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23 лютого 2024 року до договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 30 364 грн 30 к., з яких: 6500 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 23 864 грн 30 к. заборгованість по відсоткам (а.с. 46-47).

Між ТОВ «ФК «Ейс» (фактор) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) 07 листопада 2024 укладено договір факторингу №0711/24/Е (а.с. 48-51), відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №0711/24/Е від 07.11.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 30 364 грн 30к., у тому числі: 6500 грн основний борг та 23 864 грн 30 к. проценти (а.с. 53-54).

За змістом виписки ТОВ «ФК «Ейс» з особового рахунку за кредитним договором №808297096, станом на 19 листопада 2024 року заборгованість за цим кредитним договором не погашена і становить 30 364 грн 30 к., з яких 6500 грн прострочене тіло та 23 864 грн 30 к. прострочені відсотки (а.с. 60).

Відповідно до положень частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Загальними положеннями ЦПК України передбачено обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються, перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки, оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Фактичні обставини справи свідчать про укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 та отримання відповідачем кредитних коштів у загальній сумі 6500 грн за кредитним договором.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується належними доказами те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором сплатив кошти у сумі 5 грн, які було зараховано у рахунок погашення відсотків за користування кредитом. Заборгованості за кредитним договором відповідач не сплатив.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Стаття 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачає, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

У ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК України).

Статтею 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки факторинг визначено п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Зазначене узгоджується із правовими висновками, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №909/968/16, від 31.10.2018 у справі №465/646/11.

Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01.

Відповідно до п. 8.6 Договору факторингу №28/1118-01 додатки та додаткові угоди до цього договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину.

Зокрема, рядом додаткових угод до договору факторингу №28/1118-01 строк дії цього договору неодноразово продовжувався.

Таким чином, з урахуванням умов договору факторингу №28/1118-01 та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, тобто з 28 листопада 2018 року по 31 грудня 2024 року.

Предметом договору факторингу №28/1118-01 є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Пунктом 1.2. Договору факторингу №28/1118-01 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. договору факторингу №28/1118-01 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 4.1 договору факторингу №28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру права вимог.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №218 від 28.02.2023 до договору факторингу №28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 14 093 гривні 50 копійок. Реєстр відступлення прав за кредитним договором підписаний між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» 28.02.2023, тобто у межах продовженого строку дії договору факторингу.

З викладеного вище вбачається, що договір факторингу №28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме строку дії договору, тобто у період із 28 листопада 2018 року по 31 грудня 2024 року.

Суд враховує, що умовами договору факторингу №28/1118-01 передбачено відступлення права вимоги за договором кредитної лінії №808297096 від 25.12.2022.

Позивач підтвердив факт переходу права вимоги за договорами факторингу, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які цей факт підтверджують.

Викладене свідчить, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором у сумі 6500 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у сумі 23 864 грн 30 к. суд зауважує таке.

За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №300/438/18.

У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Умовами Кредитного договору передбачено, зокрема, що орієнтовна дата повернення кредиту 21 січня 2023 року. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду кредитування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Фактичні обставини справи свідчать, що другий та решта траншів за кредитним договором позичальнику не надавались, вся погоджена сторонами сума кредитних коштів отримана відповідачем одним платежем.

У підпунктах 3.2., 3.3. Кредитного договору передбачено, зокрема, що строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 819 гривень.

Докази виконання позичальником зазначених умов кредитного договору у матеріалах справи відсутні, тому погоджений сторонами строк кредитування залишається незмінним до 24 січня 2023 року.

Отже, встановлені в цій справі фактичні обставини свідчать, що у позичальника виникли зобов`язання по оплаті процентів за кредитним договором у розмірі 27,30 грн за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, що складає 819 грн (27,30 грн х 30 днів).

Подальше, поза строком кредитування, нарахування TOB «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та новими кредиторами процентів за користування відповідачем кредитними коштами за кредитним договором було необґрунтованим.

Таким чином, враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості по процентам у сумі 5 грн, стягненню з ОСОБА_1 за кредитним договором підлягають проценти за користування кредитом у сумі 814 грн (819 грн 5 грн = 814 грн), а також 6500 грн основної заборгованості, що загалом складає 7314 гривень.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 гривень.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії договору про надання правничої допомоги №08/11/24-01 від 08.11.2024 (а.с. 61-62), протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №08/11/24-01 від 08.11.2024 (а.с. 62 зворот), додаткової угоди №5 до договору про надання правничої допомоги №08/11/24-01 від 08.11.2024 (а.с. 63), акту прийому-передачі наданих послуг від 08.11.2024 (а.с. 65), згідно з яким вартість послуг із надання правничої допомоги становить 6000 гривень.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у частці 24%, а саме 1440 грн. Решту витрат на правничу допомогу суд залишає за позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, задовольняючи позов частково, стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у частці 24%, а саме 581 грн 38 к. Решту судового збору залишає за позивачем.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 526, 549, 610, 611, 629, 1048-1052, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії №808297096 від 25 грудня 2022 року в сумі 7314 (сім тисяч триста чотирнадцять) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 581 (п`ятсот вісімдесят одну) гривню 38 копійок судового збору та 1440 (одну тисячу чотириста сорок) гривень витрат за надання професійної правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Повне найменування, ім`я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, код в ЄДРПОУ 42986956; відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий: Б.С. Гамула