Вирок № 129142433, 28.07.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/10718/25

н/п 1-кп/766/4094/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

з участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого (в режимі відеоконференції): ОСОБА_4

захисника (в режимі відеоконференції): ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Херсона кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 20.06.2025 під №22025230000000304, з угодою про визнання винуватості (укладену під час досудового розслідування) за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янка-Дніпровська Запорізької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, неповнолітніх утриманців не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину),

передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

ОСОБА_4 у період з 23.09.2022 по 27.09.2022, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з особами так званої «виборчої комісії Херсонської області» та так званими членами ДВК №430, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження та іншими невстановленими на даний час особами, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану» вчинив наступні дії, направлені на організацію та проведення незаконного референдуму на території с. Микільське Херсонського району Херсонської області, а саме: приймав участь у подворовому обході місцевих мешканців з прозорою урною для бюлетенів; здійснював агітацію місцевих мешканців до участі у проведенні т.зв. референдуму; здійснював інші дії, направлені на проведення незаконного референдуму.

У подальшому 27.09.2022 так звана виборча комісія Херсонської області за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідна до його результатів було задекларовано 497 051 громадян, що становить 87,05% від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад рф.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України як участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинені за попередньою змовою групо осіб.

11.07.2025 між обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 , та прокурором ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22025230000000304 від 20.06.2025 на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до змісту даної угоди, ОСОБА_4 зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі повідомленої йому підозри у судовому провадженні, як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду; сприяти розгляду кримінального провадження; співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншим особам проти основ національної безпеки України, а саме: надати показання в якості свідка у кримінальних провадженнях №22024230000000317 за обвинуваченням ОСОБА_6 , №22024230000000240 за обвинуваченням ОСОБА_7 , №22024230000000462 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України).

У свою чергу між сторонами було визначено міру покарання за ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-2 КК України з урахуванням правил, визначених ч. 1 ст. 69 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом строком на 10 років без конфіскації мана.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України визнав повністю, не заперечував проти обставин, встановлених органом досудового розслідування, розкаявся у вчиненому. Дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе зобов`язання, передбачені угодою. Зазначив, що укладення угоди є добровільною, без застосування примусу та погроз.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості, просив її затвердити, підтвердивши добровільність позиції ОСОБА_4 та обізнаність щодо наслідків укладення угоди.

Прокурор вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу та Кримінального кодексу України, просив угоду затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.

ІІІ. Мотиви призначення покарання

Розглядаючи в порядку ч. 3 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією). Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу (ч. 1 ст. 69 КК України).

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, потерпілі внаслідок вчинення якого відсутні. Покарання, узгоджене сторонами, з огляду на правила ч. 1 ст. 69 КК України відповідає санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також особі обвинуваченого, який на обліках у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, неповнолітніх утриманців не має, свою вину визнав повністю, має постійне та зареєстроване місце проживання. Також при укладенні угоди сторонами обґрунтовано враховано, що ОСОБА_4 має тяжкі хронічні захворювання, має на утриманні мати похилого віку, вже надав показання як свідок в інших кримінальних провадженнях за ч. 5 ст. 111-1 КК України обставини.

До обставин, що пом`якшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, які обтяжують покарання встановлено не було.

З урахуванням правил, визначених ч. 1 ст. 69 КК України та фактичних обставин справи, а також обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь його суспільної небезпеки, суд вважає за можливе перейти до покарання нижче від найнижчої межі, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідають вимогам кримінального процесуального та кримінального кодексів України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження даної угоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешт майна було застосовано з метою майбутньої конфіскації майна, проте за умовами угодами відповідне покарання сторонами не узгоджене, суд вважає за можливе скасувати раніше обрані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Керуючись ст. ст. 171-174, 373, 374, п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. 4 ст. 469, ч. 2 ст. 473, ст. ст. 474, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості від 11.07.2025 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 20.06.2025 під №22025230000000304 за ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України, укладену між прокурором Олешківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом строком на 10 років, без конфіскації майна.

2. Запобіжний захід у виді «тримання під вартою», застосований щодо ОСОБА_4 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.

3. Строк відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

4. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення за період з 05.06.2025 по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

5. Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.06.2025 (№490/5506/22, н/п 1-кс/490/2634/2025), а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

6. Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

7. Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання ним угоди про визнання винуватості прокурор в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, має право звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування та право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1