Рішення № 129155941, 15.07.2025, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/709/25

Провадження №2/523/1782/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

"15" липня 2025 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судових засідань - Сошенко К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства «Спеціалізований психоневрологічний Будинок дитини № 3 «Сонечко» до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Спеціалізований психоневрологічний Будинок дитини № 3 «Сонечко» від імені директора Зброжик О.П., звернулось до Суворовського (Пересипського) районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначила, що відповідач у справі є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту дитину та її доставку від 11.11.2023 року біля воріт КПН Спеціалізований психоневрологічний Будинок дитини № 3 «Сонечко» громадян ОСОБА_3 привів дитину чоловічої статі, без документів, зазначив, що це син його співмешканки, мати дитини вже декілька днів пішла з дому, залишила дитину та не виходить на зв`язок.

Представник позивача зазначає, що за весь час перебування дитини в закладі, батьки дитини, або інші родичі, жодного разу не відвідали дитину та не цікавились її життям, не надають матеріальної допомоги. З особистого спілкування, з матір`ю дитини, остання повідомила, що не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно дитини.

З урахуванням викладеного представник позивача просить: позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі: частини усіх доходів до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Суворовського (Пересипського) районного суду м. Одеси від 14 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи в підготовче засідання. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз`яснено про право на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 15 травня 2025 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання призначене на 15 липня 2025 року сторони до суду не з`явились.

Представник позивача Комунального некомерційного підприємства «Спеціалізований психоневрологічний Будинок дитини № 3 «Сонечко» 11.07.2025 року (вх. № 27810) звернулась із заявою щодо можливості проведення судового засіданні у відсутність сторони позивача, згідно поданої заяви представник зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с.77-78).

Відповідач: ОСОБА_1 до суду не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялась у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, на адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.49-50; 66; 75-76).

Представники третіх осіб: Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Служби у справах дітей Одеської міської ради також звернулись на адресу суду з заявами про слухання справи за їх відсутності, згідно яких зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с.56, 60).

Згідно з положеннями ч.1 ст.223 глави 6 розділу ІІІ ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені, представник позивача та третіх осіб звернулись на адресу суду з заявами про слухання справи за їх відсутності, відповідач про час та слухання справи повідомлена, про причини не явки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала, а відтак підстав для відкладення слухання справи не має.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Звертаючись з позовними вимогами щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі: частини усіх доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття, представник позивача зазначила, що за весь час перебування дитини в закладі, батьки дитини, або інші родичі, жодного разу не відвідали дитину та не цікавились її життям, не надають матеріальної допомоги. З особистого спілкування, з матір`ю дитини, остання повідомила, що не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно дитини.

Згідно копії свідоцтва про народження встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.12).

Відповідно до Повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, встановлено, що відомості про батька дитини записані на підставі ст. 135 СК України за заявою матері (а.с.17-18).

Згідно Наказу Служби у справах дітей ОМР від 02.06.2021 року «Про взяття на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взято на облік, як дитину, яка проживає в сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків (а.с.14).

Відповідно до Акта органу внутрішніх справ, встановлено, що 11.11.2023 року була виявлена дитина чоловічої статі по АДРЕСА_1 біля воріт дитячого будинку «Сонечко» (а.с.19).

Згідно письмових пояснень від 17.11.2023 року ОСОБА_1 остання зазначила, що пішла з дому, нікому не повідомила, сина залишила на співмешканця, який і приніс дитину до дитячого будинку (а.с.20).

Згідно листа КНП «Спеціалізований психоневрологічний БД № 3 «Сонечко» начальнику Служби у справах дітей ОМР від 23.05.2024 року встановлено, що з 11.11.2023 року по теперішній час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває в КНП «Спеціалізований психоневрологічний Будинок дитини № 3 «Сонечко». Мати дитини, за весь час перебування дитини в закладі дитину не відвідувала, не цікавиться його життям, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає (а.с.27).

Згідно письмових пояснень від 22.10.2024 року ОСОБА_1 зазначила, що не має можливості дбати про своїх дітей, дітей не має куди забрати, в неї незакінчені судові справи, а тому вона не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав (а.с.28).

Згідно листа Центру соціальних служб від 30.06.2024 року встановлено, що здійснити оцінку потреб сім`ї не виявилось можливим, оскільки ОСОБА_1 не забезпечила умови обстеження (а.с.32).

Відповідно до довідки наданої позивачем становлено, що дитина перебуває в закладі з 11.11.2023 року, з дня перебування дитини в закладі, мати дитину жодного разу не відвідала, матеріальної допомоги не надає (а.с.62).

Щодо характеризуючих документів відносно відповідача встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28.05.2020 року відповідача було позбавлено батьківських прав відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.23-24), 27.03.2024 року відносно відповідача винесено вирок за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с.25-26), також, вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 12.02.2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с.80-81).

Отже, з огляду на досліджені документи судом встановлено, що малолітня дитина після складання акта про знайдену дитину, була влаштована до КНП «Спеціалізований психоневрологічний Будинок дитини № 3 «Сонечко» та з 2023 року відповідач дитину не відвідувала та не цікавиться її життям. Батько дитини записаний відповідно до ст. 135 СК України.

Судом досліджується висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого зазначено:

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 17.11.2023, стосовно перебування її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Будинку дитини № 3, вона проживала зі співмешканцем ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_2 , та 10.11.2023 пішла з дому, не попередивши його. ОСОБА_9 приніс малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Будинку дитини № 3.

Відповідно до листа управління соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 11.12.2023 № 19.02-08/492, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в управлінні соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради перебувала та отримувала на сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомогу при народженні дитини. З 01.12.2023 вказаний вид допомоги припинено.

Згідно з інформацією, наданою Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.06.2024 у малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідні брати та сестри: неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , малолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28.05.2020 у справі № 523/13500/19, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , позбавлено батьківських прав у відношенні дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 27.03.2024 р. у справі 523/22816/23, ОСОБА_1 визнано винною у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік, із покладанням обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

За інформацією веб-сайту Судова влада України, постановами Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, за неналежне виконання батьківських обов`язків по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. На даний час, в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси, на розгляді перебуває справа № 523/12016/24, за обвинувачуванням ОСОБА_1 , раніше судимої, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану), ч.2 ст. .90 КК України (шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, доо таке, що завдало значної шкоди потерпілому).

Відповідно до листа КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № З Сонечко» Одеської міської ради від 23.05.2024 № 478, в закладі з 11.11.2023 по теперішній час перебуває малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини, ОСОБА_1 , за весь час перебування дитини у закладі, жодного разу не відвідувала дитину, не цікавилася життям та станом здоров`я дитини. Матеріальної допомоги на утримання дитини не надавала. У зв`язку з тим, що дитина фактично залишилася без батьківського піклування, адміністрація закладу просить порушити питання щодо позбавлення батьківських сина. ОСОБА_1 повідомила, що пройшла курс реабілітації від алкогольної залежності. Забрати малолітнього сина з будинку дитини у неї немає можливості. Квартира, в якій вона зареєстрована, потребує капітального ремонту. Крім того, на даний час тривають суди у кримінальних справах відносно неї. ОСОБА_1 зазначила, що не проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 'а влаштування його під опіку її матері, ОСОБА_10 , яка вже є опікуном її чотирьох дітей.

З заявою щодо питання повернення дитини, ОСОБА_1 до Служби не зверталася, та жодних документів, які б підтверджували її участь у вихованні дитини, не надавала.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 23.10.2023 встановлено, що для дитини не створені належні умови для проживання та розвитку.

Згідно з інформацією, наданою Центром соціальних служб Одеської міської ради (далі - ЦСС ОМР) від 30.08.2024, фахівцями 27.08.2024, 28.08.2024 здійснені виходи для проведення оцінки потреб сім`ї - двері ніхто не відчинив. Були залишені інформаційні матеріали та запрошення на прийом. До відділу ОСОБА_1 не з`явилася та не зателефонувала. Враховуючи вищезазначене, здійснити оцінку потреб сім`ї особи не виявляється можливим.

Вищевикладене свідчить про ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків, яке полягає в тому, що мати свідомо не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, метичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову ховання, не спілкується дитиною, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Натомість, дитина перебуваючи в державному закладі отримує належний догляд, медичне обстеження, при необхідності лікування. Дитиною займаються, навчають та розвивають.

Зважаючи на вищевикладене, на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради (протокол засідання від 21.11.2024 Л 22) керуючись ст. 164 Сімейного Кодексу України, постанови № 3 Пленуму Верховного України від 30 березня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав, орган опіки та піклування - Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно її літнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9-11).

З огляду на досліджений висновок, судом встановлено, що органом опіки та піклування було ретельно досліджено питання щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, у зв`язку з чим, комісія дійшла висновку щодо доцільності такого позбавлення.

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст.8,12 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27.02.1991 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Частиною 7 ст.7 СК України, передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.03.21991 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1-4 ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України, зокрема п.2 ч.1 ст.164 СК України, визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти (застосовується лише у разі, якщо мати, батько досягли повноліття); жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами (застосовується лише у разі, якщо мати, батько досягли повноліття); вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва (застосовується лише у разі, якщо мати, батько досягли повноліття); засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

В даному випадку судом встановлено, що мати відмовилась забирати дитину з Дитячого будинку, зазначила, що не має можливості виховувати дитини та взагалі не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно дитини.

Позбавлення прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька так і для дитини (ст.166 СК України). Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (п.57,58).

У п.100 справи «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Не може також бути виправданим захід, що роз`єднує сімейні зв`язки, самим лише посиланням на ненадійний стан батьків, що може бути вирішено за допомогою менш радикальних засобів, такими як цільова матеріальна допомога та соціальна підтримка, а не шляхом розлучення сім`ї (як приклад, рішення у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року).

Відповідно до ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст.180,181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.3 ст.166 СК України зазначено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Як роз`яснено у п. 15,16 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом враховується, що дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, який відповідач не може забезпечити. Зокрема, за час розгляду справи відповідач не довела суду такої можливості.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі по частки з усіх видів заробітку, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 статті 166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється щодо обов`язку утримання дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. ст. 183, 184 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, а якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення - у твердій грошовій сумі.

Таким чином, визначаючи належний до стягнення з відповідача розмір аліментів, суд враховує вимоги ст. 182 СК України, право дітей на достатній рівень життя, з урахуванням обов`язку батьків утримувати своїх дітей, суд вважає, що належним розміром аліментів на дитину, є стягнення з відповідача аліментів у розмірі по 1/4 частки з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідатиме вимогам закону та не порушуватиме прав як дитини на користь якої стягуються аліменти, так і відповідача.

При цьому мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому при зміні стану здоров`я, сімейного стану чи матеріального становища платника аліментів або одержувача аліментів, у сторін є право звернутись до суду із позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.

На підставі викладеного, з урахування досліджених доказів та пояснень сторін наданих під час розгляду справи, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів у розмірі по 1/4 частки з усіх видів заробітку, необхідно дійти висновку, що позбавлення батьківських прав буде відповідати інтересам дитини, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачів підлягають стягненню на користь держави судові витрати у розмірі 1 211, 20 гривень.

Керуючись ст.ст. 55, 56, ЦК України, ст.ст. 150, 155, 164-166, 171, 181,182 СК України, ст. 3, 9 Конвенції про права дитини, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства «Спеціалізований психоневрологічний Будинок дитини № 3 «Сонечко» до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) - батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) - аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі: 1/4 частини усіх видів доходу, але не меншу ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 13.01.2025 року, та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_8 на особистий рахунок дитини.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) - на користь держави судовий збір у розмірі: 1 211, 20 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 22.07.2025р.

Суддя: