Ухвала суду № 129144265, 28.07.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13002/25

Провадження № 1-кс/344/5232/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за № 12025091010001214 від 19.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилався на те, що Слідчим відділом Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження внесеного 19.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091010001214, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.

Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , при невстановлених слідством місці та обставинах вступили у злочинну змову з метою незаконного заволодіння транспортних засобів на території м. Івано-Франківська.

З цією метою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , 19.07.2025, близько 01.30 год., прибули в двір житлового будинку АДРЕСА_1 .

Перебуваючи на вказаному місці, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підійшли до автомобіля марки «ВАЗ - 2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , бежевого кольору який належить потерпілому ОСОБА_7 .

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ - 2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, спрямованих на незаконне заволодіння транспортним засобом, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, користуючись, тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи, що даний транспортний засіб їм не належить, розподілили між собою ролі згідно яких ОСОБА_4 , шляхом пошкодження вікна водійських дверцят незаконно проник до салону зазначеного транспортного засобу, а ОСОБА_6 стояв поруч та спостерігав, щоб їхні незаконні дії не були викриті сторонніми особами. Після чого, ОСОБА_4 , перебуваючи в салоні вказаного вище транспортного засобу, шляхом з`єднання електричних дротів запалювання, привівши в дію двигун автомобіля, після чого ОСОБА_6 , присів до його салону та розпочали рух на ньому, чим незаконно заволоділи автомобілем марки «ВАЗ - 2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , бежевого кольору на якому покинули місце вчинення злочину, заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 24 266 гривень.

Окрім цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 продовжуючи свою незаконну діяльність, спрямовану на незаконне заволодіння транспортним засобом 26.07.2025, близько 01 год., прибули в двір житлового будинку № АДРЕСА_3.

Перебуваючи на вказаному місці ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підійшли до автомобіля марки «ВАЗ - 2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 , оранжевого кольору який належить потерпілому ОСОБА_8 .

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ - 2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 , діючи умисно та повторно за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, спрямованих на незаконне заволодіння транспортним засобом, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, користуючись, тим що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи, що даний транспортний засіб їм не належить розподілили між собою ролі, згідно яких ОСОБА_4 , шляхом пошкодженні вікна водійських дверцят незаконно проник до салону зазначеного транспортного засобу, а ОСОБА_6 стояв поруч та спостерігав, щоб їхні незаконні дії не були викриті сторонніми особами. Після чого, ОСОБА_4 , перебуваючи в салоні вказаного вище транспортного засобу, за допомогою викрутки привів в дію двигун автомобіля, після чого ОСОБА_6 , присів до його салону та розпочали рух на ньому, чим незаконно заволоділи автомобілем марки «ВАЗ - 2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 , оранжевого кольору на якому покинули місце вчинення злочину, заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 24132 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

26 липня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України та 26.07.2025 підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться у протоколах огляду місця події, довідкою по відеозаписах з місця події, показаннями потерпілих, вилученими речовими доказами та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід, може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Також, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Можливість підозрюваного ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду зумовлюється тим, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення, так як санкція ч. 2 ст. 289 КК України, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, може намагатись уникнути покарання.

Можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працює, немає постійного джерела прибутку, немає стійких соціальних зв`язків.

Оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті 178 КПК України, слідство приходить до висновку, що ОСОБА_4 працездатний, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі не хворіє. Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 289 КК України, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування, джерел доходу, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки уникнути вищевказаних ризиків шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з викладених в ньому обставин, просив задоволити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного просив застосувати до підзахисного запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт у нічну пору доби, оскільки батько ОСОБА_4 є інвалідом ІІІ групи по зору, та потребує догляду. Крім того, у разі якщо суд визначить заставу підозрюваний не матиме можливості її сплатити, її розмір для нього та його сім`ї непосильний.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, зазначив, що шкодує про вчинене, щиро кається.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

26 липня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та 26.07.2025 підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , неодружений, непрацюючий, з середньою освітою, раніше не судимий.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин передбачений ч. 2 ст. 289 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого, відповідно до ч. 2 ст. 289 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як зазначено у клопотанні, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

Водночас, вирішуючи питання обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховую те, що оскільки підозрюваний має постійне місце проживання, а також визнання ним вини у скоєному, його молодий вік, приходжу до висновку що такий запобіжний захід є непосильним для підозрюваного.

Отже, беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, його майновий стан та доходи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність недостатності застосування ще більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, в межах строку досудового розслідування, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання про часткове задоволення клопотання та вважає, що на підставі ст. 181 КПК України слід застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства, поклавши на нього наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, утриматись від спілкування із свідками сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до органів державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт/паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 22, 131, 132, 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 309, 395 Кримінального процесуального Кодексу України

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити йому у період часу з 23 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. залишати місце свого постійного проживання - АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду,

- утриматись від спілкування із свідками сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до органів державної міграційної служби України в Івано-Франківській області свій паспорт/паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді діє до 26.09.2025 року включно, в межах строку досудового розслідування та підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , а контроль за її виконанням покласти на прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1