Рішення № 129157437, 28.07.2025, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/566/25

Провадження 2-адр/681/1/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2025 р. м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Горщара А.Г.,

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення прпо стягнення витрат на професійну правничу допомогу,

встановив:

02.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 4576819 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 25.04.2025 року інспектором відділу поліцейської діяльності № 3 (м.Полонне) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом Бондарчуком Б.В., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, згідно з якою до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

11.07.2025 судом ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

15.07.2025 до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, у якій просить суд стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

18.07.2025 представник відповідача Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області через систему «Електронний суд» подав суду заперечення на заяву позивача. Вказує, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат. Натомість, згідно акту виконаних робіт (наданих послуг), обсяг наданих послуг значно менший, ніж передбачено самим договором. Також у договорі не зазначено такої обов`язкової умови Договору, як порядок сплати гонорару адвоката. Надані позивачем докази надання йому правничої допомоги не є достатніми для ствердження про понесення ним таких витрат, у тому числі обов`язку сплатити такі витрати у майбутньому.

Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що подана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У постанові від 27.05.2021 по справі №580/3241/20, адміністративне провадження №К/9901/32044/20, Верховний Суд звернув увагу, що у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку ст. 252 КАС України.

Згідно положення частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

У відповідності до вимог частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з цим, Верховний Суд, розглядаючи питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у своїй судовій практиці неодноразово зазначав, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З матеріалів справи встановлено, що у якості доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвокатки Салюк І.В., позивач надав до суду: договір про надання правової допомоги №б/н від 28.04.2025 року; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 11.07.2025 року із зазначенням вартості юридичних послуг; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ № 000112; докази направлення відповідачу.

При цьому, у змісті адміністративного позову при зверненні до суду позивач ОСОБА_1 заявляв про намір подання доказів понесених судових витрат позивачем на правничу допомогу та вказав, що розрахунок цих витрат буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 11.07.2025 02.07.2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постановипро накладенняадміністративного стягнення задоволено та скасовано постанову серії ЕНА № 4576819.

Заява позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн у вказаній вище справі надійшла до суду 15.07.2025.

Відповідно до п. 3.1. Договору про надання правничої допомоги, розмір гонорару визначається сторонами та становить 2000 грн. Факт надання послуг підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно з актом виконаних робіт (наданих послуг) від 11.07.2025, адвокаткою Салюк І.В. позивачу було надано наступний обсяг професійної правничої допомоги у межах справи № 681/566/25: правнича консультація із аналізом та роз`ясненнями судової практики з питань можливості оскарження оспорюваної постанови; підготовка позовної заяви до суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, загальний розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу (вартість наданих юридичних послуг) у зв`язку із розглядом справи становить 2000 грн.

Представник відповідача у запереченні на заяву позивача вказує, що акт понесених витрат не підтверджується платіжною інструкцією чи будь-якими іншими документами.

Постановою Верховного Суду (Касаційного адміністративного суду) від 21.01.2021 року у справі №280/2635/20 вказано, що відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічний висновок міститься в постанові об`єднаної палати Верховного Суду (Касаційного господарського суду) від 03.10.2019 року у справі №922/445/19.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, понесених ОСОБА_1 , суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати ВСУ від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати ВСУ від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

З урахуванням наведених норм права, дослідивши зміст поданих позивачем документів, розумності розміру витрат на правову допомогу, принципу співмірності судових витрат зі складністю справи та виконаними адвокатом послугами, суд приходить до висновку про задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №681/566/25 та стягнення з відповідача Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 132, 134, 139, 242-246, 250, 252, 255 КАС України, суд,

постановив:

Заяву задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управлінняНаціональної поліціїв Хмельницькійобласті на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення суду апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий: