Рішення № 129158601, 28.07.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6187/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 19240,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує вимоги податкового законодавства щодо своєчасності сплати податків в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України). За відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 19240,00 грн, в тому числі: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 680,00 грн; по військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 2400,00 грн; по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 16160,00 грн. З метою погашення податкового боргу була сформована та надіслана відповідачу податкова вимога від 04.09.2024 №0009126-1306-0320, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Позивач просив стягнути з відповідача в дохід бюджету податковий борг у сумі 19240,00 грн.

Ухвалою суду від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач відзив на позов не подав, хоча копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації, проте поштове відправлення повернулося 27.06.2025 на адресу суду із відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», тобто зазначена копія ухвали не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак, з врахуванням положень частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), слід вважати, що копія даної ухвали вручена належним чином.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що станом на 19.05.2025 за відповідачем ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальній сумі 19240,00 грн, в тому числі по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 680,00 грн, по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 2400,00 грн, по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 16160,00 грн, про що зазначено в довідці про наявність боргу по платежах до бюджету, в розрахунку сум податкового боргу та підтверджується зворотнім боком облікової картки платника по вказаних платежах (а. с. 3, 4, 6, 12-15).

Так, борг по податку на доходи фізичних осіб, за результатами річного декларування на загальну суму 680,00 грн виник внаслідок донарахування штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення №4170/03-20-24-06 від 28.02.2024; борг по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 2400,00 грн виник внаслідок нарахування авансового внеску в сумі 800 грн по терміну сплати 20.01.2025, 20.02.2025, 20.03.2025; борг по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму 16160,00 грн виник на підставі поданої платником заяви №12032 від 03.06.2021 в сумі 1420 грн но терміну сплати 20.05.2024, 20.06.2024, 20.07.2024, 20.08.2024, 20.09.2024, 20.10.2024, 20.11.2024, 20.12.2024; в сумі 1600,00 грн по терміну сплати 20.01.2025, 20.02.2025, 20.03.2025.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України обумовлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України установлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У цій справі встановлено, що позивачем податкові повідомлення-рішення на підставі яких виник податковий борг, були надіслані відповідачу за його адресою реєстрації місця проживання, яка одночасно є податковою адресою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Податкове повідомлення-рішення №4170/03-20-24-06 від 28.02.2024 із довідкою поштового зв`язку про причини невручення з урахуванням приписів пункту 42.5 статті 42 ПК України вважаються врученими відповідачу.

Крім того, відповідно до пункту 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3 статті 8 ПК України).

Згідно підпункту 10.1.2. пункту 10.1. статті 10 ПК України єдиний податок належить до місцевих податків.

За приписами пункту 291.3. статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

03.06.2021 ФОП ОСОБА_1 подав до Ківерцівської ДПІ ГУ ДПС у Волинській заяву №12032 про застосування спрощеної системи оподаткування платника єдиного податку.

Згідно з пункту 299.1 статті 299 ПКУ реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку 2 групи.

Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (пункт 293.1. статті 293 ПК України).

Згідно пункту 293.2. статті 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму; 2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пункту 295.2 статті 295 ПКУ нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідач у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обрала ставку податку у розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік (абзац 1 пункту 294.1 статті 294 ПК України).

Пунктом 294.2. статті 294 ПК України передбачено, що податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Відповідно до пункту 295.1. статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Згідно пункту 295.2. статті 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (пункт 295.4. статті 295 Податкового кодексу України).

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2022 №3460-IX (далі - Закон №3460-IX) який вступив в дію з 01.01.2024, встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня складає 7100,00 грн.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2022 № 4059-IX (далі - Закон №4059-IX) який вступив в дію з 01.01.2024, встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня складає 8000,00 грн.

Так, згідно поданої відповідачем 03.06.2021 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, ФОП ОСОБА_1 самостійно обрало II групу єдиного податку, відповідно до якої щомісячні нарахування становлять 20% до розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 01.01 поточного року.

Таким чином, щомісячні нарахування за 2024 рік становлять по 1420,00 грн (7100,00 грн х 20%) по термінах сплати 20.05.2024, 20.06.2024, 20.07.2024, 20.08.2024, 20.09.2024, 20.10.2024, 20.11.2024, 20.12.2024; щомісячні нарахування за 2025 рік становлять по 1600,00 грн (8000,00 грн х 20%) по терміну сплати 20.01.2025, 20.02.2025, 20.03.2025.

Однак, відповідачем не забезпечено сплату податкових зобов`язань за вказаний період на суму 16160,00 грн, що підтверджується обліковою карткою платника податків, розрахунком сум податкового боргу, довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету.

Отже, загальний податковий борг за платежем 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» становить 16160,00 грн.

Нормами пункту 300.1 статті 300 ПК України визначено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).

Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивач відповідно до статті 59 ПК України надіслав відповідачу за його адресою реєстрації місця проживання, яка одночасно є податковою адресою, податкову вимогу за формою «Ф» від 04.09.2024 №0009126-1306-0320, проте заборгованість ним сплачена не була.

Вказана податкова вимога на даний час не відкликана, сума податкового боргу не погашена.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, тому податкова вимога додатково не надсилалась.

Крім того, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №4170/03-20-24-06 від 28.02.2024 відповідачем в судовому порядку не оскаржувалось, а тому є узгодженими.

Відповідач визначені податковим повідомленням-рішенням грошові зобов`язання не сплатив (доказів протилежного матеріали справи не містять), а тому такі зобов`язання набули статусу податкового боргу.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки за відповідачем обліковується податковий борг в загальному розмірі 19240,00 грн, щодо якого не подано до суду доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття рішення про стягнення з відповідача податкового боргу у вказаному вище розмірі.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262 КАС України та на підставі ПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід держави податковий борг у розмірі 19240 (дев`ятнадцять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський