Рішення № 1291531, 19.12.2007, Хорольський районний суд Полтавської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 2-824/07

про задоволення позову про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію

у зв"язку з його визнанням у попередньому судовому засіданні

19 грудня 2007 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Карпушина Г.Л.; при секретарі - Корнет В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» до ОСОБА_1та ОСОБА_2про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОКВП ТГ «Лубнитеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1та ОСОБА_2. про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію. В позовній заяві позивач вказував, що відповідачі проживають в квартирі № АДРЕСА_1. Даний багатоквартирний будинок підключений до системи централізованого теплопостачання і мешканці отримують послуги по опаленню квартир. Будинок належить житлово-будівельному кооперативу «Хорол». Загальна площа квартири № 46 становить 35,9 м.2

Відповідно до прейскуранту № К 15-02-ПЛ, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 21.03.2000 року № 121, вартість опалення 1м.2 за період з квітня 2005 року по 31 липня 2005 року становила 0,70 грн. і сума щомісячного нарахування становила 25,13 грн. З 1 серпня 2005 року рішенням Полтавської обласної ради від 15.04.2005 року тарифи було збільшено до 0,99 грн. за 1 м.2 загальної площі протягом року і сума щомісячного нарахування становила 35,54 грн. З 1 жовтня 2006 року вартість опалення 1м.2 загальної площі становить 2,59 грн. відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 10.08.2006 року і сума щомісячного нарахування становить 92,98 грн. Рішенням Полтавської обласної ради від 28.02.2007 року змінено рівень тарифів до 2,34 грн. за 1 м2. і сума щомісячного нарахування становить 84,01 грн.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, встановлено зобов'язання споживача вносити щомісяця плату за надані послуги згідно встановлених тарифів. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений термін.

Відповідачі ОСОБА_1та ОСОБА_2. в односторонньому порядку не виконують зобов'язання по оплаті за спожиту теплову енергію, в результаті чого склалась заборгованість за період з квітня 2005 року по 01.11.2007 року в сумі 1663,70 коп.

В судовому засіданні представник позивача зменшила розмір суми заборгованості, позов підтримала, зважаючи на те, що відповідачі після подання позову сплатили заборгованість в сумі 300 грн., прохала суд, стягнути з відповідачів заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 1363,70 грн., а також витрати по оплаті інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Відповідачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2. позов визнали в повному обсязі та пояснили, що дійсно допустили заборгованість за спожиту теплову енергію у зв'язку з відсутністю коштів. Вони погоджуються що позивачем їм надавалися належні послуги, а тому вони повинні виконати своє зобов'язання по їх оплаті. На момент розгляду справи вони погасили частину боргу, а решту мають намір погасити найближчим часом.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідачів, дослідивши матеріали справи та належно оцінивши всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що будинок № АДРЕСА_1належить житлово - будівельному кооперативу «Хорол». Виробником послуги з центрального опалення є позивач, який безпосередньо виробляє вказану послугу та отримує за це плату. Відповідачі проживають в квартирі № 46, власником якої є ОСОБА_1на підставі договору купівлі - продажу від 21.07.2004 року. Між відповідачами та позивачем з моменту одержання квартири у користування і до моменту розгляду справи в суді договір про надання послуг з централізованого опалення не укладався.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач, як виробник послуг, зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.1 ч.3 ст.24 Закону України «Про теплопостачання» та п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року передбачено обов'язок відповідачів, як споживачів житлово-комунальних послуг, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

З наведених вище норм Закону видно, що маючи обов'язок на укладення договору, сторони по справі допустили його невиконання без поважних причин, а тому ступінь їх вини є однаковою.

Зважаючи на те, що між сторонами відсутні договорні відносини, які б визначали зміст та обсяг зобов'язань між ними, на думку суду, вирішення спірних питань, які виникли необхідно проводити згідно з чинним законодавством, яке їх регулює.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону, Закону України «Про теплопостачання» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Житловим Кодексом України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», іншими піднормативними актами, встановлено, зважаючи на те, що значна частина житлових будинків відноситься до державного житлового фонду та перебуває у державній власності, обов'язковість надання послуг з централізованого опалення, яка обумовлена необхідністю забезпечення належних умов проживання та перебування осіб у будинках.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язанні виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Статтею 11 ЦК України, передбачено, що підставою виникнення зобов'язання можуть бути безпосередньо акти цивільного законодавства.

В даному випадку обов'язок позивача, як виробника послуги, забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів, передбачено  законами України «Про теплопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги». Обов'язок відповідачів, як споживачів, оплачувати отримані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, закріплений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 67 ЖК України, п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року та п.30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Судом встановлено, що між сторонами мається зустрічне зобов'язання, яке полягає в тому, що згідно законодавчих актів у сфері теплопостачання, які є чинними на момент розгляду справи та носять обов'язковий характер виконання, позивач зобов'язаний своєчасно та відповідної якості надавати відповідачу послуги з теплопостачання, а відповідачі зобов'язані проводити оплату за надані їм послуги у строки встановлені законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено що позивачем протягом спірного періоду послуги з центрального опалення відповідачам надавалися своєчасно та відповідної якості. Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 162 ЖК України передбачено обов'язок відповідачів оплату за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території проводити щомісячно.

Відповідно до прейскуранту № К 15-02-ПЛ, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 21.03.2000 року № 121, вартість опалення 1м.2 за період з квітня 2005 року по 31 липня 2005 року становила 0,70 грн. і сума щомісячного нарахування становила 25,13 грн. З 1 серпня 2005 року рішенням Полтавської обласної ради від 15.04.2005 року тарифи було збільшено до 0,99 грн. за 1 м.2 загальної площі протягом року і сума щомісячного нарахування становила 35,54 грн. З 1 жовтня 2006 року вартість опалення 1м.2 загальної площі становить 2,59 грн. відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 10.08.2006 року і сума щомісячного нарахування становить 92,98 грн. Рішенням Полтавської обласної ради від 28.02.2007 року змінено рівень тарифів до 2,34 грн. за 1 м2. і сума щомісячного нарахування становить 84,01 грн.

Перевіркою законності розроблення та затвердження тарифів з надання послуги по централізованому опаленню встановлено, що останні розробленні та прийнятті на підставі та в порядку, передбаченому чинним законодавством, а зокрема Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання» та іншими під нормативними актами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зважаючи на те, що починаючи з 01.04.2005 року по 01.11.2007 року відповідачі за спожиту теплову енергію своєчасно та в повному обсязі розрахунок не проводили, суд визнає, що ними порушено зобов'язання.

Статтями 611 та 623 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання особа, яка його порушила повинна відшкодувати завдані нею збитки. Беручи до уваги наведені вище норми закону та надані докази, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідачів завданих ними збитків є законною.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Зважаючи на викладене вище та вимоги Закону, суд вважає за необхідне задовільнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. Крім того, у відповідності до ст. ст. 81, 88 ЦПК України суд, приймаючи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору, вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 51 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 538, 544, 610, 611, 623 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 10, 156, 162 ЖК України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Постановами Кабінету Міністрів № 45 від 24.01.2006 року та № 630 від 21.07.2005 року, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» до ОСОБА_1та ОСОБА_2про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1та ОСОБА_2мешканців мАДРЕСА_1на користь ОКВП ТГ «Лубнитеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 1363,70 грн. на р/р 26032054500132 ПРУ КБ “Приватбанк” МФО 331401, Код ЄДРПОУ 05541083.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1та ОСОБА_2витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. на користь ОКВП ТГ «Лубнитеплоенерго» на р/р 26032054500132 ПРУ КБ “Приватбанк” МФО 331401, Код ЄДРПОУ 05541083.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1та ОСОБА_2на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення в 10-денний термін з моменту його оголошення до Хорольського районного суду Полтавської області та подання апеляційної скарги в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження рішення.

Г о л о в у ю ч и й: