Рішення № 129159402, 25.07.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2025 року Справа№200/2794/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через представника Верченко О.О. звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення від 31.03.2025 № 057250006249 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 з 22.03.2025;

зобов`язати призначити пенсію ОСОБА_1 з 22.03.2025 зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та Постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 з повним робочим днем під землею, згідно трудової книжки, диплому про освіту, та військового квитка:

до стажу роботи який передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 розділ І, періоди роботи з 01.09.1999 по 09.06.2003, з 16.07.2003 по 21.07.2003, з 10.09.2003 по 31.10.2003, з 04.11.2003 по 18.04.2005, з 29.06.2005 по 22.08.2024, з 26.08.2024 по 22.03.2025.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах отримав відмову в зв`язку з відсутністю відповідного стажу. До пільгового стажу не зараховані певні періоди трудової діяльності. Позивач зазначає, що ним надано всі необхідні документи, які підтверджують не зарахований стаж та має право на призначення пенсії в зв`язку з чим звернувся до суду.

Ухвалою від 22 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на законність ухваленого рішення. Зазначив про те, що віднесення періоду навчання у технікумах до пільгового стажу чинним законодавством не передбачено. Частина спірного пільгового стажу не підтверджена уточнюючою довідкою.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 03.03.2010 по 31.12.2010, з 01.01.2021 по 25.08.2024, 01.03.2025 по 22.03.2025, оскільки відсутня сплата страхових внесків в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди роботи з 28.02.2015 по 28.02.2015, з 30.06.2016 по 30.06.2016 зараховано до загального стажу, та не зараховано до пільгового стажу, оскільки згідно з довідкою Форми ОК-5 в відомостях по спеціальному стажу за лютий 2015 року та червень 2016 року зазначено:

при нормі 28 календарних днів у лютому 2015 року відпрацьовано 27 календарних днів на пільгових умовах, та у червні 2016 року із 30 днів відпрацьовано 29 днів, тому, по 1 дню з цих періодів зараховано до загального стажу роботи.

З 01.01.2008 по 27.02.2015, 01.03.2015 по 29.06.2016, 01.07.2016 по 31.12.2020 періоди роботи зазначені позивачем зараховані згідно даних Форми РС-право.

Періоди роботи з 06.03.2003 по 31.03.2003, 16.07.2003 по 21.07.2003, з 10.09.2003 по 31.10.2003, з 29.06.2005 по 31.12.2007 зараховані відповідно до поданих звітів страхувальників, так як страхові внески за позивача вносилися за професією і кодом №ЗПЗ013А1, як працівнику по Списку № 1.

Період роботи з 26.08.2024 по 22.03.2025 частково врахований, згідно даних Форми РС-право.

На підставі наведеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад судочинства відноситься, зокрема, розумний строк розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до наведених норм, враховуючи здійснення судочинства в умовах збройної агресії проти України та період відпустки головуючого у справі, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Відповідачем було заявлене клопотання про залучення у якості другого відповідача у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, оскільки після розгляду заяви електронна пенсійна справа передається до пенсійного органу за місцем проживання особи.

Розглянувши заявлене клопотання суд зазначає, що згідно з вимогами частини 3 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Згідно з нормами частини четвертої зазначеної статті якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Враховуючи, що предмет заявленого позову не містить вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зокрема, щодо зобов`язання здійснювати пенсійні виплати, відсутні підстави для залучення вказаної особи в якості відповідача у справі, через що суд не знайшов підстав для задоворлення зазначеного клопотання.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з паспортом серії НОМЕР_2 .

22.03.2025 позивач через засіб електронного веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заява ОСОБА_1 опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яким 31.03.2025 прийнято рішення № 057250006249 про відмову у призначенні пенсії в зв`язку з недостатністю пільгового стажу.

Рішенням встановлено, вік заявника - 40 років 02 місяці.

Страховий стаж позивача складає 35 років 08 місяців 10 днів.

Пільговий стаж за Списком № 1 складає 16 років 07 місяців 03 дні.

Пільговий стаж по Постанові № 202 (25) складає 12 років 07 місяців 29 днів.

До страхового стажу зараховані всі періоди.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 03.03.2010 по 31.12.2010, з 01.01.2021 по 25.08.2024, 01.03.2025 по 22.03.2025, оскільки відсутня сплата страхових внесків в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка ОК-5).

Позивач зазначає, що з протоколу розрахунку стажу, який є додатком до оскаржуваного рішення про відмову в призначенні пенсії, слідує, що до пільгового стажу за Постановою № 202 (25 років) не враховано періоди роботи з 06.03.2003 по 31.03.2003, з 16.07.2003 по 31.07.2003, з 11.09.2003 по 31.10.2003, з 29.06.2005 по 31.12.2007, вказані періоди враховані відповідачем до стажу роботи на професіях за Списком № 1 робота на яких не дає права на пенсію незалежно від віку.

Також з листа Головного управління ПФУ в Донецькій області від 15.04.2025 № 8619-7563/Н-02/8-0500/25, та протоколу розрахунку стажу випливає, що до пільгового стажу за Постановою № 202 (25 років) не враховано період навчання у Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1999 по 05.03.2003, з 01.04.2003 по 09.06.2003.

Згідно із записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 03.02.2003:

№ 3 18.12.2002 прийнятий учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею на виробничу практику ДП «Селидіввугілля»,

№ 4 26.02.2003 переведений електрослюсарем підземним 3 розряду,

№ 5 23.03.2003 звільнений по закінченню виробничої практики.

№ 6 з 01.09.1999 по 09.06.2003 навчання в Селидівському гірничому технікумі.

№ 7 16.07.2003 прийнятий електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті ДП «Горняк»,

№ 8 21.07.2003 звільнений за власним бажанням.

№ 9 10.09.2003 прийнятий електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею ДВАТ шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля»,

№ 10 31.10.2003 звільнений в зв`язку із призовом на військову службу.

№ 11 29.06.2005 прийнятий електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею ВП шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля»,

№ 13 - 19.10.2005 переведений електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті,

№ 17 13.12.2018 переведений електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті,

№ 18 16.01.2019 призначений механіком підземним підземних підйомних установок з повним робочим днем в шахті,

№ 19 07.02.2019 переведений електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті,

№ 22 26.10.2020 призначений механіком дільниці підземних підйомних установок з повним робочим днем в шахті,

№ 23 22.08.2024 звільнений за власним бажанням.

№ 24 26.08.2024 прийнятий електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті ДТЕК Павлоградвугілля (запис про звільнення станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії 22.03.2025 відсутній).

Відповідно до Диплому серії НОМЕР_4 від 09.06.2003 ОСОБА_1 , з 01.09.1999 по 09.06.2003 навчався у Селидівському гірничому технікумі за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію гірничий технік-електромеханік.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 , проходив строкову військову службу з 04.11.2003 по 18.04.2005.

На підтвердження пільгового стажу позивачем надані довідки № 9-23/1417 від 01.07.2024, які видані ВП «Шахта Котляревська» ДП «Селидіввугілля», № 1-46 від 28.10.2024, № 457 від 01.04.2025 ДТЕК Павлоградвугілля, про роботу повний робочий день на шахті за Списками № 1. Копії наказів про атестацію робочих місць, архівні довідки про перейменування підприємства, довідки про спуски.

Відповідно до довідки-розрахунку стажу по формі РС-право позивачу розрахований пільговий стаж за Списком № 1 включаючи за Постановою КМУ № 202 в загальній кількості 16 років 07 місяців 03 дні.

Період військової служби частково включений до розрахунку пільгового стажу, не зараховано період служби у ВЧ НОМЕР_6 з 01.01.2005 по 30.04.2005.

За даними за формою ОК-5 пільговий період роботи позивача зазначено кодами спецстажу «ЗПЗ013А1» за 2003, 2005-2007 роки та «ЗПЗ014А1».

На підставі наданих доказів позивач вважає рішення відповідача протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Стосовно правового регулювання спірних відносин суд вказує, що абзацом першим частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менші ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За частиною 1 статті 14 Закону № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду№ 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Вищевказана норма закону кореспондується із частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».

Розділом I вказаного Списку включає підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (пункту 3 Порядку № 383).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 383, під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Вимогами пункту 7 Порядку № 383 передбачено, що у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п`ятиденному робочому тижні.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до пунктів 1.7, 1.8 якого, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Розділом 2 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах чи за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період робот; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; атестація робочого місця.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві є трудова книжка, яка містить записи про роботу позивача повний робочий день в шахті.

Стосовно не врахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 03.03.2010 по 31.12.2010, з 01.01.2021 по 25.08.2024, 01.03.2025 по 22.03.2025 в зв`язку з відсутню відомостей про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 вказаного Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі статтею 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм суд дійшов висновку, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Отже, відсутність відомостей про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України не є підставою для позбавлення позивача права на пенсію за ці періоди.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначені пенсії позивача періоду його роботи.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17 та, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України підлягає застосуванню при розгляді цієї справі.

Отже періоди роботи з 03.03.2010 по 31.12.2010, з 01.01.2021 по 25.08.2024, 01.03.2025 по 22.03.2025 підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1.

Стосовно зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи за списком № 1 періоди роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 суд зазначає, що трудова книжка позивача містить відомості про пільговий характер роботи - повний робочий день під землею за професією прохідника підземного, що відноситься до Списку № 1 розділ 1 підрозділ 1, пункт а-в підземні роботи, а також до професії за постановою КМУ № 202.

З цього приводу суд зазначає, що затвердження органом ПФУ Довідників кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не є законодавством, що визначає умови праці, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, якими є відповідні Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Тому зазначення пенсійним органом зарахування пільгового стажу за списком № 1 не позбавляє позивача на обрахунок стажу за постановою КМУ № 202 для призначення пенсії незалежно від віку.

Наявності обґрунтованих нормами законодавства відмінностей в порядку обрахування зазначених періодів пільгового стажу позивача відповідачем не доведена.

Судом також встановлено, що відповідно до Форми РС-право періоди роботи позивача з 01.01.2008 по 27.02.2015, 01.03.2015 по 29.06.2016, 01.07.2016 по 31.12.2020 та з 26.08.2024 по 28.02.2025 зараховані відповідачем до пільгового стажу із зазначенням «за ст.14 пост. 202, підземні, сп.1, р.1 п-р.1, п.а-в».

Окрім того, відповідно до військового квитка серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 , проходив строкову військову службу з 04.11.2003 по 18.04.2005, проте цей період частково включений до розрахунку пільгового стажу та не зараховано період служби у ВЧ НОМЕР_6 з 01.01.2005 по 30.04.2005.

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи , стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Нормами абзацу 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже період служби повинен бути зарахований до пільгового стажу, оскільки позивач на момент призову на строкову військову службу працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею ДВАТ шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля».

Констатуючи наведене, доводи позивача щодо неналежного виконання обов`язків відповідачем при розгляді наданих документів при призначені пенсії та безпідставного не прийняття до уваги записів трудової книжки, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи. З наведених підстав підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 31.03.2025 № 057250006249 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Водночас, щодо зарахування до пільгового періоду навчання у Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1999 по 09.06.2003 суд зауважує на відповідне правове регулюванні таких відносин.

Зокрема, Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» №103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, а саме частиною 1 статті 38 передбачено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Проте, за змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Також, Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 року №1060-XII в редакції, яка діяла на час навчання позивача, передбачав, що професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію (частина 1 статті 41).

Суд зазначає, що у наведених переліках професійно-технічних навчальних закладів ВІДСУТНІЙ такий заклад як ТЕХНІКУМ.

Водночас у статті 43 вказаного Закону України «Про освіту» №1060-XII зазначено, що ВИЩИМИ закладами освіти є: ТЕХНІКУМ (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації:

перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти;

другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти;

третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) - інститут, консерваторія, академія, університет.

Отже, технікум, у якому позивач навчався у вказаний період, не відноситься до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, через що навчання в технікумі не підлягає зарахуванню до пільгового стажу незалежно від перерви між часом навчання та роботи на пільгових умовах.

Оскільки за матеріалами справи протягом періоду 01.09.1995 до 30.06.1998 позивач навчався у Селидівському гірничому технікумі, який не відноситься до професійно-технічних навчальних закладів, вказаний період підлягає зарахуванню до страхового стажу, проте не відносяться до пільгового стажу за Списком № 1 та Списку робіт і професій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 для особливостей пенсійного забезпечення.

З наведених підстав позовні вимоги у зазначеній частині щодо зарахування до пільгового стажу часу навчання у технікумі 01.09.1999 по 09.06.2003 задоволенню не підлягають.

Стосовно способу захисту права суд враховує зміст статті 58 Закону № 1058-IV, якою визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №057250006249 від 31.03.2025 та зобов`язання повторно розглянути заяву від 22.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду про зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 з повним робочим днем під землею, згідно з відомостями трудової книжки та військового квитка періодів з 16.07.2003 по 21.07.2003, з 10.09.2003 по 31.10.2003, з 04.11.2003 по 18.04.2005, з 29.06.2005 по 31.12.2007, з 03.03.2010 по 31.12.2010, з 01.01.2021 по 25.08.2024, з 01.03.2025 по 22.03.2025

За приписами статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог підлягає стягненню сума 645,97 грн.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 057250006249 від 31.03.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 22.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду про зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Постанови КМУ від 31.03.1994 №202, періодів з 16.07.2003 по 21.07.2003, з 10.09.2003 по 31.10.2003, з 04.11.2003 по 18.04.2005, з 29.06.2005 по 31.12.2007, з 03.03.2010 по 31.12.2010, з 01.01.2021 по 25.08.2024, з 01.03.2025 по 22.03.2025.

У задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання зарахувати до пільгового стажу періоду навчання у технікумі з 01.09.1999 по 09.06.2003 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 645 (шістсот сорок п`ять) грн 97 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов