Рішення № 12915318, 10.12.2010, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

№2-4900/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2010 року. Торезький міський суд Донецької області в складі :

Головуючої-судді Чапланової О.М.

При секретарі Кононенко Л. І.

За участю позивача ОСОБА_2

Представників відповідача Пржиємського В.В.

Савченко О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат» - про стягнення заробітної плати за роботу в надурочний час, різниці в оплаті по окладу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат» - про стягнення заробітної плати за роботу в надурочний час, різниці в оплаті по окладу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він працював у ТОВ «ДОК ГОФ Червона Зірка» з 25.03.2004 року водієм КРАЗу та звільнений 25.06.2009 року за власним бажанням. При розрахунку йому не доплачено заробітну плату за роботу в надурочний час у сумі 2033,85 грн. та різницю в оплаті окладу у сумі 5181,63 грн. Загальна сума становить 7215,48 грн. Дані недоплати виникли через різницю між встановленим окладом водія КРАЗу та фактично нарахованою сумою. За роботу у надурочний час йому не сплачували у подвійному розмірі. Просить стягнути з відповідача недоплачену заробітну плату за роботу в надурочний час в сумі 2033,85 грн. та різницю в оплаті за окладом в сумі 5181,63 грн., загальною сумою 7215,48 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні викладеним у позові, додатково пояснив, що він працював на підприємстві відповідача водієм, на автомобілі, якому 21 рік і якій часто ломався, у звязку із чим приходилось виконувати роботу автослюсаря, ремонтуючи машину. Під час виконання ремонтних робіт автомобіля, на якому він працював, йому повинні були виплачувати заробітну плату водія, але у цей період виплачували заробітну плату автослюсаря, тобто зменшували оклад. Наказів про перевод його на посаду автослюсаря не було, він постійно працював водієм. За роботу в наднормовий час оплачували в одинарному розмірі, в той час, коли необхідно було оплачувати в подвійному розмірі.

На запитання представника відповідача Пржиємського В.В., позивач пояснив, що він не був ознайомлений з умовами праці на підприємстві відповідача, він бачив, як працюють інші на цьому підприємстві і його це влаштовувало.

Представник відповідача Пржиємський В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в якості водія 25 березня 2004 р., з окладом при роботі на основному виробництві в якості водія 665 грн. і з окладом при ремонтних роботах в якості автослюсаря 363 грн. При розрахунку заробітної плати враховувався час роботи ОСОБА_2 в якості водія та в якості автослюсаря. Розрахунок оплати за роботу в надурочний час, наданий позивачем являє собою безпідставний набір цифр, не відповідає дійсності і нічим не підтверджується. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Додатково представник відповідача Пржиємський В.В., пояснив, що ОСОБА_2 погодився на укладення трудового договору з ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат» на умовах, які зазначені у наказі № 15/к від 22.03.2004 р. На протязі дії трудового договору ОСОБА_2 був задоволений умовами праці та оплати і ніяких вимог про зміну оплати і робочого часу від нього не надходило. Якщо брати для розрахунку заробітної плати водія автомобіля КРАЗ умови оплати праці працівників автомобільного транспорту, які введені Міністерством вугільної промисловості України, то оклад водія КРАЗ, розрахований за ціми умовами значно менше окладу, який був призначений ОСОБА_2 Таким чином, керівництво ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат» значним збільшенням окладу (майже у два рази) компенсувало оплату ОСОБА_2 в надурочний час у 2008 р.

Представник відповідача Савченко О.В. в судовому засіданні пояснив, що в умовах функціонування автотранспортного підрозділу відповідача організувати роботу по підготовці автомобілів без залучення водіїв неможливо та на ефективно. Згідно із додатком до типової організаційної структури автотранспортного підприємства №2 «Нормативи чисельності робочих і норми часу на обслуговування і ремонт обладнання», розрахованого згідно з Єдиними нормативами чисельності і нормами часу на обслуговування і ремонт обладнання вуглезбагачувальних фабрик Міністерства вугільної промисловості України від 2000 р., 4 чоловіка електрослюсарів чергових забезпечити повний комплекс робіт по діагностиці, технічному обслуговуванню і технічному ремонту не в змозі.

Відповідно до постанови ДК РМ СРСР з питань труда та заробітної плати і секретаріата ВЦСПС № 322/34 від 14.12.1972 р. «Про умови оплати труда робітників автомобільного транспорту, а також транспортно-експедіційного обслуговування і вантажно-розвантажувальних робіт системи автомобільного транспорту» на підприємствах і в організаціях з невеликою кількістю автомобілів (до 15), де немає необхідністі утримувати спеціальний штат ремонтних і обслугуючих робочих (слюсарів, мийщіків та інш.) і водії повністю здійснюють роботи по ремонту і технічному обслуговуванню автомобілів у свій робочий час (якщо не має можливості виконати ці роботи на станції обслуговування або транспортному підприємстві). Тобто всіма нормативними документами допускається залучення водіїв до поточного обслуговування і поточного ремонту закріпленого обладнання.

При прийнятті на роботу позивач погодився на укладення трудового договору з відповідачем на умовах, указаних в наказі № 15/к від 22.03.2004 р. і протягом дії трудової угоди був задоволений умовами праці і оплати і ніяких вимог про зміну оплати і тривалості робочого часу від нього не надходило. ОСОБА_2 погодився, шо за виход на лінію і за дні на ремонтах він буде отримувати різну заробітну плату. При нарахуванні заробітної плати враховувалась у першу чергу різна інтенсівність труда та його напруженість.

Вважає позовні вимоги необгрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що 22.03.2004 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття на роботу водієм автотранспорта. На вказаній заяві указано : «о/к тимчасово на 2 міс.», стоїть підпис, «Водій автомобіля КРАЗ», стоїть підпис, «о/к 14 ділянка 211 умови праці водій автомобіля КРАЗ оклад 495 ремонт 363 система оплати -31», стоїть підпис (а.с.39). Відповідно до наказу від 22.03.2004 р. № 15/к згідно із поданою заявою ОСОБА_2 прйнято на роботу водієм КРАЗу в автотранспортний цех з окладом 495 грн. на лінії, 363 грн. на ремонтах з 25.03.2004 р. (а.с.66). Відповідно до наказу від 25.06.2009 р. ОСОБА_2 звільнено 25.06.2009 р. за власним бажанням , ч.1 ст. 38 КЗпП України (а.с.16).

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь поизвача різниці в оплаті по окладу в сумі 5181,63 грн., суд виходить з того, що відповідно до розділу ІІ «Трудові відносини» Колективного договору на 2003 рік між адміністрацією і трудовим колективом ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат», який діяв під час прийняття позивача та його роботи на підприємстві відповідача, (а.с.102-131) трудові відносини робітників фабрики регулюються КЗпП України, ЗУ «Про підприємства в Україні», «Про охорону праці» та іншими нормативно-правовими актами про працю з урахуванням особоливостей, встановлених Гірничим Законом України. Трудові відносини між керівником і робітником настають з моменту укладення трудового договору, який оформлюється наказом про прийняття на роботу.

Відповідно до розділу УІ «У сфері нормування та оплати праці» Клективного договору -сторони погодились, що: форми і системи оплати труда: норми труда, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, оплат в залежноств від конкретних умов, вида і якості труда, премій, винагород встановлюються цим Договором на підставі рішення адміністрації підприємства за погодженням з професійним комітетом. Керівник гарантує рівень мінімальної заробітної плати при виконанні норм труда (часу) не нижче мінімальної заробітної плати, встановленої державою (п.6.3). При підвищенні державного розміру мінімальної заробітної плати розміри тарифних ставок, окладів і соціальних гарантій, передбачених цим Договором, підлягають підвищенню у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Згідно із ч.3 вказаної статті конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених ч.2 цієї статті.

Відповідно до ст. 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати: в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено трудовий договір, який оформлено наказом про прийняття на роботу № 15/к від 22.03.2004 р. Відповідно до вказаного наказу позивачу було встановлено оклад 495 грн. на лінії, 363 грн. на ремонтах (а.с.66). Згідно із довідкою відповідача від 06.09.2010 р. (а.с.38) з березня 2004 р. по липень 2005 р. включно позивачу було встановлено оклад 665 грн. при роботі на виробництві, 363 грн. при ремонтних роботах; з серпня 2005 р. по лютий 2006 р. включно - 991 грн. при роботі на виробництві, 541 грн. при ремонтних роботах; з березня 2006 р. по грудень 2006 р. включно - 1055 грн. при роботі на виробництві, 576 грн. при ремонтних роботах; з січня по квітень 2007 р. включно - 1161 грн. при роботі на виробництві, 634 грн. при ремонтних роботах; з травня 2007 р. по жовтень 2007 р. включно - 1615 грн. при роботі на виробництві, 881 грн. при ремонтних роботах; з листопада 2007 р. по грудень 2007 р. включно - 1696 грн. при роботі на виробництві, 925 грн. при ремонтних роботах; у січні 2008 р. - 1858 грн. при роботі на виробництві, 1013 грн. при ремонтних роботах; у лютому 2008 р. - 1898 грн. при роботі на виробництві, 1034 грн. при ремонтних роботах; у березні 2008 р. - 1938 грн. при роботі на виробництві, 1056 грн. при ремонтних роботах; у квітні 2008 р. - 1978 грн. при роботі на виробництві, 1078 грн. при ремонтних роботах; у травні 2008 р. - 2018 грн. при роботі на виробництві, 1100 грн. при ремонтних роботах; у червні-липні 2008 р. - 2080 грн. при роботі на виробництві, 1134 грн. при ремонтних роботах; у серпні-грудні 2008 р. 2120 грн. при роботі на виробництві, 1155 грн. при ремонтних роботах; з січня по червень 2009 р. - 2120 при роботі на виробництві, 1155 грн. при ремонтних роботах.

При кожній виплаті заробітної плати відповідач повідомляв позивача про дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці, а сме: про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, про розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати, про суми заробітної плати, що належить до виплати, про що свідчать розрахункови талони, надані позивачем (а.с. 5-12,24).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 погодився на укладення трудового договору з ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат» на умовах, які зазначені у наказі № 15/к від 22.03.2004 р. На протязі дії трудового договору ОСОБА_2 був задоволений умовами праці та оплати і ніяких вимог про зміну оплати і робочого часу від нього не надходило. Нарахована заробітна плата позивачу виплачена у повному обсязі, заборгованості з указаних виплат немає.

На запитання головуючої Фіріченко А.В. пояснив, що перед видачею заробітної плати відповідач видавав йому розріхункові талони, в якіх було указано розмір заробітної плати, оклад та інші нарахування. На той момент його влаштовувала така заробітна плата.

Позивачем не надано, а в судовому засіданні не здобуто доказів у підтвердження порушень відповідачем вимог КЗпП України, Колективного договору, ЗУ «Про оплату праці» та інших номативно-правових актів, які регулюють оплату праці, при встановленні

позивачу розмірів окладів та обовязку відповідача доплатити позивачу різницю в окладах.

За наведених обставин у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь поизвача заробітної плати за роботу в надурочний час в розмірі 2033 грн. 85 коп., суд виходить з того, що відповідно до розділу У «Робочий час, час відпочинку» Колективного договору на 2003 рік між адміністрацією і трудовим колективом ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат», режим робочого часу визначається Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими адміністрацією за погодженням з профсоюзним комітетом. Тривалість робочого часу робітників на тиждень 40 час. Надурочними являються роботи понад встановленої тривалості робочого часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

Згідно із розрахунком оплати за роботу в надурочний час водія автомобіля КРАЗ ОСОБА_2 від 28.10.2010 р. (а.с.69) у лютому 2008 р. при нормі робочого часу 168 год. та окладі 1898 грн. ОСОБА_2 відпрацював 200 год., з яких 32 год. надурочно, за що проведено оплату у розмірі 361 грн. 52 коп.; у березні 2008 р. при нормі робочого часу 160 год. та окладі 1938 грн. ОСОБА_2 відпрацював 197 год., з яких 37 год. надурочно, за що проведено оплату у розмірі 448 грн. 16 коп.; у травні 2008 р. при нормі робочого часу 152 год. та окладі 2018 грн. ОСОБА_2 відпрацював 161 год., з яких 9 год. надурочно, за що проведено оплату у розмірі 119 грн. 49 коп.; у червні 2008 р. при нормі робочого часу 152 год. та окладі 2080 грн. ОСОБА_2 відпрацював 177 год., з яких 25 год. надурочно, за що проведено оплату у розмірі 342 грн. 11 коп.; у сеорпні 2008 р. при нормі робочого часу 160 год. та окладі 2120 грн. ОСОБА_2 відпрацював 171 год., з яких 11 год. надурочно, за що проведено оплату у розмірі 145 грн. 75 коп.; у вересні 2008 р. при нормі робочого часу 176 год. та окладі 2120 грн. ОСОБА_2 відпрацював 195 год., з яких 19 год. надурочно, за що проведено оплату у розмірі 228 грн. 86 коп. Оплата за роботу в надуровний час нараховувалась в одинарному розмірі.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 у період з лютого 2008 р. по вересень 2008 р. включно працював понад встановлену тривалість робочого часу та що оплата за роботу в надуровний час у цей період нараховувалась йому в одинарному розмірі, у порушення вимог ст. 106 КЗпП України. За наведених обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню недоплачена заробітна плата за роботу в надурочний час в розмірі 1645 грн. 89 коп. (361,52 грн.+448,16 грн.+119,49 грн.+342,11 грн.+145,75 грн.+228,86 грн. = 1645,89 грн.).

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню у доход держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на користь Державного бюджету м. Тореза .

Керуючись: ст.ст. 94,97,106,110 КЗпП України, Законом України „Про оплату праці”, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 79, 81,88, 209, 210, 212, 214, 215, 223 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат» - про стягнення заробітної плати за роботу в надурочний час, різниці в оплаті по окладу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат» (86606, Донецька обл., м.Торез, ГЗФ «Червона Зірка, Ідентифікаційний код № 32131749, код ЄДРПОУ 32131749) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний № НОМЕР_1, недоплачену заробітну плату за роботу в надурочний час за лютий вересень 2008 р. в сумі 1645 грн. 89 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат» (86606, Донецька обл., м.Торез, ГЗФ «Червона Зірка, Ідентифікаційний код № 32131749, код ЄДРПОУ 32131749) у доход держави судовий збір в розмірі 51 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат» (86606, Донецька обл., м.Торез, ГЗФ «Червона Зірка, Ідентифікаційний код № 32131749, код ЄДРПОУ 32131749) на користь Державного бюджету м. Тореза витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення постановлене в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 10 грудня 2010 року.

Рішення буде виготовлено в повному обсязі 15 грудня 2010 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча-суддя О. М. Чапланова