Ухвала суду № 129142733, 25.07.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15584/25

Провадження №1-кп/522/2978/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2025 року Місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний у кримінальному провадженні №62024150020000164 від 03.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березне, Березнівського району Рівненської області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.3 ст.368 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_5

інші сторони кримінального провадження

представник власника майна - ОСОБА_6

УСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м.Одеси надійшло кримінальне провадження на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.3 ст.368 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді застави на домашній арешт у нічний час доби, посилаючись на наступне.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.05.2025 стосовно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 29.05.2025 з визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 гривень, з покладенням обов`язків на останнього, у разі внесення застави, а саме:

-прибувати до старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_7 за першою вимогою;

не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні- ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;

здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

ОСОБА_3 13.05.2025 звільнений з-під варти під заставу в сумі 242240 гривень.

Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 26.05.2025 змінено стосовно підозрюваного ОСОБА_3 розмір застави, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу, який визначено в розмірі 1985 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 6010580 гривень.

ОСОБА_3 з дня винесення ухвали по теперішній час не вніс кошти на відповідний рахунок та не забезпечив їх внесення заставодавцем, а також не надав документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

У зв`язку з цим, виникла необхідність змінити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту?

Крім того, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладення на нього процесуальних обов`язків, а також з метою недопущення ризиків передбачених ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України необхідно змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави на домашній арешт, задля запобігання спробам: переховуватись від органу досудового розслідування та суду

Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Крім того, наявний ризик незаконного впливу на свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Зазначений ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України та обґрунтовується тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акта до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обгрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Крім того, ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказаний ризик обґрунтовується тим, ОСОБА_3 має досвід співпраці із працівниками правоохоронних органів України, обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, зважаючи на численні особисті, ділові та інші зв`язки з представниками правоохоронних органів, суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у обвинуваченого наявні відповідні можливості, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів:

Метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

З метою дієвості даного кримінального провадження, а також забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 , обґрунтовано необхідно змінити запобіжний захід у виді застави на домашній арешт.

Інші більш м`які запобіжні заходи, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 .

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо зміни запобіжного заходу.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1,3 ч.1 ст.177 КПК, стосовно ОСОБА_3 суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.177 метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від суду, з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого правопорушення.

- незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні.

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Станом на даний час, свідки ще не допитані в судовому засіданні, їх показання мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого судового розгляду. Втім ризики зазначені стороною обвинувачення дещо зменшились.

Так судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, за який передбачено покарання до десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, може переховуватись від суду, впливати свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_3 має постійне місце мешкання у Рівненській області, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, відсторонений від посади начальника Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.05.2025 стосовно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 29.05.2025 з визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 гривень, з покладенням обов`язків на останнього, у разі внесення застави.

ОСОБА_3 13.05.2025 звільнений з-під варти під заставу в сумі 242240 гривень.

Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 26.05.2025 змінено стосовно підозрюваного ОСОБА_3 розмір застави, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу, який визначено в розмірі 1985 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 6010580 гривень.

ОСОБА_3 з дня винесення ухвали по теперішній час не вніс кошти на відповідний рахунок та не забезпечив їх внесення заставодавцем, а також не надав документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

У зв`язку з цим, стороно обвинувачення просить змінити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.?

Зазначені обставини щодо особи обвинуваченого та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, дають підстави вважати, що обвинувачений, може здійснити спроби переховуватися від суду чи впливати на свідків, які ще не допитані в суді, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, втім зміна запобіжного заходу у вигляді застави на нічний домашній арешт в нічний час надасть можливість обвинуваченому виконувати покладені обов`язки.

Тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання сторони обвинувачення про зміну запобіжного заходу з застави на домашній арешт у нічний час доби, з покладанням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 369-372, 376 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.

Змінити ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді застави на домашній арешт у періодчасу із24години до06години щодоби строком до 22.09.2025 року, за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або у разі оголошення повітряної тривоги з метою перебування в укритті.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1)не відлучатись за межі Рівненської області;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

3)утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 з приводу обставин справи.

4) здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Строк ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 22.09.2025.

Копію ухвали для контролю за виконанням направити прокурору Одеської обласної прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_17