Рішення № 129152827, 29.07.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8697/25

Провадження № 2/344/3407/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

28 липня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 19.05.2016 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200533512 щодо кредитування.

Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 13123,25 грн., з встановленим строком користування з 19.05.2016 р. по 19.06.2017 р., а Відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20 липня 2020 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої Позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за Кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів.

До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості. Щодо реєстру кредитних договорів (відступлених) до договору відступлення прав вимоги 20.07.2020 року. Оскільки кредитний портфель придбано з електронного аукціону Національної електронної біржі, протокол №UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020 року то інформація про відступлення права вимоги міститься в публічному доступі на сайтах https://zakupivli.pro/auctions/ua-ea-2020-06-09-000032-b (посилання на аукціон) та https://torgi.fg.gov.ua/216108 (посилання на паспорт активу на сайті ФГВФО). Окрім того підписаний паперовий варіант реєстру кредитнх договорів. До позовної заяви надано витяг з реєстру що пов`язано з тим, що відповідно до умов договору було відступлено право вимоги по 109 642 кредитному договору та реєстр до договору містить персональні дані фізичних осіб, надання інформації щодо яких суперечить Закону України «Про інформацію». 23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог.

Станом на 16.05.2025 р. загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 39394,46 грн., з яких: 13123,25 грн. заборгованість за кредитом; 26271,21 грн. заборгованість за відсотками. Заборгованість розрахована станом на дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору реєстрі кредитних договорів.

Оскільки 23.05.2016 згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладання такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Надані виписки з особових рахунків сформовані ФГВФО на підставі норм чинного законодавства.

Заборгованість відповідача за кредитним договором № 200533512 від 19.05.2016 року - 39 394,46 грн. Сума збитків з урахуванням 3% річних 3 548,74 грн. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань - 14 339,03 грн. Разом заборгованість становить - 57 282,23 грн.

Постановою від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 визначено зокрема: застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2. зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 і № 2. Оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору від 20.07.2020р. не були передані ТОВ «Діджи Фінанс» Так, на примусове виконання вищезазначеної постанови суду за заявами ТОВ «Діджи Фінанс» від 12.08.2021 приватним виконавцем відкрито ВП 66483131 щодо ТОВ «ФК «Плеяда» та від 12.08.2021 приватним виконавцем відкрито ВП 66491947 щодо ТОВ «ФК «Фагор». Лише на початку 2023 року оригінали вищезазначених документів були отримані ТОВ «Діджи Фінанс».

Враховуючи наведене просить суд поновити строк позовної давності для подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200533512 від 19.05.2016 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором № 200533512 від 19.05.2016 року у загальному розмірі 57 282,23 грн., яка складається з: суми заборгованості - 39 394,46 грн., суми інфляційних втрат - 14 339,03 грн., суми 3% річних - 3 548,74 грн., судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. В позові зазначив про розгляд справи без участі представника позивача, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого правонаступник банку позивається про його відновлення шляхом стягнення з позичальника заборгованості.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач просив поновити строк позовної давності.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №200533512 від 19.05.2016 року, зі встановленим строком користування з 19.05.2016 року по 19.06.2017 року.

З позовною заявою ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду 16.05.2025 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500.

Тобто, з березня 2020 року строки позовної давності продовжені.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до п.19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов поданий у строки, визначені законом, оскільки строк дії договору був погоджений до 19.06.2017 року, а тому строк звернення до суду з позовом спливав 19.06.2020 року на яку припадає продовження дії таких строків позовної давності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Судом встановлено, що між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 19.05.2016 року укладено кредитний договір, за яким відповідач отримала кредит у сумі 13123,25 грн., з встановленим строком користування з 19.05.2016 р. по 19.06.2017 р., з процентною ставкою 0,0001%, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості 2%, починаючи з 6 місяця дії договору, загальна вартість кредиту 13 525,00 грн., що підтверджується анкетою №2826939 від 19.05.2016 року (а.с.16), заявою №200533512 від 19.05.2016 року (а.с.15), довідкою про умови кредитування та орієнтовану сукупну вартість споживчого кредиту від 19.05.2016 року (а.с.16 на звороті).

До матеріалів справи позивачем долучено графік платежів до кредитного договору №200533512 від 19.05.2016 року, який підписаний ОСОБА_1 (а.с.17).

20.07.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ "Банк Михайлівський", на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020 року, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020 року.

За цим Договором в порядку та на умовах, що визначені в Договорі, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників божників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16, відповідно до якої ТОВ "Діджи Фінанс" визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ "Банк Михайлівський" ( а.с. 12-13, 32-47).

За відступлення права вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» сплачено ПАТ «Банк Михайлівський» 5 307 308,39 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 25 від 09.07.2020 ( а.с. 14).

Згідно з п.103845 Витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, який є Додатком №1 до Договору №7_БМ про відступлення права вимоги від 20.07.2020, ТОВ "Діджи Фінанс" набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №200533512 від 19.05.2016 року в розмірі 39 394,46 грн., яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13 123,25 грн., заборгованість за доходами 26 271,21 грн. (а.с.49-50).

Згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року визнано відсутнім у ТОВ «ФК «Плеяда» будь-яких майнових прав до боржників, перелік яких зазначений у договорі факторингу №1905 від 19 травня 2016 року та зобов`язано ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу №1905 від 19 травня 2016 року (а.с.32-47).

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 29 грудня 2022 року ВП №66483131 виконавче провадження про зобов`язання ТОВ «ФК «Плеяда» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19 травня 2016 року №1905 закінчено у зв`язку із виконанням його у повному обсязі приватним виконавцем (а.с.31).

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 17 січня 2023 року ВП №66491947 виконавче провадження про зобов`язання ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19 травня 2016 року №1905 закінчено у зв`язку із надходженням заяви стягувача про виконання боржником станом на 23 грудня 2022 року у повному обсязі умов виконавчого документа (а.с.48).

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦПК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Надані позивачем виписки по особових рахунках підтверджують належне виконання банком своїх зобов`язань за договором, а саме факт перерахування коштів ОСОБА_1 .

В той же час, відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконала, в передбачений у договорі строк кошти не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13 123,25 грн.

Відповідач вказаний факт не спростувала, а також не надала доказів повернення нею кредитних коштів.

Що стосується відсотків за користування кредитом в сумі 26 271,21 грн., суд вважає, що вказана сума не підлягає стягненню з відповідачки, оскільки суду не надано розрахунок нарахування такого розміру відсотків. Так, за умовами договору розмір процентної ставки за кредитом дорівнює - 0,0001% річних, а графік погашення заборгованості взагалі не містить суми нарахування процентів за користування кредитом. Крім того, матеріали справи не містять доказів набуття права вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 щодо стягнення суми заборгованості за відсотками за користування кредитом, оскільки у Витязі (а.с.49) зазначено суму 26 271,21 грн., як заборгованість за доходами. При цьому такий вид заборгованості не передбачений умовами кредитного договору, а також не є предметом позову, зважуючи на вимогу стягнення відсотків.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних та інфляційних втрат на користь позивача.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Діджи Фінанс», окрім самої суми заборгованості за кредитним договором, просило стягнути з ОСОБА_1 також інфляційні втрати у сумі 14 339,03 грн. та 3 % річних у сумі 3 548,74 грн. за період з 16.05.2022 року до 16.05.2025 року.

Вирішуючи питання щодо періоду прострочення боржника, за який можуть бути нараховані три проценти річних та інфляційні втрати, суд враховує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на цей час триває.

Згідно з пунктом 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у задоволенні вимог ТОВ «Діджи Фінанс» в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За подання позову до суду позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» сплачено 2 422,40 грн.

( а.с. 224).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає до часткового задоволення, тому із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, що становить 554,97 грн. (13 123,25 грн./57 282,23 грн.=0,2291 грн.; 0,2291*2 422,40 грн.=554,97 грн.)

Щодо витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137, частина восьма статті141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справ №904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Позивач просив стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 гривень. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги від 15.02.2024, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», додаткову угоду до Договору №26 про надання правової допомоги від 15.02.2024 року, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), в якому сторони визначили вартість послуг з надання правової допомоги, а саме: 6000 грн складання позовної заяви, підготовки додатків до позовної заяви, 1500 грн. направлення позовної заяви з додатками через підсистему «Електронний суд».

Зважаючи на викладене, оскільки судом позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 1 718,25 грн. (13 123,25 грн./57 282,23 грн.=0,2291 грн.; 0,2291*7 500,00 грн.=1 718,25 грн.)

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746, заборгованість за кредитним договором №200533512 від 19.05.2016 року в розмірі 13 123 (тринадцять тисяч сто двадцять три) гривні 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746 витрати по сплаті судового збору в розмірі 554 гривні 97 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 718 гривень 25 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Татарінова О.А.