Ухвала суду № 129153275, 29.07.2025, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1537/25

Провадження № 1-кс/396/318/25

УХВАЛА

29.07.2025 року м. Новоукраїнка Слідчий суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в приміщенні суду в м.Новоукраїнка Кіровоградської області клопотання заступника начальника СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новоукраїнка, Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одружений, освіта середня, не працюючого, малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді гранатометник, військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

по матеріалахдосудового розслідування,внесеного доЄРДР за№ 62025240040001052 від 07.03.2025року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_4 29.07.2025 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .

З клопотання та копії повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Із змістуданого клопотаннявбачається,що відповідно донаказу командиравійськової частини НОМЕР_1 №402від 27.12.2024солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,з 27.12.2024 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 постановлено на всі види забезпечення, а також визнано таким, що справи та посаду гранатометника, військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Таким чином,з моментузарахування 27.12.2024 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , останній набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу, та з того ж дня, 27.12.2024, приступив до виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Так, відповідно до п. п.1-3 ч.4 ст.24Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проходячи військову службу на посаді гранатометника, військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, ОСОБА_5 , як військовослужбовець відповідно до ст. ст.11, 16-17Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4Дисциплінарного статуту Збройних Сил України був зобов`язаний, зокрема, свято і непорушно додержуватися КонституціїУкраїни та законівУкраїни, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів ЗбройнихСил України; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, а також спеціальні обов`язки; бездоганно і неухильно додержуватися порядку і правил, встановлених статутами ЗбройнихСил України та іншим законодавством України; усвідомлювати та свідомо ставитися до виконання свого військового обов`язку; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно зі ст.ст.2, 127-128, 130Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України молодший сержант ОСОБА_5 , також був зобов`язаний, зокрема, захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України; точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки і поставлені йому завдання; зразково виконувати свої службові обов`язки; додержуватися військової дисципліни; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни; неухильно виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2024 солдат ОСОБА_5 , призначено на посаду гранатометника, військової частини НОМЕР_1 .

Зважаючи навикладене,13.01.2025,солдат ОСОБА_5 ,будучи військовослужбовцемта проходячивійськову службуза контрактом та перебуваючи на посаді гранатометника, військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, діючи умисно в порушення вимог ст. ст.2, 11, 16-17, 127-128, 130Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст.1-4Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 13.01.2025 не повернувся з стаціонарного лікування до тимчасового місця розташування військової частини НОМЕР_1 , яка на той час тимчасово дислокувалась поблизу населеного поблизу АДРЕСА_3 без поважних причин в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби, перебуваючи у різних місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби до моменту його затримання працівниками поліції Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградської області.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник адвокат ОСОБА_6 в судовомузасіданніпросиввідмовитивзадоволенніклопотаннящодообраннявідноснопідозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою тапросив застосувативідносно підозрюваногозахідзабезпечення кримінальногопровадженняувидідомашньогоарешту.

Прокурор, слідчий під час розгляду, клопотання підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , які клопотання підтримали, підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , які просили застосувати захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту, слідчий суддя, вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя встановлює, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, чим порушив вимоги пунктів 2, 3 частини 1 статті 194 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про обґрунтоване застосування саме такого виду запобіжного заходу.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до п. 28 рішення «Плешков проти України» (заява N 37789/05) ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.

Така позиція ЄСПЛ узгоджується з положеннями національного законодавства, зокрема ст.177, 183 КПК України.

Встановлено, що 09.06.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (а.к. 36-40).

Оскільки термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Об`єктивна підозра ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- матеріали службового розслідування за фактом самовільного залишення частини військовослужбовцем ОСОБА_5 (а.к. 7-35), протокол допиту підозрюваного від 09.06.2025 року (а.к. 41-44), заява ОСОБА_5 від 19.06.2025 року (а.с. 45), протокол допиту в режимі відеоконференції від 25.06.2025 року (а.с. 46-47), протокол допиту в режимі відеоконференції від 24.06.2025 року (а.с. 48-49).

Відповідно до ст.12 КК Українизлочин, передбачений ч. 5ст. 407 КК Україниу вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким злочином, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п"яти до десяти років.

Слідчий суддя приймає до уваги, обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, який має повних 32 роки від народження, за місцем проживання характеризується негативно, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , не одружений, не працюючий, малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді гранатометник, військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимого.

Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі матиме можливість:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і за його вчинення передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п"яти до десяти років.

Суд вважає, що прокурором, доказами, які надані слідчим та які містяться в матеріалах клопотання, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваного, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Жодних доказів про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.

А томупідставою застосуваннязапобіжного заходує наявністьобґрунтованої підозри у вчиненніособою кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину,а такожнаявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

В даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_5 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв`язку з встановленими обставинами, враховуючи положення, передбачені ст.176-178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та доцільність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно п.2 ч.5 ст. 182КПКУкраїни розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 202КПКУкраїни підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор", який рахувати з14 год. 15 хв., 29.07.2025 року.

Строк дії ухвали становить 10 (десять) днів, але не довше, ніж в межах строків досудового розслідування.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 08.08.2025 року о 14:15 год.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Виконання ухвали покласти на Новоукраїнський РВП ГУНП в Кіровоградській області.

Розмір застави для підозрюваного ОСОБА_5 визначити у межах тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 (дев"яносто тисяч вісімсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок - банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445, рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505, код банку отримувача (МФО) 820172.

Підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживав, а саме АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання чи роботи.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити до 08.08.2025 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозоюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Повний текст ухвали складено 29.07.2025 року і оголошено учасникам провадження 29.07.2025року о 17.00 годині.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з часу її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1