Рішення № 129150395, 25.07.2025, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/3990/24

Провадження №2/149/181/25

Номер рядка звіту 40

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.07.2025 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М. В.,

при секретарі Поліщук Л. А.,

за участі представника відповідача адвоката Дем"янюка В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом ТОВ "ФК"Солвентіс"" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №1127961 від 16.02.2020 у розмірі 28405 грн 00 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту - 13000 грн 00 коп., заборгованість за відсотками - 14625 грн 00 коп., заборгованість за комісією 780 грн. 00 коп.. Крім того, просить стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 00 коп та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.02.2020 року між ТОВ "Мілоан" та відповідачем було укладено кредитний договір №1127961. Відповідно до умов вказаного договору товариство надало відповідачу кредит в розмірі 13000 грн 00 коп. Однак взяті на себе зобов`язання згідно з договором по поверненню кредиту, відсотків та комісії відповідач належним чином не виконав.

01.04.2020 року між ТзОВ «Мілоан» та ТОВ" ФК" ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено договір про відступлення прав вимоги № 01/04, у відповідності до якого ТзОВ «Мілоан» відступило ТОВ" ФК" ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» належне йому право вимоги повернення коштів, зокрема за кредитним договором№1127961 від 16.02.2020. В подальшому, 13.12.2021 року між ТОВ" ФК" ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ТзОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» укладено договір факторингу № 1/4, у відповідності до якого ТОВ" ФК" ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» відступило ТзОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» належне йому право вимагати повернення коштів за вказаним вище кредитним договором. Оскільки відповідач не виконує умови кредитного договору право вимоги за яким перейшло до позивача, тому останній просить стягнути з відповідача борг по кредиту.

Ухвалою суду від 19.12.2024 відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

16.01.2025 ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву в якому зазначає про гпрахування комісії в сумі 780,00 грн. всупереч вимогам нормативно-правових актів. Також, відповідач заперечує проти стягнення з нього на користь позивача витрат на оплату правничої допомоги адвоката в сумі 6 000,00 грн., яка не співрозмірна з ціною позову і позивачем не надано доказів їх оплати. Просить застосуватим до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності.

21.01.2025 року на адресу суду від представника позивача надішла відповідь на відзив в якій зазначено про укладення спірного договору в електронній формі, на виконання якого перераховано на банківську карту відповідача 13000 грн. Відповідачем не спростовано наявності карткового рахунку № НОМЕР_1 належного Відповідачу. Сума заборгованості, яку проситьт стягнути позивач, виникла у відповідача перед первісним кредитором, жодних нарахувань після переходу прав вимоги не здійснювалось. Згідно Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», щодо стягнення кредитної заборгованості на підставі Договору про надання правової допомоги № 43657029 від 07.08.2024 та додаткової угоди до нього, адвокатом було надано позивачу ряд юридичних послуг, які оцінено у 6000 грн. Комісія нарахована згідно Закону України "Про споживче кредитування". Також вказується що строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки він продовжується на період дії воєнного стану. Зазначає про неможливість надання оригіналу договору факторингу, оскільки він стосується інших боржників, а підтвердженням належного переходу прав вимоги є копія витягу з реєстру боржників. Оригінал досудової вимоги позивачаем було направлено відповідачу, тому він відсутній. Просить задоволити позовні вимоги.

25.06.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі в яких зазначено, що кредитний договір № 1127961 від 16.02.2020 був підписаний Позичальником з використанням електронного підпису, що підтверджується даними про його введення у електронній системі особи-кредитора, а відсутність відображення безпосередньо в тексті договору символів надісланого Позичальнику цифрового підтвердження саме по собі у контексті конкретних обставин цієї справи не може свідчити про не укладення відповідного правочину. Заборгованість Позичальника за Кредитним договором № 1127961 від 16.02.2020, нарахована за період користування кредитом (з урахуванням пролонгації) складає 28 405,00 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту становить 13 000,00 грн., заборгованість за відсотками становить 14 625,00 грн, комісія за надання (оформлення) кредиту 780,00 грн. Враховуючи вищевикладене, наведений Позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає умовам погодженим між Відповідачем та ТОВ «МІЛОАН». ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» вважає, що надані докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження законності та обґрунтованості позовних вимог ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ».

Ухвалою суду від 25.07.2025 змінено у справі позивача у зв"язку з зміною його назви на ТОВ ФК "Солвентіс"

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує та просить задоволити. Зазначила, що оригінали доказів позивачем не надано, оскільки вони направлені суду через електронний суд. Крім того додала, що електронні примірники договорів є оригіналами. Оригінал договору факторингу надати не має можливості у зв"язку з його постійним використанням у претензійній роботі. Договір факторингу, який надано суду, підписаний електронним підписом директора. Досудова вимога відповідачу направлялась простим поштовим відправленням, тому докази цьому відсутні. Відсотки, визначені п. 2.2.3 кредитного договору є саме відсотками за користування кредитом, а не відповідальністю визначеною ст. 625 ЦК України.

Представник відповідача визнає невиконання зобов"язання на суму 13000 грн перед первісним кредитором. Вказує, що позивач не повідомляв ОСОБА_2 про відступлення права вимоги, а копія досудової вимоги наданої позивачем не стосується боржника. Відмовляється від клопотання про застосування наслідків пропуску строків позовної давності. Просить відмовити в позові у зв"язку з недоведеністю позивачем його порушених прав. Зазначив, що позивачем не виконано ухвалу суду про надання оригіналів доказів, а також про обов"язкову явку до суду.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини.

16.02.2020 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит №1127961, відповідно до умов якого позичальник надав відповідачу грошові кошти у сумі 13000 грн., зі строком користування на 30 днів, з терміном повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом до 17.03.2020 року. (а.с. 14-17).

За змістом п. 6.1., п. 7.1 Договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та набуває чинності з моменту його укладання в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту.

Укладання ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання на наслідки (п.6.4 Договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 Договору).

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.2, 1.6 Кредитного договору Позичальник зобов`язався повернути кредит до 17.03.2020 року і сплатити проценти за користування кредитом. Загальні витрати за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування (тіла) кредиту) складають 3705,00 грн в грошовому виразі та 347,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна) реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 - 1.5.2 Договору (а.с. 14). Проценти за користуванням кредитом: 2925 грн. 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,75 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користуванням кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 2.2.2 та 2.2.3 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту. У випадку невиконання позичальником умов договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п.1.4. (17.03.2020) продовжують нараховуватись за базовою ставкою передбаченою п. 1.6 (1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом) протягом 60 днів.

Анкета-заява на кредит №1127961 від 16.02.2020 року містить надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви, прийняття рішення по заяві та погоджені умови кредитування по заяві (а.с.49).

Факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі 13000 грн. стверджується платіжним дорученням №15334629 від 16.02.2020 року та випискою з рахунку (а.с.29,121-123). Крім того, не заперечується представником відповідача.

01.04.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ" ФК" ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено договір факторингу № 01/04, у відповідності до якого ТзОВ «Мілоан» відступило належне йому право вимагати повернення коштів, зокрема, за кредитним договором №1127961 від 16.02.2020 ( а.с.17-23,51).

В подальшому, 13.12.2021 року між ТОВ" ФК" ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» укладено договір факторингу № 1/4, у відповідності до якого ТОВ" ФК" ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» відступило ТзОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» належне йому право вимагати повернення коштів за вказаним вище кредитним договором. сума заборгованості складає 28405 грн, з яких тіло кредиту:13000 грн, заборгованість за відсотками 14625 грн., заборгованість за комісією 780 грн.( а.с.25-27,50).

Згідно кредитного договору № 1127961 ТОВ "МІЛОАН" станом на 16.05.2020 ОСОБА_1 нараховано 14625 грн відсотків .( а.с.52), при цьому за період користування коштами з 16.02.2020 по 17.03.2020 по процентній ставці 0,75 % , а протягом 60 днів згідно п. 1.6, 2.2.3 по стандартній ставці 1,50% (а.с. 52)

02.09.2024 року ОСОБА_1 за адресою проживання було направлено досудову вимогу про врегулювання спору з проханням погашення боргу в сумі 28405,00 грн. до 01.10.2024 року( а.с. 31)

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

В судовому засіданні встановлено укладення кредитного договору між первісним кредитором ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 на виконання якого кредитор перераховав боржнику 13000 грн, що також визнається представником відповідача.

Відповідач не виконав у встановлений у кредитному договорі свій обов"язок по поверненню отриманих коштів та сплати відсотків за користування ними, тому первісний кредитор здійснив розрахунок заборгованості, який представник відповідача не спростував. При цьому, суд вважає, що відсотки нараховані згідно умов кредитного договору, зокрема п.п. 1.5.2,1.6 та 2.2.3. Так, протягом терміну дії договору відсотки нараховувались за ставкою 0.75 % , а з 17.03.2020 протягом 60 днів користування коштами, відсотки нараховувались за стандартною ставкою 1,50 %.

Отже, відсотки за користування кредитними коштами, первісним кредитором нараховано в точній відповідності до умов кредитного договору та в межах строку його дії з урахуванням погоджених сторонами положень щодо їх нарахування у разі невиконання умов договору.

А тому посилання представника відповідача про нарахування відсотків після 17.03.2020 є безпідставним.

Щодо тверджень представника відповідача про неправомірне включення до кредитного договору умов про комісію та їх врахування у загальну заборгованість відповідача суд звертає увагу на наступне.

За загальним правилом, передбаченимст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановленазакономабо якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2, 3ст. 215 ЦК Українивизначено, щонедійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановленазаконом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановленихзаконом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбаченіст. 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В розрізі з наведеним, суд зазначає, що суду не надано доказів визнання недійсним вцілому чи певних частин договору про надання кредиту -№1127961 укладеного 16.02.2020 року між ТОВ «МІЛОАН"» та ОСОБА_2 , відтак він є чинним та дійсним.

Відповідно абз. 3 ч. 4ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону, є нікчемною.

Згідно ч. 5ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування») до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосо-вуються положення цьогоЗаконупро несправедливі умови в договорах, зокрема положен-ня, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

У частинах 1, 2,5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») вказано, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Відповідно пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ від 10 травня 2007 року за № 168,банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії,які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача, тощо), або за дії, які споживач здійснюєнакористьбанку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняєбанкабо споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовід-носин(укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликаннязгодинаукладення кредитного договору тощо).

Проте, 10 червня 2017 року набув чинност іЗакон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів`текст статті 11 викладено в такій редакції : «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів`з набуттям чинностіЗакону України «Про споживче кредитування`залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредитуумови, якою встанов-лено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положеньЗакону України «Про споживче кредитування».

Відповідно п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування`загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредито-давця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування`до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування`безпосередньо передба-чено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі стро-ковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит,-щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосо-вуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно додатку 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлювлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої палати Верховного суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, які в силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України є обов`язковими для застосування судами у подібних правовідносинах.

Відтак доводи представника відповідача про в цій частині є безпідставними.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про зміну кредитора, на що посилається представник відповідача, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Аналогічний правовий висновок містять постанови КЦС ВС від 6 лютого 2019 року у справі N 361/2105/16-ц, та КЦС ВС від 06 лютого 2018 року у справі No 278/1679/13-ц

Крім цього, суд зазначає, що відповідач, будучи обізнаним про розгляд справи у суді, не вчинив жодних дій по виконанню кредитного зобов"язання як на користь первісного кредитора так і на користь позивача.

Юридична сила електронних документів закріплена в Законі України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV . Зокрема юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму(Стаття 8 Закону)

За ст. 7 Закону № 851, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі Закон № 2155).

Відповідно ч.6 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі Закон № 2155) кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Крім того, згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Позивач для підтвердження переходу прав вимоги крім договору факторингу надав також кредитний договір укладений з первісним кредитором та платіжне доручення про перерахунок коштів первісним кредитором на рахунок відповідача.

Як зазначив Верховний Суд у справі №234/7160/20 від 18.06.2021 не вважається порушенням норм процесуального права не дослідження оригіналу електронного доказу за наявності в матеріалах справи паперових копій цих доказів та за відсутності обгрунтованих сумнівів у їх відповідності оригіналу.

Отже, враховуючи наведене, підстав сумніватись у дійсності наданого позивачем договору факторингу, не має. Крім того, відповідачем не обгрунтовано чому наданий позивачем доказ викликає сумніви у його дійсності. Щодо інших оригіналів доказві, то відповідачем визнано факт укладання кредитного договору та отримання коштів, що також підтверджено відповіддю АТ "Ощадбанк".

Оскільки в судовому засіданні доведено порушення відповідачем кредитного зобов`язання, останнім доказів своєчасної та повної оплати заборгованості первинному кредитору не надано, розрахунок боргу наданий позивачем не спростовано, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за цим договором у розмірі 28405,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп. та 2 422 грн 00 коп сплаченого позивачем судового збору

Керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ ФК "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ ФК "Солвентіс" (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симони Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 43657029, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором № 1127961 від 16.02.2020 р. у розмірі 28405 грн.;

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ ФК "Солвентіс" (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симони Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 43657029, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок);

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ ФК "Солвентіс" (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симони Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 43657029, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок).

Дата повного складення тексту рішення 29.07.2025

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Суддя Марина РОБАК