Ухвала суду № 129158633, 28.07.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення

28 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/36167/23 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №140/36167/23, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 30.09.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та інших виплат, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30.08.2017; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 30.09.2023 включно перерахунок та виплату грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, служби, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

26.03.2025 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 12.02.2024 у справі №140/36167/23.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в даній справі, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №140/36167/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, та встановити відповідачу строк для подання звіту 30 днів з дня набрання цією ухвалою суду законної сили.

21.04.2025 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду від 12.02.2024 у справі №140/36167/23.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 прийнято звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №140/36167/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, в частині здійснення нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017.

Вказаною ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_1 (боржнику) встановлено новий строк для подання до Волинського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №140/36167/23 в частині здійснення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, та інших виплат, нарахованих у зв`язку із проходженням військової служби, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 в сумі 380932,00 грн протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали; одночасно зі звітом необхідно надати до суду документальні докази погашення нарахованої виплати у розмірі 380932,00 грн або неможливості її сплати.

24.07.2025 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду від 12.02.2024 у справі №140/36167/23.

У поданому звіті відповідач вказав, що юридичного службою ІНФОРМАЦІЯ_3 після закінчення судового процесу щодо оскарження рішення суду від 12.02.2024 подано рапорт на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з проханням вжити заходів для виконання рішення суду у даній справі. На виконання рішення суду по справі №140/36167/23 уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено відповідні розрахунки і з моменту набрання вищезазначеного рішення суду законної сили щомісячно подаються заявки про потребу в коштах до розпорядника, про що свідчать копія основної заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення на липень 2025.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4 інформує, що на виконання рішень судів станом на липень 2025 має потребу в коштах в сумі 14 747 072 грн. Однак, відсутність фінансування унеможливлює проведення ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідних виплат та зарахування коштів на рахунки позивачів. Після надходження коштів на рахунки ІНФОРМАЦІЯ_3 з позивачем будуть проведені всі нарахування на виконання рішення суду по справі №140/36167/23.

Також, просить врахувати суд ту обставину, що ІНФОРМАЦІЯ_5 листом №207859 від 06.11.2024 повідомило, що у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», оскільки виділені асигнування на 2024 рік вичерпано. Також, з метою забезпечення фінансування витрат на виконання рішень судів, до Оперативного командування направлено телеграму №1195/5433 від 11.06.2025 щодо виділення коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення.

З врахуванням вказаних обставин просить суд прийняти звіт ІНФОРМАЦІЯ_3 по справі №140/36167/23.

Відповідно до частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на наведене положення норм права, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданого відповідачем звіту про виконання судового рішення без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу звіту про виконання судового рішення, дослідивши докази, подані до такого звіту, а також матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у прийнятті звіту з огляду на таке.

Як установлено статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Як установлено частиною першою статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

За приписами частин третьої, четвертої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Частиною п`ятою статті 382-3 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до частини десятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що суд може застосувати заходи реагування у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду (керівника суб`єкта владних повноважень). Такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Як встановлено судом, рішенням суду від 12.02.2024, серед іншого, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 30.09.2023 включно перерахунок та виплату грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 нараховані кошти у сумі 380 932 грн, що підтверджується заявкою-розрахунком на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки за напрямом грошового забезпечення на березень 2025.

Як вказано у звіті відповідача, виплата вказаних коштів буде проведена після надходження коштів на рахунки ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, ІНФОРМАЦІЯ_4 є лише розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, платежі за дорученням розпорядника бюджетних коштів здійснюється Державним казначейством України в разі наявності у розпорядників невикористаних бюджетних асигнувань, відповідності намірів витрачання бюджетному асигнуванню і наявності бюджетного зобов`язання для платежу. Згідно з пункту 1.4 Наказу МО України №590 від 12.11.2010 «Про затвердження положення про фінансове господарство військових частини ЗС України» начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 є розпорядником бюджетних коштів за кошторисом МО України третього ступеня. ІНФОРМАЦІЯ_4 отримує асигнування від розпорядників коштів другого ступеня. Отже ІНФОРМАЦІЯ_4 є бюджетною установою, яка фінансується виключно з Державного бюджету, здійснює оплату за наявності бюджетних асигнувань та за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету.

Щодо виплати позивачу нарахованого грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017, суд враховує, що виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини першої, другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

У постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відсутні.

Зокрема суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Також Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Суд враховує, що відповідачем здійснено нарахування позивачу грошовою забезпечення згідно рішення суду від 12.02.20214, однак, доказів про фактичну виплату ОСОБА_1 нарахованих коштів сумі 380932 грн суду не надано.

Отже, вчинені відповідачем дії, спрямовані на фактичне виконання судового рішення, не призвели до його повного виконання, а тому відсутні правові та фактичні підстави для прийняття звіту про виконання рішення суду.

За встановлених обставин суд відмовляє у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За правилами, наведеними у частинах третій п`ятій статті 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Отже, наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання.

При вирішенні питання накладення штрафу, суд враховує наступне.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 04.10.2022 у справі №200/3958/19-а, якою відмовив у задоволенні клопотання про накладення штрафу та зазначив, що: «...Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає у тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цією посадовою особою від виконання рішення суду.

При розгляді звіту судом не встановлено обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 , як посадової особи суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням наведених вище обставин щодо відсутності фінансування на виплату нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 , суд наголошує, що накладання штрафу на керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 , у даному випадку, не вплине на виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, та, відповідно, не відновить його право на отримання належним сум.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу.

При цьому оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 в межах компетенції (зокрема у фінансовому напрямку) вчинялися дії щодо виконання рішення суду у справі №140/36167/24, виконання якого залежить від фінансування відповідача розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, то недостатнє фінансування не може бути підставою для накладення на керівника штрафу у цьому разі. Натомість суд дійшов висновку про необхідність встановлення додатково відповідачу (боржнику) нового строку для надання звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №140/36167/24 - один місяць з дня отримання цієї ухвали суду.

Керуючись статтями 243, 248, 370, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду в адміністративній справі №140/36167/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк - один місяць з дня вручення цієї ухвали для подання звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №140/36167/24, який має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України, а у разі невиконання рішення суду - надання повних відомостей про керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення суду (прізвище, ім`я, по батькові, посада, РНОКПП).

Попередити керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 про відповідальність, передбачену статтею 382-3 КАС України, у вигляді накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Суддя О.А. Лозовський