Рішення № 129159007, 24.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 рокуСправа №160/17301/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (49031, м. Дніпро, просп. О. Поля, 40, ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці (65078, Одеська обл., місто Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, будинок 21А, ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови

УСТАНОВИВ:

12.06.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.02.2025 року № UA500500/2025/000069/1; визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.02.2025 р. № UA500500/2025/000101.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що митницею, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано другорядний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Також, на думку позивача, у митниці не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом (ціною договору), оскільки зміст наданих позивачем документів не був суперечливим, не містив розбіжностей, в них не були наявні ознаки підробки, документи містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, з огляду на що у митниці не було підстав для сумніву в правильності митної вартості товару.

Ухвалою від 16.06.2025 року суд відкрив провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 08 липня 2025 року об 11:30 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 9.

30.06.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що за результатами здійснення контролю правильності визнання митної вартості товарів митний орган визнає, заявлену декларантом або уповноваженою ним особою, митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування. В результаті такого контролю митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, містили розбіжності, та не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні прийняті митницею відповідно до вимог чинного законодавства, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

01.07.2025 року позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву в якій підтримано позицію, заявлену у позовній заяві та зазначено, що відповідачем у відзиві не спростовано доводів позивача.

Ухвалою від 24.06.2025 року суд задовольнив клопотання представника Одеської митниці про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 160/17301/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, призначеному на 08.07.2025 р.

07.07.2025 р. суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче засідання в адміністративній справі № 160/17301/25 та ухвалив розпочати розгляд справи по суті, призначивши розгляд справи по суті у судовому засіданні 24.07.2025 року об 11:30 у приміщені Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань 9.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

24.07.2025 р. від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача. В заяві представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

27.12.2019 року між YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD Китай (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 3420-YP/CN.

Пунктом 1.1. контракту встановлено, що продавець зобов`язується поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті.

Згідно із пунктом 2.1. контракту, найменування, кількість та ціна товару, який постачається за цим контрактом, зазначаються у специфікаціях до цього контракту, які підписуються обома сторонами на кожну поставку товару та є невід`ємною частиною цього контракту. Зміна ціни товару після підписання обома сторонами відповідної специфікації можлива лише за взаємною згодою обох сторін.

Пунктом 2.3 контракту передбачено, що ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB-NINGBO, КНР згідно з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» Міжнародної торгової палати у редакції 2010 р. (надалі «Правила «Інкотермс» 2010 р.») (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаний обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 р.») та включає в себе вартість навантаження товару у продавця, вартість усіх митних формальностей у країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість навантаження, упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 27.12.2019 року компанією «YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD» та специфікації № 284 від 08.11.2024 року було здійснено поставку товару: № 1 Інше взуття жіноче на підошві та верхом з пластмаси: - арт. BZSL231037 Шльопанці жіночі - 10032 пар. Торговельна марка: нема даних. Виробник: YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD. Країна виробництва: CN. Код 6402999800 та № 2 Прибори столові дерев`яні, виготовлені з 100% натурального бамбуку: "шпажки бамбукові", що можуть використовуватись для приготування їжі: -арт. BZUD230540 Шпажки бамбукові, 100 шт., 30 см - 40896 набір. Торговельна марка: нема даних. Виробник: YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD. Країна виробництва: CN. Код 4419190000 на загальну суму 30 877,08 USD, на умовах постачання FOB Нінгбо.

03.02.2025 року позивачем було подано до Дніпровської митниці електронну митну декларацію № 25UA500500003383U3, відповідно до якої митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за ціною договору (основний метод).

До електронної митної декларації позивачем були додані наступні документи: пакувальний лист від 08.11.2024; рахунок-фактура (інвойс) № YBA20241112-2 від 08.11.2024; автотранспортна накладна від 01.02.2025 № 590; коносамент (Bill of lading) № ZJSM24100850 від 25.11.2024 р.; декларація про проходження товару № YBA20241112-2 від 08.11.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 03.02.2025 № СФ-42385; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 03.02.2025 № СФ-42387; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 03.02.2025 № СФ-42390; документ, що підтверджує вартість страхування № 22732 від 06.12.2024; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 284 від 08.11.2024; зовнішньоекономічний контракт № 3420-YP/CN від 27.12.2019.

На етапі перевірки митної декларації відповідач повідомив позивача про виникнення необхідності надання додаткових документів з метою підтвердження митної вартості товару, оскільки відповідачем було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з викладеним, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

На вимогу митниці позивачем 03.02.2025 року надані пояснення та наступні додаткові документи: банківські платіжні документи: swift № б/н від 19.12.2024 р.; копію прайс-листа виробника товару б/н від 25.10.2024 р.; копію комерційної пропозиції б/н від 30.10.2024 р.; копію митної декларації країни відправлення № 292120240001145798 від 08.11.2024 р.; копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом № 84995/317016_7 від 25.11.2024 р.; копія договору між ТОВ «ТГЛ Україна» та «Мерск Ей/Ес» (у тому числі, як агент MLL) від імені якої діє ТОВ «Мерск Україна Лтд» № UA00050596_F від 01.01.2025 р.; копія договору між ТОВ «Мерск Україна Лтд» та ТОВ «ФОРСТРАНС Україна» № 1112021 від 01.11.2021 р.

За результатом аналізу всіх наданих документів, відповідачем зроблено висновок, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять численні розбіжності.

03.02.2025 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2025/000069/1.

В зазначеному рішенні вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить: заявлену митну вартість скориговано за резервним методом визначення митної вартості до рівня: по товару № 2 3,1005 дол.США/за пару (МД від 04.06.2020 № UA209140/2020/047919), ніж заявлено декларантом 2,1218 дол.США/за пару; по товару № 5 - 5,0199 дол. США/кг (МД від 02.12.2024 № UA205170/2024/031496) ніж заявлено декларантом 1,509 дол. США/кг.

Одеською митницею також було винесено картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000101 від 03.02.2025.

Незгода позивача з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у митному оформленні товару, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи визначає Митний Кодекс України.

Статтею 1 Митного кодексу України встановлено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, закріплено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Розділ ІІІ Митного кодексу України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Так, статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно частин 1 та 2 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами першою та другою статті 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з метою належного оформлення придбаного в іноземного постачальника товару, позивач подав відповідачу митну декларацію та для підтвердження заявленої вартості товару надав митному органу такі документи: пакувальний лист від 08.11.2024; рахунок-фактура (інвойс) № YBA20241112-2 від 08.11.2024; автотранспортна накладна від 01.02.2025 № 590; коносамент (Bill of lading) № ZJSM24100850 від 25.11.2024 р.; декларація про проходження товару № YBA20241112-2 від 08.11.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 03.02.2025 № СФ-42385; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 03.02.2025 № СФ-42387; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 03.02.2025 № СФ-42390; документ, що підтверджує вартість страхування № 22732 від 06.12.2024; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 284 від 08.11.2024; зовнішньоекономічний контракт № 3420-YP/CN від 27.12.2019.

Аналізуючи вказані документи, суд доходить висновку, що вони є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до вимог чинного митного законодавства.

Водночас відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю певних розбіжностей, які зазначені в оскаржуваному рішенні.

Так, відповідач вказує на те, що у пункті 3.1.1 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3420-YP/CN зазначено, що покупець сплачує 100% від суми зазначеної в специфікації протягом 20 днів після отримання копій документів, зазначених в п. 4.2 договору від 27.12.2019 № 3420-YP/CN але в специфікації № 284 від 08.11.2024 зазначено, що оплата за товар здійснюється протягом 30 днів після отримання копій документів, що не відповідає умовам зазначеного договору. При цьому до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи.

Суд не може погодитись з такими доводами відповідача, оскільки згідно листа від 03.02.2025 р. за вих. № 0302/22 позивач надав відповідачу пояснення щодо зауважень, які виникли у Відповідача та банківські платіжні документи: swift № б/н від 19.12.2024 р., а вже 17.03.2025 р. разом із заявою за вих. № М-2025-1406/4 надав повторно вищевказаний swift, копію виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 26.02.2025 р.) та копію платіжного доручення в іноземній валюті № 5618 від 18.12.2024 р.

Системний аналіз наведених вище правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 14 вересня 2023 року у справі № 817/1799/16, від 31 січня 2024 року у справі № 821/189/18, від 15 лютого 2024 року у справах №№ 815/5838/17, 640/29559/20, від 17.01.2023 року по справі №160/7901/18.

Відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

ТОВ «АТБ-Маркет» разом з листом № 0302/22 від 03.02.2025 року надало до митного оформлення swift № б/н від 19.12.2024 року, який містить посилання на контракт та інвойс та підтверджує сплату грошових коштів у розмірі 285113,88 дол. США, що узгоджується з усіма наданими документами.

З урахуванням викладеного, судом вбачається, що документи, які підтверджують митну вартість, у тому числі документи які підтверджують фактичне перерахування грошових коштів, жодних розбіжностей не мають.

Крім того, факт надсилання платіжного документу підтверджується Одеською митницею в рішенні про коригування митної вартості.

Також суд зазначає, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до увагу при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 року № 815/2731/18.

Отже, фактична оплата або не оплата за отриманий позивачем товар не впливає на його митну вартість.

Щодо зауважень відповідача про те, що у розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3420-YP/CN зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення вона відсутня. Суд зазначає, що позивач надав відповідачу копію митної декларації країни відправлення № 292120240001145798 від 08.11.2024 р. того ж дня, тобто 03.02.2025 р. листом за вих. № 0302/22 та повторно 17.03.2025 р. разом із заявою за вих. № М-2025-1406/4, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо зауважень відповідача, що у СМR від 01.02.2025 № 590 зазначено, що перевізником є ТОВ «"ФОРСТРАНС УКРАЇНА"», але рахунки-фактури на оплату транспортно-експедиційних послуг видані ТОВ "ТГЛ Україна". При цьому заявка на перевезення вантажу до митного оформлення не подавалась.

Позивач в листі від 03.02.2025 р. за вих. № 0302/22 та в заяві на оскарження від 17.03.2025 р. за вих. № М-2025-1406/4 пояснював Відповідачу, що згідно договору № 88189 від 09.04.2019 р. між ТОВ «АТБ Маркет» та ТОВ «ТГЛ Україна» - експедитор зобов`язаний «здійснити підбір перевізників та укласти від свого імені з цими перевізниками договори на перевезення вантажів згідно із заявкою». Разом з Листом № 0302/22 Позивач надав копію договору між ТОВ "ТГЛ Україна" та Мерск Ей/Ес (у тому числі як агента MLL) від імені якої діє ТОВ "Мерск Україна Лтд" № UA00050596_F від 01.01.2025р. та копію договору між «Мерск Україна ЛТД» та ТОВ «ФОРСТРАНС Україна» № 1112021 від 01.11.2021р. Також разом з Листом № 0302/22 від 03.02.2025р. до митного оформлення було надано заявку на перевезення вантажу морським транспортом № 84995/317016_7 від 25.11.2024р.

Відповідачем було вказано, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий документ № 22732 від 06.12.2024 не відповідає вищезазначеним умовам.

Суд не може погодитися з такими доводами, зважаючи на наступне.

Специфікацією № 284 від 08.11.2024 р. до Контракту № 3420-YP/CN від 27.12.2019 р. передбачено, що Товар має бути поставлений на умовах поставки FOB, Нінгбо, КНР. Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у Продавця так у і Покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування. Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Враховуючи наведене та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що висновки митного органу щодо ненадання позивачем всіх необхідних документів та наявність розбіжностей в наданих документах, які не дозволяють визначити митну вартість товарів за ціною договору (контракту), не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 року у справі № 200/6521/20-а та від 18.11.2022 року у справі № 818/902/17.

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.

Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові № 1140/3242/18 від 23.07.2019 року вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Натомість під час розгляду справи судом з`ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак зазначені митним органом у повідомленнях та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивачем для підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а тому використання відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару є неправомірним.

Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Окремо суд зазначає, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 09.11.2022 року у справі №814/141/17.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Отже, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 6 231,00 грн.

Керуючись ст. 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (49031, м. Дніпро, просп. О. Поля, 40, ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці (65078, Одеська обл., місто Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, будинок 21А, ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.02.2025 року № UA500500/2025/000069/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.02.2025 року № UA500500/2025/000101.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці суму сплаченого судового збору в розмірі 6 231,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 29.07.2025 року.

Суддя С.В. Ніколайчук